Ухвала суду № 139315055, 27.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18300/26

У Х В А Л А

27 серпня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі відповідач), у якому, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 (дві тисячі) гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.06.2025.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 (дві тисячі) гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, починаючи з 01.06.2025.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість зі щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень на місяць за період з 01.06.2025 по день фактичного відновлення виплати.

Ухвалою суду від 24.06.2026 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою суду від 31.07.2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний термін з дня отримання даної ухвали для надання заяви про поновлення строку звернення до суду в частині заявлених позовних вимог щодо нарахування та виплати доплати і підвищення до пенсії за період з 01.06.2025 по 17.12.2025 р., з зазначенням обставин, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку та відповідних доказів.

03.08.2026 року судом зареєстровано від позивача заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду, якою просить поновити строк звернення до суду, покликаючись на досудове врегулювання спору шляхом звернення до ГУ ПФУ в Херсонській області листами від 15.07.2025 року, від 22.04.2026 року, від 10.05.2026 року, а також на стан здоров`я, статусі ВПО та складні життєві обставини.

Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та наявності підстав для його поновлення з урахуванням вказаних доводів позивача, суд враховує наступне.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Приписи абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України визначають, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або ж повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Поряд з цим, у вказаній постанові Верховний Суд наголосив на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Тобто, за позицією Верховного Суду, пенсія, призначена на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», носить щомісячний характер (є регулярним платежем), а тому про порушення свого права позивач однозначно мав бути обізнаний щомісячно.

Як вже зазначалось в ухвалі суду від 31.07.2026 року про залишення позову без руху, позивач звернувшись до суду з цим позовом 18.06.2026, заявив вимоги про зобов`язання відповідача відновити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, починаючи з 01.06.2025, а відтак пропустив 6-ти місячний строк звернення до суду з позовними вимогами, які охоплюють період з 01.06.2025 р. по 17.12.2025 року.

При цьому, позивачем не заперечується, що про порушення своїх прав щодо відмови ГУ ПФУ здійснювати доплату до пенсії у розмірі 2 000,00 гривень, він дізнався 23.07.2025 року.

Враховуючи наведене, а також те, що позивач звернувся до суду з цим позовом 18.06.2026 р., його права можуть бути захищені судом з 18.12.2025 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 01.06.2025, як просив позивач.

Такої ж правової позиції щодо обчислення строку звернення до суду з аналогічними позовними вимогами дотримується і Верховний Суд у постановах від 08.05.2024р. у справі №400/11403/23, від 26.06.2024р. у справі № 520/29247/23 та від 25.02.2025р. у справі №580/7961/24.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Натомість, позивачем у наданій заяві про поновлення пропущеного строку для звернення до суду жодним чином не обґрунтовано поважність причин пропуску строку звернення до суду з вимогами, які охоплюють спірний період з 01.06.2025 р. по 17.12.2025 року.

Щодо підстав пропуску строку звернення до суду у зв`язку з досудовим врегулюванням спірних питань, то суд зауважує, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено обов`язкового порядку досудового врегулювання спірних питань в цією категорії справ.

Щодо підстав пропуску строку звернення до суду через стан здоров`я позивача, перебування у статусі ВПО та складні життєві обставини, то вказані доводи за 2024 рік не впливають на вирішення питань щодо поважності причин пропуску строку для звернення до суду, оскільки хвороба та лікування позивача не охоплює спірний період, а саме з 01.06.2025 р.

Підсумовуючи, суд констатує, що обставини, на які посилається позивач на обґрунтування недотримання ним строків звернення до суду, не дають достатніх і переконливих підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та його поновлення.

За змістом частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, залишення судом позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду передбачає оцінку наведених позивачем підстав пропуску строку звернення до суду на предмет їх поважності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 листопада 2022 року у справі № 380/9929/21.

Підсумовуючи вищевказане та враховуючи, що після відкриття провадження у цій справі, судом встановлено факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, а позивачем не надано доказів обґрунтованості поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку про залишення без розгляду позовні вимоги в частині визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, які охоплюють спірний період з 01.06.2025 по 17.12.2025 р. включно, відповідно до статті 123 КАС України.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 243, 248 КАС України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині вимог, які охоплюють спірний період з 01.06.2025 по 17.12.2025 р. включно - залишити без розгляду.

Продовжити розгляд адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, які охоплюють спірний період, починаючи з 18.12.2025 року.

Ухвала в частині залишення позову без розгляду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали.

В іншій частині ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя В.А. Дубровна