Рішення № 139315224, 27.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/20741/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової академії (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 24983020, місце знаходження: 65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової академії (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 24983020, місце знаходження: 65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправними дії Військової академії (м. Одеса) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 усіх складових щомісячного грошового забезпечення з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року та з 18.06.2025 року по 15.01.2026 року всупереч чинній до 20.05.2023 року редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів та з урахуванням раніше виплачених сум, та з 18.06.2025 року з дати визнання протиправним та нечинним пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

Зобов`язати Військову академію (м. Одеса) здійснити перерахунок та виплату усіх складових щомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року та з 18.06.2025 року по 15.01.2026 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до чинної до 20.05.2023 року редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, та з 18.06.2025 року з дати визнання протиправним та нечинним пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів та з урахуванням раніше виплачених сум;

Визнати протиправними дії Військової академії (м. Одеса) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , розрахованих за період проходження служби з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року та з 18.06.2025 року по 15.01.2026 року, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 та 2026 роки, одноразової грошової виплати у разі звільнення з військової служби у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 32 (тридцять два) календарних роки, грошової компенсації за невикористані дні основної відпустки за 45 діб за 2022 рік, 15 діб основної відпустки за 2023 рік, 15 діб основної відпустки за 2024 рік, 15 діб основної відпустки за 2025 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за 168 днів відповідно до пункту 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до чинної до 20.05.2023 року редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, та з 18.06.2025 року з дати визнання протиправним та нечинним пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів та з урахуванням раніше виплачених сум, з урахуванням виплачених сум;

Зобов`язати Військову академію (м. Одеса) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , розрахованих за період проходження служби з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року та з 18.06.2025 року по 15.01.2026 року, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 та 2026 роки, одноразової грошової виплати у разі звільнення з військової служби у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 32 (тридцять два) календарних роки, грошової компенсації за невикористані дні основної відпустки за 45 діб за 2022 рік, 15 діб основної відпустки за 2023 рік, 15 діб основної відпустки за 2024 рік, 15 діб основної відпустки за 2025 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за 168 днів відповідно до пункту 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до чинної до 20.05.2023 року редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, та з 18.06.2025 року з дати визнання протиправним та нечинним пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів та з урахуванням раніше виплачених сум, з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою суду від 14.07.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій академії (м. Одеса) на посаді старшого викладача кафедри вогневої підготовки та отримував грошове забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260.

Позивач зазначає, що 15.01.2026 року наказом начальника Військової академії (м. Одеса) №15 полковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу академії та звільнено у запас за станом здоров`я.

25 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Військової академії (м. Одеса) із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату усіх складових щомісячного грошового забезпечення за період з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року та з 18.06.2025 року по 15.01.2026 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, та відповідного тарифного коефіцієнта згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, а також здійснити відповідний перерахунок належних йому одноразових та додаткових видів грошового забезпечення.

Листом №192/7622 від 04.07.2026 року Військова академія (м. Одеса) надала відповідь на заяву, в якій повідомила про відсутність законних підстав для проведення перерахунку грошового забезпечення.

Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки, на його думку, у спірні періоди він отримував у заниженому розмірі щомісячні основні види грошового забезпечення, зокрема посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, а також додаткові та одноразові види грошового забезпечення, оскільки їх розмір обчислювався без урахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року.

У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

До канцелярії суду 30.07.2026 року (сформовано в ЕС 29.07.2026 року) від Військової академії (м. Одеса) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого остання заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування заперечень зазначено, що під час проходження ОСОБА_1 військової служби у Військовій академії (м. Одеса) у спірні періоди з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року та з 18.06.2025 року по 15.01.2026 року розрахунок та виплата грошового забезпечення здійснювалися у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

Зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» внесено зміни до пункту 4 Постанови №704, відповідно до яких розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Також вказано, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 пункт 6 Постанови №103 визнано протиправним та скасовано, однак, на переконання Військової академії (м. Одеса), зазначена обставина сама по собі не створює підстав для автоматичного застосування при обчисленні грошового забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня кожного календарного року.

Окремо наголошено, що 12.05.2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704», яка набрала чинності 20.05.2023 року.

Пунктом 2 Постанови №481 пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції та встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

З огляду на наведене Військова академія (м. Одеса) вважає, що підстави для здійснення перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за заявлені ним періоди у спосіб, визначений у позовній заяві, відсутні, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

До канцелярії суду 12.08.2026 року надійшли додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що після звернення до суду Верховним Судом прийнято постанову від 16.07.2026 року у справі №320/29450/24, якою скасовано рішення судів попередніх інстанцій та сформовано правовий висновок щодо застосування пункту 4 Постанови №704.

У додаткових письмових поясненнях наголошено, що, незважаючи на скасування Верховним Судом рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року у справі №320/29450/24, заявлені позовні вимоги підтримуються.

Зокрема, зазначено про необхідність врахування при вирішенні цієї справи положень частин третьої та четвертої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України щодо застосування правового акта, який має вищу юридичну силу, а також відповідних правових висновків Верховного Суду.

