Рішення № 139316097, 28.08.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року Справа № 480/9227/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справив приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9227/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 23459/03-16 від 25.09.2024, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області з 25 вересня 2024 року призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, із зменшенням пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Свої вимоги мотивувала тим, що рішенням ГУ ПФУ у Сумській області від 25.09.2024 № 23459/03-16 їй протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з підстави не виконання умови п. 2 ст.55 Закону 796 - проживання або робота в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 року не менше 4 років, а тим самим відсутнє право на пенсію згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вважає, що нею дотримано вказану умову, оскільки її статус як потерпілої громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 07.12.1994, виданим Київською обласною радою.

Крім того, вказує, що факт проживання та роботи у зоні посиленого радіологічного контролю підтверджується довідкою Виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області від 24.06.2024 № 15-19/1157, а також відомостями трудової книжки серії НОМЕР_2 .

З урахування наведеного, позивач вважає, що у віці 55 років вона набула право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", при цьому стаж її роботи є достатнім для такого призначення, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 28.10.2024 позовну заяву було залишено без руху з наданням строку позивачеві для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня отримання копії такої ухвали.

Ухвалою суду від 18.11.2024 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Крім того, вказаною ухвалою у відповідача витребовувалися додаткові докази у справі.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області надійшов відзив на позовну заяву (а.с.30-61), у якому останній позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що відповідно до статті 55 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особи які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки, та додатково на 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Вказав, що умови застосування норм ст. 55 Закону № 796-XII в частині визначення необхідних документів для призначення пенсії за віком встановлюються Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, а саме підпунктом 7 пункту 2.1 розділу II.

Зокрема, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, це посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відтак, на думку представника, призначенню пенсії за віком із застосуванням положень ст. 55 Закону № 796- XII передує обов`язкова, нормативно визначена процедура, яка дає змогу встановити особливий статус особи та наявність достатніх підстав для призначення такого виду пенсії, згідно з приписами Порядку № 22-1. Тому недотримання умов Порядку № 22-1 в частині пред`явлення визначених документів має наслідком неможливість призначення пенсії відповідно до вимог ст. 55 Закону 796-XII.

Щодо доводів позивача про те, що факт проживання його у зоні посиленого підтверджується посвідченням потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, представник наголосив, що відповідно до зазначеного посвідчення позивач має право на пільги і компенсації, встановлені Законом № 796-ХІІ, тобто підтверджує права на пільги і компенсації, встановлені Законом № 796-ХІІ. Однак право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки постійного проживання, роботи, але не більше 6 років, виникає за умови, що позивач станом на 01.01.1993 постійно прожила або відпрацювала у цій зоні не менше трьох років. Вказане посвідчення підтверджує лише статус особи, яка потерпіла внаслідок ЧАЕС.

Таким чином, ГУ ПФУ в Сумській області вважає безпідставними посилання позивача на те, що наявність у нього такого посвідчення надає безумовне право на зменшення пенсійного віку.

При цьому, вказує, що за результатом розгляду документів, пенсійним органом встановлено, що вік заявника - 54 роки 11 місяців 24 дні. Період проживання (роботи) заявниці на території посиленого радіологічного контролю згідно ст.55 Закону №796 -ХІІ -на 01.01.1993 складає - 3 роки 10 місяців 24 дні. Страховий стаж особи - 39 років02 місяці 01 день. До страхового стажу враховано всі періоди роботи.

Отже, на думку представника, право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України № 796 відсутнє, оскільки відсутній необхідний період проживання станом на 01.01.1993 у зоні посиленого радіологічного контролю.

З огляду на зазначене, представник вважає, що надані позивачем документи не зумовлюють його право на зниження пенсійного віку, а тому позовні вимоги щодо призначення пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону № 796- ХІІ є необґрунтованими та безпідставними, а відмова у призначенні такого виду пенсії - правомірною.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином (громадянкою), яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується відповідною копією посвідчення (категорії 4) серія НОМЕР_1 від 07.12.1994 (а.с. 5).

18.09.2024 позивачка звернулася до територіального управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (зв. бік а.с.37-38).

З урахуванням принципу екстериторіальності, заява позивача була опрацьована ГУ ПФУ в Сумській області, рішенням якого від 25.09.2024 № 103230002103 (зв. бік а.с.60-61) позивачу було відмовлено у призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист, які постраждали Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII.

Зокрема, вказано, що згідно п. 2 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист, які постраждали Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивної о забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Зокрема, особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоактивного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1991 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки (за умови постійного проживання або постійної роботи в зазначеній зоні з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

При цьому, у рішенні зазначено, що вік заявника - 54 роки 11 місяців 24 дні. Страховий стаж особи - 39 років 02 місяці 01 день. До страхового стажу враховано всі періоди роботи.

Період проживання (роботи) заявниці на території посиленого радіологічного контролю згідно ст.55 Закону №796 -ХІІ -на 01.01.1993 складає - 3 роки 10 місяців 24 дні.

Документами не підтверджено право на зниження пенсійного віку на 5 років.

Право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відсутнє, оскільки відсутній необхідний період проживання станом на 01.01.1993 у зоні посиленого радіологічного контролю.

Не погодившись з рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я визначено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 796-XII).

Відповідно до статті 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно із частиною першою статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Абзацом 6 пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII передбачено, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи, зокрема, особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років мають право на зменшення пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії (26.04.1986) по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Відтак, суд звертає увагу на те, що зменшення пенсійного віку відповідно до абзацу 6 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону України № 796-ХІІ можливе за наявності двох самостійних умов: 1) початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії (26.04.1986) по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період; 2) проживання/робота щонайменше 4 роки станом на 1 січня 1993 року є умовою, яка встановлює додатково 1 рік зменшення пенсійного віку за 3 роки проживання, роботи у зоні посиленого радіологічного контролю.

Водночас застосування як першої, так і другої умови, можливе у разі постійного проживання особи в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01 січня 1993 року щонайменше 4 роки.

Так, за обставин цієї справи відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону № 796-XII була мотивована тим, що станом на 01.01.1993 період її проживання (роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю становив 3 роки 10 місяців 24 дні, що є меншим за передбачені абзацом шостим пункту 2 частини першої статті 55 цього Закону чотири роки.

Тобто спір між позивачем та відповідачем у цій справі фактично виник щодо наявності чи відсутності факту постійного проживання у зоні посиленого радіологічного контролю необхідну кількість років, та, відповідно, права користуватися пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Визначаючись щодо належного та достатнього підтвердження необхідного періоду проживання (роботи, навчання) позивача для призначення пенсії на підставі положень статті 55 Закону № 796-XII суд враховує, що згідно з підпунктом 7 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846; далі - Порядок №22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи:

для осіб, які постійно працювали (працюють) на територіях радіоактивного забруднення, додаються документи, видані підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування, що підтверджують період(и) постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення; для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування;

для осіб, які евакуйовані із зони відчуження у 1986 році, додаються документи, видані Житомирською або Київською облдержадміністраціями;

посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»);

З аналізу наведених норм вбачається, що документами, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, зокрема потерпілим від Чорнобильської катастрофи, є довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) та посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи.

Викладене кореспондується зі змістом частини 3 статті 65 Закону № 796-ХІІ, згідно з якою посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Відтак, надаючи особі потерпілого від Чорнобильської катастрофи, держава визнає за нею право на пільги, встановленні чинним законодавством для власників такого посвідчення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 у справі №569/7589/17 зазначила, що право на пенсію відповідно до Закону № 796-ХІІ мають лише ті особи, які отримали посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і (або) потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, належним і достатнім документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-XII (зокрема, зменшення пенсійного віку для вирішення питання про призначення пенсії за віком), є саме «посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю».

Така правова позиція сформована Верховним Судом у постановах від 11.09.2019 у справі № 205/8713/16-а, від 25.11.2019 у справі № 464/4150/17, від 09.01.2020 у справі №363/3976/16-а, від 26.03.2020 у справі №652/610/16-а, від 18.06.2020 у справі № 751/2738/17.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином (громадянкою), яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується відповідною копією посвідчення (категорії 4) серія НОМЕР_1 від 07.12.1994 (а.с. 5).

Копія вказаного посвідчення міститься також у матеріалах пенсійної справи позивача.

Відповідно до пункту 6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501 (далі також - Порядок № 501), який був чинний на момент видачі позивачу посвідчення категорії 4, громадянам, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії , видається посвідчення коричневого кольору, серія В.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 501, видача посвідчень провадиться: народним депутатам України, керівним і відповідальним працівникам Секретаріату Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Верховного Суду України, Генеральної Прокуратури, Вищого Арбітражного Суду, Кабінету Міністрів, а також керівникам центральних органів державної виконавчої влади, представникам Президента України в областях і містах Києві та Севастополі, працівникам підприємств і організацій, розташованих в зоні відчуження - Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; іншим потерпілим і учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС - Радою Міністрів Республіки Крим, обласним, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій за місцем проживання.

Посвідчення видається громадянам, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток № 7).

Отже, під час видачі позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 серії № НОМЕР_1 уповноваженим органом перевірялись обставини проживання/праці останнього у зоні посиленого радіоекологічного контролю не менше чотирьох років станом на 01.01.1993.

При цьому, суд зазначає, що посвідчення позивача недійсним не визнавалось, її статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи не оспорюється, а тому у суду немає підстав ставити під сумнів законність отримання ОСОБА_2 посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 серії в, а відтак і ставити під сумнів обставину її проживання/праці у зоні посиленого радіоекологічного контролю не менше чотирьох років станом на 01.01.1993.

Крім того, на підтвердження постійного проживання та роботи на території зони посиленого радіоекологічного контролю до заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 долучила, зокрема, довідку Виконавчого комітету Славутицької міської ради від 24.06.2024 № 15-19/1157, що підтверджує проживання на відповідній території, та довідку ПАТ АТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" від 21.08.2024 № 2198/08 про роботу в забрудненій зоні. Факт подання зазначених документів підтверджується розпискою-повідомленням, виданою органом Пенсійного фонду при прийнятті заяви та документів (зв. бік а.с.37-38).

Зокрема, відповідно до довідки Виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області від 24.06.2024 № 15-19/1157 (зв. бік а.с.51) ОСОБА_1 з 03.01.1989 по 17.04.1992 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ; з 02.10.1992 по 27.01.1995 - АДРЕСА_2 ; з 27.01.1995 по теперішній час - АДРЕСА_3 .

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР" Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" від 23.07.1991 № 106 м. Славутич, Вишгородського району, Київської області відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Також довідкою ПАТ АТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" від 21.08.2024 № 2198/08 (а.с.36), підтверджується, що ОСОБА_1 , працювала у відділенні Промбудбанку СРСР в м. Славутич з 24.08.1988 (підстава: особова справа, наказ від 24.08.1988 № 3 л/с) по 15.03.2004 (наказ від 15.03.2004 № 3 о/с).

Зазначені відомості узгоджуються з даними трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 (а.с. 8-9).

Разом з тим, відповідач не вжив належних заходів для з`ясування обставин проживання ОСОБА_1 саме на території зони посиленого радіологічного контролю та, розглядаючи заяву позивачки про призначення пенсії, не надав належної оцінки поданим нею документам. Зокрема, відповідачем не було враховано відомості довідки Виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області від 24.06.2024 № 15-19/1157 щодо проживання позивачки у спірний період у м. Славутичі, довідку ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» від 21.08.2024 № 2198/08 щодо її роботи у м. Славутичі, дані трудової книжки, а також зміст посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4 серії В.

