Рішення № 139320650, 18.06.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/545/26

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивача: Ревелюк В.В. адвокат,

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Житомирські Ласощі, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаський м`ясокомбінат, м. Черкаси

про стягнення 289 069,77 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Житомирські Ласощі звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаський м`ясокомбінат у якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаський м`ясокомбінат (код ЄДРПОУ 44785285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Житомирські Ласощі (бульвар Лесі Українки, будинок 34, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38092323, п.р НОМЕР_1 в ПАТ БАНК ВОСТОК) заборгованість за договором поставки № П-2503 від 25.03.2024 у розмірі 248 060, 40 грн, пеню в розмірі 14 755,03 грн, 3% річних у розмірі 1448,30 грн, штрафу у розмірі 24 806,04 грн.

Понесені судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання з оплати поставленого йому товару за укладеним між сторонами договором. Правовими підставами визначив статті 526, 530, 610, 612, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України (ЦК України), посилаючись, зокрема, на умови та обов`язковість умов укладеного між сторонами договору.

Ухвалою від 24.02.2026 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; розгляд справи по суті призначив на 09 год. 30 хв. 18 червня 2026 року.

11.05.2026 відповідач через систему Електронний суд подав відзив на позовну заяву в якому заперечив обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:

- видаткові накладні підписані не уповноваженою на те особою (зі сторони відповідача);

- позивачем не надано допустимих доказів щодо здійснення постачання товарів;

- відсутні підписи водія (експедитора) на ТТН.

За твердженням відповідача до позовної заяви позивач не надав документів на підтвердження права підпису видаткових накладних іншою особою відмінною від директора відповідача Іванченка Олексія Леонідовича. Тому, додані до позову на підтвердження факту відвантаження та реалізації товару видаткові накладні не підписані уповноваженою на те особою і не підтверджують факту поставки товару.

12.05.2026 представник позивача через систему Електронний суд подав відповідь на відзив, в якому спростовує заперечення відповідача зазначаючи, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, є необґрунтованими, оскільки відповідачем при поданні відзиву не враховано, що на виконання умов договору поставки укладеного між сторонами за № П-2503 від 25.03.2024 постачальником упродовж 2024-2025 років не одноразово здійснювались поставки товару, а відповідачем у свою чергу приймалась дана продукція з подальшим переахуванням коштів на безготівковий рахунок позивача, що підтверджується відповідними видатковими накладними та актами звірки. Позивач повідомив, що договірні відносини між сторонами є довготривалими. За твердженням представника позивача вказані факти свідчать про те, що між контрагентами були налагоджені сталі господарські зв`язки як платниками податків, що також, підтверджує неодноразовий рух активів (товару) між товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Житомирські Ласощі та товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаський м`ясокомбінат». Дані поставки товару відповідачу упродовж 2024-2026 років спростовують доводи останнього про те, що товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Житомирські Ласощі не мало технічної можливості на виконання господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене, доводи відповідача про фактично не обізнаність уповноваженої особи Директора Іванченко О.Л. про поставки товару є необґрунтованими.

На підтвердження поставки товару відповідачу позивачем надано копії, які підписані обома сторонами. Окрім цього, з метою зменшення заборгованості відповідач здійснив часткове повернення товару, що підтверджується відповідними документами завіреними печаткою відповідач та підписом відповідальної особи (накладна №11 від 03.03.2026 на суму 95 739 грн. 60 коп. )

Відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи судом належним чином, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа (копії ухвали про призначення справи до судового розгляду по суті) до його електронного кабінету, проте участі свого представника у засіданні суду не забезпечив.

Суд зазначає, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України).

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновків про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними у справі доказами.

У судовому засіданні господарський суд розпочав розгляд справи по суті, представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві та у відповіді на відзив, просив суд позов задовольнити повністю.

Суд заслухавши представника позивача, дослідивши докази, завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 18.06.2026 ухвалено судове рішення, підписана вступна та резолютивна частини рішення.

Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив такі обставини.

25.03.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Житомирські Ласощі та товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаський м`ясокомбінат» був укладений договір поставки № П-2503 (далі Договір, а.с. 9-13).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар, визначений у п. 1.2 цього Договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 1.2 Договору товаром за даним Договором є харчові продукти, за номенклатурою, у кількості та за ціною, що визначається в Додатку № 1 до даного Договору «Специфікація» (надалі - Товар). Кожна окрема партія товару, строки постачання, порядок фасування та/або пакування визначається в заявках покупця та видаткових накладних на кожну окрему партію Товару. Видаткові накладні формуються за заявками покупця, які узгоджуються засобами зв`язку, які зазначені в Розділі 13 даного Договору або інші засоби зв`язку представників сторін.

