Ухвала суду № 139321366, 25.08.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

25.08.2026 Справа №607/7716/26 Провадження №6/607/415/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участю секретаря Баб`як Н. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Берегуляка Володимира Федоровича про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 червня 2026 року, справа № 607/7716/26, позовні вимоги задоволено частково; стягнуто із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1416-6204 від 02 липня 2024 року в розмірі 71 873 (сімдесят одна тисяча вісімсот сімдесят три),96 грн; стягнуто з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 2 120 (дві тисячі сто двадцять),68 грн сплаченого судового збору.

09 липня 2026 року через систему «Електронний суд» до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Берегуляка В. Ф. про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування цієї заяви зазначено про те, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 червня 2026 року у справі № 607/7716/26 частково задоволено позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 71 873,96 грн, а також 2 120,68 грн судового збору.

В інтересах боржника ОСОБА_1 його представник звертається до суду із заявою про розстрочення виконання вказаного рішення суду строком на один рік.

На даний час одноразове виконання рішення суду є вкрай утрудненим з огляду на майновий стан боржника та його сімейні обставини. На утриманні ОСОБА_1 перебуває малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 10 червня 2026 року Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області. У зв`язку з народженням дитини сім`я боржника несе постійні та значні витрати на її утримання, забезпечення харчуванням, засоби догляду та медичні потреби.

Крім того, відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, дохід ОСОБА_1 протягом останнього року становив переважно 10 000,00 грн на місяць, а в окремі періоди був меншим. Такий рівень доходу не дає можливості одноразово сплатити присуджену судом суму без істотного погіршення матеріального становища сім`ї та належного забезпечення потреб новонародженої дитини.

При цьому боржник не ухиляється від виконання рішення суду, визнає обов`язок щодо його виконання та має намір виконати його добровільно. Надання розстрочення сприятиме реальному виконанню рішення суду та не порушить прав стягувача.

З огляду на викладене, покликаючись на частин 1, 3, 4 ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), адвокат Берегуляк В. Ф., який діє в інтересах ОСОБА_1 , вважає, що наявні підстави для розстрочення виконання рішення суду у справі № 607/7716/26 строком на один рік, встановивши виконання рішення шляхом сплати заборгованості рівними щомісячними платежами протягом 12 місяців.

Заява в додатках місить актовий запис № 905, який сформовано у застосунку «Дія», про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , батьком якої записано ОСОБА_1 . Актовий запис складено Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України 10 червня 2026 року.

Також надана інформація з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за запитом від 07 липня 2026 року ОСОБА_1 , за період з червня 2025 року по травень 2026 року, де податковий орган відобразив єдиний дохід заявника в середньому розмірі 10 000,00 грн на місяць, джерелом якого є заробітна плата.

14 липня 2026 року представником товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» Богданова В. С. через систему «Електронний суд» подано до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення.

Представник позивача вважає, що сторона заявника не довела винятковість підстав для надання відстрочки виконання рішення суду. Відповідач визнає факт наявності заборгованості та усвідомлює свій обов`язок щодо сплати боргу за кредитним договором, укладеним 02 липня 2024 року. Проте ОСОБА_1 не виконував належним чином своїх обов`язків зі сплати боргу та порушував умови договору, у зв`язку з чим товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» було змушене відновлювати свої порушені права в судовому порядку. Крім того, посилання відповідача на свій важкий матеріальний стан не може бути підставою для розстрочення виконання рішення суду. Такі обставини не стосуються предмету спору, оскільки на момент укладення кредитного договору ОСОБА_1 усвідомлював, що бере на себе грошові зобов`язання та повинен буде їх виконувати у повному обсязі. Відповідач добровільно погодився на умови кредитування, отже повинен був розраховувати власні можливості та наслідки невиконання договору. Також зазначає, що ОСОБА_1 в загальній кількості 4 рази оформлював кредитні відносини з позивачем та попередні кредитні договори були погашені, що свідчить про його обізнаність з умовами кредитування, процедурою виконання зобов`язань та підтверджує можливість належного виконання і поточного кредитного договору. Відтак товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду; розглянути заяву без участі представника позивача.

ОСОБА_1 та його представник адвокат Берегуляк В. Ф. в судове засідання з розгляду заяви не з`явилися, однак про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» Богданова В. С. у своїх запереченнях просила вирішувати заяву у відсутності представника позивача,а відтак суд виконав вимогу ч. 2 ст. 435 ЦПК України та вирішує заяву про розсточення виконання рішення суду по суті у відсутності цих учасників.

Проаналізувавши доводи заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Берегуляка В. Ф. про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення.

В силу ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Зі змісту вищевказаної норми процесуального закону суд робить висновок, що підставою для розстрочення можуть бути конкретні, існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке. Відтак суду необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Виходячи із вимог ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Таким чином, підставою для відстрочення та розстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання цього рішення. У вирішенні питання про відстрочення та розстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.

Так, заявник покликається на народження дитини, яку він повинен утримувати та на свій незначний заробіток. Водночас ці обставини суд не вважає винятковими, адже майновий стан сторони це не тільки інформація про доходи, але й інші відомості, які свідчать про відсутність нерухомого чи рухомого майна, корпоративних прав, які б беззаперечно свідчили про те, що фінансовий стан боржника є складним, таким, що перешкоджає виконанню рішення суду в повному обсязі та є необхідність розстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду (п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня2015 року № 8).

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18.

Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням, але при цьому дотримувати баланс інтересів і боржника, на його право на розстрочку чи відстрочення виконання судового рішення.

Водночас суд враховує, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11рп/2012).

Отже, з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для «потерпілої сторони», 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів для негайного виконання рішення суду. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», Reports 1997II, п. 40; рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002III, та рішення від 06 березня 2003 року у справі «Ясюнієне проти Литви», заява № 41510/98, п. 27.

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, п. 84).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

З огляду на те, що в ході судового розгляду не встановлено непереборних обставини, які б перешкоджали боржнику виконати рішення, що свідчить про необґрунтованість поданої заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Берегуляка В. Ф. про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а тому суд відмовляє у її задоволенні.

Керуючись ст.ст. 351354, 435 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Берегуляка Володимира Федоровича про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Головуючий суддя Герчаківська О.Я.