Рішення № 139317352, 27.08.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року Чернігів Справа № 620/7346/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доАдміністрації Державної прикордонної служби Українипровизнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі також відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо прийняття рішення про повернення на доопрацювання документів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України призначити та оплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок поранення пов`язаного із захистом Батьківщини у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року відповідно до п. 4 ч. 2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 із змінами і доповненнями.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України в період з 02.04.2022 по 06.11.2024. 06.11.2024 позивача звільнено з військової служби на підставі підпункту «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців). Так, відповідно до свідоцтва про хворобу № 1717/696 від 04.10.2024, затвердженого ЦВЛК ДПСУ 15.10.2024, позивача визнано непридатним до військової служби. За результатами проведеного експертного оцінювання при КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради сформовано витяг № 163/25/58/В від 15.01.2025, яким встановлено 2 групу інвалідності терміном безстроково, причиною інвалідності встановлено поранення, травми, контузії, каліцтва, захворювання або інші ушкодження здоров`я: поранення чи інші ушкодження здоров`я одержані під час антитерористичної операції або заходів проти військової агресії Російської Федерації проти України. 20.02.2025 позивач звернувся до НОМЕР_2 прикордонного загону ДПСУ із заявою про оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності. Проте листом від 17.06.2025 Адміністрація ДПСУ повідомила про повернення документів на доопрацювання у зв`язку з невідповідністю формулювання причини інвалідності, зазначеного у витязі експертної команди, формулюванню причинного зв`язку у свідоцтві про хворобу, та запропонувала позивачу звернутися до органу, який видав витяг, для внесення відповідних змін. Позивач не погоджується з поверненням документів на доопрацювання, вважаючи, що відповідач неправильно застосував норми матеріального права.

Ухвалою судді Житняк Л.О. від 04.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що 15.01.2025 за результатами експертного оцінювання функціонального стану позивача КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» сформовано витяг № 163/25/58/В, яким йому встановлено ІІ групу інвалідності безстроково. Причиною інвалідності зазначено поранення та інші ушкодження здоров`я, отримані під час антитерористичної операції або заходів проти військової агресії Російської Федерації проти України. Водночас відповідно до свідоцтва про хворобу № 1717/696 від 04.10.2024, затвердженого ЦВЛК ДПСУ 15.10.2024, позивача визнано непридатним до військової служби, «поранення, так, пов`язане із захистом Батьківщини». Таким чином, формулювання причинного зв`язку інвалідності, зазначене у витязі експертної команди від 15.01.2025 № 163/25/58/В, не відповідає формулюванню причинного зв`язку, визначеному у свідоцтві про хворобу від 04.10.2024 № 1717/696. А тому відповідач вважає, що документи позивача повернуто на доопрацювання правомірно.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якому просив задовольнити позов у повному обсязі. На обгрунтування позовних вимог зазначив, що поняття «Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» є ширшим та охоплює визначення «поранення чи інші ушкодження здоров`я одержані під час антитерористичної операції або заходів проти військової агресії Російської Федерації проти України» і співвідносяться між собою як загальне поняття та частина загального. Тому, на думку позивача, підстави для повернення на доопрацювання поданих позивачем документів відсутні, відповідач неправильно застосував норми матеріального права і як наслідок ухвалив протиправне рішення.

24.06.2026 на підставі розпорядження керівника апарату суду № 63, відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначений повторний автоматизований розподіл справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Скалозубу Ю. О.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозубу Ю. О. від 02.07.2026 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України в період із 02.04.2022 по 06.11.2024, що підтверджується копією військового квитка позивача.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про особовий склад від 06.11.2024 № 835-ОС виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення позивача, звільненого з військової служби у відставку відповідно до підпункту «б» (за станом здоров`я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з 06.11.2025.

Так, відповідно до свідоцтва про хворобу № 1717/696 від 04.10.2024 госпітальною військово-лікарською комісією Головного військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 встановлено наступний діагноз та прийнято постанову ВЛК про причинний зв?язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: залишкові явища після вибухової травми (22.07.2024р.): акубаротравми з ушкодженням лівої барабанної перетинки, множинних вогнепальних осколкових поранень м?яких тканин лівої лопаткової ділянки, поперекової ділянки праворуч, обох сідниць, м?яких тканин лівих плеча та передпліччя, стегон та гомілок, турнікетного синдрому лівого стегна (більше 3 год), гострого ушкодження нирок 3 ступеню та операцій: (22.072024р.) - ПХО ран тулуба, (23.07.2024р.) - фасціотомії стегон, ампутації лівої нижньої кінцівки на рівні верхньої третини стегна, ПоХО ран тулуба, (27.07.2024р.) - ПоХО кукси лівого стегна, ран лівих плеча та передпліччя, правого стегна, сідничних ділянок, монтажу ВАК-системи на куксу лівого стегна, (30.07.2024р.) - ПолО кукси лівого стегна, ран лівих плеча та передпліччя, правого стегна, обох сідничних ділянок, перемонтажу ВАК-системи на куксу лівого стегна, ушивання фасціотомних ран правих стегна та гомілки, (05.08.2024р.) - ПоХО кукси лівого стегна, ран лівих плеча та передпліччя, правого стегна, сідничних ділянок, перемонтажу ВАК-системи на куксу лівого стегна, (09.08.2024р.) - ПоХО кукси лівого стегна, ран лівих плеча та передпліччя, правого стегна, сідничних ділянок, ремонтажу ВАК-системи на куксу лівого стегна, накладання вторинних швів на рани сідниць, (13.08.2024р.) - ПоХО кукси лівого стегна, ран лівих плеча та передпліччя, правого стегна, сідничних ділянок, ремонтажу ВАК-системи на куксу лівого стегна, (15.08.2024р.) - ПоХО кукси лівого стегна, ран лівих плеча та передпліччя, ремонтажу ВАК-системи на куксу лівого стегна, (21.08.2024р.) - Похо кукси лівого стегна, ремонтажу ВАК-системи на куксу лівого стегна, (28.08.2024р.) - ПоХО кукси лівого стегна, демонтажу ВАК-системи з кукси лівого стегна у вигляді хронічної приглухуватості легкого ступеню справа сенсоневральної, зліва змішаної, стійкого дефекту лівої барабанної перетинки, сформованої кукси лівого стегна. Поранення, ТАК, пов?язане із захистом Батьківщини.

Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 163/25/58/В від 15.01.2025 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності; причина інвалідності: поранення, контузії, каліцтва, захворювання або інші ушкодження здоров`я, поранення чи інші ушкодження здоров`я одержані під час антитерористичної операції або заходів проти військової агресії Російської Федерації проти України; дата, з якої встановлено інвалідність: 04.10.2024.

Листом від 07.03.2025 № 03.7/Г-149/163 в.о. начальника НОМЕР_2 прикордонного загону позивача було повідомлено про направлення пакету документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги до Адміністрації Державної прикордонної служби України для подальшого розгляду.

Разом з тим, листом від 17.06.2025 № 03.3/46466-25-Вих відповідач повідомив, що відповідно до пункту 23 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2024 № 714), зазначені документи повернуто на доопрацювання НОМЕР_2 прикордонному загону листом № 03./41133-25-вих від 29.05.2025, у зв`язку із невідповідністю причини інвалідності, зазначеної у витязі експертної команди з оцінювання повсякденної діяльності функціонування особи від 15.01.2025 № 163/25/58/В (далі Витяг ЕКзОПДФО), з формулюванням причинного зв`язку, зазначеного у свідоцтві про хворобу Головного військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України від 04.10.2024 № 1717/696, що в свою чергу не відповідає вимогам пункту 23 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338). З метою усунення невідповідності, пропонуємо ОСОБА_2 звернутись з необхідними документами до органу, що видавав Витяг ЕКзОПДФО, для зазначення належного формулювання причин інвалідності з відображенням причинного зв`язку із свідоцтва про хворобу Головного військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України від 04.10.2024 № 1717/696, а саме такого формулювання: Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

Позивач, не погодившись із рішенням Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту про відправлення документів на доопрацювання для їх уточнення, звернувся до суду із позовною заявою.

Так у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження визначає Закон України "Про Державну прикордонну службу України" від 03.04.2003 №661-IV (далі - Закон №661-IV)

Частина 3 статті 25 Закону №661-IV передбачає, що військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.

Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця Державної прикордонної служби України здійснюється в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (частина 1 статті 26 Закону №661-IV).

Відповідно до статті 1 Закону №2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 1 статті 16 Закону №2011-ХІІ визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Пунктом 2 статті 16-2 Закону №2011-ХІІ (у редакції станом на 15.01.2025) встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Водночас, відповідно до статті 16-4 Закону №2011 ХІІ призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Згідно із пунктом 6 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві резервістами.

Відповідно до пункту 10 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) (пункт 1 Порядку № 975).

Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є, зокрема, дата, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (пункт 3 порядку № 975).

Відповідно до пункту 21 Порядку № 975, військовослужбовець, військовозобов`язаний, резервіст або особа, звільнена з військової служби, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, подають уповноваженому органу у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг такі документи:

заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

постанови відповідної військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), якій призначається та виплачується одноразова грошова допомога, з даними про прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, або довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені), копія військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства);

реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім іноземців та осіб без громадянства) (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги, військовослужбовець, військовозобов`язаний, резервіст або особа, звільнена з військової служби, якому (якій) виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначених в абзацах другому - восьмому цього пункту, та копію відповідного рішення суду, засвідченого у встановленому порядку.

Пунктом 22 Порядку 975 передбачено, що призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюються Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, розвідувальним органом Міноборони, Службою зовнішньої розвідки та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу після визначення переліку осіб, зазначених у пунктах 8 і 9 цього Порядку, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), подає у 15-денний строк з дня реєстрації документів, передбачених пунктами 20 і 21 цього Порядку, розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 20 і 21 цього Порядку (абзац 1 пункту 23 Порядку № 975).

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених у пунктах 20 і 21 цього Порядку, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення зазначених документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах, чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявнику з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання (абзац 2 пункту 23 Порядку № 975).

Доопрацювання документів здійснюється у порядку, визначеному абзацом другим цього пункту, а після надходження додаткових документів приймається рішення про призначення одноразової грошової допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження заяви до розпорядника бюджетних коштів або про відмову в її призначенні (абзац 3 пункту 23 Порядку № 975).

Строки подання рішення розпорядника бюджетних коштів уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги, а також строки видання наказу про виплату уповноваженим органом одноразової грошової допомоги встановлюються міністерствами та державними органами (абзац 4 пункту 23 Порядку № 975).

Під час воєнного стану рішення про призначення одноразової грошової допомоги приймається розпорядником бюджетних коштів протягом трьох місяців з дня отримання всіх необхідних документів (абзац 5 пункту 23 Порядку № 975).

Таким чином, аналіз наведених норм права доводить, що уповноважений орган, до якого у цьому випадку відноситься НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України , наділений повноваженнями щодо підготовки висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги, який має бути направлений у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів, яким у даному випадку є Адміністрація державної прикордонної служби України.

В свою чергу, Адміністрація Державної прикордонної служби України наділена правом здійснювати розгляд заяв про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до встановленої процедури, приймати рішення, зокрема, про повернення документів на доопрацювання у разі, коли такі документи: подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю.

Підставою повернення поданих позивачем документів на доопрацювання слугувала невідповідність причини інвалідності, зазначеної у витязі експертної команди з оцінювання повсякденної діяльності функціонування особи від 15.01.2025 № 163/25/58/В, з формулюванням причинного зв`язку, зазначеного у свідоцтві про хворобу Головного військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України від 04.10.2024 № 1717/696, що, на переконання відповідача, не відповідає вимогам пункту 23 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 (далі Порядок № 1338).

Відповідно до пункту 23 Порядку № 1338 (у редакції, що діяла на момент формування витягу з рішення експертної команди № 163/25/58/В від 15.01.2025) на підставі документів, зазначених у пункті 22 цього Порядку, експертною командою фіксується причина інвалідності:

1) загальне захворювання;

2) інвалідність з дитинства;

3) нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я);

4) професійне захворювання;

5) поранення, контузії, каліцтва, захворювання або інші ушкодження здоров`я:

одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язані з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, що визнані такими згідно із законодавством, в районі воєнних дій на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час;

одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди;

одержані в районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період;

поранення чи інші ушкодження здоров`я одержані під час антитерористичної операції або заходів проти військової агресії Російської Федерації проти України;

одержані під час виконання робіт, пов`язаних з розмінуванням боєприпасів, незалежно від часу їх виконання;

одержані у неповнолітньому віці внаслідок воєнних дій громадянської та Другої світової воєн та в повоєнний період;

пов`язані з участю у бойових діях та перебуванням на території інших держав;

пов`язані з виконанням службових обов`язків, ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;

одержані внаслідок політичних репресій;

пов`язані з виконанням обов`язків військової служби або службових обов`язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій;

поранення, каліцтва, контузії чи інші ушкодження здоров`я, отримані під час участі у Революції Гідності;

пов`язані з добровільним забезпеченням проведення антитерористичної операції або заходів проти військової агресії Російської Федерації проти України;

одержані під час виконання службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції;

6) захворювання:

одержані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, поліції, СБУ, інших військових формуваннях;

пов`язані з впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку.

При цьому первісна редакція пункту 23 Порядку № 1338 не містила вимоги про обов`язкове відтворення у рішенні експертної команди формулювання, зазначеного у рішенні (постанові) військово-лікарської комісії.

Відповідну вимогу було запроваджено лише постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2025 № 94, яка набрала чинності 31.01.2025. Саме постановою № 94 пункт 23 Порядку № 1338 було доповнено абзацом, відповідно до якого у разі коли документом, що підтверджує причину інвалідності, є рішення (постанова) військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) або лікарсько-експертної комісії про встановлення причинного зв`язку, під час фіксації експертною командою причини інвалідності також зазначається формулювання з такого рішення (постанови) військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) або лікарсько-експертної комісії.

На момент прийняття рішення експертної команди 15.01.2025 законодавство не містило спеціальної вимоги, яка зобов`язувала експертну команду при фіксації причини інвалідності відтворювати формулювання рішення військово-лікарської комісії. Така вимога була встановлена лише постановою № 94 від 28.01.2025, яка набрала чинності 31.01.2025. Тому недотримання цієї вимоги у вже прийнятому 15.01.2025 рішенні не може саме по собі бути поставлене в провину особі та використовуватися як підстава для позбавлення її права на отримання одноразової грошової допомоги.

Інше тлумачення призвело б до фактичного застосування до рішення експертної команди нормативної вимоги, яка на момент його прийняття не була чинною, що суперечить принципу дії нормативно-правових актів у часі.

За таких обставин дії відповідача щодо повернення документів позивача на доопрацювання є протиправними.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити шляхом: визнання протиправними дій Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо прийняття рішення про повернення на доопрацювання документів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; зобов`язання Адміністрації Державної прикордонної служби України повторно розглянути заяву з відповідними документами щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 та від 11 липня 2013 року №6-рп/2013.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя вказаної статті).

Таким чином, послуги зі складання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг є різновидом правової допомоги, витрати на яку включаються до складу судових витрат.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 7, 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Також, за змістом частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмету спору.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (пункт 268).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані суду: ордер про надання правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, рекомендації про застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, платіжну інструкцію № 1.195688547.1 на суму 6000,00 грн, детальний опис послуг правничої допомоги по договору від 10.04.2025 із ОСОБА_1 (всього 12 000,00 грн), договір № 01/10/04/2025 про надання правничої допомоги від 10.04.2025.

Суд зазначає, що спір, який виник між сторонами, віднесений Кодексом адміністративного судочинства України до справ незначної складності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), а відтак, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, дійшов висновку про зменшення розміру таких витрат до 4000,00 грн, що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме у зазначеному розмірі.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача мають бути стягнуті судові витрати в загальній сумі 4000,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо прийняття рішення про повернення на доопрацювання документів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України повторно розглянути заяву з відповідними документами щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 4000,00 грн судових витрат.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Адміністрація Державної прикордонної служби України, вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00034039.

Дата складення повного рішення суду - 27.08.2026.

Суддя Ю. О. Скалозуб