Також наведено посилання на постанову Верховного Суду від 17.02.2026 року у справі №520/5814/24 та постанови Верховного Суду від 21.10.2025 року у справі №600/193/24-а, від 25.03.2026 року у справі №600/3655/24-а.

Зазначено, що, на думку ОСОБА_1 , під час вирішення спору пріоритетному застосуванню підлягають норми законів України, якими встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний календарний рік.

У зв`язку з цим у додаткових письмових поясненнях заявлено прохання долучити їх до матеріалів справи та врахувати наведені правові висновки під час ухвалення рішення у справі.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

Сторони не заперечують, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій академії (м. Одеса).

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій академії (м. Одеса) на посаді старшого викладача кафедри вогневої підготовки та отримував грошове забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260.

Згідно з витягом із наказу начальника Військової академії (м. Одеса) від 15.01.2026 року №15 полковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу академії та звільнено у запас за станом здоров`я.

Матеріалами справи також підтверджується, що до позовної заяви додано копію витягу з наказу про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової академії (м. Одеса), копію витягу з наказу про виключення зі списків особового складу, копію грошового атестату та довідку про розміри щомісячних видів грошового забезпечення.

Суд встановив, що 15.01.2026 року при звільненні зі Збройних Сил України ОСОБА_1 отримав грошовий атестат.

Судом досліджено наявні в матеріалах справи особові картки військовослужбовця та документи щодо нарахування і виплати грошового забезпечення за спірний період.

Суд встановив, що 25.06.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Військової академії (м. Одеса) із заявою про здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року та з 18.06.2025 року по 15.01.2026 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704.

Листом від 04.07.2026 року №192/7622 Військова академія (м. Одеса) повідомила про відсутність законних підстав для проведення перерахунку грошового забезпечення.

Не погодившись з проведеним нарахуванням грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та встановлені судом факти і обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII до складу грошового забезпечення, окрім іншого, входять посадовий оклад та оклад за військовим званням.

Частиною 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка передбачала з 01.03.2018 року збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців (далі Постанова №704).

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова №103).

Пунктом 6 Постанови №103 внесено зміни до Постанови №704, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.

Отже, станом на 01.01.2018 року та 01.01.2019 року пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».

Проте постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови №704.

Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови №704, та відновлено його попередню редакцію, згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, саме з 29.01.2020 року дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка існувала до зазначених змін.

Враховуючи викладене, оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема до пункту 4 Постанови №704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 року діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка існувала до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018 року, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

При вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, в даному випадку не менше її 50 відсотків, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу, суд враховує, що пунктом 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Норми пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття Постанови №704, так і станом після 29.01.2020 року, та неконституційними не визнавалися.

Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правових актів, яким є Постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, суд доходить висновку, що пункт 4 Постанови №704 з 29.01.2020 року має застосовуватись у наступній редакції: «Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14».

За таких встановлених обставин судом відхиляються доводи Військової академії (м. Одеса) щодо незастосування до спірних правовідносин пункту 4 Постанови №704.

Суд встановив, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у 2020 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року 2102 грн, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у 2021 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року 2270 грн, у 2022 році з 01 січня 2022 року 2481 грн, у 2023 році з 01 січня 2023 року 2684 грн, з 01 січня 2024 року 3028 грн, з 01 січня 2025 року 3028 грн, з 01 січня 2026 року 3328 грн, у той час як Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум встановлювався у розмірі 1762 грн.

Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для підвищення посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 , визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704», яка набрала чинності 20.05.2023 року, було скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, та внесено зміни до пункту 4 Постанови №704, відповідно до яких установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, з 20 травня 2023 року розрахунковою величиною щодо визначення розміру окладів є стала величина 1762 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі №320/29450/24 визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481 неправомірними. Визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі №320/29450/24 залишено без змін.

Водночас постановою Верховного Суду від 16.07.2026 року у справі №320/29450/24 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі №320/29450/24 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року скасовано та у задоволенні позовної заяви відмовлено.

Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481, яка набрала чинності 20.05.2023 року та якою внесено зміни до пункту 4 Постанови №704, відповідно до яких установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, на дату розгляду справи є чинною, а її правомірність підтверджена постановою Верховного Суду від 16.07.2026 року у справі №320/29450/24.

За таких встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що правомірними є вимоги щодо перерахунку грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та інших виплат з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня відповідного календарного року, лише за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року.

Враховуючи вищевикладені та встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги належать задоволенню за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року.

У решті періоду з 01.01.2020 року по 28.01.2020 року суд доходить висновку, що слід відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки, як зазначалось вище, підставою для обчислення посадового окладу, окладу за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт, є набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 29.01.2020 року, з дати якої почала діяти редакція пункту 4 Постанови №704 у первинній редакції.

А отже, право на перерахунок грошового забезпечення із обчисленням посадового окладу, окладу за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт, виникло тільки з 29.01.2020 року.

