Рішення № 139327165, 28.08.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/8672/26

Провадження № 2/727/2925/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

головуючого судді Дубець О.С.

за участю секретаря судового засідання Чебуришкіної Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду в м. Чернівців за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог та процесуальні дії вчи нені в ході справи

ТОВ «ФК «ЕЙС»» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 792443784 від 19.10.2020. Ціна позову становить 38 246,37 грн.

Ухвалою суду від 13 липня 2026 року відкрито провадження у справі. Суд вирішив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначив справу до судового розгляду.

Відповідачці наданий строк для подання заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та надання відзиву на позовну заяву.

Заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідачки не надійшло.

Ухвалою суду від 13 липня 2026 року судом задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 07 серпня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачки - адвоката Пузіна Д.М. - про витребування доказів.

Від представника відповідача - адвоката Пузіна Д.М. - надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідачки просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЙС»» у повному обсязі.

Представниця позивача - адвокатка Сахарова О.І. - подала відповідь на відзив в якій просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання учасники справи не з`явились. У відповідності до частини 3 статті 211 ЦПК України скористались своїм правом та заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

У відповідності до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у справі доказів.

Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» обґрунтовані такими доводами

19.10.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 792443784 на суму 18 000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису та підписано відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора - MNV43QC5.

На виконання умов кредитного договору первісний кредитор 19.10.2020 надав відповідачці на банківську картку грошові кошти у розмірі 18 000,00 грн. Надалі сума кредиту була збільшена, у зв`язку з чим загальний розмір кредиту становив 22 000,00 грн.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання вказаного договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 111 від 08.12.2020 до договору, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги, зокрема, до відповідачки.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання вказаного договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до договору, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право грошової вимоги, зокрема, до відповідачки.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» право грошової вимоги, зокрема, до відповідачки.

Відповідно до реєстру боржників № Б/Н від 14.07.2025 до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 38 246,37 грн, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 17 251,12 грн; заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 20 995,25 грн.

Представник відповідачки - адвокат Пузін Д.М. - подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову ТОВ «ФК «ЕЙС» у повному обсязі.

В обґрунтування заперечень зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів фактичного зарахування відповідачці всієї суми кредитних коштів, безперервності переходу права вимоги до ТОВ «ФК «ЕЙС», а також правильності здійсненого розрахунку заборгованості. Вказував, що 19.10.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 792443784 на суму 18 000,00 грн строком на 16 днів, а цього ж дня додатковою угодою суму кредиту збільшено на 4 000,00 грн, тобто до 22 000,00 грн. Погоджений сторонами строк кредитування закінчився 04.11.2020, а розмір процентів за цей період становив 5 033,60 грн. Також зазначив, що відповідачем здійснювалися платежі: 21.10.2020 - 2 300,00 грн, 23.10.2020 - 200,00 грн, 24.10.2020 - 3 000,00 грн, 05.11.2020 - 150,00 грн, 09.11.2020 - 5 780,00 грн та 26.01.2021 - 1 000,00 грн, а всього - 12 430,00 грн. Представник відповідача заперечував проти нарахування процентів після 04.11.2020, зазначаючи, що первісним кредитором до 08.12.2020 було нарахована 15 185,95 грн процентів, а ТОВ «Таліон Плюс» продовжувало їх нарахування до 23.01.2021. При цьому позивачем заявлено до стягнення 38 246,37 грн, з яких 17 251,12 грн - заборгованість за тілом кредиту та 20 995,25 грн - заборгованість за процентами.

Крім того, заперечував належність доказів переходу права вимоги до позивача за договорами факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, № 05/0820-01 від 05.08.2020 та № 11/07/25-Е від 11.07.2025, посилаючись на те, що надані витяги з реєстрів прав вимоги не дають можливості належним чином перевірити безперервність переходу конкретного права вимоги щодо відповідача. За розрахунком, наведеним представником відповідача, із сплачених 12 430,00 грн сума 5 033,60 грн підлягає зарахуванню в рахунок погашення процентів, а 7 396,40 грн - у рахунок погашення тіла кредиту. Відтак залишок заборгованості за тілом кредиту, на його думку, становить 14 603,60 грн, а заборгованість за процентами відсутня. У зв`язку з цим вважав заявлену позивачем суму заборгованості 38 246,37 грн завищеною та необґрунтованою.

У відповіді на відзив представниця позивача зазначила, що доводи представника відповідача є безпідставними, оскільки факт укладення кредитного договору № 792443784 від 19.10.2020 та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується наданими до матеріалів справи доказами. Вказала, що кредитний договір укладено в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора, MNV430C5, який 19.10.2020 о 21:47:35 було направлено на номер мобільного телефону, зазначений відповідачем у заявці, та введено ним у відповідне поле системи о 21:48:30.

Крім того, відповідачка здійснювала часткові платежі за кредитним договором, що, на думку представниці позивача, підтверджує факт його укладення та виконання. Щодо заперечень стосовно переходу права вимоги, представниця позивача зазначила, що 28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого продовжувався додатковими угодами. Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 111 від 08.12.2020 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 792443784 на загальну суму 25 755,95 грн. При цьому наголосила, що передача конкретного права вимоги відбувалася в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимоги.

У подальшому, відповідно до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 та витягу з Реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023, право вимоги до відповідачки перейшло від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на загальну суму 38 246,37 грн. Надалі, на підставі договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025, право грошової вимоги за кредитним договором № 792443784 набуло ТОВ «ФК «ЕЙС»», що підтверджується Реєстром боржників та актом приймання-передачі Реєстру боржників.

Також представниця позивача заперечила доводи відповідача щодо неправильності розрахунку заборгованості, вказавши, що наданий розрахунок містить відомості про нараховані проценти, здійснені відповідачем платежі та залишок боргу й узгоджується з відомостями Реєстрів прав вимоги. Зазначила, що після переходу права вимоги до наступних кредиторів додаткові проценти та штрафні санкції за кредитним договором не нараховувалися.

Станом на день звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 792443784 від 19.10.2020 становить 38 246,37 грн, з яких 17 251,12 грн - заборгованість за тілом кредиту та 20 995,25 грн - заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом. У зв`язку з наведеним представниця позивача просила врахувати відповідь на відзив та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом

Дослідивши докази по справі судом встановлені такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 19.10.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 792443784 (далі - договір) у формі електронного документу, який підписано ОСОБА_1 електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора - MNV43QC5.

Відповідно до п. 1.1 договору Товариство зобов`язалося надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 18 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язався повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно з п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього Договору.

Відповідно до п. 1.2. договору кредит надається (Договір укладається) строком на 16 (шістнадцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником.

Відповідно до п. 1.3. договору на період строку, визначеного п. 1.2 договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,43 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом.

Відповідно до п. 1.4. договору у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення).

Відповідно до п. 1.5. договору базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку користування Кредитом вказаного в п. 1.2. Договору, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього Договору.

Відповідно до п. 1.6. договору Позичальник зобов`язаний повернути Товариству Кредит, нараховані проценти згідно з п. 1.3. цього Договору не пізніше строку вказаного в п. 1.2. цього Договору.

Відповідно до п. 4.1. договору невід`ємною частиною цього Договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - «Правила»). Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Товариства: www.moneyveo.ua.

Відповідно до 4.2. строк дії цього Договору, вказаний в п. 1.2. Договору, продовжується на весь період, протягом якого Сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим Договором, та визначається як період від дати отримання Позичальником Кредиту до фактичної дати повернення Кредиту, процентів за Дисконтною та / або Базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов Договору (пені) та інших нарахувань передбачених Договором.

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис (п. 4.7. договору).

19.10.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до Договору № 792443784 від 19.10.2020, відповідно до умов якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 4 000,00 грн на строк дії Договору № 792443784 від 19.10.2020 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти.

Довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підтверджується, що ОСОБА_1 за договором № 792443784 від 19.10.2020 отримала кредит у сумі 18 000,00 грн строком на 16 (шістнадцять) днів з процентною ставкою 1,70 % в день. Також довідкою підтверджується укладення 19.10.2020 додаткової угоди про збільшення суми кредиту на 4 000,00 грн.

Виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» своїх зобов`язань за кредитним договором підтверджується платіжними документами, відповідно до яких на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 було зараховано грошові кошти: 19.10.2020 - 18 000,00 грн та 19.10.2020 - 4 000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260720/85552-БТ від 13.07.2026 ОСОБА_1 є клієнтом банку. На її ім`я відкрито банківську картку № НОМЕР_2 до рахунку № НОМЕР_3 . Згідно з наданою банком інформацією, у період з 19.10.2020 по 24.10.2020 на зазначений рахунок було зараховано грошові кошти у розмірі 18000,00 грн та 4000,00 грн. При здійсненні вказаних операцій було зазначено номер телефону НОМЕР_4 .

