Рішення № 139314939, 28.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 рокусправа № 380/19184/25

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Смарт Логістикс» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лео Смарт Логістикс» (далі позивач, ТОВ «Лео Смарт Логістикс») пред`явило позов до Львівської митниці (далі відповідач), у якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/400056/2 від 21.03.2025, №UA209000/2025/400057/2 від 21.03.2025, №UA209000/2025/400068/2 від 10.04.2025 і №UA209000/2025/400070/2 від 14.04.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2025/000299, №UA209140/2025/000300, №UA209140/2025/000376 і №UA209140/2025/000386.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що при митному оформленні товару, який ввозився на митну територію України, позивач визначив його митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту), вказавши її у деклараціях митної вартості, до якої підприємством було також додано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України (далі МК України). На думку позивача, митний орган безпідставно не визнав заявлену митну вартість та незаконно прийняв рішення про її коригування, застосувавши другорядний (резервний) метод визначення митної вартості. Позивач стверджує, що ціна товару становить 1,235 дол. США за кілограм і послідовно простежується у комерційній пропозиції, специфікації, рахунку-проформі та комерційних інвойсах, а витрати на транспортування товару до митного кордону України підтверджені договорами про транспортне обслуговування, заявками, рахунками та калькуляціями транспортних витрат. Зазначає, що виявлені відповідачем розбіжності мають формальний характер, не стосуються числових значень складових митної вартості та не могли бути підставою ані для витребування додаткових документів, ані для застосування резервного методу; зі змісту оскаржуваних рішень не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару є сумнівним чи помилковим. Вказує, що в оскаржуваних рішеннях не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, а зазначено лише номер і дату митної декларації, яка стала джерелом інформації. Позовні вимоги про скасування карток відмови вважає похідними від вимог про скасування рішень про коригування митної вартості. Просить задовольнити позов повністю.

Ухвалою судді від 29.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

13.10.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити в задоволенні позову повністю. Свою позицію мотивує тим, що декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган відповідно до ч.5 ст.54 МК України має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Вказав, що за результатами контролю наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості, встановлено розбіжності, зміст яких відтворено у графі 33 кожного з оскаржуваних рішень, а на вимогу митного органу додаткових документів декларантом не надано, що відповідно до ч.6 ст.54 МК України є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Зазначив, що за умовами поставки FCA вибір місця постачання впливає на обов`язок із завантаження товару, а позивач не довів, що завантаження здійснювалося у приміщенні продавця; у графі 3 CMR не вказано конкретного місця розвантаження в Україні, через що неможливо перевірити пропорційність розподілу транспортних витрат до і після перетину митного кордону України; надані банківські платіжні документи не можуть бути ідентифіковані зі спірними партіями товару, оскільки містять посилання лише на контракт і рахунок-проформу; до митного оформлення не подано заявку, передбачену договором перевезення, а тому договір наданий не в повному обсязі. Вважає, що у рішеннях наведено вичерпну інформацію щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, а тому оскаржувані рішення є правомірними і підстав для їх скасування немає.

21.10.2025 позивач подав відповідь на відзив, у якій виклав заперечення на твердження відповідача. Зазначив, що митний орган витребував документи, перелічені у ст.53 МК України, без конкретизації того, яких саме відомостей бракує, у тому числі й ті документи, які вже було долучено до митних декларацій. Вказав, що після завершення митного оформлення товару відповідач не може наводити нових підстав та сумнівів для коригування митної вартості, як це зроблено у відзиві, оскільки зауваження щодо витрат на навантаження, щодо банківських платіжних документів і щодо заявки на перевезення в оскаржуваних рішеннях не наводилися. Зазначив, що за п.2.1, 2.2 Контракту ціни на товар включають вартість упаковки, пакувальних матеріалів, маркування, навантаження та виконання експортних формальностей у країні продавця, а тому витрати на навантаження окремо позивачем не оплачувалися. Стверджує, що до кожної митної декларації долучалися договори перевезення, заявки, рахунки або калькуляції транспортних витрат, що підтверджується відомостями граф 44 митних декларацій, рішеннями про коригування та картками відмови. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

31.12.2025 позивач подав заяву про розподіл судових витрат.

