Ухвала суду № 139315109, 26.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/25531/26

УХВАЛА

26 серпня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (сформована в системі «Електронний суд» 18.08.2026 року) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якій позивач просить суд:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 належних сум пенсії за період з 01.05.2016 по 01.09.2024 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриманих сум пенсії за минулий час за період з 01.05.2016 року по 01.09.2024 року без обмеження строком на підставі частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з одночасною виплатою компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити їй перерахунок, нарахування та виплату недоотриманих сум пенсії за минулий час за період з 01.05.2016 року по 01.09.2024 року без обмеження строком на підставі частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з одночасною виплатою компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Оскільки неотримання позивачкою належного розміру пенсії за період з 01.05.2016 по 01.09.2024 року відбулося виключно з вини відповідача, який використовував сфальсифіковані документи 2017 року, а на стадії виконання судових актів вдався до кібер-маніпуляцій та підробки системних логів, право на стягнення цих сум не обмежене строками позовної давності. Звернувшись із цим позовом у серпні 2026 року, позивачка повністю дотрималась загальних процесуальних строків, визначених ст. 122 КАС України, з урахуванням часу остаточного виявлення системних підробок (серпень 2026 року) та обмеженої мобільності позивачки (особа з інвалідністю)

Позов поданий до суду 18.08.2026 року, тобто із пропуском строку, встановленого приписами ч.2 ст.122 КАС України, позивачем не заявлене клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом.

Будь-яких причин пропуску строку звернення до суду з позовом позивачем у позовній заяві не зазначено, а судом із матеріалів адміністративного позову не вбачається даних стосовно того, чи існують поважні причини, якщо строк був пропущений, відповідне клопотання не заявлене.

При цьому суд відхиляє посилання позивача на те, що нею не пропущений строк звернення до суду з позовом, оскільки наразі вони не підтверджені поданими доказами.

Суд не приймає до уваги покликання позивачки на положення ч.2 ст.46 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позаяк в них йдеться про необмеження будь-яким строком нарахованих, але не отриманих сум пенсії з вини пенсійного органу, що не узгоджується з описаною у позовній заяві ситуацією.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення.

При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип «res judicata» (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин позовна заява має бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків шляхом подання суду заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду з позовом із зазначенням причин поважності його пропуску та підтверджуючих доказів.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення копії даної ухвали позивачеві.

Копію ухвали направити позивачеві згідно ч.6 ст.169 КАС України.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.М. Аракелян