Суд вважає, що реалізовуючи обов`язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний орган Пенсійного фонду, в межах наданих йому повноважень та відповідно до чинного законодавства, повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема, шляхом перевірки правильності оформлення заяви, відповідності викладених у ній відомостей, змісту і належності оформлення, а у випадку їх невідповідності - роз`яснити такій особі її права, а також надати строк для усунення виявлених недоліків. Також у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих позивачем документів, відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності, а також зобов`язаний письмово повідомляти заявника про надання додаткових документів.

Водночас, не надавши належної оцінки зазначеним доказам у їх сукупності, відповідач дійшов передчасного висновку про відсутність у позивачки права на зниження пенсійного віку та прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії.

Разом з тим, враховуючи наявність у позивачки посвідчення потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, з огляду на зміст трудової книжки та довідки органу місцевого самоврядування, що підтверджують факт її проживання та роботи на території зони посиленого радіоекологічного контролю більше 15 років, у тому числі не менше чотирьох років станом на 01.01.1993, беручи до уваги, що відповідно до ст.55 №796-ХІІ для осіб, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю вік виходу на пенсію зменшується, зокрема, додатково на 1 рік за 3 роки проживання/роботи, але не більше 5 років, суд погоджується з доводами позивача про наявність у неї права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ на 5 років.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області від 25.09.2024 № 103230002103 позивачу протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ з тих мотивів, що період проживання позивача на території, яка відноситься до зони посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993, становить менше чотирьох років, у зв`язку із чим позовні вимоги про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення належить задовольнити.

При цьому суд зазначає, що скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 25.09.2024 № 103230002103 не свідчить про вихід суду за межі позовних вимог. Зазначений номер є номером безпосередньо рішення про відмову у призначенні пенсії, тоді як № 23459/03-16, зазначений позивачкою у позовних вимогах, є реєстраційним номером, за яким відповідне рішення було зареєстровано.

Застосовуючи механізм захисту права позивача на пенсію, порушеного відповідачами як суб`єктами владних повноважень, суд враховує, що з метою ефективного захисту прав позивача, з урахуванням повноважень, наданих суду частиною другою статті 9 КАС України, в частині позовної вимоги зобов`язального характеру позов належить задовольнити шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити позивачу пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років, відповідно до ст. 55 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25.09.2024.

Щодо дати призначення пенсії суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як встановлено судом, із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону № 796-XII позивачка звернулася 18.09.2024, а пільгового пенсійного віку 55 років досягла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відтак, пенсія має бути призначена з наступного дня після досягнення позивачкою пенсійного віку, тобто з 25.09.2024.

На переконання суду, зобов`язання органу призначити позивачу пенсію є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Більше того, суд звертає увагу, що жодних інших перешкод та/або недотримання процедури звернення із заявою про призначення пенсії, аніж вирішених в судовому порядку, відповідачами не наведено, а тому суд дійшов висновку, що позивачем виконані всі передбачені законодавством умови для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема щодо підтвердження періоду проживання (роботи) більше 15 років, наявності відповідного страхового стажу.

Такий спосіб захисту матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства, не є втручанням у дискреційні повноваження органу пенсійного фонду, оскільки судом під час розгляду справи та відповідачами під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії не було встановлено інших підстав для відмови у призначенні пенсії, ніж досліджені та спростовані судом під час розгляду справи.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання здійснити виплату пенсії, то суд відмовляє у їх задоволенні з огляду на передчасність таких вимог. Оскільки на час розгляду справи пенсію позивачці не призначено, у суду відсутні підстави вважати, що після її призначення відповідні пенсійні виплати не будуть здійснені. Відтак, у відповідній частині позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з ГУ ПФУ в Сумській області за рахунок його бюджетних асигнувань у розмірі 1211,20 грн, сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції, наявної в матеріалах справи (а.с. 4).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області(вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській областівід 25.09.2024 № 103230002103, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 з 25.09.2024 пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28.08.2026.

Суддя І.Г. Шевченко