Рішення № 139320488, 25.08.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2026 Справа № 917/1500/18(917/1547/24)

м. Полтава

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" (36014, вул. Конституції, буд. 13, м. Полтава, код ЄДРПОУ 37710195) в особі арбітражного керуючого Хорошевської Тетяни Володимирівни ( АДРЕСА_1 )

до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Полтава-банк", вул. Пилипа Орлика, буд. 40А, м.Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 09807595

про витребування майна (транспортного засобу) з чужого незаконного володіння

яка розглядається у межах справи про банкрутство №917/1500/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод", м. Дніпро, вул. Євпаторівська, 40, оф. 7, код ЄДРПОУ 36053445

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент", 36014, м.Полтава, вул. Конституції, буд. 13, код ЄДРПОУ 37710195

про банкрутство

Суддя Паламарчук В.В.

Секретар судового засідання Данько М.С.

Представники учасників справи: згідно протоколу

Обставини справи: ліквідатор ТОВ "УПСК Діамент" арбітражний керуючий Хорошевська Т.В. звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою (вхід. №1616/24 від 13.09.2024) про витребування з чужого незаконного володіння фізичної особи ОСОБА_1 транспортного засобу - легкового автомобіля RENAULT Duster, універсал B, 2016 року випуску, VIN і номер кузова: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №917/1500/18(917/1547/24), розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Полтава-банк".

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.11.2024 зупинено провадження у справі №917/1500/18(917/1547/24) до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.11.2024 у справі №917/1500/18(917/1547/24) скасовано. Справу №917/1500/18(917/1547/24) направлено для подальшого розгляду до Господарського суду Полтавської області.

Ухвалою суду від 24.03.2025 розгляд справи по суті призначено на 10.04.2025.

04.04.2025 від відповідача - ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання (вхід. №4532 від 04.04.2025) про зупинення розгляду справи №917/1500/18(917/1547/24), з посиланням на те, що він з 24.06.2023 в званні молодшого сержанта, перебуває на військовій службі у військовій частині Міністерства Оборони України, що підтверджується Довідкою Форми А5 за №97/167 від 11.02.2025, виданої командиром військової частини НОМЕР_3 , витяг з наказу Командира військової частини від 24.06.2023 за №24, копія військового квитка, копія посвідчення НОМЕР_4 від 23.03.2024.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.06.2025 задоволено клопотання ОСОБА_1 (вхід. №4532 від 04.04.2025) про зупинення провадження у справі №917/1500/18(917/1547/24); зупинено провадження у справі №917/1500/18(917/1547/24) до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; зобов`язано відповідача ОСОБА_1 невідкладно повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі №917/1500/18(917/1547/24).

27.04.2026 від адвоката Відповідача Чудненка В.М. до суду надійшло клопотання (вхід. №5592) про поновлення провадження у справі №917/1500/18(917/1547/24). Згідно поданого клопотання останній зазначає, що 17.03.2026 ОСОБА_1 з метою представництва інтересів у справі №917/1500/18(917/1547/24) укладено договір на надання послуг правничої (правової) допомоги з адвокатом Чудненком В.М., котрим надано ордер на надання правничої (правової) допомоги, який долучено до клопотання.

Ухвалою від 29.04.2026 відмовлено з задоволенні клопотання адвоката Чудненка В.М. (вхід. №5592 від 27.04.2026) про поновлення провадження у справі №917/1500/18(917/1547/24).

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2026 у справі №917/1500/18(917/1547/24) задоволено апеляційну скаргу; ухвалу Господарського суду Полтавської області від 29.04.2026 у справі №917/1500/18(917/1547/24) скасовано; задоволено клопотання адвоката Чудненка В.М. (вхід. №5592) про поновлення провадження у справі №917/1500/18(917/1547/24), а матеріали справи направлено для продовження розгляду до Господарського суду Полтавської області.

Ухвалою від 03.07.2026 розгляд справи по суті призначити на 04.08.2026 на 09:00год.

14.07.2026 від відповідача надійшли письмові пояснення по справі (вхід. №9664), згідно яких останній прохає суд відмовити в задоволенні позову з урахуванням постанови Верховного суду від 11.02.2026 по справі №917/1500/18(917/1513/24). Зокрема зазначає, що позивачем не наведено жодного доказу, що характеризувати набувача майна як недобросовісного.

Разом з тим зазначає, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем автомобіля RENAULT DUSTER, д.н.з. НОМЕР_5 , 2016 року випуску, адже придбав його через аукціон проведений ДП "СЕТАМ" в ході примусового виконання рішення приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В. в рамках зведеного виконавчого провадження №65472626, що (згідно відомостей виконавчого провадження) належав Боржнику ТОВ "ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ", та перебував в заставі АТ "ПОЛТАВА-БАНК", при стягненні на користь останнього.

Про арешт на авто в іншому виконавчому провадженні дізнався після аукціону від ТЕРИТОРІАЛЬНОГО СЕРВІСНОГО ЦЕНТРУ МВС №5341 де намагався зареєструвати право власності на транспортний засіб. До звернення в ТСЦ МВС №5341 про претензії з приводу права власності на транспортний засіб ТОВ "УПСК ДІАМЕНТ" ОСОБА_1 відомо не було.

Судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 04.08.2026 о 09:00 год, не відбулося у зв`язку з тим, що на час, визначений для його проведення, у Полтавській області було оголошено сигнал "Повітряна тривога", що об`єктивно унеможливлювало проведення судового засідання та перебування учасників справи у приміщенні суду.

Ухвалою від 05.08.2026 призначено судове засідання на 25.08.2026 на 09:00 год.

25.08.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

У провадженні Господарського суду Полтавської області на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа №917/1500/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" (далі - ТОВ "УПСК Діамент").

В ході виконання ліквідаційної процедури ТОВ "УПСК Діамент" ліквідатор Хорошевська Т.В. зверталася до суду із заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017 укладеного між ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" та ТОВ "УПСК Діамент" та зобов`язання повернути майно, отримане за договором купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017 до ліквідаційної маси.

Підставою для звернення до суду, стало те, що сторони за договором купівлі-продажу є між собою заінтересованими особами.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.05.2020 року по справі №917/1800/15 визнано недійсним договір купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017р., укладений між ТОВ "ТОП OІЛ СЕРВІС КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 40997987) та ТОВ "УПСК Діамент" (код ЄДРПОУ 37710195), за яким ТОВ "УПСК Діамент" продало ТОВ "ТОП OІЛ СЕРВІС КОМПАНІ" майно, що належало ТОВ "УПСК Діамент" на праві власності.

Разом з тим, даною ухвалою зобов`язано ТОВ "ТОП OІЛ СЕРВІС КОМПАНІ" повернути майно, отримане за договором купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017р. до ліквідаційної маси банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент".

Ухвалу мотивовано, тим, що оспорюваний правочин вчинений у підозрілий період (протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство), договір укладений боржником із заінтересованою особою, відчуження належного боржнику на праві власності майна відбулося під час вже існуючої кредиторської заборгованості ТОВ "УПСК Діамент" перед кредиторами та розгляду в судах ряду майнових спорів про стягнення з боржника заборгованості на користь кредиторів, вимоги яких на даний час включені до реєстру вимог кредиторів ТОВ "УПСК Діамент".

Як встановлено судом, до переліку майна, переданого за Договором купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017 та визнаного судом недійсним, серед іншого включався і транспортний засіб: легковий автомобіль RENAULT Duster, універсал B, 2016 року випуску, VIN і номер кузова: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , який є предметом даного позову.

На виконання вказаної ухвали Господарським судом Полтавської області 07.05.2020 видано наказ про її примусове виконання.

26.11.2020 постановою Східного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.05.2020 у справі №917/1500/18 залишено без змін. Вказана ухвала набрала законної сили.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 року в межах даної справи, накладено арешт на майно та грошові кошти ТОВ "ТОП OIЛ СЕРВІС КОМПАНІ" в межах суми 4 267 310,46 грн.

Щодо наказу Господарського суду Полтавської області виданого на виконання ухвали від 07.05.2020 про визнання недійсним договору купівлі-продажу рухомого майна та зобов`язання ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" повернути таке майно ТОВ "УПСК Діамент" 23.06.2020 Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) відкриті виконавчі провадження. В межах цього виконавчого провадження транспортні засоби оголошені у розшук.

Однак, у вказаному виконавчому провадженні транспортний засіб легковий автомобіль RENAULT Duster, універсал B, 2016 року випуску, VIN і номер кузова: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 виявлено не було, що зумовило неможливість включення його до ліквідаційної маси банкрута.