Відповідно до п. 2.1. Договору всі розрахунки, передбачені цим Договором, здійснюються з використанням національної валюти України - гривні, у безготівковій формі, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 2.2 Договору (з урахуванням Протоколу Узгодження розбіжностей до договору поставки) розрахунки за цим Договором між постачальником і покупцем здійснюються у строк 14 календарних днів з моменту отримання товару покупцем, підписання видаткових накладних, та виставлення постачальником рахунку фактури.

Підпункт 6.1.1. пункту 6.1 розділу 6 Договору передбачає зобов`язання покупця своєчасно здійснювати оплату відповідно до пункту 2.2. Договору, за виключенням випадків встановлених п.5.7.-5.9. даного договору.

Відповідно до п. 7.2.3. Договору (з урахуванням Протоколу Узгодження розбіжностей до договору поставки) сторони встановили, що за несвоєчасну оплату товару, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми за кожен день прострочення, а в разі якщо таке прострочення складає більше 20 (банківських) днів, додатково сплачує штраф у розмірі 10 % від своєчасно несплаченої суми.

У пункті 10.1. Договору сторони визначили, що договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2024, також до повного виконання сторонами своїх зобов`язань згідно даного Договору.

Договір підписаний представниками обох сторін, їх підписи посвідчені їхніми печатками.

Також 25.03.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Житомирські Ласощі та товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаський м`ясокомбінат» був підписаний протокол узгодження розбіжностей до договору поставки № П-2503 (а.с. 16-18).

Додатковою угодою № 1 від 01.01.2026 сторонами продовжено дію вищевказаного договору до 31.12.2026, а в частині розрахунків до повного здійснення (а.с. 19).

На виконання умов укладеного Договору поставки Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Житомирські Ласощі поставило покупцю Товариству з обмеженою відповідальністю Черкаський м`ясокомбінат, товар на загальну вартість 343 800,00 грн (в тому числі ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № 157 від 22.01.2026 (копія додана до відповіді на відзив).

Видаткова накладна містить найменування товару, кількість, його ціну, реквізити позивача, а також підпис відповідача про прийняття товару в тій кількості, що була визначені позивачем у видатковій накладній (акцепт).

У позовній заяві позивач зазначив, що у визначений сторонами строк відповідач обов`язок по оплаті отриманого товару не виконав, останнім здійснено в рахунок погашення боргу часткове повернення товару позивачу на суму 95 739,60 грн, тому на момент звернення позивачем до суду з позовною заявою борг відповідача складає 248060,40 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань відповідно до умов Договору стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.

Отже, предметом позову, що розглядається у даній справі, є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості за отриманий товар відповідно до умов Договору поставки № П-2503 від 25.03.2024.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань поставки.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ч. 1, ст. 611, ст. 612 ч. 1 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи судом встановлено, що 25.03.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Житомирські Ласощі та товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаський м`ясокомбінат» був укладений договір поставки № П-2503 (далі Договір, а.с. 9-13).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар, визначений у п. 1.2 цього Договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 1.2 Договору товаром за даним Договором є харчові продукти, за номенклатурою, у кількості та за ціною, що визначається в Додатку № 1 до даного Договору «Специфікація» (надалі - Товар). Кожна окрема партія товару, строки постачання, порядок фасування та/або пакування визначається в заявках покупця та видаткових накладних на кожну окрему партію Товару. Видаткові накладні формуються за заявками покупця, які узгоджуються засобами зв`язку, які зазначені в Розділі 13 даного Договору або інші засоби зв`язку представників сторін.

Відповідно до п. 2.2 Договору (з урахуванням Протоколу Узгодження розбіжностей до договору поставки) розрахунки за цим Договором між постачальником і покупцем здійснюються у строк 14 календарних днів з моменту отримання товару покупцем, підписання видаткових накладних, та виставлення постачальником рахунку фактури.

Підпункт 6.1.1. пункту 6.1 розділу 6 Договору передбачає зобов`язання покупця своєчасно здійснювати оплату відповідно до пункту 2.2. Договору, за виключенням випадків встановлених п.5.7.-5.9. даного договору.

Договір підписаний представниками обох сторін, їх підписи посвідчені їхніми печатками.

Також 25.03.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Житомирські Ласощі та товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаський м`ясокомбінат» був підписаний протокол узгодження розбіжностей до договору поставки № П-2503 (а.с. 16-18).

Додатковою угодою № 1 від 01.01.2026 сторонами продовжено дію вищевказаного договору до 31.12.2026, а в частині розрахунків до повного здійснення (а.с. 19).

На виконання умов укладеного Договору поставки Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Житомирські Ласощі поставило покупцю Товариству з обмеженою відповідальністю Черкаський м`ясокомбінат, товар на загальну вартість 343 800,00 грн (в тому числі ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № 157 від 22.01.2026 (копія міститься в матеріалах справи).

Видаткова накладна містить найменування товару, кількість, його ціну, реквізити позивача, а також підпис відповідача про прийняття товару в тій кількості, що була визначені позивачем у видатковій накладній (акцепт).

Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару матеріали справи не містять, відповідач прийняв товар без зауважень.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач прийняв товар, але свої зобов`язання по оплаті належним чином не виконав та допустив прострочення, відповідачем в рахунок погашення боргу здійснено часткове повернення товару позивачу на суму 95 739,60 грн, тому на момент звернення позивачем до суду з позовною заявою борг відповідача складає 248 060,40 грн.

Твердження відповідача, що позивач не надав документів на підтвердження права підпису видаткових накладних іншою особою відмінною від директора відповідача Іванченка Олексія Леонідовича, та, що додана до позову на підтвердження факту відвантаження та реалізації товару видаткова накладна не підписана уповноваженою на те особою і не підтверджує факту поставки товару, суд відхиляє з огляду на таке.

Суд встановив, що видаткова накладна № 157 від 22.01.2026 на суму 343 800,00 грн, підписана представником відповідача та скріплена печаткою відповідача.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 20.12.2018 у справі 910/19702/17 дійшов висновку, що відсутність реквізитів довіреності (на підставі якої діяли уповноважені особи відповідача при прийнятті товару) в накладній також не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки, їх відсутність за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію.

Також суд бере до уваги, що доказів, які б підтвердили факт втрати печатки, відбиток, якої містився на видатковій накладній, відповідачем не подано. Як і не подано клопотання про проведення експертизи, для з`ясування обставин, що мають значення для справи. Таким чином, спростовано доводи відповідача, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо здійснення постачання товару.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, накладна - це супроводжуючий первинний документ, що використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товар, що передається, відправляється, транспортується. Відтак, накладна є належним документом, що підтверджує оформлення договірних відносин між сторонами та, відповідно, наявності правових підстав для набуття постачальником відповідної плати за поставлений товар.

Отже, судом встановлено, що позивач здійснив поставку товару на суму 343 800,00 грн, що підтверджується видатковою накладною, яка підписана уповноваженою особою відповідача та скріплена його печаткою.

Відповідач свої зобов`язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий товар належним чином не виконав, хоча строк оплати за отриманий товар для відповідача вже настав.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства, суд доходить до висновків, що матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем свого зобов`язання зі сплати вартості поставленого позивачем товару, тому у позивача виникло право вимагати з відповідача примусового виконання простроченого грошового зобов`язання в натурі щодо сплати заборгованості у розмірі 248 060,40 грн, які позивачем доведені належними, достатніми та допустимими доказами, отже, зазначена сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

За несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань по сплаті за отриманий товар позивачем нараховано відповідно до умов договору та норм діючого законодавства України: пеня в розмірі 14 755,03 грн, 3% річних у розмірі 1448,30 грн, штраф у розмірі 24 806,04 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Одночасне застосування позивачем до відповідача пені та штрафу узгоджується з положеннями діючого законодавства, оскільки згідно з наведеною вище статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, які можуть застосовуватися одночасно.

У пункті 5.44 постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 18.05.2021 у справі № 913/686/19 суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить положенням статті 61 Конституції України, адже пеня та штраф є формами неустойки та видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності; у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до п. 7.2.3. Договору (з урахуванням Протоколу Узгодження розбіжностей до договору поставки) сторони встановили, що за несвоєчасну оплату товару, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми за кожен день прострочення, а в разі якщо таке прострочення складає більше 20 (банківських) днів, додатково сплачує штраф у розмірі 10 % від своєчасно несплаченої суми.

З огляду на вищевикладені приписи законодавства та п. 7.2.3. Договору суд приходить до переконання, що вимога позивача про стягнення штрафу відповідає приписам Закону та укладеному сторонами договору, є обґрунтованою та підлягає до задоволення в розмірі 24 806,04 грн штрафу.

Дослідивши надані позивачем у позовній заяві розрахунки 3% річних та пені, здійснивши перевірку правильності нарахування за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛігаЗакон судом встановлено, що нарахування здійснено невірно, тому суд здійснив власний перерахунок заявлених до стягнення з відповідача нарахувань 3% річних, пені та дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 14 279,06 грн пені, 1427,91 грн 3% річних, замість заявлених 14 755,03 грн пені, 1448,30 3% річних.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

При зверненні до суду за подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 469,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаський м`ясокомбінат (вул. Олексія Панченка, 15, кв. 512, м. Черкаси, 18029, код ЄДРПОУ 44785285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Житомирські Ласощі, (бульвар Лесі Українки, буд 34, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 38092323, п.р НОМЕР_1 в ПАТ БАНК ВОСТОК) - 248 060,40 грн основного боргу, 14 279,06 грн пені, 1427,91 грн 3% річних, 24 806,04 грн штрафу, 3 462,88 грн судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 27 серпня 2026 року.

Суддя О.В. Чевгуз