Згідно з розрахунком заборгованості, наданих ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 792443784 від 19.10.2020 станом на 31.08.2023 становить 38 246,37 грн, яка складається з: 17 251,12 грн - заборгованість за тілом кредиту та 20 995,25 грн - заборгованості за відсотками, з урахуванням здійснених проплат на загальну суму 12 430,00 грн.

Відповідно до наданих розрахунків ОСОБА_1 здійснила часткове погашення заборгованості за кредитним договором № 792443784 від 19.10.2020 в розмірі 11 430,00 грн на користь ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та в розмірі 1 000,00 грн - на користь ТОВ «Таліон Плюс».

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ТОВ «Таліон Плюс» договір факторингу №28/1118-01 за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося відступити на користь ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених договором.

28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, якою дійшли згоди п. 8.2 договору викласти в такій редакції: «8.2. строк дії договору починає перебіг у момент визначений у п.8.1. договору та закінчується 31.12.2020, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором».

31.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, якою дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції (договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року) та продовжити строк дії договору до 31.12.2021 включно.

31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, якою сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2022 включно.

31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, якою сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2023 включно.

31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, якою сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31.12.2024, у зв`язку з чим погодили внести зміни до п.8.2 договору, змінивши в ньому попередню дату новою - «31.12.2024».

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 111 від 08.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 792443784 від 19.10.2020 у сумі 25755,95 грн, яка складається з: 17251,12 грн - заборгованість по основному боргу; 8504,83грн - заборгованість за відсотками, та сума фінансування - 4312,78 грн.

08.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» підписали протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно з реєстром прав вимоги № 111 від 08.12.2020.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а останнє зобов`язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

03.08.2021 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, якою сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31.12.2022.

30.12.2022 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, якою сторони домовилися продовжити строк дії договору до 30.12.2024.

Згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 ТОВ «Таліон Плюс» відступило та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» прийняло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 792443784 від 19.10.2020 в сумі 38246,37 грн, яка складається з: 17251,12 грн - заборгованість за тілом кредиту та 20995,25 грн - заборгованості за відсотками.

31.08.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» підписали протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно з реєстром прав вимоги № 11 від 31.08.2023.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до реєстру боржників від 14.07.2025 до Договору факторингу № 11/01/25-Е від 11.07.2025, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 38 246,37 грн, яка складається з: 17 251,12 грн - заборгованість за тілом кредиту; 20 995,25 грн - заборгованості за відсотками.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 792443784 від 19.10.2020 заборгованості ОСОБА_1 станом на 26.12.2025 (включно) становить 38 246,37 грн, яка складається з: 17 251,12 грн - заборгованість за тілом кредиту та 20 995,25 грн - заборгованості за відсотками.

З урахуванням наведеного судом встановлено, що предметом даного позову є стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС»» заборгованості за кредитним Договором № 792443784 від 19.10.2020, укладеним в електронній формі, яка складається із заборгованості по кредиту та заборгованості по нарахованим та несплаченим процентам.

Релевантні джерела права й акти, їх застосування та позиція суду

Положеннями частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Щодо визнання договору укладеними

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина друга статті 639 ЦК України визначає, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 19.10.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений Договір № 792443784 в електронній формі шляхом підписання такого відповідачкою електронним підписом з одноразовим ідентифікатором - MNV43QC5, який був надісланий на номер мобільного телефону: НОМЕР_4 , який зазначений в анкетних даних, як фінансовий номер телефону ОСОБА_1 .

Відповідно до наданої ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній систем, Товариство 19.10.2020 о 21:47:35 здійснило верифікацію ОСОБА_1 перед укладенням Договору за номером телефону НОМЕР_4 .

Згідно з п. 4.1 договору невід`ємною частиною договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Відповідачка через особистий кабінет на веб-сайті кредитора подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого кредитор надіслав відповідачці за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідачка використала для підтвердження підписання кредитного договору. Без здійснення зазначених вище дій відповідачкою кредитний договір не був би укладений сторонами.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вказаний кредитний договір вважається такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19; від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 і від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачкою відповідних доказів, які спростовують даний факт суду не надано.

