Рішення № 139321692, 27.08.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/1614/26

провадження № 2/208/3121/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі судді Подкопаєвої І.А.,

за участю:

- секретаря судового засідання Компанієць І.Р.

- позивача - ОСОБА_1 ;

- позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду міста Кам`янського за правила загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша Кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду міста Кам`янського звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 із позовом до Кам`янської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який є чоловіком та батьком позивачів відповідно. До складу його спадкового майна увійшло 11/30 частин домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачі є спадкоємцями померлого, що прийняли спадщину, проте у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на домоволодіння відмовлено в зв`язку із відсутністю документа, який посвідчує право власності померлого на зазначене майно.

Спадкодавець ОСОБА_3 набув право власності на спадкове майно в порядку спадкування, проте за життя свідоцтво про право на спадщину на спірне майно не отримав, після смерті своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , і отримав майно в порядку спадкування після своєї матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В зв`язку із вищенаведеним, оформити спадкові права на частину домоволодіння в нотаріальному порядку не вбачається можливим, тому просять захистити їх право на спадкове майно в судовому порядку шляхом визнання за ними права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2026 року головуючою суддею визначено суддю Подкопаєву І.А.

Ухвалою від 12.02.2026 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Учасникам справи встановлені строки для подання заяв по суті справи, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у Першої Кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області матеріали спадкової справи, заведеної після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 .

27.02.2026 року на адресу суду надійшли витребувані судом документи.

В підготовче засідання, призначене на 12.03.2026, позивачі з`явились, інші учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань та/або заяв про відкладення розгляду справи або оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомили, відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Позивач ОСОБА_1 заявила клопотання про витребування доказів, що містяться нотаріальну таємницю, а саме матеріали спадкової справи, позивач ОСОБА_2 проти задоволення клопотання не заперечував.

Ухвалою від 12.03.2026 суд клопотання позивача про витребування доказів задовольнив, витребував у Першої Кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області матеріали спадкової справи, заведеної після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

08.04.2026 року на адресу суду надійшли витребувані судом документи.

В підготовче засідання, призначене на 21.04.2026 року, позивачі з`явились, інші учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань та/або заяв про відкладення розгляду справи або оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомили, відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, заявив клопотання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення її до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, заявили клопотання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення її до судового розгляду по суті.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою від 21.04.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті, встановивши загальний порядок дослідження доказів.

Судове засідання, призначене на 18.05.2026, знято з розгляду в зв`язку із перебуванням судді у відпустці.

В судове засідання, призначене на 24.07.2026, 27.08.2026, учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомили, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Беручи до уваги те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, долучені докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, які склалися між сторонами.

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_3 , про що в книзі реєстрації актів про смерть 06.12.2000 зроблено актовий запис № 1593, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 06.12.2000 року Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Заводської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (а.с. 56).

На дату смерті ОСОБА_3 мав зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 25.07.1969 року та знятий з реєстрації в зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_7 . На день його смерті за вказаною адресою задекларовані/зареєстровані особи відсутні (станом на 04.12.2000), що підтверджується Довідкою про склад задекларованих/зареєстрованих осіб у жилому будинку (частині будинку) № 24/5984 від 12.11.2021 (а.с. 56, зворотній бік).

01.06.2001 року ОСОБА_1 звернулась в Першу дніпродзержинську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , від свого імені та імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , підпис ОСОБА_1 на заяві посвідчений нотаріально (а.с. 53).

Факт родинних відносин ОСОБА_3 та ОСОБА_1 як чоловіка та дружини підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 13.11.1987 року Дніпровським відділом РАЦС м. Дніпродзержинська (а.с. 12, 75 зворотній бік), Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб щодо ОСОБА_3 № 00048181477 від 27.11.2024 (а.с. 67-68).

Факт родинних відносин ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як батька та сина підтверджується Свідоцтвом про народження на ім`я « ОСОБА_2 » (мовою оригіналу документа - російською) серія НОМЕР_3 , виданим 05.01.1989 року міським РАЦС м. Дніпродзержинська, де батьком значиться « ОСОБА_3 », мати « ОСОБА_7 » (а.с. 13, 77 зворотній бік), Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження щодо ОСОБА_2 № 00048181533 від 17.11.2024, де батьком значиться ОСОБА_3 , мати ОСОБА_1 (а.с. 68, зворотній бік - 69).

