Вирок № 139321837, 31.08.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/5560/26

Провадження № 1-кп/206/629/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2026 р. м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 ,

представників потерпілого ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисника обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_9 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042170000035 від 27 квітня 2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Устимівка Зачепилівського району Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, який перебуває у цивільному шлюбі, має малолітнього сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштований, зареєстрований у с. Устимівка Берестинського району Харківської області, фактично проживає у м. Дніпрі, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця села Сокілка Кобеляцького району Полтавської області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , офіційно не працевлаштований, зареєстрований у с. Сокілка Лівобережна Кобеляцького району Полтавської області, фактично проживає у м. Дніпрі, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця села Велика Білозерка Запорізької області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, студента другого курсу Вищого професійного училища № 17, зареєстрованого у с. Велика Білозерка Запорізької області, фактично проживає у м. Дніпрі, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , достовірно знаючи про дію на території України воєнного стану, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб та реалізуючи єдиний кримінально протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, обрали предметом посягання секції холодильників (радіатори) тепловоза 2ТЕ116, які зберігалися на території виробничого підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» філії «Локомотивна компанія» АТ «Українська залізниця» за адресою: м. Дніпро, вул. Добробатів, 22-Л.

У період із 21 квітня до 05 травня 2026 року, а саме: з 01 год 20 хв до 01 год 40 хв 21 квітня; з 00 год 30 хв до 00 год 45 хв та з 22 год 40 хв до 23 год 05 хв 22 квітня; з 02 год 40 хв до 03 год 10 хв та з 22 год 30 хв до 22 год 55 хв 23 квітня; з 00 год 30 хв до 01 год 05 хв, з 01 год 10 хв до 01 год 35 хв та з 22 год 30 хв до 23 год 00 хв 26 квітня; з 22 год 30 хв до 23 год 05 хв 27 квітня; з 23 год 20 хв до 23 год 55 хв 01 травня; з 22 год 40 хв до 23 год 15 хв 02 травня; з 01 год 30 хв до 02 год 00 хв 05 травня 2026 року, обвинувачені на автомобілі ЗАЗ 110307 («Славута»), державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, під керуванням ОСОБА_7 прибували до огорожі зазначеного підприємства, проникали на територію депо та до будівлі ангару № 1.

Переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, вони таємно завантажували до автомобіля та вивозили секції холодильників (радіатори) тепловоза 2ТЕ116. У такий спосіб обвинувачені спільно викрали 77 секцій ринковою вартістю 8 534 грн кожна, загальною вартістю 657 118 грн, завдавши АТ «Українська залізниця» в особі філії «Локомотивна компанія» майнової шкоди на вказану суму.

1.2. Правова кваліфікація кримінального правопорушення

Таким чином, суд кваліфікує дії кожного з обвинувачених за частиною четвертою статті 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, у великих розмірах, в умовах воєнного стану.

2. Докази на підтвердження встановлених судом обставин

2.1. Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_6 повністю визнав свою винуватість і пояснив, що разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вони прибували автомобілем ЗАЗ 110307 («Славута») до локомотивного депо, проникали до сховища та викрадали секції холодильників (радіатори) тепловоза. Він підтвердив викрадення 77 секцій, із яких шість повернуто потерпілому, визнав заподіяну шкоду, висловив щире каяття та просив суворо його не карати. ОСОБА_7 підтримав показання ОСОБА_6 , підтвердив, що правопорушення вони вчиняли втрьох, зазначив, що на той час працював у депо, визнав обвинувачення в повному обсязі та підтвердив повернення шести із 77 викрадених секцій. ОСОБА_8 також повністю визнав свою винуватість, підтвердив відповідність дійсності всіх обставин, викладених в обвинувальному акті, зазначивши, що вчинення правопорушення розпочалося 21 квітня 2026 року, та висловив щире каяття. Обсяг викраденого майна, його вартість і розмір заподіяної шкоди обвинувачені не оспорювали.

Усі троє обвинувачених цивільний позов визнали. ОСОБА_6 додатково пояснив, що вилучені 4 200 доларів США та 2 440 грн отримані від продажу викрадених радіаторів, і не заперечував проти передання цих коштів потерпілому в рахунок відшкодування шкоди з визначенням гривневого еквівалента доларів США за офіційним курсом НБУ на день ухвалення вироку.

