Ухвала суду № 13931699, 20.01.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2011 р.Справа № 2-а-2952/10/1470 Категорія:8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Алєксєєва В.О.

суддів Милосердного М.М.,

Ступакової І.Г.

при секретарі Кауновій Ю.С.

з участю: представника товариства з обмеженою відповідальністю "Промресурс-МК" Нестеренко Олена Анатоліївна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промресурс-МК" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій та визнання нечинним і скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Промресурс-МК" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Центральному районі м. Миколаєва про:

- визнання нечинним і скасування податкового повідомлення-рішення про визначення податкових зобовязань з податку на прибуток №0012682360/0 від 06 травня 2010 року на суму 75 384 грн.;

- визнання протиправними дій щодо здійснення висновків про нікчемність правочинів, укладених з ПП "Купран-Юг" та ПП "Гурмет-Н".

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами перевірки відповідач дійшов висновків про те, що правочини, укладені між позивачем та ПП "Купран-Юг" та ПП "Гурмет-Н", порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені з метою приховування сплати податків і є нікчемними. Також, відповідач вважав, що у 2008 році підприємством занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток на 50 256 грн. та не в повному обсязі оподатковано дохід за листопад, грудень 2007 року, отриманий у вигляді заробітної плати директором ОСОБА_3

На думку позивача, ці висновки є необгрунтованими, крім того, відповідач не уповноважений на здійснення висновків про нікчемність правочинів.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що позивач відніс до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними документами, що призвело до заниження значення об'єкта оподаткування. Також, вказується, що висновки про нікчемність правочинів є такими, що відповідають положенням ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2010 року позов задоволений повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва №0012682360/0 від 06 травня 2010 року про нарахування ТОВ "Промресурс-МК" податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 75 384 грн.

Визнано протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва щодо викладення в акті перевірки ТОВ "Промресурс-МК" №683/23-600/34949621 від 21 квітня 2010 року висновків про нікчемність правочинів, укладених ТОВ "Промресурс-МК" з ПП "Купран-Юг" та ПП "Гурмет-Н".

В апеляційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

З 26 березня по 09 квітня 2010 року співробітниками ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Промресурс-МК", результати якої було оформлено актом №683/23-600/34949621 від 21 квітня 2010 року, у якому було зафіксовано:

- включення до складу валових витрат 201 022, 75 грн., які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, що мало наслідком зниження податкового зобов'язання на 50 256 гривень;

- укладання підприємством цивільно-правових угод з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, а саме з ПП "Купран-Юг" та ПП "Гурмет-Н".

На підставі цього акта перевірки прийнято податкове-повідомлення рішення про донарахування ТОВ "Промресурс-МК" податкового зобов'язання з податку на прибуток №0012682360/0 від 06 травня 2010 року на суму 50 256 грн. та штрафних санкцій на суму 25 128 грн.

07 листопада 2007 року ТОВ "Промресурс-МК" уклало договір №3 про надання послуг щодо демонтажу та розбору металоконструкцій з ТОВ "Наукові прогресивні технології", згідно якого ТОВ "Промресурс-МК" перерахувало ТОВ "Наукові прогресивні технології" 149 850 грн. у 2008 році., 74 129, 24 грн. у 2009 році.

За фактом виконання робіт складалися акти, сплачені підприємством кошти відносилися до валових витрат.

01 листопада 2007 року ТОВ "Промресурс-МК" уклало договір з ПП "Купран-Юг" на придбання списаного обладнання та металоконструкцій, згідно якого ТОВ "Промресурс-МК" перерахувало на користь ПП "Купран-Юг" 18 757 178, 35 грн., в якості сплати за придбаний металобрухт та металоконструкції.

01 квітня 2008 року ТОВ "Промресурс-МК" уклало договір з ПП "Гурмет-Н" на придбання списаного обладнання та металоконструкцій, згідно якого ТОВ "Промресурс-МК" перерахувало на користь ПП "Гурмет-Н" 16 674 436, 98 грн.

Попередніми перевірками податківців контрагентів позивача ПП "Гурмет-Н" та ПП "Купран-Юг" встановлено, що зазначені підприємства мають цивільно-правові відносини з підприємствами з ознаками "фіктивності"; на підприємствах відсутні трудові ресурси та виробниче, транспортне, торгівельне обладнання, сировина, матеріали необхідні для здійснення діяльності та виконання умов договору.

Окрім цього, перевіркою позивача встановлено відсутність у нього деяких документів (товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товарів та інше), що підтверджують виконання зазначених договорів з контрагентами ПП "Гурмет-Н" та ПП "Купран-Юг".

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення про визначення податкових зобовязань з податку на прибуток №0012682360/0 від 06 травня 2010 року є неправомірним, оскільки доводи відповідача про не підтвердження підприємством суми валових витрат виявились необгрунтованими. Також, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не навів належних доказів для визнання нікчемними договори, які були укладені між ТОВ "Промресурс-МК" з ПП "Гурмет-Н" та ПП "Купран-Юг".

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

В апеляційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва вказується, що підприємство віднесло до складу валових витрат витрати, які не підтверджується відповідними документами, що призвело до заниження значення об'єкта оподаткування. Підприємством не надана інформація стосовно місця розбору і способу передачі металоконструкцій. Також, вказується, що висновки про нікчемність правочинів є такими, що їх укладання проводилось без мети настання реальних наслідків, що і свідчить про їх недійсність.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.5.2.ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.2.ст. 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З матеріалів справи вбачається, що 07 листопада 2007 року ТОВ "Промресурс-МК" уклало договір №3 про надання послуг щодо демонтажу та розбору металоконструкцій з ТОВ "Наукові прогресивні технології".

За виконання роботи за цим договором, ТОВ "Промресурс-МК" перерахувало ТОВ "Наукові прогресивні технології" у 2008 році 149, 850 грн., у 2009 році 74, 129, 24 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

За фактом виконання робіт складалися акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Сплачені підприємством кошти відносилися до валових витрат.

Таким чином, підприємство правомірно відносило до складу валових витрат платежі на користь ТОВ "Науково-прогресивні технології".

Крім того, апелянт не надав доказів про те, що інформація стосовно місця розборки та способу передачі металоконструкцій обовязкова передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірного зняття коштів, сплачених товариством за розборку металоконструкцій з валових витрат, збільшення податкового зобовязання та накладення штрафних санкцій.

Стосовно доводів апелянта про нікчемність правочинів, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" - податкові органи подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно ч.1 ст. 207, ч.1 ст. 208 ГК України - господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Разом з тим, положення ст. 207 та ст. 208 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечного інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому ст. 10 Закону України від 04 грудня 1990 року "Про державну податкову службу в Україні", можуть на підставі п. 11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. У разі задоволення позову висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

З наведених норм законодавства слідує, що висновки про нікчемність правочинів, тим більш, визнання правочинів нікчемними відноситься виключно до компетенції судів а не податкових органів, відповідно, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва протиправно зазначила в акті перевірки про нікчемність угод, укладених ТОВ "Промресурс-МК" з ПП "Купран-Юг" та ПП "Гурмет-Н".

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 січня 2011 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: