Рішення № 139318730, 28.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1333/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

28 серпня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/1333/26, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальність «ІМЕНІ ГАГАРІНА» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправним та скасування рішень, акту, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 року було частково задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «ІМЕНІ ГАГАРІНА».

Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №1152/21-22-04-04-13 від 04.09.2025 року про анулювання реєстрації платником єдиного податку ТОВ «ІМЕНІ ГАГАРІНА».

Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, викладене у листі-повідомленні «Щодо відмови у реєстрації платником» №3644/6/21-22-04-04-14 від 04.09.2025 року, про невизнання поданої підприємством звітності з єдиного податку четвертої групи.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі поновити товариство з обмеженою відповідальністю «ІМЕНІ ГАГАРІНА» в реєстрі платників єдиного податку четвертої групи Державної податкової служби України з дати виключення з реєстру.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

03.08.2026 року (під час перебування головуючого судді у щорічній відпустці) від представника позивача до суду надійшло клопотання про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/1333/26 про стягнення на користь підприємства судових витрат на професійну правничу допомогу та на проїзд адвоката на загальну суму 15 788,85 грн.

14.08.2026 року (під час перебування головуючого судді у щорічній відпустці) від представника Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі надійшло клопотання про відмову у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі.

Відповідно до положень частини 1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина 3 ст. 252 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст поданих сторонами клопотань, відповідні норми права та судову практику з цього питання, суд робить висновок, що клопотання представника позивача підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.п.1-2 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

на професійну правничу допомогу;

сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.ч.1-4 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року №5076-VI (далі Закон №5076-VI).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно п.п. 1, 2, 6 ч. 1, ч. 2 ст. 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Частиною 3 статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім вищезазначеного закону, Порядок оплати праці адвоката регулюється Правилами адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року з`їздом адвокатів України.

Так відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики - формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частин 4 та 5 статті 134 КАС України, законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

При цьому суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).

Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 року по справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги. Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.

Судом встановлено, що між Тарабака Катериною Миколаївною (як адвокатом) та товариством з обмеженою відповідальністю «Імені Гагаріна» (як клієнтом) (далі сторони) було укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги №12-01/26 від 12.01.2026 року (далі Договір), за п.1.1 якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу, здійснювати захист та представляти інтереси Клієнта у судах всіх інстанцій, а також у всіх державних та недержавних установах, організаціях будь-якої форми власності, в тому числі й у інших державних інспекціях та фондах у справах, стороною, третьою особою в яких є Клієнт або його посадові особи, або що мають відношення до клієнта, який зобов`язується виплатити адвокату.

За п.4.1 та п.4.2 Договору гонорар за послуги адвоката вказується в додатках до нього Договору та є конфіденційною інформацією. Додатки є невід`ємною частиною цього Договору.

Оплата виконаних робіт і наданих послуг може здійснюватися на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від адвоката, або в інші узгоджені сторонами строки.

Відповідно до Договору №12-01/26 від 12.01.2026 року було укладено Додаткову угоду №2 від 12.01.2026 року (діла Додаткова угода №2), згідно п.1.1 якої адвокат надає клієнту правову допомогу, яка полягає в підготовці адміністративного позову до Одеського окружного адміністративного суду про скасування протиправного рішення ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим, м. Севастополі та складання інших процесуальних документів по суті справи, надання усних консультацій з вивченням документів, аналіз судової практики.

За п.1.2 Додаткової угоди №2 адвокат та клієнт дійшли згоди, що вартість правової допомоги, зазначеної в п. 1.1. цієї додаткової угоди, складає 10 000 грн.

Відповідно до Договору №12-01/26 від 12.01.2026 року було укладено Додаткову угоду №3 від 18.01.2026 року (діла Додаткова угода №3), відповідно до п.1.1 якої сторони дійшли згоди викласти пункт 1.2. Додаткової угоди №2 від 12.01.2026 року до Договору №12-01/26 від 12.01.2026 року в новій редакції наступного змісту:

« 1.2. Адвокат та клієнт дійшли згоди, що вартість правової допомоги, зазначеної в п. 1.1. цієї Додаткової угоди, становить фіксовану суму 15 000 грн.».

На виконання умов Договору про надання правничої (правової) допомоги №12-01/26 від 12.01.2026 року та Додаткових угод до нього, сторонами було оформлено Акт приймання-передачі наданих послуг від 31.07.2026 року, відповідно до п.1 якого вбачається, що фактично сторони засвідчують, що адвокат виконав свої обов`язки, вартість яких становить фіксовану суму та не залежить від часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, - 15 000 грн. Також клієнт зобов`язується компенсувати адвокату витрати, пов`язані з участю у судовому засіданні 05.05.2026, а саме: вартість проїзду за маршрутом Київ - Одеса (квиток від 04.05.2026) у сумі 348,14 грн.; вартість проїзду за маршрутом Одеса - Київ (квиток від 05.05.2026) у сумі 440,71 грн. Загальна сума компенсації витрат становить 788,85 грн.

Аналізуючи вищевказані матеріали суд враховує фактичний обсяг та якість підготовлених та наданих адвокатом до суду документів, що стосуються спірних правовідносин, а також факт участі представника позивача у судових засіданнях по справі.

У той же час суд зазначає, враховуючи принцип свободи договору, не ставить під сумнів той факт, що сторони договору про надання правової допомоги погодили саме такий розмір гонорару, який заявлено представником позивача до стягнення з відповідача, однак суд не погоджується з його розміром в межах розгляду питання щодо розподілу суми цього гонорару, як судових витрат у справі.

Аналогічний правова позиція була висловлена П`ятим апеляційним адміністративним судом у постанові від 16.09.2025 по справі №420/34151/24.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати їх за критерієм розумності таких витрат, їх співмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для сторони справи. З урахуванням наведеного вище суд зазначає, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

За таких умов клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у розмірі підлягає задоволенню частково, у розмірі 10 000,00 грн., з урахуванням вищенаведених мотивів та аргументів.

Щодо стосується судових витрат представника позивача у розмірі 788,85 грн., пов`язаних із прибуттям її до суду, суд зазначає наступне.

Як визначено ч.ч.1 та 3 ст.135 КАС України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, затверджені постановою Кабінету Міністрів України "Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" від 27.04.2006 року №590, згідно з додатком до якої витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, її представникові, не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

Витрати на переїзд можуть бути відшкодовані лише у випадках, коли стороні необхідно було здійснити переїзд до адміністративного суду в інше місто або селище. Розмір витрат визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним автотранспортом.

Таким чином витрати на переїзд, в даному випадку компенсації витраченого часу на проїзд в обидві сторони, можуть бути відшкодовані лише у випадках їх документального підтвердження.

На підтвердження понесення витрат представником позивача, що пов`язані із прибуттям до суду, до суду надано копії посадкового документу №C3FB4996-8C5CD775-0001, в якому вартість проїзду за маршрутом Київ - Одеса (квиток від 04.05.2026 року) зазначена в сумі 348,14 грн., а також посадкового документу №78CB4997-FD9AF3E5-0001, в якому вартість проїзду за маршрутом Одеса - Київ (квиток від 05.05.2026) зазначена в сумі 440,71 грн.

Загальна сума компенсації витрат становить 788,85 грн. Суду не зазначено відомостей, що ці витрати перевищують встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

З протоколу підготовчого судового засідання, проведеного 05.05.2026 року, вбачається, що представник позивача адвокат Тарабака К.М. брала участь в підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали суду №1 Одеського окружного адміністративного суду.

Таким чином, представником позивача надані усі необхідні докази, які в своїй сукупності підтверджують факт понесення представником позивача під час надання професійної правничої допомогу витрат, пов`язаних з її переїздом до іншого населеного пункту для участі у підготовчому судовому засіданні по справі №420/1333/26, проведеному 05.05.2026 року, а тому ці витрати на думку суду повинні бути стягнуті в повному обсязі.

Виходячи з наведеного суд доходить висновку про наявність підстав для ухвалення додатково рішення в частині стягнення з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь позивача судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в загальній сумі 10 788,85 грн.

В іншій частині клопотання представника позивача про ухвалення додатково рішення суд вважає за необхідне відмовити за вищенаведених підстав.

Керуючись приписами ст.ст. 5, 6-11, 72, 73, 77, 132, 134, 139, 143, 241, 243, 248, 252, 255, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Заяву представника позивача задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕНІ ГАГАРІНА» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, в сумі 10 788,85 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Головуючий суддя Білостоцький О.В.