Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №613/553/26 Провадження № 2/613/722/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2026 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Сеник О.С.,
за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 613/553/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 ,у якому просить: 1) стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заборгованість за кредитним договором № 22933-06/2023 від 17.06.2023 в загальному розмірі 24226,90 грн на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»; 2) стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.06.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Аванс Кредит» було укладено договір № 22933-06/2023 про надання фінансового кредиту, за умовами якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 7000 грн, а відповідач зобов`язався повернути грошові кошти, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства в електронній формі.
Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.
Однак, у порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач не виконав свої зобов`язання не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.
16.11.2023 ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №16112023, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги стосовно осіб, які були боржниками ТОВ «Аванс Кредит», зокрема, і до ОСОБА_1 за кредитним договором №22933-06/2023 від 17.06.2023.
Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 24226,90 грн, а саме : заборгованість за тілом кредиту 7000 грн, заборгованість за процентами 17226,90 грн.
Наявність у відповідача заборгованості перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором зумовила звернення позивача з відповідним позовом.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 13.04.2026 позовну заяву ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 11.05.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано у Акціонерного товариства «ПУМБ» наступну інформацію : чи належить банківська карта з номером № НОМЕР_2 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народженя - ІНФОРМАЦІЯ_1 ); чи була успішною транзакція, здійснена в період з 17.06.2023 по 22.06.2023, на банківську картку № НОМЕР_2 в сумі 7000 грн. Якщо так, то : чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_2 ; чи проводилась верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_2 .
22.05.2026 від АТ "ПУМБ" до суду надійшли витребувані доказі.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві та поданій до суду письмовій заяві просив розглядати справу за його відстуності, просив позовні вимоги задовольнити, повідомив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, відзив на позов не подав.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичніобставини та відповідні правовідносини.
З матеріалів справи судом встановлено, що 17.06.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №22933-06/2023, у відповідності до умов якого відповідач отримав фінансовий кредит в розмірі 7000 грн на строк 360 днів, зі сплатою процентів кожні 10 днів. Процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту.
Відповідно до п. 1.6 Договору кредит надається клієнту у безготівковій формі, включаючи використання реквізитів платіжної картки №5355-28ХХ-ХХХХ-6528.
Вказаний договір ОСОБА_1 підписав за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «W0780». Також відповідач підписав графік платежів та паспорт споживчого кредиту, в якому також зазначені основні умови кредитування.
Відповідно до довідки про ідентифікацію, ТОВ «Аванс Кредит» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з яким укладено договір №22933-06/2023 від 17.06.2023, ідентифікований ТОВ «Аванс Кредит».
Відповідно до листа ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення», останнім, в рамках договору із ТОВ «Аванс Кредит» на переказ коштів №ФК-П-2022/01-1 від 12.01.2022, повідомляється про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта: 17.06.2023 о 15:20 год. на суму 7000,00 грн, призначення платежу: зарахування 7000,00 грн на карту № НОМЕР_2 .
Факт зарахування грошових коштів відповідачу ОСОБА_1 також підтверджується витребуваними доказами в АТ "ПУМБ". Відповідно, в Банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_3 . В результаті аналізу операцій по вказаній картці була виявлена операція по надходженню грошових коштів у сумі 7000,00 грн 17.06.2023 о 15:20 год. через сервіс іншого банку. Ідентифікація та верифікація ОСОБА_1 проведена Банком 29.04.2023.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Аванс Кредит», ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №22933-06/2023 від 17.06.2023 у загальному розмірі 24226,90 грн, з яких: 7000,00 грн - заборгованість за основним боргом; 17226,90 грн - заборгованість за відсотками. Відповідачем всього сплачено заборгованості у розмірі 2763,00 грн.
16.11.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №16112023, відповідно до якого ТОВ «Аванс Кредит» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за кредитним договором №22933-06/2023 від 17.06.2023 до боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у загальному розмірі 24226,90 грн, з яких : 7000,00 грн заборгвоаність за основним боргом, 17226,90 грн заборгованість за відсотками, що підтверджується копією Витягу з Реєстру Боржників до договору факторингу №16112023 від 16.11.2023.
12.03.2026 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було направлено на адресу відповідача досудову вимогу щодо погашення заборгованості в розмірі 24226,90 грн.
Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до суду за захистом своїх прав.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін уформулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 як позичальник уклав кредитний договір № 22933-06/2023 від 17.06.2023 з ТОВ «Аванс Кредит». Первісний кредитор умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачу грошові кошти. Однак, відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем склалася заборгованість у загальному розмірі 24226,90 грн, з яких : 7000,00 грн заборгованість за основним боргом, 17226,90 грн заборгованість за відсотками.
Доказів сплати суми кредиту та відсотків за кредитним договором № 22933-06/2023 від 17.06.2023 (в тому числі і на адресу первісного кредитора) або ж власного розрахунку заборгованості відповідачем не надано.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (нового кредитора) про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №22933-06/2023 від 17.06.2023 у розмірі 24226,90 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
В обґрунтування розміру понесених позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн до матеріалів справи надано наступні документи: копія договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет»; копію Акту № 1010 наданих послуг від 09.03.2026, відповідно до якого виконавцем АО «Апологет» надано клієнту, а клієнтом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийнято послуги згідно договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 на суму 8000,00 грн; детальний опис наданих послуг до акту №1010 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, відповідно до якого надано наступні послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором (30 хв.); ознайомлення з матеріалами кредитної справи (2 год.); погодження правової позиції клієнта у справі (30 хв.); складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта (3 год. 30 хв.); подання заяви до суду від імені клієнта, усього витрачено часу - 6 год. 30 хв..
При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123-130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, суд зазначає, що розмір пред`явлених ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до відшкодування витрат на надання правової допомоги є завищеним щодо іншої сторони спору.
Враховуючи складність справи, яка не є складною, входить до категорії справ з усталеною судовою практикою, складність виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.
Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 133, 137, 141, ч.1 ст.223, ч.2 ст.247, ст.ст.259, 263-265, 274-283, 354, 355 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №22933-06/2023 від 17.06.2023 в розмірі 24226,90 грн (двадцять чотири тисячі двісті двадцять шість грн 90 коп.), витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі грн 00 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса: Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 31.08.2026.
Суддя О.С. Сеник
Судове рішення № 139326137, Богодухівський районний суд Харківської області було прийнято 31.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 613/553/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: