Ухвала суду № 139320471, 28.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про відмову у роз`ясненні судового рішення

"28" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 17-6-12/01-10954

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

дослідивши матеріали заяви громадянина США Воловець Наума І, ( АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_1 ) представника засновників ЗАТ «Комсервіс», власника і керівника американського інвестора фірми «Telephone Intelligent Systems» (TIS), корпорації «American Technology Integrators, Inc» (ATI) та керівника української юридичної особи з іноземними інвестиціями - фірми з іноземними інвестиціями «Телнет» у вигляді ТОВ (код ЄДРПОУ 19347806) від 26.08.2026 за вх.№2-1682/26 про роз`яснення судового рішення по справі №17-6-12/01-10954 за позовом ДПІ у Приморському районі м. Одеси до СП Українсько-американське ЗАТ Комсервіс про скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням ГСОО від 22.01.2022 суддею Юдовою В.З. задоволено позов ДПІ у Приморському районі м. Одеси до СП Українсько-американське ЗАТ Комсервіс; скасовано державну реєстрацію СП Українсько-американське ЗАТ «Комсервіс»; постановлено Ліквідкомісії провести заходи по ліквідації та скасуванню підприємства.

04.02.2002 рішення ГСОО від 22.01.2022 по справі №17-6-12/01-10954 набрало законної сили.

26.08.2026 за вх.№2-1682/26 до ГСОО надійшла заява про роз`яснення судового рішення по справі №17-6-12/01-10954 за позовом ДПІ у Приморському районі м. Одеси до СП Українсько-американське ЗАТ Комсервіс про скасування державної реєстрації.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу між суддями ГСОО від 26.08.2026 заяву від 26.08.2026 за вх.№2-1682/26 по справі №17-6-12/01-10954 розподілено на суддю Малярчук І.А., у зв`язку з чим вказана заява від 26.08.2026 за вх.№2-1682/26 по справі №17-6-12/01-10954 приймається суддею Малярчук І.А. до розгляду.

