Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 591/1877/26
Провадження № 1-кс/591/2176/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 серпня 2026 року слідчий суддя Зарічного районного суду міста Суми ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
власника майна ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми клопотання власника майна ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 22026200000000053
про скасування арешту майна
У ході розгляду клопотання слідчий суддя встановив:
Клопотання про скасування арешту ОСОБА_3 мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду міста Суми від 11 травня 2026 року у кримінальному провадженні № 22026200000000053 накладено арешт на належне заявнику майно: мобільний телефон Apple IPhone 17 Pro Max IMEI: НОМЕР_1 , ноутбук Dell серійний номер 8Е34TJ2, вилучене під час обшуку 07.05.2026 за місцем його проживання, з метою збереження речових доказів, оскільки як вказав суд, вилучені предмти можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження. З моменту накладення арешту на вказане майно минуло більше трьох місяців, заявник має статус свідка, місля вилучення мобільного телефону та ноутбуку він добровільно надав органу досудового розслідування паролі та необхідні коди доступу до зазначених пристроїв. На думку власника майна, орган досудового розслідування отримав можливість здійснити доступ до інформації, яка міститься на відповідних пристроях, та провести необхідні процесуальні дії щодо їх огляду, копіювання, фіксації та/або експертного дослідження. Вважає що на цей час подальша необхідність у застосуванні арешту щодо належних йому мобільного телефону та ноутбуку належним чином не обгрунтована.
Посилаючись на викладене, заявник просить скасувати арешт мобільного телефону та ноутбука.
Заявник у судовому засіданні клопотання своє підтримав з наведених у ньому підстав.
Слідчий, за клопотанням якого накладено арешт, в судове засідання не прибув, повідомлений належним чином. Його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання.
Мотиви, з яких виходить Суд, та застосовані норми права
Відповідно до ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
За змістом ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення або підлягає застосуванню для інших визначених законом цілей.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, якщо заявником буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, саме на особу, яка звертається з клопотанням про скасування арешту, покладається обов`язок довести наявність хоча б однієї з передбачених ст. 174 КПК України підстав: необґрунтованість накладення арешту або відпадання потреби у його подальшому застосуванні.
Судом встановлено, що арешт на майно, про скасування якого просить заявник, накладено ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду міста Суми від 11 травня 2026 року у кримінальному провадженні № 22026200000000053 на речі, які вилучені 07.05.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , а саме: мобільний телефон марки Apple IPhone 17 Pro Max IMEI: НОМЕР_1 , ноутбук Dell серійний номер 8Е34TJ2.
Вилучене майно відповідає критерію речового доказу у розумінні ст. 98 КПК України, а арешт застосовано, зокрема, з метою забезпечення його збереження.
Щодо посилання заявника на тривалий строк перебування майна під арештом слідчий суддя зазначає наступне.
Безумовно, тривалість обмеження права власності є обставиною, яка підлягає врахуванню при вирішенні питання про подальшу необхідність арешту. Водночас сам по собі сплив певного проміжку часу з моменту вилучення майна не є безумовною підставою для скасування арешту, якщо процесуальна необхідність у його збереженні продовжує існувати.
У зв`язку з цим доводи заявника про те, що орган досудового розслідування мав достатньо часу для копіювання всієї необхідної інформації, самі по собі не свідчать про завершення відповідних слідчих та процесуальних дій. Матеріалами клопотання не підтверджено, що дослідження вилученого пристрою завершено, усю інформацію, яка має або може мати доказове значення, виявлено та належним чином зафіксовано, а подальше фізичне збереження телефону та ноутбуку втратило процесуальну необхідність.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи мирно володіти своїм майном.
Разом із тим право власності не є абсолютним, а втручання у нього може бути виправданим за умови, що воно передбачене законом, переслідує легітимну мету та є пропорційним такій меті.
У даному випадку арешт застосований у межах кримінального провадження з метою забезпечення збереження речових доказів. Досудове розслідування не завершене, вилучене майно зберігає статус речових доказів.
За таких обставин слідчий суддя не вбачає підстав для висновку, що на даний час подальше застосування арешту створює для власника майна такий надмірний індивідуальний тягар, який би переважав інтерес кримінального провадження у забезпеченні збереження речових доказів.
Доводи клопотання в їх сукупності не спростовують актуального доказового значення вилученого майна та не підтверджують завершення необхідних слідчих чи процесуальних дій з ним.
Таким чином, заявником не доведено, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або що арешт накладено необґрунтовано.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність передбачених ст. 174 КПК України підстав для скасування арешту майна, у зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись стст. 98, 107, 131, 132, 170, 173, 174, 309, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду міста Суми від 11 травня 2026 року у справі № 591/1877/26 у межах кримінального провадження № 22026200000000053 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали оголошено 31.08.2026 о 08.35 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 139322634, Зарічний районний суд м. Суми було прийнято 28.08.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 591/1877/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: