Ухвала суду № 139316452, 27.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

27 серпня 2026 року № 520/3626/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області (64701, буд.№8, вул. Центральна, м. Барвінкове Ізюмського району Харківської області, код ЄДРПОУ 42360167) про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просив:

- скасувати рішення Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області LХХХVІІ сесія VІІІ скликання від 16 січня 2026 року№4652-VІII, яким вдруге протиправно відмовлено позивачу в наданні податкової пільги зі сплати земельного податку у розмірі 100% за період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року за земельні ділянки (згідно з додатком), в зв`язку з встановленням факту використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 головуючим у справі № 520/3626/26 було визначено суддю Шевченко О.В.

Ухвалою судді від 02.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про скасування рішення.

04.08.2026 до суду надійшла заява позивача, в якій він просив:

- задовольнити його заяву про відвід судді Шевченко О.В. у подальшому розгляді справи №520/3626/26 за позовом до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про скасування рішення.

В обґрунтування заяви зазначено, що відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України справи за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Водночас, за твердженням заявника, станом на день подання заяви справа №520/3626/26 не розглянута протягом ста п`ятдесяти днів із дня відкриття провадження, тобто з перевищенням установленого процесуального строку більш ніж удвічі, чим порушено його право на доступ до правосуддя, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позивач посилається на положення статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 8, 10 Кодексу суддівської етики, Бангалорських принципів поведінки суддів та Висновку №3 (2002) Консультативної ради європейських суддів, якими, зокрема, передбачено обов`язок судді справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати справи, дотримуватися правил суддівської етики, підтримувати високі стандарти поведінки та не допускати дій, які можуть викликати сумнів у його неупередженості й об`єктивності.

У заяві також наведено посилання на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини у справах «Мушта проти України», «Перетяка та Шереметьєв проти України», «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії», «Белле проти Франції», «Нуньєш Діаш проти Португалії», «Жовнер проти України», «Півень проти України» та «Декюббер проти Бельгії» щодо забезпечення ефективного доступу до суду, розгляду справи упродовж розумного строку та відсутності обставин, які можуть створювати в учасника процесу обґрунтовані сумніви у безсторонності судді.

Заявник зазначає, що ухвалами Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 та від 10.07.2026 йому вже двічі відмовлено у задоволенні заяв про відвід судді Шевченка О.В., однак після постановлення цих ухвал справа не розглянута, а її розгляд, за його твердженням, продовжує безпідставно затягуватися.

Наведені обставини позивач вважає такими, що відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Шевченка О.В. і свідчать, на його думку, про порушення права заявника на доступ до правосуддя.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2026 справу передано у порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід судді.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2026 головуючим у справі № 520/3626/26 для вирішення питання про відвід судді визначено суддю Полях Н.А.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, а також подану позивачем заяву про відвід головуючому судді, зазначає наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; якщо він є членом сім`ї або близьким родичем сторони чи інших учасників судового процесу, осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу в цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, установлених статтею 37 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 36 КАС України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставою для відводу.

Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів із дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Заявляти відвід після спливу зазначеного строку дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо раніше, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

У постанові від 04.03.2025 у справі №320/14498/24 Верховний Суд зазначив, що заява про відвід, подана з порушенням установлених процесуальних строків або повторно з підстав, заявлених раніше, має бути залишена без розгляду.

Разом із тим частиною третьою статті 40 КАС України встановлено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

За приписами частини четвертої статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про відвід надійшла до суду за три робочі дні або раніше до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, та визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід у порядку письмового провадження.

Як установлено судом, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2026 заявлений позивачем відвід визнано необґрунтованим, а справу передано у порядку статті 31 КАС України для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2026 вирішення питання про відвід передано судді Полях Н.А.

З огляду на те, що заява про відвід передана для вирішення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, та за результатами автоматизованого розподілу визначено суддю Полях Н.А., суд вирішує передане йому питання про відвід по суті відповідно до частин восьмої, одинадцятої статті 40 КАС України.

Водночас, наразі суд позбавлений можливості застосувати наслідки, передбачені ч.3 ст.39 КАС України щодо залишення без розгляду заяви про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, оскільки ухвалою від 25.08.2026 справу передано у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід судді.

Отже, наразі предметом розгляду є передане у визначеному процесуальним законом порядку питання про наявність або відсутність передбачених статтями 36, 37 КАС України підстав для відводу судді Шевченка О.В.

Надаючи оцінку доводам заяви про відвід, суд виходить із такого.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

За суб`єктивним критерієм оцінюються особисті переконання та поведінка конкретного судді, зокрема те, чи виявляв суддя особисту упередженість у відповідній справі. За об`єктивним критерієм з`ясовується, чи забезпечували суд і його склад достатні гарантії для виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів у безсторонності судді.

Особиста безсторонність судді презюмується, доки не надано доказів протилежного. При цьому вирішальне значення має не суб`єктивне сприйняття учасником справи поведінки судді, а те, чи можуть його побоювання вважатися об`єктивно обґрунтованими.

Як убачається зі змісту заяви, сумніви у неупередженості та об`єктивності судді Шевченка О.В. позивач пов`язує виключно з тривалістю розгляду адміністративної справи №520/3626/26 та її нерозглядом у строк, установлений статтею 258 КАС України.

Водночас, суд зазначає, що недотримання встановленого процесуальним законом строку розгляду справи не свідчить про особисту заінтересованість судді у результаті її розгляду, його упередженість стосовно одного з учасників справи або необ`єктивне ставлення до предмета спору.

Стаття 258 КАС України визначає строк розгляду адміністративної справи, однак не встановлює, що його сплив є безумовною підставою для відводу судді, у провадженні якого перебуває справа.

Посилання заявника на статтю 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кодекс суддівської етики, Бангалорські принципи поведінки суддів та Висновок №3 (2002) Консультативної ради європейських суддів не спростовують зазначеного висновку.

Наведені акти визначають загальні вимоги до професійної поведінки судді та здійснення правосуддя, проте не розширюють установлений статтями 36, 37 КАС України перелік підстав для відводу судді.

Суд зауважує, що посилання на вимоги щодо своєчасного розгляду справи без наведення конкретних обставин, які свідчили б про особисту упередженість, необ`єктивність або заінтересованість судді, не є достатньою підставою для його відводу.

Заява не містить відомостей про будь-які висловлювання, дії чи процесуальні рішення судді Шевченка О.В., які б свідчили про сформоване наперед ставлення до результату розгляду справи, надання переваги одному з учасників або особисту заінтересованість судді у вирішенні спору.

Доказів існування прямої чи опосередкованої заінтересованості судді Шевченка О.В. у результаті розгляду справи, на що посилається заявник із покликанням на пункт 2 частини першої статті 36 КАС України, позивачем не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Посилання на пункт 5 частини першої статті 36 КАС України також є необґрунтованим, оскільки суддю Шевченка О.В. визначено для розгляду справи №520/3626/26 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2026.

Обставин, які б свідчили про порушення встановленого статтею 31 КАС України порядку визначення судді, заявником не наведено.

Наведені у заяві рішення Європейського суду з прав людини стосуються гарантій доступу до суду, розгляду справи упродовж розумного строку, виконання судових рішень та критеріїв безсторонності суду.

Проте сам факт посилання на відповідну практику без зазначення конкретних обставин, які об`єктивно свідчили б про упередженість головуючого судді у цій справі, не підтверджує наявності передбачених статтею 36 КАС України підстав для відводу.

Суд також ураховує, що доводи позивача про нерозгляд справи у строк, передбачений статтею 258 КАС України, вже були предметом судової оцінки під час вирішення попередніх заяв про відвід судді Шевченка О.В., у задоволенні яких відмовлено ухвалами Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 та від 10.07.2026.

Разом з тим, наведені заявником доводи не свідчать про виникнення обставин, які є підставою для відводу судді у розумінні положень вищезазначеної норми права.

Так, незгода учасника справи з тривалістю її розгляду не є самостійною та безумовною підставою для відводу судді відповідно до статей 36, 37 КАС України.

Таким чином, викладені заявником обставини ґрунтуються на його суб`єктивній оцінці процесуальної діяльності судді та не підтверджують існування обставин, які об`єктивно викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Шевченка О.В.

Інших обставин, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які унеможливлювали б подальшу участь головуючого судді у розгляді адміністративної справи №520/3626/26, заявником не наведено та судом не встановлено.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Шевченка О.В. є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини дванадцятої статті 40 КАС України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області (64701, буд.№8, вул. Центральна, м. Барвінкове Ізюмського району Харківської області, код ЄДРПОУ 42360167) про скасування рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Н.А. Полях