В обґрунтування заяви від 26.08.2026 за вх.№2-1682/26 заявник зазначає, що рішенням ГСОО від 22.01.2002 по справі № 17-6-12/01-10954 було скасовано державну реєстрацію СП Українсько-американського ЗАТ «Комсервіс» та зобов`язано ліквідаційну комісію провести заходи з ліквідації та скасування підприємства. Заявник звертає увагу, що, як убачається зі змісту мотивувальної частини вказаного рішення, для здійснення скасування державної реєстрації та ліквідації підприємства суд виходив із необхідності створення ліквідаційної комісії у складі представників районного пенсійного відділу, податкової та державної адміністрації, на яку покладалося вжиття заходів для виконання рішення суду щодо ліквідації та скасування реєстрації підприємства. Разом із тим, за твердженням заявника, протягом більш ніж двадцяти чотирьох років з моменту ухвалення рішення ГСОО від 22.01.2002 по справі № 17-6-12/01-10954 передбачена ним процедура належним чином завершена не була, а рішення суду у тому порядку, який випливає з його змісту, не виконано. При цьому орган, який виступав позивачем у справі, а саме Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Державної податкової адміністрації України, на теперішній час припинила своє існування, а система органів державної податкової служби протягом цього періоду неодноразово реорганізовувалася. Заявник наголошує, що Господарським судом Одеської області по справі № 17-6-12/01-10954 у порядку, передбаченому процесуальним законодавством, зокрема положеннями ст. 334 ГПК України, не вирішувалося питання про заміну сторони її правонаступником, у зв`язку з чим, на думку заявника, відсутні судові рішення, якими будь-який із новоутворених органів податкової служби був би визнаний процесуальним правонаступником позивача у цій справі. Також заявник посилається на те, що на сьогодні в організаційно-правовому вигляді, який існував станом на дату ухвалення рішення ГСОО 22.01.2002 по справі № 17-6-12/01-10954, не існують і державні органи, представники яких згідно з мотивувальною частиною рішення повинні були брати участь у формуванні ліквідаційної комісії. Зазначені обставини, на думку заявника, створюють невизначеність щодо того, яким саме суб`єктом, у якому порядку та на підставі яких норм законодавства рішення суду має виконуватися на теперішній час. На підтвердження існування такої невизначеності заявник посилається, зокрема, на лист в.о. начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 15.08.2014 № 28856/Л/15-53-10-01-17, яким у відповідь на звернення представника СП Українсько-американського ЗАТ «Комсервіс» було повідомлено про зняття товариства з податкового обліку 07.12.2005 на підставі рішення ГСОО від 22.01.2002 по справі № 17-6-12/01-10954. У зв`язку з цим заявник ставить під сумнів правові та процесуальні підстави вчинення відповідних дій органом податкової служби, оскільки, за його твердженням, відповідний орган не був стороною справи та судом не було здійснено процесуальної заміни первісного позивача його правонаступником. Заявник вважає, що за таких обставин потребує роз`яснення питання щодо того, хто саме мав право отримувати та використовувати рішення суду для здійснення дій, спрямованих на припинення товариства, а також чи відповідали такі дії порядку виконання рішення, визначеному самим рішенням суду. Крім того, заявник посилається на отриману ним відповідь ГСОО від 16.07.2026 № 02-09/17-6-12/91-10854/3777/2026, зі змісту якої йому стало відомо про надходження до суду листів Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області, зокрема: вх. ГСОО № 5192/25 від 14.02.2025 щодо видачі копії рішення від 22.01.2002 з метою закінчення процедури припинення СП Українсько-американського ЗАТ «Комсервіс», а також вх. ГСОО № 8074/25 від 11.03.2025 щодо направлення копії такого рішення на адресу державного реєстратора з метою завершення процедури припинення юридичної особи. Заявник зазначає, що зі змісту цих документів для нього залишається незрозумілим, у якому процесуальному статусі Головне управління ДПС в Одеській області діє у справі № 17-6-12/01-10954, яким судовим рішенням підтверджено його правонаступництво щодо первісного позивача та на якій правовій підставі цей орган звертається до суду з питань фактичного виконання рішення від 22.01.2002. Окремо заявник звертає увагу, що фактичне завершення процедури припинення юридичної особи пропонується здійснювати із застосуванням механізмів, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» № 755-IV від 15.05.2003, тоді як зазначений Закон був прийнятий після ухвалення рішення від 22.01.2002 та після набрання ним законної сили. У зв`язку з цим заявник вважає незрозумілим, чи може порядок виконання судового рішення, ухваленого за іншого правового регулювання та такого, що передбачало створення ліквідаційної комісії, фактично змінюватися шляхом застосування процедури, встановленої законодавством, прийнятим вже після ухвалення цього рішення. Крім того, заявник зазначає, що 07.04.2026 звертався до Господарського суду Одеської області із заявою, в якій просив видати йому копію рішення від 22.01.2002 по справі № 17-6-12/01-10954 із повним та точним зазначенням найменування позивача та з відміткою про набрання рішенням законної сили. Листом суду від 15.04.2026 на його адресу була направлена належним чином засвідчена копія рішення, однак, за твердженням заявника, питання щодо точного найменування позивача роз`яснене не було, а на отриманій ним копії рішення була відсутня відмітка про набрання ним законної сили. Заявник наголошує, що з 2002 року він жодного разу не отримував копії цього рішення з відповідною відміткою, що, на його думку, також створює додаткові труднощі для визначення його правового статусу та порядку виконання. Посилаючись на положення статті 245 ГПК України, заявник зазначає, що суд за заявою учасника справи має право роз`яснити судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи його змісту, за умови, якщо таке рішення ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого воно може бути пред`явлене до примусового виконання. На переконання заявника, рішення ГСОО від 22.01.2002 по справі № 17-6-12/01-10954 у повному обсязі не виконано, оскільки процедура припинення юридичної особи остаточно не завершена, а тому існує необхідність усунути невизначеність щодо змісту та порядку його виконання. При цьому заявник посилається на ст. 326 ГПК України та ст. 129-1 Конституції України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання, а держава забезпечує їх виконання у визначеному законом порядку. Також заявник посилається на правову позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013, відповідно до якої виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на судовий захист, а також на практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Шмалько проти України», відповідно до якого право на виконання судового рішення розглядається як складова права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином, заявник вважає, що тривале незавершення виконання рішення ГСОО від 22.01.2002, припинення існування первісного позивача та інших органів, представники яких мали брати участь у виконанні рішення, відсутність процесуального рішення про заміну сторони її правонаступником, здійснення новоутвореними органами податкової служби дій, спрямованих на завершення припинення товариства, а також питання щодо можливості застосування до виконання рішення законодавства, прийнятого після його ухвалення, у своїй сукупності створюють об`єктивну невизначеність щодо порядку виконання рішення та потребують його роз`яснення судом без зміни змісту самого рішення.