Представник потерпілого ОСОБА_4 пояснив, що йому відомо про вчинене з 21 квітня 2026 року викрадення з локомотивного депо 77 секцій холодильників (радіаторів), а 05 травня 2026 року він дізнався про кількість причетних до крадіжки осіб та обсяг викраденого майна. Також підтвердив, що шість секцій повернуто потерпілому. Представник потерпілого адвокат ОСОБА_5 підтримав цивільний позов і просив задовольнити його в повному обсязі.

2.2. З`ясувавши, що обвинувачені, захисники, прокурор і представники потерпілого правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження, ніким їх не оспорюють, а позиція учасників є добровільною, суд роз`яснив їм положення частини третьої статті 349 та частини другої статті 394 КПК України, зокрема неможливість оскарження в апеляційному порядку обставин, дослідження яких буде визнано недоцільним. Після цього суд на підставі частини третьої статті 349 КПК України обмежив дослідження доказів допитом обвинувачених і представників потерпілого, дослідженням відомостей, що характеризують обвинувачених, а також доказів щодо речових доказів і процесуальних витрат.

2.3. Суд оцінює показання обвинувачених як послідовні та такі, що взаємно узгоджуються щодо співучасті кожного, способу, часу, місця, предмета кримінального правопорушення та розміру заподіяної шкоди. Підстав сумніватися у добровільності й правдивості визнання ними винуватості суд не встановив. Інші учасники зазначених фактичних обставин не оспорювали. Тому суд вважає доведеним поза розумним сумнівом, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили кримінальне правопорушення за обставин, викладених у пункті 1 цього вироку, а дії кожного з них правильно кваліфіковано за частиною четвертою статті 185 КК України.

3. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставиною, яка відповідно до статті 66 КК України пом`якшує покарання кожного з обвинувачених, суд визнає щире каяття. Суд також ураховує повне визнання вини, визнання цивільного позову та фактичне повернення потерпілому частини викраденого майна, а щодо ОСОБА_6 також його згоду на спрямування вилучених коштів на відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання, суд не встановив.

4. Мотиви призначення покарання

Відповідно до статей 50, 65 КК України покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого: кримінальне правопорушення є тяжким, вчинене групою осіб упродовж дванадцяти виходів, із проникненням до сховища, в умовах воєнного стану та спричинило значну майнову шкоду.

ОСОБА_6 має малолітню дитину, ОСОБА_7 одружений і має на утриманні малолітню доньку. ОСОБА_8 на час вчинення правопорушення був двадцятирічним, навчається у закладі професійної освіти. За місцями проживання та навчання даних, що негативно характеризують обвинувачених або свідчать про стійку протиправну спрямованість, суду не надано; на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога вони не перебувають.

З огляду на сукупність наведених обставин суд дійшов висновку, що кожному обвинуваченому слід призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією частини четвертої статті 185 КК України, п`ять років позбавлення волі. Водночас їх виправлення можливе без реального відбування покарання, тому на підставі статті 75 КК України вони підлягають звільненню від відбування покарання з випробуванням.

Іспитовий строк для ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд визначає тривалістю два роки. Щодо ОСОБА_8 , ураховуючи його молодий вік, навчання, відсутність попередніх судимостей, повне визнання вини та каяття, достатнім є іспитовий строк один рік. На кожного засудженого слід покласти обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 частини першої та пунктом 2 частини третьої статті 76 КК України.

5. Мотиви ухвалення інших рішень, що вирішуються судом при ухваленні вироку

5.1. Цивільний позов

До початку судового розгляду представник потерпілого адвокат ОСОБА_5 подав через канцелярію суду цивільний позов АТ «Українська залізниця» в особі філії «Локомотивна компанія» до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про солідарне відшкодування 657 118 грн майнової шкоди. Копії позову та доданих документів були завчасно вручені сторонам. Заперечень проти прийняття позову не надійшло, позов долучено до матеріалів кримінального провадження. Представник потерпілого підтримав заявлені вимоги в повному обсязі. Усі троє обвинувачених цивільний позов визнали. ОСОБА_6 не заперечував проти передання потерпілому вилучених коштів у рахунок відшкодування шкоди.

Згідно зі статтями 1166, 1190, 1192 ЦК України майнова шкода, завдана спільними діями кількох осіб, відшкодовується ними солідарно в повному обсязі. Відповідно до статей 127129 КПК України суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково.

Заявлений розмір шкоди 657 118 грн підтверджено висновком судового експерта № 23-26 від 09 липня 2026 року, за яким ринкова вартість однієї секції становить 8 534 грн, а 77 секцій 657 118 грн. Під час затримання та обшуків вилучено шість секцій, які фактично повернуто потерпілому. Їхня вартість становить 51 204 грн (6 ? 8 534 грн), тому невідшкодована шкода після повернення майна становить 605 914 грн.

У ході обшуку вилучено 4 200 доларів США та 2 440 грн. ОСОБА_6 підтвердив, що ці кошти отримані від реалізації викраденого майна, і не заперечував проти спрямування їх потерпілому. Офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України на 31 серпня 2026 року, становить 44,5505 грн за 1 долар США. Отже, гривневий еквівалент 4 200 доларів США становить 187 112,10 грн, а разом із 2 440 грн 189 552,10 грн.

Вилучені 4 200 доларів США та 2 440 грн є грошима, одержаними внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому відповідають ознаці, передбаченій пунктом 1 частини першої статті 96-2 КК України. Водночас за змістом частини шостої статті 96-2 КК України спеціальна конфіскація не застосовується до грошей та іншого майна, призначених для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. З огляду на встановлене походження коштів, визнання всіма обвинуваченими цивільного позову та згоду ОСОБА_6 на спрямування цих коштів потерпілому спеціальну конфіскацію до них застосовувати не слід; кошти належить передати потерпілому в рахунок часткового виконання цивільного позову. Солідарному стягненню з обвинувачених підлягає залишок 416 361,90 грн (605 914 грн 189 552,10 грн). У решті позову слід відмовити, оскільки відповідна частина шкоди компенсується поверненням майна та переданням вилучених коштів.

5.2. Речові докази та арешт майна

Автомобіль ЗАЗ 110307 («Славута»), державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , використовувався як засіб учинення кримінального правопорушення. Водночас він зареєстрований за ОСОБА_13 , який не є обвинуваченим у цьому провадженні. Доказів того, що власник знав або міг знати про незаконне використання автомобіля, суду не надано. За таких обставин виняток, передбачений пунктом 4 частини першої статті 96-2 КК України, унеможливлює спеціальну конфіскацію автомобіля. Оскільки обвинувачені не є його власниками, вартість автомобіля не може бути зарахована в рахунок відшкодування заподіяної шкоди. Автомобіль слід повернути зареєстрованому власнику.

Автомобіль ЗАЗ VIDA, державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 , зареєстрований за ОСОБА_14 , не використовувався під час учинення інкримінованого правопорушення. Ухвалою слідчого судді від 06 травня 2026 року в накладенні арешту на цей автомобіль відмовлено та його повернуто власниці, тому автомобіль слід залишити у її володінні.

Три мобільні телефони не є предметом, засобом чи доходом від кримінального правопорушення; потреба в їх подальшому зберіганні відсутня. Їх слід повернути власникам: телефон REDMI ОСОБА_6 ; iPhone у корпусі сірого кольору ОСОБА_7 ; iPhone 15 Pro Max ОСОБА_8

Шість секцій холодильників (радіаторів) тепловоза 2ТЕ116 фактично повернуто потерпілому, тому їх слід залишити у володінні АТ «Українська залізниця» в особі філії «Локомотивна компанія». Вартість саме цих шести секцій 51 204 грн урахована під час визначення непогашеного розміру шкоди.

Протоколом огляду від 05 травня 2026 року з фототаблицею зафіксовано стан секцій холодильників (радіаторів) тепловоза 2ТЕ116 на території потерпілого. У поєднанні з ним протоколом огляду від 08 травня 2026 року, проведеного за участю представника філії «Локомотивна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця», та доданою до нього фототаблицею підтверджено, що 179 металевих бічних фрагментів корпусу радіатора (торцевих частин) і металеві бічні фрагменти корпусу радіатора (пластини), вилучені за адресою: м. Дніпро, вул. Кирила Синельникова, 26, є конструктивними частинами секцій холодильників (радіаторів) тепловоза 2ТЕ116. З урахуванням установленого предмета посягання та обставин вилучення належність цих предметів потерпілому підтверджена сукупністю досліджених доказів. На підставі пункту 5 частини дев`ятої статті 100 КПК України їх належить повернути Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі філії «Локомотивна компанія». Оскільки вартість зазначених фрагментів окремо не визначена і їх передання не є поверненням цілих секцій, це не змінює встановленого розміру невідшкодованої майнової шкоди. Належність потерпілому чотирьох фрагментів корпусів електродвигунів, десяти корпусів металевих виробів, фрагментів кабелю з алюмінієвими жилами, лому міді та лому алюмінію у вигляді трубок і проводів та їх походження саме від викрадених секцій належними доказами не підтверджені. Не встановлено також використання вилучених рукавичок, інструментів, рацій та одягу як засобів чи знарядь інкримінованого кримінального правопорушення. За відсутності передбачених законом підстав для конфіскації ці предмети після втрати ними доказового значення слід повернути їх власникам (законним володільцям). Предмети, вилучені з автомобілів, належить повернути фактичному володільцю відповідного автомобіля, а решту предметів із домоволодіння на АДРЕСА_1 особі, у якої вони вилучені згідно з протоколом обшуку від 05 травня 2026 року.

Зошит із нотатками та документацію, визнані речовими доказами, відповідно до пункту 7 частини дев`ятої статті 100 КПК України слід залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього строку їх зберігання.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 06 травня 2026 року у справі № 203/4416/26, провадження № 1-кс/0203/3276/2026, накладено арешт на вилучене майно, за винятком автомобіля ЗАЗ VIDA. Оскільки цим вироком остаточно визначається доля всього арештованого майна і спеціальна конфіскація до нього не застосовується, на підставі частини четвертої статті 174 КПК України накладений цією ухвалою арешт після набрання вироком законної сили підлягає скасуванню в повному обсязі.

5.3. Запобіжні заходи

Запобіжні заходи у вигляді застави до набрання вироком законної сили слід залишити без зміни, а після набрання вироком законної сили скасувати. Оскільки підстав для звернення застав у дохід держави не встановлено, вони підлягають поверненню заставодавцям: 199 680 грн, внесені за ОСОБА_6 , ОСОБА_6 ; 199 680 грн, внесені за ОСОБА_7 , ОСОБА_7 ; 66 560 грн, внесені за ОСОБА_8 , особі, яка внесла заставу, згідно з платіжним документом.

5.4. Процесуальні витрати

Документально підтверджені процесуальні витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи становлять 916,02 грн. Оскільки кримінальне правопорушення вчинене трьома особами спільно, ці витрати підлягають стягненню з кожного засудженого в рівних частках по 305,34 грн, а не солідарно.

Керуючись статтями 50, 65, 66, 67, 75, 76, 96-1, 96-2, частиною четвертою статті 185 КК України, статтями 100, 124, 127129, 174, 182, 349, 368371, 373376, 394, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, і призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, установивши іспитовий строк два роки.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, і призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, установивши іспитовий строк два роки.

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, і призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням, установивши іспитовий строк один рік.

На підставі пунктів 1, 2 частини першої та пункту 2 частини третьої статті 76 КК України покласти на кожного із засуджених обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.

Цивільний позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії «Локомотивна компанія» (код ЄДРПОУ 45865759) задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Локомотивна компанія» 416 361 (чотириста шістнадцять тисяч триста шістдесят одну) грн 90 коп. майнової шкоди.

На підставі частини шостої статті 96-2 КК України спеціальну конфіскацію до вилучених 4 200 (чотирьох тисяч двохсот) доларів США та 2 440 (двох тисяч чотирьохсот сорока) грн не застосовувати.

Звернути стягнення на зазначені кошти та передати їх Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі філії «Локомотивна компанія» в рахунок часткового виконання цивільного позову. Гривневий еквівалент 4 200 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 31 серпня 2026 року становить 187 112 грн 10 коп., а разом із 2 440 грн 189 552 грн 10 коп.

У задоволенні решти цивільного позову відмовити у зв`язку з поверненням потерпілому шести секцій холодильників загальною вартістю 51 204 грн та переданням зазначених коштів.

Речові докази після набрання вироком законної сили:

шість секцій холодильників (радіаторів) тепловоза 2ТЕ116, які фактично повернуті потерпілому, залишити у володінні Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Локомотивна компанія»;

179 металевих бічних фрагментів корпусу радіатора (торцевих частин) та металеві бічні фрагменти корпусу радіатора (пластини), вилучені під час обшуку домоволодіння та гаражних приміщень за адресою: м. Дніпро, вул. Кирила Синельникова, 26, повернути Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі філії «Локомотивна компанія»;

мобільний телефон REDMI, IMEI1 НОМЕР_5 , IMEI2 НОМЕР_6 , із SIM-карткою № НОМЕР_7 повернути ОСОБА_6 ;

мобільний телефон iPhone у корпусі сірого кольору повернути ОСОБА_7 ;

мобільний телефон iPhone 15 Pro Max, IMEI1 НОМЕР_8 , IMEI2 НОМЕР_9 , із SIM-карткою № НОМЕР_10 повернути ОСОБА_8 ;

автомобіль ЗАЗ 110307 («Славута»), 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 повернути зареєстрованому власнику ОСОБА_13 ; у застосуванні спеціальної конфіскації та зарахуванні його вартості в рахунок цивільного позову відмовити;

автомобіль ЗАЗ VIDA, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 , повернутий власниці на підставі ухвали слідчого судді від 06 травня 2026 року, залишити у володінні ОСОБА_14 ;

дві пари рукавичок із тканини червоного кольору з прогумованими вставками чорного кольору, упаковані до сейф-пакета RIC2028960, а також рулетку в корпусі червоного кольору, дві викрутки з червоною та сірою ручками і два металеві гайкові ключі, упаковані до спецпакета RIC2028959, вилучені з автомобіля ЗАЗ 110307 («Славута»), повернути ОСОБА_7 як фактичному володільцю цього автомобіля;

одну пару рукавичок із тканини чорного кольору в спецпакеті RIC2028963; кутову шліфувальну машину Makita, розвідний ключ, гайковий ключ, кусачки з ручками червоного кольору та кусачки з ручками чорного кольору; три рації ALOFENG у корпусах чорного кольору, дві з яких упаковані до сейф-пакета RIC2028962, а одна до сейф-пакета NPU5055546; чотири фрагменти корпусів електродвигунів, десять корпусів металевих виробів, фрагменти кабелю з алюмінієвими жилами, лом міді та лом алюмінію у вигляді трубок і проводів, вилучені під час обшуку домоволодіння та гаражних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , повернути особі, у якої їх вилучено згідно з протоколом обшуку від 05 травня 2026 року;

бушлат із маркуванням «УЗ» синьо-помаранчевого кольору, жилет помаранчевого кольору зі світловідбивними елементами та робочі рукавички з нашаруванням бруду, вилучені з автомобіля ЗАЗ VIDA, повернути ОСОБА_7 , у фактичному користуванні якого перебував цей автомобіль;

зошит із нотатками та документацію, поміщені до окремих паперових конвертів, залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього строку їх зберігання.

Після набрання вироком законної сили скасувати в повному обсязі арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 06 травня 2026 року у справі № 203/4416/26, провадження № 1-кс/0203/3276/2026.

Запобіжні заходи у вигляді застави щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишити без зміни, після чого скасувати.

Після набрання вироком законної сили повернути застави:

199 680 грн, внесені за ОСОБА_6 , заставодавцю ОСОБА_6 ;

199 680 грн, внесені за ОСОБА_7 , заставодавцю ОСОБА_7 ;

66 560 грн, внесені за ОСОБА_8 , заставодавцю згідно з платіжним документом.

Стягнути на користь держави процесуальні витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи:

із ОСОБА_6 305 грн 34 коп.;

із ОСОБА_7 305 грн 34 коп.;

із ОСОБА_8 305 грн 34 коп.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до частини другої статті 394 КПК України вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим і прокурору, іншим учасникам судового провадження у порядку, передбаченому статтею 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_1