Ухвала суду № 139320342, 27.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.08.2026 Справа№914/1177/26

м.Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Олени ЩИГЕЛЬСЬКОЇ, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , м.Миколаїв Стрийського району Львівської області

про забезпечення позову

у справі № 914/1177/26

за позовом: ОСОБА_1 , м.Миколаїв Стрийського району Львівської області

до відповідача-1: Приватної агрофірми «Дністер», м.Миколаїв Миколаїв Стрийського району Львівської області

до відповідача-2: Приватного підприємства «СДК+», м.Миколаїв Стрийського району Львівської області

до відповідача-3: ОСОБА_2 , м.Миколаїв Стрийського району Львівської області

до відповідача-4: ОСОБА_3 , м. Миколаїв Стрийського району Львівської області

до відповідача-5: ОСОБА_4 , м.Львів

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, визначення розміру статутного капіталу та розміру частки учасника в статутному капіталі

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватної агрофірми «Дністер», Приватного підприємства «СДК+», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , м. Миколаїв Стрийського району Львівської області про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, визначення розміру статутного капіталу та розміру частки учасника в статутному капіталі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.06.2026.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах та протоколах судового засідання, зокрема ухвалою від 13.07.2026 відкладено підготовче засідання на 26.08.2026 та задоволено клопотання позивача про витребування доказів (вх. №17826/26 від 23.06.2026). З підстав, викладених в ухвалі суду суд постановив залучити до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_4 та відклав підготовче засідання на 09.09.2026.

25.08.2026 від ОСОБА_1 поступила заява про забезпечення позову (вх.№3944/26) , у якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом :

- накладення арешту на частку у розмірі 10 %(десяти відсотків) статутного капіталу Приватної агрофірми «Дністер» (код ЄДРПОУ 03762064), яка згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань належить ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

- заборони всім суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати (вчиняти) будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо частки ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у розмірі 10 % (десять відсотків) статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю" Приватної агрофірми «Дністер» (код ЄДРПОУ 03762064).

- заборони загальним зборам та іншим органам управління Приватної агрофірми «Дністер» (код ЄДРПОУ 03762064) приймати рішення про зміну складу учасників, про перерозподіл часток між учасниками товариства, збільшення або зменшення розміру часток учасників у статутному капіталі, збільшення або зменшення розміру статутного капіталі Приватної агрофірми «Дністер».

- заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо Приватної агрофірми «Дністер» (код ЄДРПОУ 03762064), вносити зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, про зміну складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства.

Необхідність забезпечення позову, на думку ОСОБА_1 , обумовлена тим, що предметом судового розгляду є безпосередньо склад учасників Приватної агрофірми «Дністер», розмір статутного капіталу та розміри часток учасників.

Рішенням загальних зборів учасників Приватної агрофірми «Дністер», оформленим протоколом №06-08/25 від 06.08.2025 року, ОСОБА_1 було виключено зі складу учасників Агрофірми, а належну їй частку у розмірі 10 % передано Приватній агрофірмі «Дністер». Саме це рішення оскаржується Позивачем у даній справі.

Водночас відповідно до актуальних відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20 серпня 2026 року учасником Приватної агрофірми «Дністер» із часткою у розмірі 10 % є ОСОБА_4 . Таким чином, після прийняття оскаржуваного рішення від 06.08.2025 року склад учасників Агрофірми та особа, за якою зареєстрована спірна частка у розмірі 10 %, уже змінилися.

При цьому документи, на підставі яких ОСОБА_4 набув зазначену частку та на підставі яких проведено відповідну державну реєстрацію, у матеріалах реєстраційної справи відсутні, а тому конкретна правова підстава такого переходу Позивачу на даний час невідома.

Подальше відчуження цієї частки, передача її іншій особі або інша зміна складу учасників під час розгляду справи призведе до чергової зміни спірних корпоративних правовідносин, необхідності залучення нових учасників справи, вирішення питання про зміну позовних вимог та може спричинити необхідність нових судових спорів.

Це має значення саме у цій справі, оскільки однією з позовних вимог є визначення судом розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників Агрофірми. Крім того, предметом спору є рішення загальних зборів від 02.03.2020 року, яким було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів учасників.

Позивач обґрунтовує позов, зокрема, тим, що передбачена законом процедура збільшення статутного капіталу не була завершена, оскільки загальними зборами не приймалося рішення про затвердження результатів внесення додаткових вкладів, затвердження розмірів часток учасників та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених додаткових вкладів і затвердження збільшеного розміру статутного капіталу.

Відтак до завершення розгляду справи існує можливість прийняття нових корпоративних рішень, які змінять розмір статутного капіталу та часток учасників або будуть спрямовані на оформлення правових наслідків оскаржуваного рішення від 02.03.2020 року.

За таких обставин невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист корпоративних прав Позивача в межах даного судового провадження. Метою забезпечення позову у цій справі є збереження існуючого стану корпоративних правовідносин до набрання законної сили судовим рішенням та недопущення виникнення нових корпоративних правовідносин щодо того самого предмета спору.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19 тощо.

Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").

Правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України у контексті мети та сутності забезпечення позову є послідовними і сталими, викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22, у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі №910/1686/24, від 26.08.2024 у справі №922/1454/24 тощо.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення ефективного судового захисту порушених чи оспорюваних прав позивача та у подальшому виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення ефективного судового захисту та гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

За змістом статті 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки, викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі №902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі №910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Тим часом, обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Суд виходить з того, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову на забезпечення якого подана відповідна заява, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акта постановленого саме у цій справі. Оскільки метою вжиття заходів до забезпечення позову є запобігання утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи у якій було подано позов, в разі його задоволення, а не будь-якого рішення, ухваленого судом у іншій справі.

З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову за заявами у справах, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у логічно-послідовній залежності від предмета та підстав позову, правового обґрунтування вимог кожного конкретного господарського спору, видам забезпечення, доводам і аргументам сторін.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №922/2928/17 та від 05.08.2019 у справі №922/599/19).

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.

Предметом позову у даній справі є захист корпоративних прав ОСОБА_1 шляхом визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Приватної агрофірми «Дністер», оформлених протоколами №01/20 від 02.03.2020 року, №13/02/2024 від 13.02.2024 року та №06-08/25 від 06.08.2025 року, а також визначення розміру статутного капіталу Приватної агрофірми «Дністер» у розмірі 10 000 000,00 грн та розмірів часток її учасників, у тому числі частки ОСОБА_1 у розмірі 10 % статутного капіталу, що становить 1 000 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рішенням загальних зборів учасників Приватної агрофірми «Дністер», оформленим протоколом №06-08/25 від 06.08.2025 року, ОСОБА_1 було виключено зі складу учасників Агрофірми, а належну їй частку у розмірі 10 % передано Приватній агрофірмі «Дністер». Саме це рішення оскаржується Позивачем у даній справі.

Як стверджує ОСОБА_1 , станом на 20.08.2026 було отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Приватного підприємства Приватної Агрофірми «Дністер» ,зі змісту якого вбачається було здійснено наступні реєстраційні дії:

- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 08.08.2026 11:00:18, 1004011070036000251, Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміна структури власності . Зміна установчих документів. ОСОБА_5 , Приватний нотаріус Максимович О.Я.

Як вбачається зі актуальних відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20 серпня 2026 року учасником Приватної агрофірми «Дністер» із часткою у розмірі 10 % є ОСОБА_4 .

Водночас наразі правова підстава такого переходу невідома.

З матеріалів реєстраційної справи не вбачається документів, на підставі яких ОСОБА_4 набув зазначену частку, оскільки супровідний лист про надіслання її до Господарського суду Львівської області складений 07.08.2026, реєстраційні дії проведено 08.08.2026.

Заявник у заяві про забезпечення позову просить накласти арешт на частку у розмірі 10 %(десяти відсотків) статутного капіталу Приватної агрофірми «Дністер» (код ЄДРПОУ 03762064), яка згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань належить ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та заборонити всім суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати (вчиняти) будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо частки ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у розмірі 10 % (десять відсотків) статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю" Приватної агрофірми «Дністер» (код ЄДРПОУ 03762064).

На переконання суду, станом на момент розгляду заяви про забезпечення позову з наявних в матеріалах справи документів неможливо достеменно встановити, що частка, яка належить учаснику Приватної агрофірми «Дністер» ОСОБА_4 є саме спірною часткою на яку претендує позивач у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову на забезпечення якого подана відповідна заява, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акта постановленого саме у цій справі. Оскільки метою вжиття заходів до забезпечення позову є запобігання утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи у якій було подано позов, в разі його задоволення, а не будь-якого рішення, ухваленого судом у іншій справі.

Враховуючи те, що позовні вимоги у цій справі направлені на захист корпоративних прав позивача, як учасника ПАТ «Дністер» на управління цим товариством, суд вважає, що позивач не довів зв`язку між неприйняттям такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_4 та щодо заборони всім суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати (вчиняти) будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо частки, яка належить ОСОБА_4 , та можливістю ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на наведене заява про забезпечення позову в цій частині не підлягає до задоволення.

Щодо вимог за заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони загальним зборам та іншим органам управління Приватної агрофірми «Дністер» (код ЄДРПОУ 03762064) приймати рішення про зміну складу учасників, про перерозподіл часток між учасниками товариства, збільшення або зменшення розміру часток учасників у статутному капіталі, збільшення або зменшення розміру статутного капіталу Приватної агрофірми «Дністер» та заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо Приватної агрофірми «Дністер» (код ЄДРПОУ 03762064), вносити зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, про зміну складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, то суд зазначає таке.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як «у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії».

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26 серпня 2020р. №907/73/19, від 09.11.2018р. у справі №915/508/18, від 12.03.2020р. у справі №916/3479/19, від 24.06.2020р. у справі №902/1051/19.

Пункт 2 частини 1 статті 137 ГПК України унормовує, що позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії. При цьому, згідно з приписами частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема, проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

Предметом позову у даній справі є захист корпоративних прав ОСОБА_1 шляхом визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Приватної агрофірми «Дністер», оформлених протоколами №01/20 від 02.03.2020 року, №13/02/2024 від 13.02.2024 року та №06-08/25 від 06.08.2025 року, а також визначення розміру статутного капіталу Приватної агрофірми «Дністер» у розмірі 10 000 000,00 грн та розмірів часток її учасників, у тому числі частки ОСОБА_1 у розмірі 10 % статутного капіталу, що становить 1 000 000,00 грн.

Суть заявлених позивачем заходів забезпечення позову зводиться до заборони проведення реєстраційних дій, які напряму стосуються вимог про визначення розміру статутного капіталу Приватної агрофірми «Дністер» у розмірі 10 000 000,00 грн та розмірів часток її учасників, у тому числі частки ОСОБА_1 у розмірі 10 % статутного капіталу.

Невжиття відповідних заходів забезпечення позову призведе до утруднення виконання потенційного рішення суду у справі, оскільки може мати наслідком подальше оскарження рішення загальних зборів, вчинених на його виконання реєстраційних дій, а також всіх потенційних рішень загальних зборів, прийнятих учасниками з урахуванням змінених розмірів часток.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу або іншим особам вчиняти певні дії.

Суд звертає увагу, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову. У даному випадку вжиті заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті й не порушують існуючих прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає до задоволення частково, а саме в частині вжиття заходів щодо заборони загальним зборам та іншим органам управління Приватної агрофірми «Дністер» (код ЄДРПОУ 03762064) приймати рішення про зміну складу учасників, про перерозподіл часток між учасниками товариства, збільшення або зменшення розміру часток учасників у статутному капіталі, збільшення або зменшення розміру статутного капіталі Приватної агрофірми «Дністер» та заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо Приватної агрофірми «Дністер» (код ЄДРПОУ 03762064), вносити зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, про зміну складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства.

Окремо суд звертає увагу учасників справи на те, що в частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.

Частинами 1 та 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Оскільки на даний час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру, правові передумови для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 914/1177/26 (вх.№3944/26 від 25.08.2026) задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони загальним зборам та іншим органам управління Приватної агрофірми «Дністер» (код ЄДРПОУ 03762064) приймати рішення про зміну складу учасників, про перерозподіл часток між учасниками товариства, збільшення або зменшення розміру часток учасників у статутному капіталі, збільшення або зменшення розміру статутного капіталу Приватної агрофірми «Дністер».

- заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо Приватної агрофірми «Дністер» (код ЄДРПОУ 03762064), вносити зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, про зміну складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства.

3. В задоволенні решти вимог за заявою відмовити.

4. Стягувачем за цією ухвалою є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).

Боржником за цією ухвалою є: Приватна агрофірма «Дністер» (8070081600, Львівська область, Стрийський район, м.Миколаїв, вул.Володимира Великого, буд. 4, ідентифікаційний код 03762064).

5. Дана ухвала відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та підлягає для пред`явлення до виконання протягом трьох років з дня її винесення.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку і в строки, передбачені ст.256, 257 ГПК України.

Суддя Щигельська О.І.