Ухвала суду № 139326415, 31.08.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/10919/26

н/п 2/953/5560/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2026 р. м.Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Кіндер В.А., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

01.08.2026 року до Київського районного суду м.Харкова надійшла зазначена цивільна справа, яка розподілена в провадження судді Кіндера В.А..

Ухвалою судді Київського районного суду м.Харкова 06.08.2026 року заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Зазначена ухвала суду направлялась позивачу, однак жодних заяв, клопотань на усунення вказаних в ухвалі суду недоліків не надходило протягом тривалого часу.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити дотримання позивачем вимог, передбачених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Судом встановлено, що вказана позовна заява не відповідача встановленим ч. 4 ст.177 ЦПК України, а саме до заяви не було долучено документ про сплату судового збору. Також відсутні документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач, звертаючись до суду, зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серія НОМЕР_1 від 29.12.2025.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19, вбачається, що застосування п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» обмежується статтями 12 та 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тобто нормами права, які передбачають надання пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.

Отже, відповідно до цього висновку Верховного Суду, при зверненні до суду з позовними вимогами, які не стосуються надання пільг, учасники бойових дій не звільняються від сплати судового збору.

Зважаючи на те, позовні вимоги у цій справі не стосуються надання пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору у цій справі.

Як установлено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Позивач звернувся до суду з трьома майновими вимогами, спрямованими на поділ майна подружжя. З них дві стосуються реалізації права власності на автомобіль вартістю 398000,00 грн, а одна - стягнення з відповідача компенсації у розмірі 1/2 цієї вартості, тобто 199000,00 грн. З огляду на те, що всі ці вимоги спрямовані на поділ майна при розірванні шлюбу судовий збір за кожну з них треба визначати згідно з підпунктом 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

За подання позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу справлявся судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року становить у місячному розмірі 3328,00 грн (Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»). Тобто мінімальний розмір вказаного збору становив 1 331,2 грн (3328,00 х 0,4), а максимальний - 9 984 грн (3328,00 х 3).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тобто ставка судового збору у такому разі становить: мінімальний розмір 1 064,96 грн (1 331,20 х 0,8), максимальний - 7 987,2 грн (9 984 грн х 0.8).

З огляду на загальну суму всіх майнових вимог, 1 % від яких перевищує межу максимального судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі за подання позовної заяви позивач мав сплатити 7987,2 грн.

Окрім того, позовна заява не відповідала вимогам, встановленим п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме, в матеріалах позову відсутні копія свідоцтва про шлюб та рішення суду про розірвання шлюбу, які позивачем зазначені в переліку додатків до позову.

У встановлений судом строк позивач не виконав вимоги ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, не усунув зазначені в ухвалі суду недоліки.

Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України сторони зобов`язані добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку позивача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

При цьому суд зазначає, що позивачу надавався достатній час для усунення встановлених суддею недоліків, навіть поштовим відправленням.

Відсутність даних обставин перешкоджає суду для відкриття провадження з дотриманням вимог процесуального законодавства та призначення справи з врахуванням строків розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач у встановлений судом строк не виконає всі перелічені в статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України вимоги, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, подану позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - вважати неподаною та повернути позивачу.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали суду.

Суддя: