Рішення № 13932300, 17.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

17.02.2011Справа №5002-18/6009-2010 За позовом Закритого акціонерного товариства «Київський завод шампанських вин «Столичний», м. Київ (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 27)

До відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Сімферополь (95034, АДРЕСА_1; АДРЕСА_2

Про спонукання до виконання певних дій.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача Задорожний Р.О. представник, довіреність від 12.10.2010 р.

Від відповідача ОСОБА_4 представник, дов. нотаріально посвідчена від 14.09.2010 року.

СУТЬ СПОРУ: Закрите акціонерне товариство «Київський завод шампанських вин «Столичний», м. Київ позивач, звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Сімферополь відповідача, в якій просить зобовязати відповідача видати позивачу алкогольну продукцію (вино ігристе) в загальній кількості 3603 пляшки, яка перебуває у нього на збереженні.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15 червня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 38, у відповідності до умов якого по товарно-транспортним накладним : №170584 від 20.06.2009 р., № 170731 від 30.06.2009 р., № 149700 від 15.09.2009 р., № 149699 від 15.09.2009 р., № 149706 від 15.09.2009 р., № 990628 від 01.02.2010 р., які є невідємною частиною договору, позивач передавав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання алкогольну продукцію в асортименті, в загальний кількості 20569 пляшок. 04 червня 2010 р. позивач направив в адресу відповідача вимогу про повернення товару з відповідального зберігання в кількості 3603 пляшок вина ігристого в асортименті. Відповідач вимогу позивача не виконав, чим порушив свої зобовязання, зазначені в умовах договору, жодних пояснень щодо невиконання вимог позивача відповідач не надав, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

18.01.2011 р. на адресу господарського суду від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач просить продовжити строк розгляду справи на 15 днів.

Для всебічного, повного і обєктивного розгляду справи, з урахуванням положень ст. 69 ГПК України, суд продовжив строк розгляду справи та задовольнив клопотання представника відповідача.

17.02.2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.02.2010 року заявив суду усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд відмовляє у задоволенні такого клопотання відповідача, у звязку із тим, що відповідач не обґрунтував суду причини для відкладення розгляду справи. Крім того, за клопотанням саме відповідача ухвалою суду від 20.01.2011 року слухання справи вже відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що відповідач письмовий відзив на позов суду не представив, свою правову позицію суду не довів, суд вважає можливим розглянути дану справу у порядку ст. 75 ГПК України на підставі матеріалів, які наявні у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В :

15 червня 2009 року між ЗАТ «Київський завод шампанських вин «Столичний» (поклажодавець) та ФОП ОСОБА_2 (зберігач) був укладений договір зберігання № 38.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання алкогольну продукцію в асортименті у орієнтировній кількості 60000 пляшок, згідно виписаних товарно-транспортних накладних, які є невідємною частиною цього договору.

Згідно ст. 936 Цивільного Кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

У відповідності до умов договору по товарно-транспортним накладним: № 170584 від 20.06.2009р., № 170731 від 30.06:2009р., № 149700 від 15.09.2009р., № 149699 від 15.09.2009р., № 149706 від 15.09.2009р., № 990628 від 01.02.2010р. та № 990627 від 01.02.2010р., які є невід'ємною частиною договору, поклажодавець передав, а зберігач прийняв на відповідальне зберігання алкогольну продукцію (вино ігристе) в асортименті, в загальній кількості 20569 пляшок.

Частина продукції в кількості 15595 пляшок в асортименті, по товарно-транспортним накладним: № 295306 від 13.08.2009 р., № 149650 від 11.09.2009 р., № 149720 від 15.09.2009 р., № 149719 від 15.09.2009 р., № 106604 від 26.10.2009 р., № 106065 від 26.10.2009 р., № 121897 від 17.11.2009 р., № 990504 від 15.01.2010 р., №990518 від 20.01.2010 р. та № 990519 від 20.01.2010 р., позивачем була знята з відповідального зберігання з подальшою реалізацією відповідачу.

Частину продукції в кількості 1270 пляшок в асортименті по зворотним накладним: № ЦСМ -005811 від 15.04.2010 р., № ЦНИ-000104 від 16.04.2010 р. та № ЦХН-000271 від 16.04.2010р. відповідачем було повернуто на склад позивача.

Згідно статті 938 Цивільного Кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Як свідчать умови договору зберігання від 15.06.2009 року, а саме його пункт 2.1.4, сторони встановили, що зберігач зобовязаний повернути товар поклажодавцю по першій вимозі.

04 червня 2010 р. позивач направив в адресу відповідача вимогу вих. № 1216 про повернення товару з відповідального зберігання в кількості 3603 пляшок вина ігристого в асортименті, що підтверджується фіскальним чеком та поштовим описом (а.с. 41). Така вимога залишена відповідачем без відповіді. Доказів виконання вимоги позивача відповідач суду не представив.

У даний час позивач звернувся до суду з позовом про зобовязання відповідача видати позивачу алкогольну продукцію (вино ігристе) в загальній кількості 3603 пляшки, яка перебуває у нього на збереженні.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідач не представив суду доказів виконання пункту 2.1.4 договору зберігання № 38 від 15.06.2009 року щодо повернення певної кількості товару поклажодавцю по першій вимозі, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України суд відносить на відповідача.

17.02.2011 року у судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 21.02.2011 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Зобовязати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, м. Сімферополь (95034, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) видати Закритому акціонерному товариству «Київський завод шампанських вин «Столичний», м. Київ (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 27; код ЄДРПОУ 30373419) алкогольну продукцію (вино ігристе) в загальній кількості 3603 пляшки, яка перебуває на збереженні у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Сімферополь (95034, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в наступному асортименті:

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Сімферополь (95034, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства «Київський завод шампанських вин «Столичний», м. Київ (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 27; код ЄДРПОУ 30373419) 690,26 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримОсоченко І.К.