Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 355/1153/26
Провадження № 2/355/1119/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2026 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» Танцуріної Єлизавети Вадимівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
ВСТАНОВИВ:
До суду звернувся представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» Танцуріна Є.В. з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 560468-КС-001 про надання кредиту від 05 жовтня 2025 року, що становить 132 210,00 гривень, що складається з:- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 39 000,00 гривень;- суми прострочених платежів по процентах - 65 910,00 гривень;- суми заборгованості по штрафам - 0,00 гривень;- суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 19 500,00 гривень;- суми прострочених платежів за комісією - 7 800,00 гривень, а також стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень.
Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 05 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 560468-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗПОЗИКА» 05 жовтня 2025 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 560468-КС-001 про надання кредиту. 05 жовтня 2025 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 560468-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-8023, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 05 жовтня 2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено договір № 560468-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 39000,00 гривень, на засадах строковості, поворотності, платності (кредит), а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит . Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування кредитом.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 39000,00 гривень шляхом перерахування на банківську картку позичальника № 5168-7451 3083-8144 (котру позичальником вказано при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті).
Як стверджує позивач, зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 05 травня 2026 року утворилась заборгованість за договором № 560468-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 132210,00 гривень, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 39 000,00 гривень, суми прострочених платежів по процентах - 65 910,00 гривень; суми заборгованості по штрафам - 0,00 гривень; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 19 500,00 гривень; суми прострочених платежів за комісією - 7 800,00 гривень.
Представник позивача до судового засідання не з`явився, однак у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи на 05 серпня 2026 року на 09 годину 15 хвилин, 19 серпня 2026 року на 12 годину 45 хвилин.
09 червня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду клопотання, у якому позовні вимоги визнав частково, а саме щодо тіла кредиту. Однак, щодо нарахування процентів, а також прострочених платежів за комісією просить застосувати положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та не стягувати вказані кошти, оскільки він є військовослужбовцем. На підтвердження перебування відповідачем на військовій службі ним додано до клопотання: копію довідки форми 5 за підписом командира військової частини НОМЕР_2 № 343 від 30 травня 2026 року, відповідно до якої старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації в військовій частині НОМЕР_2 ; копію військового квитка ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у повному обсязі, суд приходить до висновку про можливе часткове задоволення заявлених позовних вимог, оскільки:
Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі.
Судом досліджено надані матеріали до позовної заяви, а саме:
Правила надання споживчих кредитів для продуктів «Кредит 4 місяці» та «Кредит 6 місяців» Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (нова редакція). (а.с. 31-34)
Копію анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.tpozyka.com), з якої слід, що відповідач ОСОБА_1 надав свої анкетні дані, інформацію про місце проживання та реєстрації, РНОКПП, інформацію стосовно бажаного кредиту, номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів: НОМЕР_3 . (а.с. 29)
Копію пропозиції (оферти) укласти договір про надання кредиту № 560468-КС-001 (Споживчий кредит. Електронна форма) від 05 жовтня 2025 року, стосовно якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» запропонувало відповідачу ОСОБА_1 укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно-комунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», на наступних умовах: п. 2.1 - 2.5 кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 39 000,00 (Тридцять дев`ять тисяч гривень 00 копійок) грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (надалі - Правила).Тип кредиту: кредит. Строк, на який надається кредит: 24 тижні, (строк кредитування). Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1 %, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу кредиту (комісія): 7 800,00 гривень. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. У п. 12 - Реквізити та підписи сторін - означеної пропозиції (оферти) укласти договір про надання кредиту вказано номер електронного платіжного засобу позичальника: НОМЕР_4 . (а.с. 22-24)
Копію паспорта споживчого кредиту (інформація, обов`язкова для ознайомлення позичальником) з якого слід, що відповідач ОСОБА_1 ознайомлений з основними умовами кредитування з урахуванням побажань позичальника, інформацією щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника. Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2635 від 05 жовтня 2025 року, номер телефону: НОМЕР_1 . (а.с.15-18).
Копію прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір про надання кредиту № № 560468-КС-001 (Споживчий кредит. Електронна форма) від 05 жовтня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 (позичальник), з викладеними нижче умовами пропозиції (оферти) Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно-комунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» ознайомився. Повністю і безумовно їх прийняв та акцептував: п. 2.1-2.5: кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 39 000,00 (Тридцять дев`ять тисяч гривень 00 копійок) грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (Правила). Тип кредиту: кредит. Строк, на який надається кредит: 24 тижні, (строк кредитування). Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу кредиту (комісія): 7800,00 гривень. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-8023, 05 жовтня 2025 року, +380 НОМЕР_5 . (а.с. 25-27)
Копію договору № 560468-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) 05 жовтня 2025 року (далі - договір № 560468-КС-001), з якого слід, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір про надання кредиту з використанням інформаційно комунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» на наступних умовах: п.п. 2.1-2.5 - кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 39 000,00 (Тридцять дев`ять тисяч гривень 00 копійок) гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (Правила). Тип кредиту: кредит. Строк, на який надається кредит: 24 тижні, (строк кредитування). Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу кредиту (комісія): 7800,00 гривень. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір Комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Означений договір містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором позичальника ОСОБА_1 НОМЕР_6 , номер телефону: НОМЕР_1 , підписано 05 жовтня 2025 року. (а.с. 19-21)
Як слід з п. 2.7 договору № 560468-КС-001 загальний розмір наданого кредиту: 39000,00 (Тридцять дев`ять тисяч гривень 00 копійок) гривень.
Строк дії договору: до 22 березня 2026 року. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 96 391,66 гривень. Загальні витрати за кредитом: 57 391,66 гривень. Загальні витрати за кредитом розраховані з урахуванням передбаченого у п. 2.6 договору максимально можливого розміру комісійної винагороди, яка стягується з позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за договором через сайт кредитодавця або через Особистий кабінет. (п.п. 2.8-2.10 договору № 560468-КС-001)
Згідно з п.п. 2.11-2.12 договору № 560468-КС-001 орієнтовна реальна річна процентна ставка: Шість тисяч дев`ятсот двадцять п`ять цілих п`ятнадцять сотих процентів. Денна процентна ставка: 0,87 процентів.
Відповідно до п.п. 2.13-2.14 договору № 560468-КС-001 дата видачі кредиту 05 жовтня 2025 року. Дата повернення кредиту 22 березня 2026 року.
Як передбачено п. 4.1 договору № 560468-КС-001 кредитодавець зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит в сумі вказаній в п. 2.1. договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений розділі 12 договору.
У п. 12 договору № 560468-КС-001, що має назву «Реквізити та підписи сторін», зазначено номер електронного платіжного засобу позичальника ОСОБА_1 : НОМЕР_4 , засоби зв`язку з позичальником: 380935482114 тощо.
Копію візуальної форми послідовності дій клієнта ОСОБА_1 та ТОВ «БІЗПОЗИКА» щодо укладення електронного договору про надання кредиту 560468-КС-001 від 05 жовтня 2025 року в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на сайті https://my.tpozyka.com за підписом директора ТОВ «Бізпозика» Тимощука Р.О. (а.с. 28)
Копію підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів директора ТОВ «ПрофітГід» О. Боровой, згідно з яким ТОВ «ПрофітГід», підтвердило, що в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-5 від 04 листопада 2020 року та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: платник: ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», номер транзакції: 45961-69450-26073, дата/час здійснення переказу: 05 жовтня 2025 року, сума переказу: 39000,00 гривень, номер платіжної картки отримувача: НОМЕР_4 , призначення переказу: «Перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_7 зг. до кредитного дог. №560468-КС-001 від 05.10.2025 Без ПДВ». (а.с. 30)
Копію розрахунку заборгованості за договором № 560468-КС-001 від 05 жовтня 2025 року, позичальник: ОСОБА_1 , наданого директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» Тимощуком Р.О., з якого слід, що залишок заборгованості згідно кредитного договору станом на 13 травня 2026 року складає 132 210,00 гривень, з яких: 39 000,00 гривень - заборгованість за кредитом; 65910,00 гривень - заборгованість по відсотках; 7800,00 гривень - заборгованість по комісії; 19500,00 гривень - заборгованість по % за ст. 625 ЦК України. (а.с. 12-13)
Як слід з копії довідки ТОВ «Бізнес Позика» про стан заборгованості ОСОБА_1 за договором № 560468-КС-001 від 05 жовтня 2025 року, станом на 18 травня 2026 року загальна заборгованість за договором складає: 112 710,00 гривень, з яких: 39 000,00 гривень - заборгованість за кредитом; 65910,00 гривень - заборгованість по відсотках; 7800,00 гривень - заборгованість по комісії; 19500,00 гривень - заборгованість по % за ст. 625 ЦК України. (а.с. 14)
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 25 травня 2026 року було задоволено клопотання позивача про витребування доказів. З відповіді АТ КБ «ПриватБанк», наданої на виконання означеної ухвали суду слід, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . (а.с. 94)
Також надано виписку по рахунку № НОМЕР_3 за період з 05 жовтня 2025 року по 22 березня 2026 року, з якої слід, що 05 жовтня 2025 року на означений рахунок було зараховано 39 000,00 гривень. (а.с. 95
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За ч. 1 ст. 526 ЦК України слід, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як слід з ст. 536 ЦК України, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України слід, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України слід, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України слід, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За ч. 1 ст.1048 ЦК України слід, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Отже, як було встановлено судом, сторона позивача, уклавши з відповідачем кредитний договір, надала відповідачу можливість отримати грошові кошти та використовувати їх за своїм бажанням. Відповідач не виконав своїх зобов`язань перед стороною позивача, не повернув борг стосовно кредитних своїх зобов`язань, чим порушив умови договору, однак позовні вимоги визнає частково, а саме щодо тіла кредиту.
До нарахованих процентів, а також прострочених платежів за комісією просить застосувати положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та не стягувати вказані кошти, оскільки він є військовослужбовцем, надавши: копію довідки форми 5 за підписом командира військової частини НОМЕР_2 № 343 від 30 травня 2026 року, відповідно до якої старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації в військовій частині НОМЕР_2 (а.с. 62; 77); копію військового квитка ОСОБА_1 , з якої слід, що останній прийняв присягу 03 лютого 2023 року (а.с. 63-72; 79-88); копію паспорта ОСОБА_1 , з якої слід, що він є громадянином України (а.с. 73-74; 89-90); копію відзнаки Міністра оборони України «Захиснику України», якою нагороджено ОСОБА_1 (а.с. 76; 92)
Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» слід, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Отже, з наведеного слід, що позовні вимоги сторони позивача підлягають частковому задоволенню, стягненню підлягає лише заборгованість за тілом кредиту у розмірі 39 000,00 гривень, в частині стягнення заборгованості за нарахованими відсотками - 65910,00 гривень, слід відмовити з огляду на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації і на нього розповсюджується дія Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми прострочених платежів за комісією - 7800,00 гривень, суд приходить до висновку, що в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити з таких підстав.
Як слід з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
З таких підстав в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 19 500,00 гривень, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 14 ЦК України слід, що особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
З правових висновків постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18 ) слід, що примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта. Крім того тлумачення статей 14, 16 ЦК України дозволяє зробити висновок, що не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частині не зарахування сплати, зобов`язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання безнадійної заборгованості, зобов`язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов`язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов`язку іншого суб`єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги.
Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З аналізу положень пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.
Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України у постанові від 22 березня 2017 року в справі №6-3063цс16, постанові від 18 жовтня 2023 року по справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).
Отже, нарахована стороною позивача, сума боргу, яка складається із заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 19 500,00 гривень в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, з таких підстав у задоволенні позовних вимог в цій частині стороні позивача слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки стороною позивача був сплачений судовий збір у сумі 2662,40 гривень, було задоволено частину позовних вимог, яка складається зі 132 210,00 гривень позовних вимог, задоволено 39 000,00 гривень (39 000,00х100): 132 210,00= 29,50%, судовий збір 2662,40 гривень задоволено 29,50% (2662,40х29,50%):100%= 785,75 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,4,12,13, 81,89,128, 141, 223, 229, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 6, 205, 207, 526,625,626, 628, 638,639,1048,1050,1052,1054 ЦК України, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» Танцуріної Єлизавети Вадимівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за договором кредиту №560468-КС-001 від 05 жовтня 2025 року, що становить 39000 (тридцять дев`ять тисяч ) гривень 00 копійок.
В іншій частині заявлених позовних вимог у сумі 93210 (дев`яносто три тисячі двісті десять) гривень 00 копійок, яка складається з прострочених платежів по процентах в розмірі 65910 (шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот десять) гривень 00 копійок, заборгованість по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України в розмірі 19500 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, прострочених платежів по комісії в розмірі 7800 (сім тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, відмовити за необґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) понесені судові витрати під час подачі позовної заяви до суду по сплаті судового збору у розмірі 785 (сімсот вісімдесят п`ять) гривень 75 копійок.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 24 серпня 2026 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов
Судове рішення № 139317342, Баришівський районний суд Київської області було прийнято 19.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 355/1153/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: