Ухвала суду № 139319896, 26.08.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

26 серпня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/736/26

Господарський суд Житомирської області

Суддя Нестерчук С. С.

секретар судового засідання: Бугайов І. В.

під час розгляду у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справи

за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"

до Фізичної особи-підприємця Моргун Валентини Григорівни

про стягнення 705 074,88 грн

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат Сидорова Ю. В. (у режимі відеоконференції)

від відповідача: адвокат Давиденко В. В.

УСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Житомирської області перебуває справа за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - позивач) з вимогою до Фізичної особи-підприємця Моргун Валентини Григорівни (далі - відповідач) про стягнення 705 074,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням позичальником зобов`язань за Кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" №789895856052 від 13.06.2025, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 705 074,88 грн, з них: 690 590,09 грн за сумою кредиту (тіло) та 14 484,79 грн прострочена заборгованість за комісією.

Правові підстави: ст. 525, 526, 530, 612, 629, 1050 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 22.06.2026 Суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, перше судове засідання для розгляду справи по суті призначив на 14.07.2026.

20.08.2026 через підсистему "Електронний суд" представник відповідача подав:

- відзив на позовну заяву (вх.№01-44/3073/26 від 21.08.2026), у якому просить поновити строк для його подачі;

- зустрічну позовну заяву (вх.№1117 від 21.08.2026), у якій просить поновити строк на її подання.

Представник відповідача, обґрунтовуючи причини пропуску строків для подання відзиву на позовну заяву та зустрічної позовної заяви, зазначив, що відповідач не була обізнана про відкриття провадження у справі, оскільки копії відповідної ухвали не отримувала та з матеріалами справи не ознайомлювалася. Після того як відповідачу стало відомо про наявність судового спору, вона звернулася за професійною правничою допомогою. За твердженням представника, час, необхідний для пошуку адвоката та належного оформлення його повноважень, також зумовив пропуск установлених судом процесуальних строків. Представник зазначив, що фактична можливість ознайомитися з матеріалами справи виникла у відповідача лише 13.08.2026, після надання адвокату доступу до матеріалів електронної справи. Крім того, посилаючись на вік відповідача (63 роки), представник вказав на відсутність у неї практичної можливості самостійно ознайомитися з матеріалами справи засобами підсистеми "Електронний суд" або особисто у приміщенні суду.

21.08.2026 через підсистему "Електронний суд" представник позивача подала заперечення щодо прийняття відзиву на позовну заяву та зустрічної позовної заяви (вх.№9942 від 24.08.2026).

У судовому засіданні 26.08.2026 представник позивача підтримала заперечення щодо поновлення строку для подачі відзиву та прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом.

Розглянувши клопотання представника відповідача про поновлення строків на подання відзиву на позовну заяву та пред`явлення зустрічного позову, заслухавши пояснення представників сторін, Суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 251 ГПК України у справах, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною першою статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлено неможливість такого поновлення.

Одночасно з поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія, щодо якої пропущено строк (частина четверта статті 119 ГПК України).

Таким чином, статтею 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Верховний Суд у постанові від 05 липня 2023 року у справі № 910/186/21 зазначив, що поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Як установив Суд, ухвалу від 22.06.2026 про відкриття провадження у справі направлено відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою її місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також додатково на електронну адресу. Відповідно до довідки про доставку електронного листа ухвалу доставлено відповідачу 25.06.2026. Крім того, у заяві від 13.07.2026 сама відповідач зазначила, що копію ухвали про відкриття провадження отримала 25.06.2026.

Поштове відправлення з копією ухвали повернулося до Суду 29.06.2026 з відміткою про відсутність адресата за зареєстрованою адресою.

Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою її зареєстрованого місцезнаходження, якщо така особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, для обчислення процесуального строку ухвала про відкриття провадження вважається врученою відповідачу 29.06.2026, а перебіг п`ятнадцятиденного строку для подання відзиву розпочався 30.06.2026 та закінчився 14.07.2026.

При цьому ще 13.07.2026, тобто до закінчення зазначеного строку, відповідач звернулася до Суду із заявою про поновлення (продовження) строку на подання відзиву та відкладення розгляду справи, посилаючись на необхідність ознайомлення з матеріалами справи та отримання професійної правничої допомоги. У цій заяві відповідач зазначила, що договір про надання професійної правничої допомоги з адвокатом не укладено.

Ухвалою від 15.07.2026 Суд відмовив у задоволенні зазначеної заяви в частині поновлення (продовження) строку на подання відзиву.

Таким чином, не пізніше 25.06.2026 відповідач була обізнана про відкриття провадження у справі, а не пізніше 13.07.2026 - про необхідність подання відзиву.

Разом з тим обізнаність про існування судового провадження не є тотожною отриманню позовної заяви та доданих до неї доказів і сама по собі не свідчить про наявність у відповідача реальної можливості ознайомитися зі змістом заявлених вимог, їх фактичними та правовими підставами, дослідити подані позивачем докази та сформувати обґрунтовану процесуальну позицію.

Як убачається з матеріалів справи, копію позовної заяви з доданими до неї документами позивач направив відповідачу засобами поштового зв`язку ТОВ "Поштова служба "Е-Пост" за накладною №2123295.

Разом з тим за інформацією щодо стану доставки зазначеного відправлення 05.07.2026 йому присвоєно статус "Передано на зберігання (закінчення встановленого терміну зберігання)". Відомостей про вручення цього поштового відправлення відповідачу матеріали справи не містять.

Отже, наявні у справі докази підтверджують направлення позивачем копії позовної заяви відповідачу, проте не підтверджують її фактичного отримання останньою.

У судовому засіданні 17.08.2026 приймав участь представник відповідача - адвокат Давиденко В. В., який на підтвердження своїх повноважень надав ордер №1228511 від 13.08.2026 на надання правничої допомоги ФОП Моргун В. Г. на підставі договору № 13/08/26-2 від 13.08.2026 р.

Отже, професійного представника відповідач залучила 13.08.2026. Цього ж дня адвокат отримав доступ до матеріалів електронної справи, а 20.08.2026 подав через підсистему "Електронний суд" одночасно відзив на позовну заяву та зустрічну позовну заяву разом із клопотаннями про поновлення строків на вчинення відповідних процесуальних дій.

Таким чином, від моменту отримання представником відповідача доступу до матеріалів справи до подання зазначених процесуальних документів минуло сім днів. Такий проміжок часу, з огляду на необхідність дослідження матеріалів справи, формування правової позиції та підготовки відзиву і зустрічного позову, Суд не вважає невиправданим зволіканням.

Посилання представника на вік відповідача та час, необхідний для пошуку адвоката й оформлення його повноважень, Суд не розцінює як самостійні підстави для поновлення процесуального строку, однак враховує ці обставини в сукупності з фактичним неотриманням відповідачем позовної заяви та доданих до неї доказів, її зверненням до Суду ще до закінчення первісного строку та оперативним поданням процесуальних документів після отримання адвокатом доступу до матеріалів справи.

Оцінюючи зазначені обставини, Суд також враховує гарантії справедливого судового розгляду, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Однією зі складових права на справедливий суд є принцип рівності сторін, який, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити справу і докази за умов, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом (рішення від від 27 жовтня 1993 року у справі "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands", заява №14448/88, §33).

Із принципом рівності сторін безпосередньо пов`язаний принцип змагальності судового процесу. Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2005 року у справі "Салов проти України").

Водночас Суд враховує, що дотримання процесуальних строків є важливою складовою належного здійснення правосуддя та юридичної визначеності.

Європейський суд з прав людини наголошує на важливості дотримання формалізованих норм цивільного процесу, за допомогою яких сторони забезпечують вирішення спору цивільного характеру, оскільки завдяки цьому може обмежуватися обсяг дискреції, забезпечуватися рівність сторін, запобігатися свавілля, забезпечуватися ефективне вирішення спору та розгляд справи судом упродовж розумного строку, а також забезпечуватися юридична визначеність та повага до суду. Водночас надмірний формалізм у застосуванні процесуальних норм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду. Тому національні суди мають уникати як надмірного формалізму, що перешкоджає розгляду справи по суті, так і надмірної гнучкості, яка фактично нівелює встановлені законом процесуальні вимоги (рішення у справах "Зубац проти Хорватії" ("Zubac v. Croatia") [GC], заява №40160/12, §§ 96-99; "Белеш та інші проти Чеської Республіки" ("Beles and Others v. the Czech Republic"), заява №47273/99, §§ 49-51, 61).

Застосовуючи наведені стандарти до обставин цієї справи, Суд ураховує, що відмова у поновленні процесуального строку виключно з огляду на його формальний сплив, без урахування фактичного неотримання відповідачем матеріалів позову та її подальшої процесуальної поведінки, не відповідала б необхідності забезпечення справедливого балансу між вимогами процесуальної дисципліни та правом сторони на реальну й ефективну участь у змагальному судовому процесі. Суд також ураховує, що поновлення строків не позбавляє позивача будь-яких процесуальних прав.

Отже, поновлення процесуальних строків у цій справі не створює процесуальної переваги для відповідача, а, навпаки, забезпечує фактичну рівність процесуальну рівність сторін та реалізацію принципу змагальності.

Таким чином, з метою забезпечення принципів змагальності, рівності сторін і практичного та ефективного права на справедливий судовий розгляд, Суд визнає наведені представником відповідача причини пропуску строків поважними та вважає за необхідне поновити відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву і строк на пред`явлення зустрічного позову.

Розглянувши питання про прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом, Суд виходить із такого.

За частиною другою, третьою статті 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Частинами четвертою, п`ятою статті 180 ГПК України встановлено, що зустрічна позовна заява повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, а до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням цих вимог, застосовуються положення статті 174 ГПК України.

Суд установив, що зустрічна позовна заява відповідає вимогам статей 162, 164, 172, 173 ГПК України, підстав для її залишення без руху або повернення не встановлено.

Зі змісту зустрічної позовної заяви вбачається, що ФОП Моргун О. В просить визнати недійсними пункт 1.1.4.2 Кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС" №789895856052 від 13.06.2025, укладеного між Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" та Фізичною особою-підприємцем Моргун Валентиною Григорівною, а також пункт 6.3.2 Типових умов кредитування в рамках Кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС", укладеного в Системі Інтернет-Банкінг ПУМБ DIGITAL BUSINESS АТ "ПУМБ", у частині, що застосовується до зазначеного Кредитного договору.

Суд установив, що первісний та зустрічний позови виникли з одних правовідносин, що склалися між сторонами на підставі Кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС" №789895856052 від 13.06.2025.

Первісні позовні вимоги обґрунтовані порушенням позичальником зобов`язань за вище вказаним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 705 074,88 грн, з яких: 690 590,09 грн за сумою кредиту (тіло) та 14 484,79 грн прострочена заборгованість за комісією.

Натомість зустрічні позовні вимоги спрямовані на оспорювання умов Кредитного договору та Типових умов, якими встановлено комісійну винагороду за обслуговування кредиту та визначено порядок її нарахування і сплати.

На обґрунтування зустрічного позову ФОП Моргун В. Г. зазначає, що оспорювані положення фактично встановлюють плату за користування кредитом під виглядом комісійної винагороди, не відповідають вимогам закону та на підставі статей 203, 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними.

Отже, вирішення зустрічного позову безпосередньо впливає на вирішення первісних вимог у частині стягнення 14 484,79 грн простроченої заборгованості за комісійною винагородою, оскільки встановлення недійсності положень договору, на підставі яких така комісія нарахована, може виключити правові підстави для задоволення первісного позову в цій частині.

За таких обставин Суд дійшов висновку, що первісний та зустрічний позови є взаємопов`язаними, а їх спільний розгляд є доцільним, у зв`язку з чим наявні підстави для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднання вимог за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 906/736/26.

У зв`язку з прийняттям зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом Суд вважає за необхідне встановити сторонам строки для подання заяв по суті зустрічного позову та надати їм можливість реалізувати відповідні процесуальні права.

Відповідно до частини сьомої статті 180 ГПК України у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи, що справа № 906/736/26 розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження та зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, Суд, керуючись частиною сьомою статті 180 ГПК України, дійшов висновку про необхідність переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст. 119, 180, 234, 235 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Поновити відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

2. Прийняти відзив на позовну заяву (вх.№01-44/3073/26 від 21.08.2026) до розгляду та долучити його до матеріалів справи.

3. Поновити відповідачу строк на пред`явлення зустрічного позову.

4. Прийняти зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Моргун Валентини Григорівни до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднати вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №906/736/26.

5. Встановити відповідачу за зустрічним позовом строк для подання відзиву на зустрічну позовну заяву - п`ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали, а для подання заперечень - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив.

6. Встановити позивачу за зустрічним позовом строк для подання відповіді на відзив - п`ять днів з дня отримання відзиву.

7. Перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

8. Розгляд справи розпочати зі стадії відкриття провадження та призначити підготовче засідання на 24 вересня 2026 р. о 14:15, яке відбудеться в приміщенні Господарського суду Житомирської області за адресою: м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, зал судових засідань № 207.

9. Копію ухвали направити позивачу, його представнику та представнику відповідача в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.08.2026

Суддя С. НЕСТЕРЧУК