Щодо стягнення суми заборгованості за основною сумою кредиту та процентам

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (чинний на день укладення кредитного договору), «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Емітенти зобов`язані в порядку та строки, установлені договором, надавати власникам рахунків виписки про рух коштів на їх рахунках за операціями, що виконані користувачами електронних платіжних засобів. Форма виписки повинна включати всі обов`язкові реквізити, передбачені нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації операційної діяльності в банках України (пункт 8 розділу VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань (пункт 4 розділу VII Положення).

Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (пункт 4.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254.

Первинні документи складаються на паперових носіях або в електронній формі (абзац другий пункту 4.10. Положення).

Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного) (пункт 5.1 Положення ).

Банки обов`язково мають складати на паперових та/або електронних носіях, зокрема, такі регістри як особові рахунки та виписки з них (згідно із абзацом першим пункту 5.3. Положення ).

У постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 Верховний Суд зазначив, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75. Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту.

Судом встановлено, що 19.10.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 792443784, відповідно до умов якого відповідачці надано кредитні кошти у розмірі 18 000,00 грн. У подальшому відповідно до додаткової угоди сума кредиту була збільшена на 4 000,00 грн та загалом становила 22 000,00 грн.

Факт отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується також інформацією, наданою, АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якої ОСОБА_1 є клієнтом банку та на її ім`я відкрито банківську картку № НОМЕР_2 до рахунку № НОМЕР_3 , на який у період з 19.10.2020 по 24.10.2020 було зараховано грошові кошти у розмірі 18 000,00 грн та 4 000,00 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджено факт надання та отримання відповідачкою кредитних коштів у загальному розмірі 22 000,00 грн.

За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1.2. договору кредит надається (Договір укладається) строком на 16 (шістнадцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником.

Відповідно до п. 1.3. договору на період строку, визначеного п. 1.2 договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,43 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом.

Відповідно до п. 1.4. договору у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення).

Відповідно до п. 1.5. договору базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку користування Кредитом вказаного в п. 1.2. Договору, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього Договору.

Відповідно до п. 1.6. договору Позичальник зобов`язаний повернути Товариству Кредит, нараховані проценти згідно з п. 1.3. цього Договору не пізніше строку вказаного в п. 1.2. цього Договору.

Відповідно до п. 4.1. договору невід`ємною частиною цього Договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - «Правила»). Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Товариства: www.moneyveo.ua.

Відповідно до 4.2. строк дії цього Договору, вказаний в п. 1.2. Договору, продовжується на весь період, протягом якого Сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим Договором, та визначається як період від дати отримання Позичальником Кредиту до фактичної дати повернення Кредиту, процентів за Дисконтною та / або Базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов Договору (пені) та інших нарахувань передбачених Договором.

У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідачка станом на 26.12.2025 має заборгованість за кредитним договором № 792443784 від 19.10.2020 в розмірі 38 246,37 грн, яка складається з: 17 251,12 грн - заборгованість за тілом кредиту та 20 995,25 грн - заборгованості за відсотками.

Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими відсотками умовам кредитного договору, суду надано не було, докази погашення даної заборгованості в матеріалах справи відсутні. Розрахунок заборгованості відповідачки жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.

Щодо правомірності стягнення заборгованості на користь ТОВ «ФК « ЕЙС»

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 ЦК України визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Судом встановлено, що 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ТОВ «Таліон Плюс» договір факторингу №28/1118-01 за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося відступити на користь ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених договором.

28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, якою дійшли згоди п. 8.2 договору викласти в такій редакції: «8.2. строк дії договору починає перебіг у момент визначений у п.8.1. договору та закінчується 31.12.2020, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором».

31.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, якою дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції (договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року) та продовжити строк дії договору до 31.12.2021 включно.

31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, якою сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2022 включно.

31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, якою сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2023 включно.

31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, якою сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31.12.2024, у зв`язку з чим погодили внести зміни до п.8.2 договору, змінивши в ньому попередню дату новою - «31.12.2024».

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 111 від 08.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 792443784 від 19.10.2020 у сумі 25 755,95 грн, яка складається з: 17 251,12 грн - заборгованість по основному боргу; 8 504,83грн - заборгованість за відсотками та сума фінансування - 4 312,78 грн.

08.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» підписали протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно з реєстром прав вимоги № 111 від 08.12.2020.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а останнє зобов`язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

03.08.2021 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, якою сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31.12.2022.

30.12.2022 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, якою сторони домовилися продовжити строк дії договору до 30.12.2024.

Згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 ТОВ «Таліон Плюс» відступило та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» прийняло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 792443784 від 19.10.2020 в сумі 38246,37грн, яка складається з: 17251,12 грн - заборгованість за тілом кредиту та 20995,25 грн - заборгованості за відсотками.

31.08.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» підписали протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно з реєстром прав вимоги № 11 від 31.08.2023.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до реєстру боржників від 14.07.2025 до Договору факторингу № 11/01/25-Е від 11.07.2025, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 38 246,37 грн, яка складається з: 17 251,12 грн - заборгованість за тілом кредиту; 20995,25 грн - заборгованості за відсотками.

З огляду на наведене судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 792443784 від 19.10.2020 на підставі укладених договорів факторингу та відповідних реєстрів прав вимоги.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за кредитним договором № 792443784 від 19.10.2020, право вимоги за яким у встановленому порядку перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»».

Висновки суду за результатами розгляду справи

Щодо суті позовних вимог

Таким чином, беручи до уваги досліджені в ході розгляду справи докази та встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» до ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що зобов`язання не виконуються з вини відповідачки та з урахуванням наведеного в мотивувальній частині обґрунтування позиції суду, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» підлягає стягненню заборгованість за Договором № 792443784 від 19.10.2020 в розмірі 38 246,37 грн, з яких 17 251,12 грн - заборгованість за тілом кредиту та 20 995,25 грн - заборгованість за процентами.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин 1 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Судом встановлено, що 20 серпня 2025 року між Адвокатським бюро «Соломко та Партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір про надання правничої допомоги № 20/08/2025-1.

Відповідно до Додаткової Угоди № 25770915311 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/2025-1 від 20 серпня 2025 року сторони домовились, що ТОВ «ФК «ЕЙС» доручило Адвокатському бюро «Соломко та Партнери» надати юридичну допомогу по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1 .

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/2025-1 від 20 серпня 2025 року Адвокатське бюро «Соломко та Партнери» надало, а ТОВ «ФК «ЕЙС»» прийняло правову допомогу, а саме: складання позовної заяви 2 год., вартість 5000,00 грн; вивчення матеріалів 2 год., вартість 1000,00 грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором 1 год., вартість 500,00 грн; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором 1 год., вартість 500,00 грн. Загальна сума витрат 7 000,00 грн.

Разом з тим, представниця відповідачки у відзиві заперечувала щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн з посиланням на те, що справа є малозначною та однотипною, а також виконані АБ «Соломко та партнери» роботи (надані послуги) не є пропорційними розміру позовних вимог, а також не відповідають критерію реальності наданих адвокатських послуг, обґрунтованості, розумності їхнього розміру.

Розглянувши клопотання позивачки про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та беручи до уваги заперечення представниці відповідачки, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зроблено висновки, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У зазначеній постанові також вказано, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом з тим, чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналізуючи матеріали справи, подані представником позивача докази щодо понесених витрат на правничу допомогу у даній справі, та з урахуванням заперечень з боку відповідача, врахувавши характер виконаної роботи, принципи співмірності та критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної роботи, суд вважає, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є завищеними.

Оцінюючи співмірність, реальність та пропорційність судових витрат, які просить стягнути сторона позивача, а також те, що зазначена категорія справ є справою незначної складності та по них є стала судова практика, що в свою чергу не потребувало додаткових зусиль та знань, а також враховуючи об`єм виконаних адвокатом робіт та витрачений час на складання процесуальних документів, суд доходить висновку, що об`єктивний розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі становить 5 000,00 грн.

Так, частинами першою, другою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги те, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС»» задоволені повністю, стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» заборгованість за Договором №792443784 від 19.10.2020 в розмірі 38 246,37 грн (тридцять вісім тисяч двісті сорок шість грн 37 коп.), з яких 17 251,12 грн - заборгованість за тілом кредиту та 20 995,25 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»», юридична адреса: вул. Юрія Поправки буд. № 6 кабінет № 13, м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Дата складання повного судового рішення 28 серпня 2026 року.

Суддя Дубець О.С.