З огляду на наведене заявник просить суд роз`яснити рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2002 по справі № 17-6-12/01-10954 у частині порядку його виконання, зокрема щодо суб`єктів, уповноважених на його виконання, правового статусу органів, які після реорганізації податкової системи вчиняють дії з метою завершення припинення СП Українсько-американського ЗАТ «Комсервіс», та порядку завершення такої процедури з урахуванням змісту резолютивної і мотивувальної частин рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 28.01.2019 у справі № 914/208/17, виходячи із змісту наведеної норми (ст. 245 ГПК України) роз`яснення судового рішення це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Вказаною нормою надано право учасникам справи на подання до господарського суду заяви про роз`яснення судового рішення, яке набрало законної сили, за умови, що таке роз`яснення не матиме наслідком зміни змісту судового рішення. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Роз`яснено може бути лише таке судове рішення, яке набрало законної сили та не скасоване на момент звернення по його роз`яснення. В іншому разі господарський суд відмовляє в його роз`ясненні, а якщо рішення скасовано в певній частині, - роз`яснює його в тій частині, в якій рішення залишено без змін (залишено в силі), а в решті відмовляє у роз`ясненні. Суд нижчої інстанції також не вправі роз`яснювати судові рішення суду вищої інстанції, в тому числі про зміну чи скасування рішення суду нижчої інстанції. Суд може відмовити у роз`ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення певних текстуальних недоліків (якості) резолютивної частини судового акта, який полягає у поясненні рішення суду у більш зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина для учасників спору є логічною та не допускає кілька варіантів тлумачення. Без відповідного роз`яснення виконання рішення суду може бути ускладненим або взагалі неможливим. Подібний висновок про застосування процесуальних норм викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 09.07.2018 у справі №911/2050/16, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №917/1400/16, від 17.12.2018 у справі №918/1377/16.

У постанові від 05.02.2018 у справі №910/28375/14 Верховний Суд зазначає, що надання консультацій і роз`яснень з правових питань та відповідно внесення до судового рішення нових даних не може бути підставою для роз`яснення ухвали суду. Отже, для задоволення заяви про роз`яснення рішення необхідним є виникнення у особи труднощів з розумінням прийнятого рішення суду, а також залишення судом без змін суті рішення. При цьому роз`яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового рішення, а не засобом визначення дій спрямованих на досягнення кінцевого результату у справі, визначеному в резолютивній частині рішення суду. Беручи до уваги зазначене, здійснюючи роз`яснення судового рішення у справі, суд тим самим усуває неясності цього судового рішення, опираючись на норми законодавства та фактичні обставини справи, які були застосовані судом при винесенні такого рішення.

Розглянувши заяву громадянина США Воловець Наума І представника засновників ЗАТ «Комсервіс», власника і керівника американського інвестора фірми «Telephone Intelligent Systems» (TIS), корпорації «American Technology Integrators, Inc» (ATI) та керівника української юридичної особи з іноземними інвестиціями - фірми з іноземними інвестиціями «Телнет» у вигляді ТОВ від 26.08.2026 за вх.№2-1682/26 про роз`яснення судового рішення по справі №17-6-12/01-10954, дослідивши наведені заявником доводи та зміст судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Частиною 2 ст. 245 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Отже, законодавцем визначено коло осіб, які наділені правом ініціювати питання про роз`яснення судового рішення, а саме: учасники відповідної справи, державний виконавець та приватний виконавець.

Згідно ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Так, як вбачається з матеріалів справи № 17-6-12/01-10954, відповідачем у справі було СП Українсько-американське ЗАТ «Комсервіс». Водночас, заяву від 26.08.2026 за вх.№2-1682/26 про роз`яснення рішення ГСОО від 22.01.2002 подано громадянином США Воловець Наума І представника засновників ЗАТ «Комсервіс», власника і керівника американського інвестора фірми «Telephone Intelligent Systems» (TIS), корпорації «American Technology Integrators, Inc» (ATI) та керівника української юридичної особи з іноземними інвестиціями - фірми з іноземними інвестиціями «Телнет» у вигляді ТОВ, як фізичною особою, який посилається на те, що є представником засновників СП Українсько-американського ЗАТ «Комсервіс».

Разом із тим, рішення ГСОО від 22.01.2002 не свідчить про те, що громадянин США Воловець Наума І особисто був стороною або третьою особою у справі № 17-6-12/01-10954.