В ході ліквідаційної процедури ліквідатором було встановлено, що після того як між ТОВ "УПСК Діамент" та ТОВ "ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ" було укладено договір купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017р., що в подальшому визнаний недійсним ухвалою суду від 07.05.2020 року, між ТОВ "ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ" та ПАТ "Полтава-банк" укладено договір застави №2933 від 01.12.2017 року, за яким рухоме майно, що реалізовано ТОВ "УПСК Діамент" Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ", останнім передане у заставу AT "Полтава-банк". Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набокою Ю.В., зареєстровано в реєстрі №2933.

Дане майно, було обтяжене заставою рухомого майна, обтяження зареєстровано 01.12.2017 року за №16601590 реєстратором Гришиною Ольгою Іванівною, Полтавська філія державного підприємства "Національні інформаційні системи", Полтавська область.

Так, за Договором застави №2933 від 01.12.2017 року було передано в заставу та обтяжене, серед іншого і на легковий автомобіль RENAULT Duster, універсал B, 2016 року випуску, VIN і номер кузова: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

Ліквідатор ТОВ "УПСК Діамент" звернулася до Господарського суду Полтавської області із позовом про визнання договору застави №2933 від 01.12.2017 року недійсним.

Як було встановлено судом, в забезпечення повернення Банку грошових коштів, ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" було передано в заставу рухоме майно належне йому на праві власності згідно Договору купівлі - продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017, який ухвалою Господарський суд Полтавської області від 07.05.2020 визнано недійсним.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.04.2023 року у справі №917/1500/18 (917/1371/21) позов арбітражного керуючого, ліквідатора ТОВ "УПСК Діамент" задоволено повністю. Визнано недійсним (з моменту укладання) договір застави рухомого майна №2933 від 01.12.2017, що укладений між ТОВ «ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ» та ПАТ "Полтава-банк" (AT "Полтава-банк" правонаступник), посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набокою Ю.В. з відповідними правовими підставами щодо скасування відповідних записів в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Скасовано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна державну реєстрацію застави рухомого майна та обтяження, зареєстрованого за номером 16601590 від 01.12.2017 року реєстратором: Гришиною Ольгою Іванівною, Полтавська філія державного підприємства "Національні інформаційні системи", Полтавська область щодо наступних об`єктів обтяження:

- напівпричіп бортовий-Е МАЗ-975800-2010, рік випуску 2013; номер об`єкта: НОМЕР_6 , номер державної реєстрації НОМЕР_7 , що належить власнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 , виданого Центром 5341 22.11.2017;

- автомобіль MA3-6430A8-360-020 (сідловий тягач), рік випуску 2013, номер об`єкта: НОМЕР_9 , номер державної реєстрації: НОМЕР_10 , що належить власнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 , виданого Центром 5341 22.11.2017;

- автомобіль легковий універсал - В марки RENAULT DUSTER, рік випуску 2016, номер об`єкта: НОМЕР_12 , номер державної реєстрації: НОМЕР_13 , що належить власнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_14 , виданого Центром 5341 21.11.2017 р.;

- автомобіль легковий універсал - В марки RENAULT DUSTER, рік випуску 2016, Номер об`єкта: НОМЕР_1 , номер державної реєстрації: НОМЕР_5 ; що належить власнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_15 , виданого Центром 5341 23.11.2017 р.;

- автомобіль легковий універсал - В марки RENAULT DUSTER, рік випуску 2016, Номер об`єкта: НОМЕР_16 , Номер державної реєстрації: НОМЕР_17 ; що належить власнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_18 , виданого Центром 5341 22.11.2017 р.;

- автомобіль легковий універсал - В марки RENAULT DUSTER, загальний легковий універсал - В марки RENAULT DUSTER, рік випуску 2016, Номер об`єкта: НОМЕР_19 , Номер державної реєстрації: НОМЕР_20 . що належить власнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_21 , виданого Центром 5341 23.11.2017p., місцезнаходження предмету застави: м. Полтава, вул. Пилипа Орлика, 24.

Відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати.

Як встановлено судом під час розгляду справи, 11.01.2021 між ПАТ "Полтава-банк" та ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" підписаний Акт погодження ціни вартості майна, яке знаходиться в заставі по Договору застави від 01.12.2017. Вказаним актом сторони погодили, що зазначена ринкова вартість (1730000,00грн) є актуальною і визначена сторонами на власний розсуд із врахуванням реалій та попиту на ринку на даний вид майна. Сторони договору досягли згоди, що ця погоджена вартість може бути використана при здійсненні звернення стягнення на це заставне майно для задоволення вимог по кредитному договору №4634 від 28.09.2017.

В подальшому, 10.03.2021 рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" у справі №2/492 за позовом АТ "Полтава-банк" до ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" позовні вимоги АТ "Полтава - банк" задоволені. В рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" за кредитним договором №4634 від 28 вересня 2017 року в розмірі 1 730 000 грн, з яких 972 896грн 70 коп. частина виданого кредиту, 757 103грн 30 коп. прострочені відсотки за користуванням кредитом, що нараховані за період з 27.08.2020 по 26.02.2021 включно, звернено стягнення на заставне майно, що є предметом застави за Договором застави, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набокою Ю.В. 01.12.2017 та зареєстрованого в реєстрі за №2933 із додатками шляхом визнання за АТ "Полтава-банк" права власності на предмети застави, серед іншого і на легковий автомобіль RENAULT Duster, універсал B, 2016 року випуску, VIN і номер кузова: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2

27.04.2021 Східним апеляційним господарським судом виданий наказ на примусове виконання рішення третейського суду по справі №875/921/21.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 року у справі №917/1500/18(917/1371/21) рішення Господарського суду Полтавської області від 04.04.2023 року було скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 06.03.2024 касаційну скаргу компанії EXALO Drilling S.A. (кредитор у справі про банкрутство) задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 у справі №917/1500/18(917/1371/21) скасовано. Справу №917/1500/18(917/1371/21) направлено на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 рішення Господарського суду Полтавської області від 04.04.2023 у справі №917/1500/18 (917/1371/21) скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору застави рухомого майна №2933 від 01.12.2017, укладеного між ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" та ПАТ "Полтава-банк" (правонаступником якого є АТ "Полтава-банк"), посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набокою Ю. В. Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 04.04.2023 у справі № 917/1500/18 (917/1371/21) залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.08.2024 року постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 та рішення Господарського суду Полтавської області від 04.04.2023 залишені без змін. Поновлено дію рішення Господарського суду Полтавської області від 04.04.2023 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі №917/1500/18(917/1371/21).

Під час розгляду даної справи господарським судом та під час перегляду в апеляційній та касаційній інстанціях, встановлено факт, того, що ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" юридично не набув права власності на зазначене нерухоме майно, а відповідно, у нього і не виникло повноважень власника щодо нерухомого майна.

Окрім того, встановлено, що оспорюваний договір застави суперечить положенням статті 203 та 216 ЦК України, оскільки ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" не міг бути заставодавцем нерухомого майна, оскільки не був власником такого майна.

Наслідком укладення оспорюваного ТОВ "УПСК Діамент" договору застави стало порушення його прав власника нерухомого майна, яке стало обтяжене заставою на користь особи (AT "Полтава Банк"), з якою ТОВ "УПСК Діамент" (позивач) не перебував у зобов`язальних правовідносинах.

Окрім того, встановлено, що укладення Договору між AT "Полтава Банк" та ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" (який не є власником рухомого майна, про що зазначено вище) не створило для ТОВ "УПСК Діамент" (як дійсного власника рухомого майна) жодних правових наслідків. При цьому сам Договір, на відміну від внесених до Реєстру на його підставі Записів, не створює для позивача перешкоди в розпорядженні рухомим майном. а тому визнання його недійсним не призведе до відновлення порушених прав власника цього майна.

Разом з тим, встановлено факт того, що АT "Полтава Банк" не здійснив перереєстрацію права власності на предмет застави рухоме майно (транспортні засоби) за собою. У технічних паспортах на транспортні засоби власником залишається ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані", тобто особа, яка зобов`язана за чинною ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.05.2020 передати це майно (транспорті засоби) ТОВ "УПСК Діамент" (дійсному власнику такого майна та позивачу у даній справі)."

Як зазначає ліквідатор, в подальшому було встановлено, що транспортні засоби (чотири одиниці RENAULT Duster), що є власністю ТОВ"УПСК Діамент", в тому числі, й легковий автомобіль RENAULT Duster, універсал B, 2016 року випуску, VIN і номер кузова: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , реалізований третім особам, як майно ТОВ "ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ" в межах іншого зведеного виконавчого провадження №65472626 з примусового стягнення заборгованості з ТОВ "ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ" на користь АБ "Полтава-Банк" (за поданням приватного виконавця Гречин Н.В.).

Так, приватним виконавцем Гречин Н.В. Виконавчого округу Полтавської області було відкрито 18.05.2021 зведене виконавче провадження №65472626 про стягнення з ТОВ "ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ" на користь AT "Полтава - Банк".

Після здійснення оцінки транспортного засобу та складання Центром незалежної оцінки та експертизи звіту про оцінку майна, ДП "Сетам" 17.08.2021 були проведені електронні торги з реалізації легкового автомобіля RENAULT Duster, універсал B, 2016 року випуску, VIN і номер кузова: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

Шляхом проведення електронних торгів (лот №489361) було здійснено реалізацію майна, а саме: легкового автомобіля RENAULT Duster, універсал B, 2016 року випуску, VIN і номер кузова: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

Згідно протоколу проведення електронних торгів №550542 від 17.08.2021 переможцем електронних торгів за лотом №489361 став учасник №6 - ОСОБА_1 .

Дані обставини ускладнили виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 07.05.2020 року у справі №917/1500/18, призвели до порушення права власності ТОВ "УПСК Діамент" на дане майно, вибуття майна до третіх осіб, і необхідності витребувати майно з чужого незаконного володіння.

Отже, на даний час транспортний засіб, який був предметом визнаного в судовому порядку недійсного правочину, знаходиться у чужому незаконному володінні ОСОБА_1 (відповідача по справі).

Оскільки належний TOB "УПСК Діамент" на праві власності автомобіль вибув з володіння останнього за недійсним правочином, як стверджує ліквідатор, він підлягає витребуванню із чужого незаконного володіння відповідача.

При винесенні рішення, суд виходив з наступного.

Системний аналіз норм Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту відкриття щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі і спеціальні норми Кодексу застосовуються переважно при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Відповідно до ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав:

- боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;

- боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

- боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

- боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;

- боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:

- боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

- боржник уклав договір із заінтересованою особою;

- боржник уклав договір дарування.

У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, сторона за таким правочином зобов`язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

При визнанні договорів боржника недійсними, завдання ліквідатора полягає у поверненні майна боржника до ліквідаційної маси.

Згідно частини 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

У разі, якщо відчуження майна відбулося за правочином, визнаним недійсним з підстав, визначених ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор має право звернутися з вимогами про витребування майна в останнього набувача у порядку статті 388 Цивільного кодексу України, що є ефективним способом захисту порушених прав боржника, відповідає повноваженням ліквідатора боржника.

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 387 цього ж Кодексу власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом частини першої статті 388 ЦК України (у редакції, чинній на момент подання цього позову) якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2 ) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Проте, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень (частина друга статті 388 ЦК України).

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України).

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

У постанові від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. При цьому зазначені норми є загальними, стосуються майна в цілому, тобто регулюють правовідносини щодо і рухомого, і нерухомого майна.

Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України).

У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна у власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів (постанова Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 911/3034/15 (911/3692/20). Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19).

Таким чином, неправомірність набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а набуття права власності може залежати від законності і добросовісності такого набуття.

Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Недобросовісний набувач навпаки на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права. Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку.

Розглядаючи справи щодо застосування положень статті 388 ЦК України у поєднанні з положеннями статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин справи дійти висновку про наявність підстав для втручання у мирне володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц), а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням. Такими обставинами можуть бути, зокрема, підстави та процедури набуття майна добросовісним набувачем, порівняльна вартість цього майна з майновим станом особи, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна тощо (пункт 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 461/12525/15-ц (провадження № 14-190цс20)).

Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які мають право розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 виснувала, що у спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна у власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих доказів. Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Як зазначалося вище, у цій справі відповідач придбав майно на електронних торгах, проведених у виконавчому провадженні щодо виконання рішень третейських судів.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Статтею 2 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейський суд недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 18.09.2025 у справі №922/82/20 зазначив, що особа при купівлі майна має діяти обачно. Однак проста необачність не може виключати добросовісності особи, яка набуває майно через процедури, покликані упевнити її в правомірності відчуження. Торги в порядку виконання судового рішення якраз і належать до числа таких процедур. Наслідки від помилок державних органів не можуть перекладатися на приватних осіб і безумовно свідчити про недобросовісність особи, яка придбала майно на торгах. Інший підхід нівелював би принцип правової визначеності та стабільності цивільного обороту, ставлячи добросовісного учасника обігу в залежність від дій організаторів торгів, які не перебувають під його контролем та покладав би невиправданий тягар на такого учасника.

У постанові від 21.08.2024 у справі № 953/24224/19, Верховний Суд зазначив, що учасник прилюдних торгів діє в умовах довіри до законності дій держави в особі її органу - виконавчої служби і не може здійснювати ревізію виконавчого провадження, перевіряючи, на забезпечення яких саме рішень включено майно до реалізації. Вирішення цих питань віднесено виключно до компетенції державного виконавця. Крім того, сам по собі факт визнання торгів такими, що проведено з порушенням, не може автоматично характеризувати набувача майна як недобросовісного.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2021 у справі №925/1351/19 виснувала, що при оцінці добросовісності/недобросовісності набувача майна необхідно враховувати, що прилюдні торги у межах здійснення виконавчого провадження мають виступати найбезпечнішим способом набуття майна, публічна процедура реалізації якого гарантує невідворотність результатів торгів та "юридичне очищення" майна, придбаного у такий спосіб. Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а тому втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25.06.2025 у справі №638/17112/21 виснував, що завдяки "віндикаційному імунітету", який передбачений парламентом для майна, проданого чи переданого в порядку виконання судового рішення, досягається охорона прав добросовісної особи, яка набула майно, що було відчужене чи передане на виконання судового рішення, і стабільність цивільного обороту. Якщо майно продається чи передається на виконання судового рішення, то таке рішення набрало законної сили. Виконання судового рішення відбувається відповідно до закону про виконавче провадження. Відчужувачем є не власник майна (оскільки майно продається не по волі власника), а особа, уповноважена державою, виконавець. Саме тому публічна складова відчуження (передання) майна власника має вирішальне значення і свідчить про те, що існують підстави для такого відчуження (передання), та, як наслідок, є підстави для набуття права власності на майно, відчужене чи передане в процесі виконання судового рішення.

Разом з тим, згідно правової позиції Верховного Суду у постанові від 10.12.2025 у справі № 910/2876/24, визначено, що законодавець у частині другій статті 388 ЦК України, яка регулює інститут віндикації, закріпив норму, яка містить заборону на витребування майна, проданого на електронних торгах на виконання судових рішень, від добросовісного набувача. Тож єдиним можливим механізмом відновлення порушених прав, за захистом яких звернувся позивач у цьому випадку, є витребування такого майна, однак за умови доведеності недобросовісності набувача. За загальними правилами розподілу обов`язку доказування у господарському процесі обов`язок доказування недобросовісності набувача такого майна покладається на позивача.

Вирішуючи спір у цій частині, судом враховано сформовану Верховним Судом правову позицію, викладену в постанові від 11.02.2026 по справі №917/1500/18(917/1513/24), щодо застосування положень статті 388 Цивільного кодексу України за аналогічних фактичних обставин, відповідно до якої майно, набуте добросовісним набувачем за результатами реалізації на торгах у порядку виконання судового рішення, охоплюється передбаченим законом "віндикаційним імунітетом" та не може бути витребуване у такого набувача.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач набув спірне майно на підставі результатів торгів, проведених у межах процедури примусового виконання судового рішення, за відсутності встановлених судом обставин, які б свідчили про недобросовісність відповідача під час набуття цього майна, суд дійшов висновку про наявність у відповідача статусу добросовісного набувача.

Таким чином, з урахуванням встановлених у справі обставин та наведеної правової позиції Верховного Суду, суд вважає, що заявлена позивачем вимога про витребування спірного майна з володіння відповідача задоволенню не підлягає, оскільки на спірні правовідносини поширюється передбачений частиною другою статті 388 ЦК України захист добросовісного набувача майна, придбаного на торгах у порядку виконання судового рішення.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст. 119, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову - відмовити.

2. Копію рішення направити учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).

Повне рішення складено та підписано 28.08.2026.

Суддя Паламарчук В.В.