19.07.2007 року Першою дніпродзержинською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № у Спадковому реєстрі 42801382 (номер у нотаріуса: 362/2001) після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 10413835 від 19.07.2007 (а.с. 62).

Відповідно до Витяга зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) заповіти та/або спадкові договори від імені ОСОБА_3 відсутні (а.с. 60).

18 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на належну їй частку спадкового майна після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме 11/80 та 33/80 частин житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , які він набув в порядку спадкування після смерті його батька ОСОБА_5 , 1916 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; матері ОСОБА_4 , 1923 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 83).

23 січня 2026 року ОСОБА_2 звернувся до державного нотаріуса із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом на належну йому частку спадкового майна після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме 11/80 та 33/80 частин житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , які він набув в порядку спадкування після смерті його батька ОСОБА_5 , 1916 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; матері ОСОБА_4 , 1923 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 86, зворотній бік).

У видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на частину житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відмовлено в зв`язку з відсутністю документів, які б посвідчували право власності спадкодавця на спадкове майно, про що винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.07.2025 за вих. 1624/02-31 та від 23.01.2026 за вих.. № 237/02-31 відповідно (а.с. 85, зворотній бік 86; а.с. 88, зворотній бік - 89).

Згідно даних Комунального підприємства «Кам`янське районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради щодо об`єкту нерухомого майна житловий будинок АДРЕСА_1 право власності на вказаний об`єкт зареєстровано за наступними особами:

- ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності від 12.06.1967, виданого відділом міськкомунгоспом згідно рішення № 515 від 06.06.1967 на 33/80 частин;

- ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 12.06.1967, виданого відділом міськкомунгоспом згідно рішення № 515 від 06.06.1967 на 11/80 частин,

що підтверджується довідкою від 23.06.2001 року № 324 (а.с. 73), листом за вих.. № 1/2939 від 04.12.2024 року (а.с. 73, зворотній бік), рішенням виконкому Дніпродзержинської міської ради народних депутатів № 515 від 06.06.1967 (а.с. 80, зворотній бік - 82).

Відповідно до технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виданого 11.12.2025 року Комунальним підприємством «Кам`янське районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, домоволодіння складається з: житлового будинку А-1, загальною площею 55,8 кв.м., житловою площею 32,8 кв.м., в тому числі: а-1 прибудова, площею 12,2 кв.м., а2-1 прибудова, площею 15,9 кв.м.; а4-1 навіс, площею 17,8 кв.м., ганок, площею 2,3 кв.м., Е-1 вбиральня, площею 1,0 кв.м., № 2 водопровід, № 5 ворота, № 7 зливна яма (а.с. 25-29).

ОСОБА_6 , 1878 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , про що 21.04.1958 складено відповідний актовий запис № 101, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 , виданим 18.10.2024 року Південним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (а.с. 7).

На дату смерті ОСОБА_6 мала зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 04.12.1952 року та знята з реєстрації в зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_10 . На день її смерті за вказаною адресою задекларовано/зареєстровано 4 особи (станом на 19.04.1958): ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (син); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (дружина сина), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 (онук), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_14 (онука), що підтверджується Довідкою про склад задекларованих/зареєстрованих осіб у жилому будинку (частині будинку) № 24/3099 від 09.07.2025 (а.с. 59, зворотній бік).

Факт родинних відносин ОСОБА_6 та ОСОБА_5 як матері та сина підтверджується архівною довідкою, виданою 04.09.2007 року Державним архівом Дніпропетровської області (а.с. 72, зворотній бік).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) після смерті ОСОБА_6 спадкова справа не відкривалась (а.с. 151).

Відповідно до листа Першої кам`янської державної нотаріальної контори за вих.. № 734/01-16 від 26.03.2026 року спадщину після ОСОБА_6 прийняв її син ОСОБА_5 (а.с. 147).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , помер ІНФОРМАЦІЯ_15 , про що 29.08.1968 складено відповідний актовий запис № 940, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 , виданим 18.04.2007 року Баглійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області (а.с. 16, 57).

На дату смерті ОСОБА_5 мав зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 11.02.1955 року та знятий з реєстрації в зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_16 . На день його смерті за вказаною адресою задекларовано/зареєстровано 3 особи (станом на 24.08.1968): ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (дружина), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 (син), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_14 (донька), що підтверджується Довідкою про склад задекларованих/зареєстрованих осіб у жилому будинку (частині будинку) № 24/5984 від 12.11.2024 (а.с. 57, зворотній бік).

Факт родинних відносин ОСОБА_5 та ОСОБА_4 як чоловіка та дружини підтверджується довідкою № 03-87-96, виданою 13.06.2001 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Заводського районного управління юстиції м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (а.с. 14), Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб щодо ОСОБА_5 № 00048181618 від 27.11.2024 (а.с. 70-71).

Факт родинних відносин ОСОБА_5 та ОСОБА_3 як батька та сина підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження щодо ОСОБА_3 № 00048181417 від 27.11.2024 (а.с. 63-64).

Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи) після смерті ОСОБА_5 спадкова справа не відкривалась, заповіти від його імені не посвідчувались (а.с. 151).

Відповідно до листа Першої кам`янської державної нотаріальної контори за вих.. № 734/01-16 від 26.03.2026 року спадщину після ОСОБА_5 прийняли його дружина ОСОБА_4 , його син - ОСОБА_3 , його донька ОСОБА_9 в рівних частинах (по 1/3) (а.с. 147).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , померла ІНФОРМАЦІЯ_17 , про що 22.01.1981 складено відповідний актовий запис № 173, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_6 , виданим 17.10.2024 року Південним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (а.с. 58).

На дату смерті ОСОБА_4 мала зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 29.05.1955 року та знята з реєстрації в зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_18 . На день його смерті за вказаною адресою задекларовано/зареєстровано 1 особа (станом на 22.01.1981): ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 (син), що підтверджується Довідкою про склад задекларованих/зареєстрованих осіб у жилому будинку (частині будинку) № 24/5984 від 12.11.2024 (а.с. 58, зворотній бік).

Факт родинних відносин ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як матері та сина підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження щодо ОСОБА_3 № 00048181417 від 27.11.2024 (а.с. 63-64).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не відкривалась (а.с. 149).

Відповідно до листа Першої кам`янської державної нотаріальної контори за вих.. № 734/01-16 від 26.03.2026 року спадщину після ОСОБА_4 прийняв її син - ОСОБА_3 (а.с. 147).

Відомості про подання заяви про прийняття спадщини донькою - ОСОБА_10 в матеріалах справи відсутні.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , померла ІНФОРМАЦІЯ_19 , про що 02.04.2025 складено відповідний актовий запис № 218, що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть щодо ОСОБА_8 № 00055415052 від 17.12.2024 (а.с. 13).

Встановивши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Встановленим судом фактичним обставинам справи відповідають цивільні правовідносини, що стосуються порядку визнання права власності на майно в порядку спадкування, які регулюються Конституцією України, Книгою 6 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), Цивільним кодексом УРСР 1963 року (далі ЦК УРСР 1963 року).

Відповідно до пункту 4 «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом (п. 5 «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ЦК України).

Отже, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Так, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому для визначення питання належного прийняття спадщини та визначення кола спадкоємців застосуванню підлягають норми розділу VII ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до частини першої статті 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим день, зазначений в статті 21 цього Кодексу (стаття 525 ЦК УРСР).

Відповідно до частини першої статті 525 ЦК УРСР 1963 року місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, місцезнаходження майна або його основної частини.

Відповідно до частини першої статті 525 ЦК УРСР 1963 року спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Відповідно до частини першої статті 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю (частина друга статті 529 ЦК УРСР 1963 року).

Відповідно до частини першої статті 548 ЦК УРСР 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (стаття 549 ЦК УРСР 1963 року).

Відповідно до статті 553 ЦК УРСР 1963 року спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.

Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Відповідно до статті 560 ЦК УРСР 1963 року спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається також державною нотаріальною конторою при переході спадкового майна до держави (статті 534, 553, 555 цього Кодексу).

За частиною першою статті 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною першою статті 1297 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії (частина перша статті 46 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до частин першої, третьої статті 46-1 Закону України «Про нотаріат» нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов`язково використовує відомості єдиних та державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них. Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості обов`язково використовує також відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Пункт 4.18 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна.

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього (п. 4.21 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову (частина четверта статті 49 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Рішення суду про визнання права власності на підставі ст. 392 ЦК України в контексті ст. 1216 ЦК України не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах (тобто позивач вже став власником спірного майна, а не намагається ним стати через пред`явлення позову), у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Отже, позивачем у спорах про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої права у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно в порядку спадкування є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності, набуття такого права на законних підставах.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Тобто метою подання позову про визнання прав власності в порядку спадкування є усунення невизначеності у суб`єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб`єктивного права особою, якщо зробити це іншим шляхом неможливо.

Зазначена абзацом вище правова позиція суду, сформульована при розгляді даної цивільної справи, повністю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 07 вересня 2016 року по справі № 6-727цс16, правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 жовтня 2019 року по справі № 344/11473/13-ц, від 31 жовтня 2019 року по справі № 447/2434/16-ц, від 18 грудня 2019 року по справі № 127/9250/14-ц, від 03 червня 2020 року по справі № 159/4837/15-ц, від 03 червня 2020 року по справі № 161/12411/17, від 01 липня 2020 року по справі № 216/5834/15-ц, від 15 липня 2020 року по справі № 175/1765/16, від 19 серпня 2020 по справі № 569/6008/19, правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 21 березня 2018 року по справі № 760/14438/15-ц, від 07 листопада 2018 року по справі № 520/6819/14-ц.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина перша статті 316 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до частин першої шостої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав визначає Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 (далі Закон України № 1952-IV).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України № 1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом (частина четверта статті 3 Закону України № 1952-IV).

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої 31.01.1966 року (далі - Інструкція 1966 року), Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 № 121, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 26 червня 1998 р. за № 399/2839 (далі Інструкція № 121).

Відповідно до пунктів 1 розділу І Інструкції 1966 року реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадять бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих.

Відповідно до пунктів 1 розділу ІІ Інструкції 1966 року реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать місцевим Радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належать громадянам на праві особистої власності. Будинки, що підлягають реєстрації, повинні бути закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих.

Реєстрація провадиться на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів) (пункт 7 розділу ІІ Інструкції 1966 року).

На підставі перевірених документів і свого висновку бюро технічної інвентаризації вносить відомості про право власності на будинок (домоволодіння) до реєстрової книги даного населеного пункту і проставляє на документі власника реєстраційний напис за встановленою формою (п. 23 розділу IV Інструкції 1966 року).

Так, з матеріалів справи слідує, що 33/80 частин домоволодіння належали на праві приватної власності померлій ОСОБА_6 та 11/80 частин ОСОБА_5 , про що містяться відомості в бюро технічної інвентаризації.

Право власності на належні ОСОБА_6 33/80 частин домоволодіння в порядку спадкування за законом набув ОСОБА_5 , який у встановленому законом порядку та строки прийняв спадщину, набув право власності на спадкове майно (33/80 частин домоволодіння), але за життя не встиг отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Право власності на належні ОСОБА_5 33/80 частин домоволодіння та 11/80 частин домоволодіння, всього на 11/20 частин домоволодіння (33/80+11/80), в порядку спадкування за законом в рівних частинах (по 1/3) набули: дружина ОСОБА_4 на 11/60 частин, його син ОСОБА_3 на 11/60 частин, його донька ОСОБА_9 - на 11/60 частин, які у встановленому законом порядку та строки прийняли спадщину, але за життя не встигли отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Право власності на належні ОСОБА_4 11/60 частин домоволодіння в порядку спадкування за законом набув ОСОБА_3 , який у встановленому законом порядку та строки прийняв спадщину, набув право власності на спадкове майно (11/60 частин домоволодіння), але за життя не встиг отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Право власності на належні ОСОБА_3 у 11/60 частин домоволодіння після смерті ОСОБА_5 та 11/60 частин домоволодіння після смерті ОСОБА_4 , всього на 11/30 частин домоволодіння (11/60+11/60), в порядку спадкування за законом в рівних частинах (по 1/2) набули: дружина ОСОБА_1 на 11/60 частин, його син ОСОБА_2 на 11/60 частин, які у встановленому законом порядку та строки прийняли спадщину.

Згідно з частинами першою четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша, друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами першою, другою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд виходить з того, що належними та допустимими доказами підтверджено, що позивачі прийняли у встановленому законом порядку та строки спадщину після смерті ОСОБА_3 а, 11/30 частин домоволодіння належать до спадкового майна спадкодавця, право власності спадкодавця виникло у встановленому чинним законодавством на моменту набуття права власності порядку, оформити спадкові права в нотаріальному порядку неможливо, відтак суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову

З огляду на вищевикладене, дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши пояснення учасників справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов до висновку, що позивачі довели належними та допустимими доказами порушення свого права на спадкове майно, обраний ними спосіб захисту порушеного права є належним та ефективним, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Одночасно з тим, суд відмовляє у задоволенні заяви позивачів про покладення на ним судового збору та не стягнення його з відповідача, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.09.2021 року у справі № 638/3792/20, від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються: розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Питання розподілу судових витрат регулюються статтею 141 ЦПК України. Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Вищезазначені норми чинного цивільного процесуального законодавства України є імперативними і не передбачають право позивача відмовитися від стягнення судового збору з відповідача при ухваленні рішення суду.

Натомість сторони можуть передбачити інший порядок розподілу судових витрат лише під час укладення мирової угоди, про що прямо зазначено у частині четвертій статті 142 ЦПК України.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Питання розподілу судових витрат у виді судового збору являє собою процесуальне питання, вирішення якого залежить від задоволення чи відмови у задоволенні позову, і є імперативним обов`язком суду при ухваленні рішення суду у справі. Наведені вище положення ЦПК України є чіткими, зрозумілими та однозначними, тобто встановлене ним нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування у правозастосовній діяльності.

Одночасно з тим, суд роз`яснює, що звернення судового рішення до виконання, в тому числі в частині стягнення з відповідача судового збору, належить до виключного права позивача.

За подання до суду позовної заяви позивачі сплатили кожен по 1331,2 гривень судового збору, що підлягає стягненню з Відповідача.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 273 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша Кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 11/60 часток домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , і складається з: житлового будинку А-1, загальною площею 55,8 кв.м., житловою площею 32,8 кв.м., в тому числі: а-1 прибудова, площею 12,2 кв.м., а2-1 прибудова, площею 15,9 кв.м.; а4-1 - навіс, площею 17,8 кв.м., ганок, площею 2,3 кв.м., Е-1 - вбиральня, площею 1,0 кв.м., № 2 - водопровід, № 5 - ворота, № 7 - зливна яма, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 11/60 часток домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , і складається з: житлового будинку А-1, загальною площею 55,8 кв.м., житловою площею 32,8 кв.м., в тому числі: а-1 прибудова, площею 12,2 кв.м., а2-1 прибудова, площею 15,9 кв.м.; а4-1 - навіс, площею 17,8 кв.м., ганок, площею 2,3 кв.м., Е-1 - вбиральня, площею 1,0 кв.м., № 2 - водопровід, № 5 - ворота, № 7 - зливна яма, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з Кам`янської міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 331,2 гривень (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.).

Стягнути з Кам`янської міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1 331,2 гривень (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zv.dp.court.gov.ua/sud0415/

Рішення суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ;

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_8 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, адреса місцезнаходження: 51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, майдан Петра Калнишевського, буд. 2; код ЄДРПОУ 24604168.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша Кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, адреса зареєстрованого місцезнаходження: 51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Медична, буд. 3

Суддя І.А. Подкопаєва