Та обставина, що фізична особа обіймала посаду керівника юридичної особи, яка була стороною у справі, сама по собі не надає такій фізичній особі самостійного процесуального статусу учасника справи. За змістом ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу або іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення чи трудового договору (контракту), у порядку самопредставництва юридичної особи або через представника. Таким чином, керівник юридичної особи, здійснюючи її самопредставництво, діє не від власного імені та не реалізує власні процесуальні права, а здійснює процесуальні права та виконує процесуальні обов`язки відповідної юридичної особи як учасника справи. Відтак, сам факт перебування громадянина США Воловець Наума І на посаді керівника відповідача не свідчить про набуття ним особисто статусу учасника справи № 17-6-12/01-10954 та, відповідно, не наділяє його самостійним правом звернення із заявою про роз`яснення рішення на підставі статті 245 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, судом установлено, що державну реєстрацію припинення СП Українсько-американського ЗАТ «Комсервіс» проведено у 2025 році, що підтверджується відповіддю № 3233475 від 27.08.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до ч. 5 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Згідно з ч. 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Отже, з моменту внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення СП Українсько-американського ЗАТ «Комсервіс» така юридична особа припинила своє існування як суб`єкт права, а відповідно припинилася і можливість здійснення від її імені процесуальних прав та обов`язків її органами. Повноваження керівника юридичної особи є похідними від існування самої юридичної особи та його повноважень діяти від її імені. Після припинення юридичної особи колишній керівник не може надалі здійснювати від її імені самопредставництво у суді, якщо інше прямо не випливає із закону. Таким чином, станом на дату звернення із заявою від 26.08.2026 за вх.№2-1682/26 громадянин США Воловець Наума І не лише не мав самостійного статусу учасника справи № 17-6-12/01-10954, але й не міг реалізовувати процесуальні права СП Українсько-американського ЗАТ «Комсервіс» як його керівник, оскільки зазначена юридична особа була припинена ще у 2025 році. Доказів того, що громадянин США Воловець Наума І був залучений до участі у справі № 17-6-12/01-10954 як сторона або третя особа, є правонаступником СП Українсько-американського ЗАТ «Комсервіс» чи належить до інших осіб, прямо визначених ч. 1 ст. 245 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи не містять. Саме по собі перебування заявника у минулому на посаді керівника відповідача не зумовлює переходу до нього після припинення юридичної особи процесуальних прав, які належали такій юридичній особі як стороні у справі. За таких обставин суд доходить висновку, що громадянина США Воловець Наума І не належить до кола осіб, яким частиною першою статті 245 Господарського процесуального кодексу України надано право звертатися із заявою про роз`яснення рішення ГСОО від 22.01.2002 у справі № 17-6-12/01-10954.

Також, слід відмітити, що наведені громадянином США Воловець Наума І у заяві від 26.08.2026 за вх.№2-1682/26 питання за своїм змістом не стосуються усунення неясності рішення від 22.01.2002, а спрямовані на визначення теперішнього порядку його виконання, встановлення правонаступництва державних органів та оцінку дій, вчинених після ухвалення судового рішення, що також не відповідає призначенню інституту роз`яснення судового рішення, передбаченого ст. 245 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у розгляді заяви громадянина США Воловець Наума І, ( АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_1 ) представника засновників ЗАТ «Комсервіс», власника і керівника американського інвестора фірми «Telephone Intelligent Systems» (TIS), корпорації «American Technology Integrators, Inc» (ATI) та керівника української юридичної особи з іноземними інвестиціями - фірми з іноземними інвестиціями «Телнет» у вигляді ТОВ (код ЄДРПОУ 19347806) від 26.08.2026 за вх.№2-1682/26 про роз`яснення судового рішення по справі №17-6-12/01-10954 за позовом ДПІ у Приморському районі м. Одеси до СП Українсько-американське ЗАТ Комсервіс про скасування державної реєстрації.

Керуючись ст.ст.245, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у розгляді заяви громадянина США Воловець Наума І, ( АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_1 ) представника засновників ЗАТ «Комсервіс», власника і керівника американського інвестора фірми «Telephone Intelligent Systems» (TIS), корпорації «American Technology Integrators, Inc» (ATI) та керівника української юридичної особи з іноземними інвестиціями - фірми з іноземними інвестиціями «Телнет» у вигляді ТОВ (код ЄДРПОУ 19347806) від 26.08.2026 за вх.№2-1682/26 про роз`яснення судового рішення по справі №17-6-12/01-10954 за позовом ДПІ у Приморському районі м. Одеси до СП Українсько-американське ЗАТ Комсервіс про скасування державної реєстрації.

2. У відповідності до ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 28.08.2026 та згідно ч.20 ст.254, ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І.А. Малярчук