Рішення № 139329540, 31.08.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 серпня 2026 року Справа № 903/147/26 (157/2213/25)

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу №903/147/26 (157/2213/25)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ"

до відповідача: фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення 105 072,00 грн.

у межах справи №903/147/26

за заявою фізичної особи ОСОБА_1

про неплатоспроможність фізичної особи

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Камінь-Каширського районного суду Волинської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №23844-04/2025 в розмірі 24 072 гривні та за кредитним договором №8757007 в розмірі 81 000 гривень, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 15 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

01.04.2025 Господарським судом Волинської області відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 у справі №903/147/26.

Ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 28 травня 2026 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами передано для розгляду до Господарського суду Волинської області, на розгляді якого перебуває справа №903/147/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.06.2026 розгляд заяви було розподілено судді Дем`як В.М.

Ухвалою суду від 24.06.2026 прийнято позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 105 072,00 грн. до розгляду в межах справи №903/147/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала суду від 24.06.2026 про відкриття провадження у справі, була надіслана електронною поштою в електронний кабінет позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та відповідача фізичної особи ОСОБА_1 та відповідно до довідки Господарського суду Волинської області була доставлена до електронного кабінету 25.06.2026.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Волинської області від 12.05.2026, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25.01.2006 року в цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:

07.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" (надалі - ТОВ СТАР ФАЙНЕНС ГРУП, Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (надалі позичальник, відповідач, споживач) було укладено кредитний договір №23844-04/2025 про надання споживчого кредиту та підписано електронним підписом відповідно до п. 7.1 договору у порядку, визначеному статтею 12 Закону України Про електронну комерцію.

Відповідно до п.п 1.1 кредитного договору визначено, що товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та умовах визначених договором.

Згідно п.п. 3.3 п 3 кредитного договору сторонами передбачено, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариство) включно . Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.п 2.3., п.2 кредитного договору для отримання кредиту клієнт відвідує сайт товариства та ознайомлюється з відповідною інформацією, а саме правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; кредитними продуктами товариства, документами щодо взаємодії з споживачами, примірним договором про надання кредиту, інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту та іншою інформацією про фінансову послугу, яка розміщується товариством на сайті товариства, відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного Банку України. Приймаючи умови кредитного договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю, розуміє погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися ( п.п 7.6, п. 7 кредитного договору)

Отже, дані правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування права і обов`язки сторін іншу інформацію необхідну для укладення договору.

29.07.2025 між ТзОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" укладено договір факторингу №29072025 у відповідності до умов якого ТзОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передав (відступає) ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" прийняла належні ТзОВ «Стар ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно п.п 1.3 договору факторингу ТзОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» зобов`язався протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТзОВ «ФК» ЄАПБ» надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТзОВ «ФК» ЄАПБ» у спосіб передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства .

ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" сплатило ТзОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №29072025 від 29.07.2025 в сумі 4 639 600,59 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №23057 від 30.07.2025. (а.с. 21)

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №29072025 від 29.07.2025 та за кредитним договором №23844/04/2025 від 10.04.2025 ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 24 072,00 грн з яких:

- 8000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 7992,00 грн. сума заборгованості за відсотками;

- 7280,00 грн. сума заборгованості за штрафом;

- 800 грн. сума комісії за видачу кредиту. (а.с. 20,22)

11.02.2025 між ТзОВ «Авентус Україна » та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8757007. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника відтворений позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений в п. 10 кредитного договору.

Відповідно до п.п 2.1 п. 2 кредитного договору кошти надаються ТзОВ «Авентус Україна » у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані ОСОБА_1 первісному кредитору з метою отримання кредиту.

Підписання кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТзОВ «Авентус Україна» п.п 9.8 договору, які розміщені на сайті creditplus.ua. приймаючи умови кредитного договору відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується зобов`язується неухильно дотримуватися даних правил.

17.10.2025 між ТзОВ «Авентус Україна » та ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" укладено договір факторингу №17102025 у відповідності до умов якого ТзОВ «Авентус Україна » передав (відступив) ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" прийняла належні ТзОВ «Авентус Україна »права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно п.п 1.3 договору факторингу ТзОВ «Авентус Україна » зобов`язався протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТзОВ «ФК» ЄАПБ» надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТзОВ «ФК» ЄАПБ» у спосіб передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.

ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" сплатило за відступлення права вимоги №114/2-78-F від 17.07.2025 в сумі 5 004 294,13 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №157 від 17.10.2025. (а.с. 47)

Відповідно до реєстру боржників №1 від 17.10.2025 до договору факторингу №17102025 від 17.10.2025 та за кредитним договором №8757007 від 11.02.2025 ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 81 000 грн з яких:

- 30 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 36 000 грн. сума заборгованості за відсотками;

- 15 000 грн. сума заборгованості за штраф (а.с.40-41)

ОСОБА_1 взяті на себе згідно кредитних договорів від 10.04.2025 №23844-04/2025 та за №8757007 від 11.02.2025 зобов`язання в частині своєчасного повернення одержаних кредитних коштів, відсотків та пені не виконав, суму кредиту не оплатив.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить в сумі 105 072,00 грн., а саме: заборгованість по тілу 38 000 грн., заборгованість по відсотках 43992,00 грн., штраф 22 280 грн., сума комісії за видачу кредиту 800 грн.

Враховуючи вище викладене позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить стягнути з відповідачів заборгованість в сумі 105 072,00 грн.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положенням ч. 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно приписів ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного чи Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні правові висновки викладені у Постановах Верховного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127-33824/19.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України Про електронну комерцію пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Стаття 12 ЗУ Про електронну комерцію зазначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ЗУ Про електронну комерцію передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ Про електронний цифровий підпис, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ Про електронну комерцію).

Суд встановив, що сторони кредитного договору узгодили розміри кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредитні кошти, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі боржника для укладення такого кредитного договору, на таких умовах шляхом підписання кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За приписами ч.ч.1-2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Умови договорів приєднання розробляються товариством, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим товариство має підтвердити, що на час укладання відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг товариства) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що в даному випадку відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними договір, предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, договірними сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з положеннями статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно наведених позивачем у позовній заяві даних, долучених до матеріалів справи розрахунків, документів в їх обґрунтування, заборгованість ОСОБА_1 становить 105 072,00 грн., а саме: заборгованість по тілу 38 000 грн., заборгованість по відсотках 43992,00 грн., штраф 22 280 грн., сума комісії за видачу кредиту 800 грн.

Докази оплати боржником заборгованості тіла кредиту та відсотках за вищевказаними договорами в матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим в порушення умов кредитних договорів, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, позичальник свої зобов`язання не виконав.

Станом на день розгляду заяви боржник зобов`язання за кредитними зобов`язаннями не виконав, кредит не повернув.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором щодо погашення кредиту останній має перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" непогашену заборгованість, яка підставна та підлягає до часткового задоволення на суму 82 792,00 грн.

Отже, суд встановив що суми, які входять до ціни позову, зокрема, прострочена заборгованість по основному кредиту та заборгованість по процентам відповідають фактичним обставинам справи, положенням чинного законодавства, укладеного договору, підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не були спростовані чи заперечені, а відтак підлягають до стягнення на користь позивача в судовому порядку.

Щодо позовних вимог в частині нарахування пені.

Пунктом 18 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на момент розгляду даної справи.

Судом прийнятий до уваги лист Національного Банку України Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування, в якому вказано, що положення п.6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення ЗУ Про споживче кредитування не застосовуються до договорів споживчого кредиту, які укладено після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-IX.

Водночас, у даному випадку підлягають застосовуванню безпосередньо норми Цивільного кодексу України, оскільки він має вищу юридичну силу.

Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, беручи до уваги, що відповідно до наданих кредитором розрахунків заборгованості прострочення боржника за кредитними договорами сталося у період дії воєнного стану на всій території України, а відтак, ОСОБА_1 звільняється від обов`язків сплати на користь кредитора штрафу за таке прострочення, а саме штраф у загальній сумі 22 280 грн. підлягає списанню, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 22 280 грн. коштів, які за своєю правовою природою є штрафом нарахованого в період дії в Україні воєнного стану, не підлягає до задоволення.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, з покладенням судового збору на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 123, 126, 129, 231, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , орган, що видав 4651, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" ( 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014) 82 792,00 грн., а саме: заборгованість по тілу 38 000 грн., заборгованість по відсотках 43992,00 грн., сума комісії за видачу кредиту 800 грн. та 2385,93 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Дем`як В.М. з 13.08.2026, повний текст рішення складено 31.08.2026

Суддя В. М. Дем`як