Рішення № 139326833, 31.08.2026, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 632/1718/26

провадження № 2-о/632/45/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"31" серпня 2026 р. м. Златопіль

Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Библіва С.В., при секретарі судового засідання Гаврющенко П.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Златопільського міськрайонного суду Харківської області, про встановлення факту батьківства після смерті батька дитини, заінтересовані особи: четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви зазначає, що з вересня 2010 року вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у заявниці з ОСОБА_3 народилася донька ОСОБА_4 , батьком якого зі слів матері був записаний « ОСОБА_5 ». ОСОБА_3 з 11.06.2025 був мобілізований до лав ЗСУ. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 загинув під час виконання бойового завдання в с. Новоолександрівка Синельниківського району Дніпропетровської області, Україна. За життя він визнав себе батьком дитини, однак у зв`язку із тим, що він не перебував у шлюбі із заявницею та не подав заяву до РАЦСУ щоб здійснити реєстрацію батьківства, батьком ОСОБА_6 був записаний « ОСОБА_5 » зі слів матері згідно статті 135 СК України.

Встановлення факту батьківства ОСОБА_3 стосовно їх малолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заявниці необхідно для одержання виплат і надання пільг, передбачених чинним законодавством України. Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що іншим порядком вирішити питання встановлення факту батьківства неможливо, заявниця просить встановити факт того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У зв`язку з викладеним, заявниця була вимушена звернутися з зазначеною заявою до суду.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи сторони до суду не з`явились, заяви про відкладення розгляду справи не надали. Однак від заявниці надано заяву про розгляд справи без її участі, на задоволенні наполягає. Від заінтересованої особи ОСОБА_2 також надійшла заява про розгляд справи без її участі, визнає вимоги заявниці. Від начальника четвертого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява про розгляд справи без участі представника відділу згідно чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані докази, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з вересня 2010 року заявниця проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у заявниці з ОСОБА_3 народилася донька ОСОБА_4 , батьком якого зі слів матері був записаний « ОСОБА_5 » (а.с.11,14). ОСОБА_3 з 11.06.2025 був мобілізований до лав ЗСУ. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 загинув під час виконання бойового завдання в с. Новоолександрівка Синельниківського району Дніпропетровської області, Україна (а.с.20,21). За життя він визнав себе батьком дитини, однак у зв`язку із тим, що він не перебував у шлюбі із заявницею та не подав заяву до РАЦСУ щоб здійснити реєстрацію батьківства, батьком ОСОБА_6 був записаний « ОСОБА_5 » зі слів матері згідно статті 135 СК України.

У своїй заяві заявниця вказувала, що вона проживали спільно з ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловік та дружина, та вела спільне сумісне господарство з вересня 2010 року.

ОСОБА_3 був присутнім при народженні дочки в пологовому будинку, забрав заявницю звідтіля, виконував відносно неї свої батьківські обов`язки, визнавав себе батьком до дня своєї загибелі. Заявниця із ОСОБА_3 до його смерті вели спільне господарство, очікували народження спільної дочки, що знайшло своє підтвердження у письмових матеріалах, досліджених у судовому засіданні, зокрема, матеріали справи містять фото таблиці (а.с.33-39).

Вказані обставини підтверджують доводи заявниці, вказані у заяві про встановлення факту батьківства щодо того, що під час народження ОСОБА_4 , її батьки не перебували в шлюбі між собою, та відомості про батька було вказано зі слів матері.

Факт батьківства померлого ОСОБА_3 відносно малолітньої ОСОБА_4 підтверджується висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду № 55332 від 27.07.2026 року медико-генетичного центру «Мама Папа» , де вирішувалося питання чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , біологічною бабусею, а саме матір`ю батька дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Відповідно до якого ймовірність того, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є матір`ю батька, тобто біологічною бабусею дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 складає 99,008 % (а.с.40-57).

Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір`ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені статтями 125, 130 Сімейного кодексу України. Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.

Відповідно до змісту ч.1 ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч.2 ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ст.130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. В пункті 13 вказаної Постанови, Пленум Верховного Суду України вказав, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч.2 ст.55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Згідно зі ст.130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.

Як вбачається зі ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження можуть бути розглянуті цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

При розгляді спору щодо встановлення факту батьківства суд має виходити зі змісту ст.130 СК України, відповідно до якої підставою для встановлення факту батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про встановлення факту батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст.130 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Пунктом 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини. В третьому абзаці п.13 постанови Пленуму зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Таким чином, суд, з`ясувавши всі обставини справи, вважає наявність підстав, якими заявниця обґрунтовує свої вимоги, встановленими в судовому засіданні, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

За положеннями ст.134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-81,89,141,247,293,319 ЦПК України, ст.ст.55,121,125,130,134,135 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець міста Харків, Україна, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , є батьком ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Харків, Україна.

Внести зміни до актового запису № 289 від 06 червня 2019 року про народження дитини ОСОБА_4 , складеного Московським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, зазначивши у відомостях про батька дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Харків, України, громадянин України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 661121, місто Харків, проспект Тракторобудівників, буд.144, код ЄДРПОУ 33292155.

Заінтересована особа : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: С. В. Библів