Рішення № 139323142, 31.08.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/13378/26

Номер провадження № 2/521/8801/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Поліщук І.О.

секретаря судового засідання Коржеван В.А.

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 19.06.2025-100000514 від 19.06.2025 р. в загальному розмірі 13280,00 грн., судових витрат, які складаються з судового збору у розмірі - 2662,40 грн., та витрат, пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви в паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі -120,18 грн.. В обґрунтування позову зазначає, що Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» (надалі -Кредитодавець/Позивач) та ОСОБА_1 (надалі Позичальник/Відповідач) 19.06.2025 року уклали Кредитний договір (оферти) № 19.06.2025-100000514. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 4000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 19.06.2025, на строк, вказаний в заявці. Відповідно до умов Договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору № 19.06.2025-100000514 від 19.06.2025 року Позичальнику надається Кредит на наступних умовах:

Дата надання/видачі кредиту - 19.06.2025; Сума Кредиту: 4000 грн. 00 коп.;

Строк, на який надається Кредит - 217 днів з дати його надання; Дата повернення (виплати) кредиту - 21.01.2026.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 13280 грн., що складається з:

Тіла кредиту - 4000 грн. Процентів - 6200 грн.

Комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 360 грн.

Додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 720 грн. Неустойки - 2000 грн.

Неналежне виконання з боку відповідача своїх фінансових зобов`язань перед позивачем, привело до порушення прав та інтересів ТОВ «Споживчий центр», що стало приводом для звернення з позовом до суду.

Ухвалою суду від 31.07.2026 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

12.08.2026 року відповідач ОСОБА_1 , через підсистему електронний суд подав до суду відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що не заперечує сам факт укладення кредитного договору та отримання 19.06.2025 року кредитних коштів у розмірі 4000,00 гривень. Однак звертає увагу, що позивач просить стягнути з нього- 13280 грн, хоча фактично кредит становив 4000 грн.. Згідно з позовною заявою, заявлена сума складається з: - 4000 грн - тіло кредиту;

- 6200 грн - проценти;

- 360 грн - комісія за надання кредиту;

- 720 грн - комісія за обслуговування кредитної заборгованості;

- 2000 грн - неустойка.

Таким чином, додаткові нарахування складають 9280 грн, тобто більше ніж удвічі перевищують отриману основну суму кредиту. При цьому сам позивач у документах, які ним подані до суду, зазначає орієнтовну загальну вартість кредиту 11280 грн та загальні витрати за споживчим кредитом 7280 грн. Враховуючи нарахування зроблені позивачем, відповідач просить суд перевірити законність нарахування процентів за весь заявлений позивачем період, зокрема з урахуванням його статусу військовослужбовця та спеціальних гарантій, передбачених законодавством України. Відповідач вказує, що проходить військову службу, що підтверджується довідкою форми №5, яка вже подавалася до матеріалів цієї справи. Відповідно до законодавства України для визначених законом категорій військовослужбовців під час проходження військової служби встановлені спеціальні гарантії, зокрема щодо не нарахування процентів за користування кредитом та застосування штрафних санкцій. У зв`язку з цим просить суд встановити точний період проходження ним військової служби та перевірити, чи підпадаю він під відповідну законодавчу гарантію протягом періоду, за який позивачем нараховано 6200 грн процентів.. Відповідач також просить суд не стягувати неустойку - 2000 грн., нарахування якої суперечить законодавству України під час воєнного стану. ЩОДО КОМІСІЙ Позивач заявляє до стягнення: - 360 грн комісії, пов`язаної з наданням кредиту; 720 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості. Разом - 1080 грн. З договору вбачається, що комісія за надання кредиту визначена у розмірі 9% від суми кредиту та становить 360 грн. Крім того, позивач передбачив комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 360 грн у кожному з двох періодів. При цьому позивач повинен довести не лише формальне зазначення таких платежів у договорі, а й законність їх стягнення, правову та економічну природу відповідних платежів, фактичне надання послуг, за які вони справляються, а також відповідність таких платежів вимогам законодавства про споживче кредитування. Відповідач просить суд перевірити нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості, оскільки позивач визначає її як плату за інформаційну підтримку, консультації, можливість здійснювати платежі онлайн, відновлення пароля та інші дії.

Вважає, що позивач повинен довести законність та обґрунтованість кожної складової заявленої заборгованості та врахувати його статус військовослужбовця, підтверджений довідкою форми №5, застосувавши до спірних правовідносин передбачені законом спеціальні гарантії.

Представник ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких вказується, що відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому повністю заперечує проти позовних вимог, однак не надав жодного доказу на підтвердження своїх заперечень або на спростування доводів позивача. Матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості долучених до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 року у справі №753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку. Окрім того, стороною позивача звертається увага, що на підставі змін, за договорами укладеними з 24.01.2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань. Кредитний договір з відповідачем був укладений після набуття чинності змін до ЗУ "Про споживче кредитування", а тому вимога позивача про стягнення неустойки є правомірною, з огляду також на те, що нормами ЦК України врегульовано загальне питання про звільнення від сплати неустойки позичальників при отримані кредиту (позики), в той час як ЗУ "Про споживче кредитування" є спеціальною нормою, яка регулює питання щодо загальних правових та організаційних засад споживчого кредитування. Щодо наданих документів стосовно проходження військової служби, представник позивача вказує, що відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля. Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18.03.2014) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов`язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини). Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року №18- 112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Як вже зазначалося вище, згідно з роз`ясненнями НБУ у листі від 02 вересня 2014 року №18-112/48620, наданий відповідачем перелік документів є неповним та недостатнім доказом перебування останнього на військовій службі, а отже, відповідач не звільняється від відповідальності погашення заборгованості за вказаним договором. Таким чином, права на відповідну пільгу, як особа, прийнята на військову службу за контрактом, відповідач не має. Враховуючи вищевикладене, представник позивача вважає, що є усі підстави для задоволення позову.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» (надалі -Кредитодавець/Позивач) та ОСОБА_1 (надалі Позичальник/Відповідач) 19.06.2025 року уклали Кредитний договір (оферти) № 19.06.2025-100000514 (Надалі -Договір).

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 4000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 19.06.2025, на строк, вказаний в заявці.

Відповідно до умов Договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору № 19.06.2025-100000514 від 19.06.2025 року Позичальнику надається Кредит на наступних умовах:

Дата надання/видачі кредиту - 19.06.2025; Сума Кредиту: 4000 грн. ОО коп.;

Строк, на який надається Кредит - 217 днів з дати його надання; Дата повернення (виплати) кредиту - 21.01.2026;

Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором.

Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі - «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 9% від суми Кредиту та дорівнює 360 грн. ОО коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі - "Комісія за обслуговування", "Комісія") - 360 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір.

Протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг.

Відповідно до п. 3.1 Договору За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію(ї) (якщо комісія (ї) встановлена(і) договором)

Як зазначено в п. 3.2. Договору Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Позичальник зобов`язується не використовувати Кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати Кредит на рахунки організаторів азартних ігор.

Згідно з п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11 ХХ-ХХХХ-3923.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема, денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.

В ході судового розгляду на підставі наданих документів та позицій сторін, судом встановлено, що Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» (надалі -Кредитодавець/Позивач) та ОСОБА_1 (надалі Позичальник/Відповідач) 19.06.2025 року уклали Кредитний договір (оферти) № 19.06.2025-100000514 (Надалі -Договір).

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 4000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 19.06.2025, на строк, вказаний в заявці.

Відповідач ОСОБА_1 не оспорює факту укладення Кредитний договір (оферти) № 19.06.2025-100000514 (Надалі -Договір) та отримання грошових коштів на виконання умов договору з боку Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр».

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, відповідно до розрахунку наданого стороною позивача ,станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі грн., що складається з:Тіла кредиту - 4000 грн.; Процентів - 6200 грн.; комісії пов`язаної з наданням кредиту -360,00 грн.; Додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості -720,00 грн., неустойки 2000,00 грн..

Оскільки, усі нарахування здійснені позивачем за Кредитним договором (оферти) № 19.06.2025-100000514 відповідачем оспорюються, суд проаналізувавши умови Кредитного договору, дійшов наступних висновків.

Як убачається з п.6 Договору, процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1( один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів, зазначених у графіку платежів.

Відповідно до п.7 Договору процентна ставка «Економ» фіксована незмінна процента ставка у розмірі 0,5% за 1(один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт».

Метою Закону « Про споживче кредитування» є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізації законодавства України із законодавством Європейського союзу та міжнародними стандартами( ст.2 Закону).

Згідно п.1-1, ч.1 ст.1 Закону, договір про споживчий кредит-вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач ( позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених законом.

Згідно п.1-2, ч.1 ст.1 Закону, денна процента ставка-загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру кредиту.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону, максимальний розмір процентної ставки, розрахованої відповідно до частини 4 цієї статті не може перевищувати, 1%.

Таким чином, узгоджена Сторонами Кредитного договору (оферти) № 19.06.2025-100000514 процентна ставка ( п.6, п.7) відповідає вимогам ч.5 ст.8 Закону « Про споживче кредитування», оскільки не перевищує 1%.

При цьому розмір відсотків за користування кредитом у сумі 6200,00 гривень, при тілі кредиту 4000,00 гривень, утворився за рахунок тривалого строку дії кредитного договору (217 днів), оскільки відповідач за цей період не здійснював жодної оплати, відповідно до Графіку платежів, встановленого цим же договором.

Разом з тим, Позивач розрахував борг за процентами у відповідності до погоджених умов, а саме д 19.06.2025 по 19.09.2025 нараховуючи по 40,00 гривень вдень процентів(1%), а з 20.09.2025 року по 21.01.2026 року по 20,00 грн. вдень (0,50%).

Відповідно до п. 8.Договору від 19.06.2025 року, сторонами узгоджено розмір комісії за видачу кредиту, яка становить 9% від суми виданого кредиту та дорівнює -360,00 грн.

Оскільки розмір комісії погоджений сторонами, є цілком зрозумілим навіть для соціально незахищеного кола споживачів, комісія встановлена саме за видачу кредиту, а не за його обслуговування, що відповідає вимогам п.4 ч.1ст.1 та ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому підстав для відмови у задоволенні позову в цій частині суд не вбачає.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією РФ проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Відповідно до наданої до суду довідки № 2345 від 23.08.2025 року курсант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, а саме на навчанні у Військовій Академії.

Враховуючи, що відповідач не надав суду будь-яких документів про проходження військової служби ( військовий квіток, довідку з військової частини та інше), суд позбавлений можливості застосувати до даної справи про стягнення заборгованості за кредитним договором вимоги Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Суд проаналізувавши розрахунок заборгованості відповідача прийшов до висновку, що позивачем неправомірно нараховано заборгованість за неустойкою у розмірі 2000, 00 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, якими встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вказані положення ЦК України, суд відмовляє у стягнені заборгованості за неустойкою у розмірі 2000, 00 грн., нарахування яких не відповідає вимогам чинного законодавства ( п.18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України).

Щодо стягнення з відповідача Додаткової комісії ( за обслуговування кредитної заборгованості) у сумі 720, 00 грн., суд дійшов наступних висновків.

Згідно позиції Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року, висловленої під час розгляду справи N? 6-2071цс16, обслуговування кредиту не є послугою зі споживчого кредитування у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, однак вказаний Закон розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.ч.1,2, ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до 4.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. (ч.2 ст. 2015 ЦК України).

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п?ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі N? 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі N?202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов?язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п?ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.09.2022 у справі N?755/11636/21, від 08.02.2023 у справі N? 168/349/20 та інших.

При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і їх погодження положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п?ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку (п. 29 постанови у справі N?363/1834/17).

Отже, несправедливим є положення договору про споживчий кредит щодо встановлення плати за обслуговування кредиту, що є підставою для визнання таких положень недійсними.

Наведене вище узгоджується із правовими висновками Верховного Суду під час розгляду справи N?583/3343/19, провадження N?61-22778ск19, висловленими в постанові від 01.04.2020 року.

ВС/КЦС у справі N? N? 695/3474/17: «Так відповідач, встановивши в кредитних договорах сплату щомісячної комісії (плати за обслуговування кредиту), спричинив істотний дисбаланс прав та інтересів позивача. При цьому відповідач нараховував, а позивач сплатив комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за обслуговування кредиту банком, що є незаконним та не відповідає вимогам справедливості та суперечить ч. 1 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів.»

Більш того, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору - ВС/КЦС від 08 липня 2020 року у справі N 607/1516/18.

З урахуванням наведеного положення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Враховуючи вищевикладене, суд присуджує до стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за Кредитним договором № 19.06.2025-100000514 від 19.06.2025 у розмірі 10560, гривень 00 коп.. яка складається з: тіла кредиту - 4000 грн.; Процентів - 6200 грн.; комісії пов`язаної з наданням кредиту -360,00 грн.;

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або за законом;

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, встановлення факту неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за кредитними договорами вказує на те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати пов`язані з направленням документів, тому дані витрати підлягають стягненню з відповідача, оскільки ці суми є мінімальними при пред`явленні майнової позовної вимоги.

Керуючись ст. ст. 526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 223, 259, 264, 275, 280, 284, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (Адреса: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833 , МФО 305299 , р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за Кредитним договором № 19.06.2025-100000514 від 19.06.2025 у розмірі 10560 ( десять тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 коп.. яка складається з: тіла кредиту - 4000 грн.; Процентів - 6200 грн.; комісії пов`язаної з наданням кредиту -360,00 грн.;

Стягнути з ОСОБА_1 (Адреса: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833 , МФО 305299 , р/р НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 2662, 40 гривень та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 120.18грн)

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Суддя Ірина Поліщук