Щодо періоду з 18.06.2025 року по 15.01.2026 року, суд доходить висновку, що дії Військової академії (м. Одеса) щодо обчислення ОСОБА_1 грошового забезпечення, зокрема розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, виходячи із розрахункової величини щодо визначення розміру окладів сталої величини 1762 грн, є правомірними з наведених вище судом обґрунтувань, а саме з тих підстав, що правомірність Постанови №481 підтверджена постановою Верховного Суду від 16.07.2026 року у справі №320/29450/24.

На посилання представника позивача на те, що позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити перерахунок грошового забезпечення, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025 та в Законі України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі Закон №3460-IX) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 у розмірі 1762 гривні немає, а це означає, що законодавець не делегував Кабінету Міністрів України право змінювати соціальні стандарти громадян, зокрема в Законі України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», перевищуючи власні повноваження, тобто вносити зміни в Постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, та те, що позивач звернувся до суду до дати ухвалення постанови Верховного Суду від 16.07.2026 по справі №320/29450/24, суд зазначає таке.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №643/17966/14-ц та від 15.06.2021 у справі №922/2416/17 сформульовано висновки, що якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

Таким чином, судове рішення суду першої та апеляційної інстанції по справі №320/29450/24 не породжує правових наслідків з моменту їх ухвалення на дату розгляду цієї справи та не має ретроспективної та перспективної дії у часі.

Щодо відсутності повноважень Кабінету Міністрів України встановлювати розмір грошового забезпечення, суд зазначає, що у постанові від 16.07.2026 по справі №320/29450/24 Верховний Суд дійшов висновків, що встановлення розміру грошового забезпечення військовослужбовців делеговано Уряду, тобто зазначене питання є сферою правового регулювання саме Кабінету Міністрів України (у тому числі встановлення базової величини).

Також Верховний Суд вказав, що у жодному з профільних законодавчих актів законодавець не визначив базовий критерій для здійснення розрахунку посадового окладу грошового забезпечення, що, відповідно, не дозволяє суду констатувати, що, вносячи зміни до Постанови №704 у частині встановлення базової величини для розрахунку грошового забезпечення, Уряд діяв не в межах своєї компетенції, визначеної статтею 117 Конституції України, та поза повноваженнями, установленими статтею 20 Закону №794-VII.

Як наслідок, Верховний Суд уважає помилковими твердження судів першої та апеляційної інстанцій у справі №320/29450/24 про те, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів, зокрема у твердому (фіксованому) розмірі, оскільки таке не передбачено та не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили (Закону №1774-VIII).

Посилання представника позивача на постанови Верховного Суду від 17.02.2026 року у справі №520/5814/24, від 21.10.2025 року у справі №600/193/24-а, від 25.03.2026 року у справі №600/3655/24-а є помилковими, оскільки висновки, викладені у цих постановах Верховного Суду, не є релевантними до спірних правовідносин, адже обставини справ не є тотожними.

Крім того, суд зауважує, що постановою Верховного Суду від 16.07.2026 року у справі №320/29450/24 не змінено правову позицію Верховного Суду чи сформульовано інший підхід до тлумачення чи застосування норми матеріального права, а вирішено спір по суті, який має юридичне значення для визнання правомірності постанови Кабінету Міністрів України №481 з дати її прийняття та набуття чинності.

За таких обставин суд доходить висновку, що у цій частині позовні вимоги є безпідставними та не належать задоволенню.

Щодо перерахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, суд зазначає таке.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII (далі, в тому числі, Закон №2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до вимог ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до п. 1, 2 розділу XXIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі Порядок №260), військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.

З огляду на те, що грошова допомога на оздоровлення має бути обчислена з грошового забезпечення ОСОБА_1 та посадового окладу, який за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року Військовою академією (м. Одеса) було обчислено неправильно, з вище наведених судом обґрунтувань, суд доходить висновку, що наведені позовні вимоги за вказаний період є правомірними та належать задоволенню.

Решт із перелічених у вказаній позовній вимозі виплат: грошової допомоги на оздоровлення за 2024, 2025, 2026 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, суд зазначає, що ці виплати було вже нараховано та виплачено ОСОБА_1 після 19 травня 2023 року, а тому дії Військової академії (м. Одеса) щодо обчислення та виплати таких виплат, виходячи із розрахункової величини щодо визначення розміру окладів у розмірі 1762 грн, є правомірними і у цій частині позовні вимоги щодо перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної та додаткової відпустки не належать задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково правомірними, а тому належать задоволенню частково.

З огляду на те, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, то судовий збір не належить стягненню з Військової академії (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77, 90, 139, 246, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової академії (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 24983020, місце знаходження: 65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової академії (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 24983020, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 10) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, премії, виплаченої грошової допомоги на оздоровлення за цей період, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року.

Зобов`язати Військову академію (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 24983020, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 10) здійснити перерахунок виплачених ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, премії, виплаченої грошової допомоги на оздоровлення за цей період, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний календарний рік (на 01.01.2020 року 2102 грн, на 01.01.2021 року 2270 грн, на 01.01.2022 року 2481 грн, на 01.01.2023 року 2684 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню ОСОБА_1 згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та виплатити ОСОБА_1 перераховану суму.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко