Ухвала суду № 13931782, 12.01.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" січня 2011 р. м. КиївК-6507/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддівБившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2006

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.02.2007

у справі № А27/261

за позовом Закритого акціонерного товариства «Промвибух»в особі Криворізької філії Закритого акціонерного товариства «Промвибух»

до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі

про визнання нечинним податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2006, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.02.2007, позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Південної МДПІ у м. Кривому Розі від 23.08.2006 № 0003602301/0. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Південна МДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову повністю. Посилається на порушення судами норм матеріального права: ст. 3, ст. 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та порушення норм процесуального права: ст. 86, ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Податкове повідомлення-рішення від 23.08.2006 №0003602301/0 про визначення податкового зобовязання з ПДВ в сумі 535046,76грн., з яких 408271,2грн. основного платежу і 126775,56грн. штрафних санкцій прийнято на підставі акту перевірки Криворізької філії ЗАТ «Промвибух»№220/232/33175352 від 11.08.2006, яким зафіксовано порушення п.п.3.1.1 п. 3.1 ст.3, п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»Криворізькою філією, в результаті чого занижено податкове зобовязання з ПДВ у сумі 185675 грн. за квітень 2006 р. і 407370 грн. за травень 2006 р.

Реалізація на експорт належної ЗАТ «Промвибух»металопродукції здійснювалася комісіонером ТОВ «Челсі»на виконання договору комісії від 19.10.2005, укладеного між ТОВ «Челсі»та Криворізькою філією ЗАТ «Промвибух», за яким комісіонер зобовязався від свого імені, за рахунок та дорученням комітента ЗАТ «Промвибух»за винагороду виконати угоди на таку реалізацію.

У графах 2 «Відправник/експортер»вантажних митних декларацій зазначено ЗАТ «Промвибух».

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини у справі та надали їм правильну правову оцінку на підставі норм законодавства, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Позиція податкового органу полягає у тому, що Криворізька філія не мала права застосовувати відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»нульову ставку податку на додану вартість до експортних операцій, оскільки такі операції не підтверджені вантажно-митними деклараціями, в яких відправником (експортером) значилася б філія, яка є самостійним платком податку. У наданих вантажно-митних деклараціях відправником (експортером) зазначено ЗАТ «Промвибух».

Суди попередніх інстанцій, виходячи із правил заповнення граф вантажно-митної декларації, зокрема граф 2 та 9, які визначалися Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 № 307 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 за № 443/2247 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), та з урахуванням податкового розяснення щодо порядку застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях з вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації Українивід 05.09.2002 № 418, дійшли правильного висновку, що у випадку, коли вивезення товарів за межі митної території України відбувається за зовнішньоекономічними договорами купівлі-продажу, які укладені на підставі договорів комісії або доручення між резидентами України, зазначення у графі 2 вантажної митної декларації відомостей про власника товарів платника податку на додану вартість товару відповідало правилам заповнення вантажно-митної декларації, які існували на час здійснення експорту товару.

Як достовірно встановлено судами попередніх інстанцій, Криворізька філія не є юридичною особою, а відтак не може бути субєктом права власності на експортований товар, який зазначається у графі 2 вантажної митної декларації.

Отже, зазначене у такій графі: ЗАТ «Промивибух», вважається відправником товару для цілей оформлення такої декларації. Для цілей оподаткування експортером товару є саме платник податку Криворізька філія, у звязку з чим позиція судів про правомірність застосування останньою нульовою ставки до експортних операцій визнається судом касаційної інстанції правильною.

Та обставина, що Криворізька філія в силу вимог ст. 3 та ст. 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»не може бути самостійним субєктом зовнішньоекономічної діяльності, оскільки не є юридичною особою, не позбавляє таку філію як платника податку на додану вартість прав та обовязків такого платника, в тому числі щодо здійснення оподаткування господарських операцій у порядку, визначеному Законом України «Про податок на додану вартість»(який був чинним на час виникнення спірних відносин).

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2006 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.02.2007 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, передбаченому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

СуддіЛ.І. Бившева

Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло

М.О. Федоров