31.12.2025 відповідач подав заперечення щодо понесених судових витрат, у яких просить зменшити заявлену до відшкодування суму витрат на правничу допомогу. Зазначив, що заявлений розмір витрат не відповідає критеріям, визначеним ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), є значно завищеним та неспівмірним із категорією спору і виконаною адвокатом роботою; справа є справою незначної складності, обсяг опрацьованих адвокатом документів є незначним, а у позовній заяві наведено норми права та висновки судів у справах з аналогічним предметом спору, що вказує на відсутність необхідності значного часу для її підготовки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лео Смарт Логістикс», код ЄДРПОУ 45469175, зареєстроване як юридична особа, місцезнаходження: 81100, Львівська область, м.Пустомити, провулок Тихий-1, буд.11, кв.21. Основним видом економічної діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90).

02.09.2024 між компанією «MSPACK KAGIT AMBALAJ URETIM VE DIS TICARET LIMITED SIRKETI» (Туреччина), як продавцем, та ТОВ «Лео Смарт Логістикс», як покупцем, укладено контракт купівлі-продажу №020924 (далі Контракт), за умовами якого протягом терміну дії Контракту продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає та оплачує товари відповідно до умов Контракту (п.1.1).

У п.2.1, 2.2 Контракту сторони визначили, що ціни на товар встановлені в доларах США та включають вартість упаковки, пакувальних матеріалів, маркування, навантаження та виконання експортних формальностей у країні продавця; при цьому вважається, що ціни на товар, який поставляється за цим Контрактом, зазначені на умовах постачання згідно з п.3.2 Контракту, а загальна вартість товару складається із сум усіх комерційних інвойсів продавця.

Згідно з п.3.2 Контракту умови поставки товару FCA Izmit, якщо інше не зазначено в Специфікації та Проформі Інвойс відповідно до Інкотермс-2020.

Пунктом 4.2 Контракту передбачено, що умови оплати зазначені у Специфікації та Проформі Інвойс на певну партію товару; у разі переплати вона зараховується в рахунок майбутніх поставок; у разі недоплати покупець зобов`язується здійснити доплату не пізніше, ніж через 30 днів з моменту поставки певної партії товару.

Відповідно до п.10.3 Контракту він набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2024. Пунктом 10.6 Контракту сторони погодили, що у випадку, якщо протягом останніх 30 календарних днів строку дії договору жодна зі сторін письмово не повідомить протилежну сторону про свою відмову від продовження строку його дії, строк дії договору щоразу продовжується (пролонгується) на тих самих умовах на наступний рік.

На виконання умов Контракту покупець сформував заявку на продукцію №7 від 10.02.2025, у якій визначено одинадцять найменувань паперу-основи для виробів санітарно-гігієнічного призначення в рулонах загальною вагою 110 тонн.

У комерційній пропозиції (прайс-листі) №11/02-1 від 11.02.2025, виданій продавцем для ТОВ «Лео Смарт Логістикс», щодо всіх одинадцяти найменувань товару зазначено ціну 1235 дол. США за одиницю на умовах FCA Izmit/Turkey; у документі вказано, що прайс складено до проформи-інвойсу №20250203115 від 11.02.2025 та заявки на продукцію №7 від 10.02.2025.

У специфікації №7 від 11.02.2025 до Контракту сторони визначили одинадцять найменувань товару загальною вагою 110 тонн на загальну суму 135850,00 дол. США за ціною 1235,00 дол. США за одну метричну тонну нетто, умови оплати 100% передоплата, умови поставки FCA IZMIT (Інкотермс 2020), транспорт автомобільний, країна походження товару Туреччина.

У рахунку-проформі №20250203115 від 11.02.2025 продавець визначив вартість 110 тонн товару в сумі 135850,00 дол. США за ціною 1,235 дол. США за одиницю, умови оплати 100% до відправки, умови поставки FCA IZMIT, виробник HAYAT KIMYA.

Крім того, у матеріалах справи наявні листи ТОВ «Лео Смарт Логістикс», адресовані митним органам України: лист №18/9-1 від 18.09.2024, у якому роз`яснено, що територіально завантаження товару відбувається в районі BASISKELE провінції KOCAELI у місті IZMIT (Туреччина), у зв`язку з чим у документах зазначаються найменування BASISKELE, KOCAELI, IZMIT; лист №15/11 від 15.11.2024 щодо умов оплати за п.4.2 Контракту; лист №11/02-2 від 11.02.2025, у якому повідомлено, що замовлення на 110 тонн продукції не може бути поміщене в одну машину, оскільки вантажомісткість однієї машини складає приблизно 22 тонни, а тому оплата може здійснюватися на більшу або меншу суму, ніж зазначено в проформі-інвойсі або комерційному інвойсі; лист №21/02-1 від 21.02.2025, у якому роз`яснено, що рахунок на транспортні витрати виставляється завчасно, коли водій під`їжджає до кордону з Україною та в робочий час бухгалтерії транспортної компанії, а тому дата виставлення такого рахунку може не збігатися з датою перетину кордону та відміткою на CMR.

На виконання умов Контракту продавцем виставлено комерційний інвойс (Commercial invoice) №KKE2025000000025 від 17.03.2025 на постачання паперу-основи для серветок трьох найменувань загальною вагою 19296 кг вартістю 23830,56 дол. США за ціною 1,235 дол. США за кілограм; умови поставки FCA IZMIT, умови оплати 100% до відправки, виробник HAYAT KIMYA. Згідно з пакувальним листом до цього інвойсу партія складається з 79 рулонів, маса брутто і нетто 19296 кг. Походження товару підтверджено сертифікатом про походження №C1637607 від 17.03.2025, виданим Торгово-промисловою палатою Стамбула. Технічні характеристики товару наведено у документі виробника HAYAT №FR.GLB.TISSUE-073 від 01.07.2022.

Оплату вартості товару позивач здійснив платіжною інструкцією в іноземній валюті №33 від 10.03.2025 на суму 25000,00 дол. США. Згідно з актом звірки взаєморозрахунків №020924-2 від 20.03.2025 станом на цю дату загальна сума оплат за Контрактом склала 182325,00 дол. США, загальна сума поставок 102930,49 дол. США, переплата на користь продавця 80577,61 дол. США.

Перевезення товару здійснював ФОП ОСОБА_1 на підставі договору на транспортне обслуговування №12/11-1 від 12.11.2024. У заявці (транспортному замовленні) №14/03/1 від 14.03.2025 до цього договору сторони визначили адресу завантаження Hayat Kimya, Ar-Ce Merkezi (Коджаелі), дату завантаження 14.03.2025, місце митного очищення вантажу Україна, м/п Малехів Львівської області, адресу розвантаження м.Пустомити, вул.Василя Стуса, 9, ставку фрахту 120000 гривень, транспортний засіб тягач Volvo, державний номер НОМЕР_1 , напівпричіп НОМЕР_2 . Відповідно до рахунку на оплату №7 від 20.03.2025 вартість транспортних послуг з перевезення вантажу за маршрутом Ізміт (TUR) п/п Порубне становить 100000,00 грн, за маршрутом від п/п Порубне до м.Пустомити (Україна) 20000,00 грн, разом 120000,00 грн; у рахунку вказано, що страхування вантажу не відбувалося, а витрати з навантаження та складські збори входять у ціну перевезення. Перевезення оформлено міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №00214 від 17.03.2025, у якій місцем прийняття вантажу зазначено IZMIT (Туреччина), місцем доставки UKRAINE, PUSTOMYTY, перевізником ФОП ОСОБА_1 .

21.03.2025 позивач, з метою митного оформлення товару, подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №25UA209140006881U8, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації, а саме: папір у рулонах шириною 20-30 см одношаровий, двошаровий, кожний шар якого не крейдований, без друку, неароматизований, крепований, вибілений, папір машинного виготовлення; паперова маса виготовлена з хімічно обробленої целюлози, переважно з листяних порід деревини; маса 1м2 кожного шару становить 15-16 г; виробник HAYAT KIMYA; папір не є готовою продукцією, розфасований у рулони діаметром приблизно 120 см, є основою для виготовлення серветок, не призначений для роздрібної торгівлі.

Умови поставки FCA TR IZMIT (графа 20 декларації). Валюта і загальна сума за рахунком 23830,56 дол. США, курс валюти 41,54100000 (графи 22, 23 декларації), маса брутто і нетто 19296 кг (графи 35, 38 декларації).

Митну вартість товару визначено за ціною договору (основним методом) у розмірі 1089945,29 грн (графа 12 декларації), що складається з фактурної вартості товару 989945,29 грн та транспортних витрат 100000,00 грн (графа 17 декларації).

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №25UA209140006881U8, в якості підстави для застосування основного методу було надано документи, зазначені у графі 44 митної декларації, а саме: сертифікат якості №FR.GLB.TISSUE-073 від 01.07.2022; рахунок-проформу №20250203115 від 11.02.2025; рахунок-фактуру (інвойс) №KKE2025000000025 від 17.03.2025; автотранспортну накладну №00214 від 17.03.2025; сертифікат про походження товару №C1637607 від 17.03.2025; банківський платіжний документ №33 від 10.03.2025; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №7 від 20.03.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №11/02-1 від 11.02.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №020924 від 02.09.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №7 від 10.02.2025 та №7 від 11.02.2025; договір (контракт) про перевезення №12/11-1 від 12.11.2024; інші некласифіковані документи №11/02-2 від 11.02.2025, №14/03/1 від 14.03.2025, №15/11 від 15.11.2024, №18/9-1 від 18.09.2024; копію митної декларації країни відправлення №25341200EX00086964 від 17.03.2025.

За результатами опрацювання наданих декларантом документів контролюючий орган дійшов висновку, що вони не містять усіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим запропонував декларанту надати додаткові документи. У відповідь декларант повідомив, що до декларації приєднано експортну декларацію, платіжки за товар, прайс-лист, проформу-рахунок, сертифікати якості, акт звірки, договір перевезення, заявку, специфікацію та листи, інших додаткових документів надати не може, і просив визначити митну вартість на підставі поданих документів.

21.03.2025 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/400056/2, у графі 33 якого вказано таке. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено таке:

- у гр.3 ЦМР вказано місце призначення «Україна», та присутнє внесене від руки, незасвідчене особою, яка здійснила це доповнення, запис «Пустомити». Зазначене викликає сумнів у коректності внесених даних щодо маршруту перевезення;

- до митного оформлення надано прайс-лист від 11.03.25, в якому зазначено, що він виданий відповідно до Проформи-інвойс №20250203115 від 11.02.2025, що протирічить суті комерційної угоди;

- до митного оформлення надано транспортну Заявку №14/03/1, де зазначено місце завантаження товару Коджаелі;

- за власним бажанням декларантом надано експортну декларацію країни відправлення, умови поставки задекларовано FCA Стамбул, у гр.20 мд задекларовано умови поставки FCA Ізміт; протиріччя у відомостях не дають змоги перевірити правильність розрахунку складової митної вартості «транспортні витрати»;

- положенням п.6.1 контракту купівлі-продажу передбачено перелік документів, які повинні супроводжувати поставку, в тому числі це паспорт або сертифікат якості; декларантом не надано документ, що підтверджує такі норми.

Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, декларанту скерована вимога такого змісту: відповідно до ч.2 ст.53 МК України необхідно надати такі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару №1: якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч.3 ст.53 МК України необхідно (за наявності) надати такі додаткові документи: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу декларантом додаткових документів не надано.

Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. Це є, відповідно до ч.6 ст.54 МК України, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.

Проведено консультації з декларантом згідно зі ст.57 МК України.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст.59 МК України) та метод 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, метод 2в (ст.62 МК України) та метод 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості у митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA110130/2025/5083 від 11.03.2025, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становила 1,6686 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

На виконання рішення про коригування митної вартості митницею оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2025/000299.

Крім того, продавцем виставлено комерційний інвойс (Commercial invoice) №KKE2025000000026 від 17.03.2025 на постачання паперу-основи для серветок двох найменувань загальною вагою 21006 кг вартістю 25942,41 дол. США за ціною 1,235 дол. США за кілограм; умови поставки FCA IZMIT, умови оплати 100% передоплата, номер вантажівки BC7524OI/BC2615XG. Згідно з пакувальним листом партія складається з 103 рулонів, маса брутто і нетто 21006 кг. Оплату вартості товару здійснено платіжною інструкцією в іноземній валюті №32 від 07.03.2025 на суму 27000,00 дол. США з тим самим призначенням платежу; платіжну інструкцію виконано АТ «ПУМБ» 07.03.2025.

Перевезення товару позивач здійснював власним транспортом, у зв`язку з чим склав калькуляцію транспортних перевезень №20/03 від 20.03.2025, у якій зазначено маршрут Ізміт (Туреччина) Пустомити Львівської області (Україна) протяжністю 1644 км, витрати палива, заробітну плату та добові водія, оплату доріг і митних послуг, а також визначено, що вартість міжнародного перевезення за маршрутом м.Ізміт п/п Порубне-Сірет автомобілем Scania ВС 7524 ОІ/ НОМЕР_3 становить 74835,28 грн, а за маршрутом п/п Порубне-Сірет м.Пустомити 25846,66 грн, разом 100681,94 грн; вантаж не застрахований, витрати з навантаження та складські збори входять у ціну перевезення. Перевезення оформлено накладною CMR №00215 від 17.03.2025, у якій місцем прийняття вантажу зазначено IZMIT, місцем доставки UKRAINE, PUSTOMYTY, та супровідним документом Т1 №25TR341200032703M30 від 17.03.2025.

21.03.2025 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №25UA209140006880U9, відповідно до якої заявлено до митного оформлення папір у рулонах шириною 20-21 см одношаровий з масою 1м2 кожного шару 15 г, виробник HAYAT KIMYA. Умови поставки FCA TR IZMIT (графа 20 декларації), валюта і загальна сума за рахунком 25942,41 дол. США, курс валюти 41,54100000, маса брутто і нетто 21006 кг. Митну вартість товару визначено за ціною договору у розмірі 1152508,93 грн, що складається з фактурної вартості товару 1077673,65 грн та транспортних витрат 74835,28 грн.

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №25UA209140006880U9, надано документи, зазначені у графі 44 митної декларації, а саме: сертифікат якості №FR.GLB.TISSUE-073 від 01.07.2022; рахунок-проформу №20250203115 від 11.02.2025; рахунок-фактуру (інвойс) №KKE2025000000026 від 17.03.2025; автотранспортну накладну №00215 від 17.03.2025; супровідний документ Т1 №25TR341200032703M30 від 17.03.2025; сертифікат про походження товару №C1637607 від 17.03.2025; банківський платіжний документ №32 від 07.03.2025; калькуляцію транспортних витрат №20/03 від 20.03.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №11/02-1 від 11.02.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №020924 від 02.09.2024; доповнення до нього №7 від 10.02.2025 та №7 від 11.02.2025; інші некласифіковані документи №11/02-2 від 11.02.2025, №15/11 від 15.11.2024, №18/9-1 від 18.09.2024; копію митної декларації країни відправлення №25341200EX00086964 від 17.03.2025.

21.03.2025 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/400057/2, у графі 30 якого визначено вартість за одиницю 1,6686 дол. США та загальну суму 35050,61 дол. США, а у графі 33 вказано таке. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено таке:

- у гр.3 ЦМР вказано місце призначення «Україна», та наявний внесений від руки, незасвідчений особою, яка здійснила це доповнення, запис «Пустомити». Зазначене викликає сумнів у коректності внесених даних щодо маршруту перевезення; примірник ЦМР, поданий до митного оформлення, не містить відміток митниць;

- до митного оформлення надано прайс-лист від 11.03.25, в якому зазначено, що документ виданий відповідно до Проформи-інвойс №20250203115 від 11.02.2025, що протирічить суті комерційної угоди;

- за власним бажанням декларантом надано експортну декларацію країни відправлення, умови поставки задекларовано FCA Стамбул, у гр.20 мд задекларовано умови поставки FCA Ізміт; протиріччя у відомостях не дають змоги перевірити правильність розрахунку складової митної вартості «транспортні витрати»;

- положенням п.6.1 контракту купівлі-продажу передбачено перелік документів, які повинні супроводжувати поставку, в тому числі це паспорт або сертифікат якості; декларантом не надано документ, що підтверджує такі норми.

Декларанту скеровано вимогу, зміст якої є тотожним наведеному у рішенні №UA209000/2025/400056/2 від 21.03.2025; на вимогу декларантом додаткових документів не надано.

Проведено консультації з декларантом згідно зі ст.57 МК України.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст.59 МК України) та метод 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, метод 2в (ст.62 МК України) та метод 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості у митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA110130/2025/5083 від 11.03.2025, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становила 1,6686 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

На виконання рішення про коригування митної вартості митницею оформлено картку відмови №UA209140/2025/000300.

Крім того, продавцем виставлено комерційний інвойс (Commercial invoice) №KKE2025000000028 від 07.04.2025 на постачання паперу-основи для серветок трьох найменувань вартістю 25171,77 дол. США за ціною 1,235 дол. США за кілограм; умови поставки FCA IZMIT, умови оплати 100% передоплата, маса брутто і нетто 20492 кг, номер вантажівки BC7548OC/AT0841XF. Згідно з пакувальним листом партія складається з 101 рулону, маса брутто і нетто 20492 кг. Походження товару підтверджено сертифікатом про походження №C1637610 від 07.04.2025, виданим Торгово-промисловою палатою Стамбула на 101 одиницю вагою 20492 кг. Оплату вартості товару здійснено платіжною інструкцією в іноземній валюті №36 від 18.03.2025 на суму 25000,00 дол. США з призначенням платежу «Prepayment for paper, code 4818, according to proforma invoice 20250203115 from 11.02.2025, contract 020924 from 02.09.2024»; платіжну інструкцію виконано АТ «ПУМБ» 18.03.2025.

Перевезення товару здійснювало ТОВ «Бісер Транс» на підставі договору на транспортне обслуговування №19/02/2025-1 від 19.02.2025. У заявці (транспортному замовленні) №03/04/2025-4 від 03.04.2025 до цього договору визначено адресу завантаження Hayat Kimya, Ar-Ce Merkezi, Izmit (Коджаелі), дату завантаження 03-04.04.2025, термін доставки 10-11.04.2025, місце митного очищення вантажу Україна, м/п Малехів Львівської області, адресу розвантаження м.Пустомити, вул.Василя Стуса, 9, ставку фрахту 125000 гривень, транспортний засіб тягач Scania, державний номер НОМЕР_4 , напівпричіп НОМЕР_5 . Відповідно до рахунку на оплату №566 від 09.04.2025 вартість автотранспортних послуг за маршрутом (Туреччина) Ізміт м/п Порубне-Сірет становить 100000,00 грн, за маршрутом Порубне-Сірет Пустомити (Україна) 25000,00 грн, разом 125000,00 грн. Перевезення оформлено накладною CMR №00241 від 07.04.2025, у якій місцем прийняття вантажу зазначено IZMIT, місцем доставки UKRAINE, PUSTOMYTY, перевізником ТОВ «Бісер Транс».

10.04.2025 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №25UA209140008818U7, відповідно до якої заявлено до митного оформлення папір у рулонах шириною 20-33 см одношаровий, двошаровий з масою 1м2 кожного шару 15-16 г, виробник HAYAT KIMYA. Умови поставки FCA TR IZMIT, валюта і загальна сума за рахунком 25171,77 дол. США, курс валюти 41,27510000, маса брутто і нетто 20492 кг. Митну вартість товару визначено за ціною договору у розмірі 1138967,32 грн, що складається з фактурної вартості товару 1038967,32 грн та транспортних витрат 100000,00 грн.

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №25UA209140008818U7, надано документи, зазначені у графі 44 митної декларації, а саме: сертифікат якості №FR.GLB.TISSUE-073 від 01.07.2022; рахунок-проформу №20250203115 від 11.02.2025; рахунок-фактуру (інвойс) №KKE2025000000028 від 07.04.2025; автотранспортну накладну №00241 від 07.04.2025; сертифікат про походження товару №C1637610 від 07.04.2025; банківський платіжний документ №36 від 18.03.2025; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №566 від 09.04.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №11/02-1 від 11.02.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №020924 від 02.09.2024; доповнення до нього №7 від 10.02.2025 та №7 від 11.02.2025; договір (контракт) про перевезення №19/02/2025-1 від 19.02.2025; інші некласифіковані документи №03/04/2025-4 від 03.04.2025, №11/02-2 від 11.02.2025, №15/11 від 15.11.2024, №18/9-1 від 18.09.2024; копію митної декларації країни відправлення №25341200EX00109901 від 07.04.2025.

10.04.2025 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/400068/2, у графі 30 якого визначено вартість за одиницю 1,6686 дол. США та загальну суму 34192,95 дол. США, а у графі 33 вказано таке. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено таке:

- у гр.3 ЦМР вказано місце призначення «Україна», та присутнє внесене від руки, незасвідчене особою, яка здійснила це доповнення, запис «Пустомити». Зазначене викликає сумнів у коректності внесених даних щодо маршруту перевезення;

- рахунок на оплату витрат на транспортування складений 09.04.25, відповідно до інформації товаросупровідних документів (відмітки прикордонних митниць у ЦМР) вантаж перетнув кордон 10.04.25, тобто на момент складання рахунку відомості щодо витрат на транспортування не були відомі у повному обсязі;

- у ЦМР зазначено дату завантаження 07.04.25, натомість у Заявці (документі, який містить істотні умови перевезення) дата завантаження 03.04.25, графа «пункт перетину кордону» у Заявці не заповнена;

- відповідно до умов п.4.3 Контракту після отримання 100% передоплати Продавець зобов`язується відвантажити товар протягом 15 днів, у разі затримки продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,3% за кожний день прострочення відвантаження товару; до митного оформлення надано платіжне доручення на суму 25000$ №36 від 18.03.2025, відповідно до інформації, що міститься у ЦМР, товар було відвантажено 07.04.2025, тобто в термін, що перевищує 15 днів; відомості щодо сплачених сум штрафних санкцій відсутні; у наданих до митного оформлення Рахунку-проформі та специфікації відсутні терміни поставки товару, зазначене суперечить положенням п.3.3 Контракту;

- за власним бажанням декларантом надано експортну декларацію країни відправлення, умови поставки задекларовано FCA Україна, що суперечить суті Угоди;

- під кодом документу 003 «Сертифікат якості» декларантом доєднано документ «Технічні характеристики».

Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, декларанту скерована вимога такого змісту: відповідно до ч.3-4 ст.53 МК України необхідно надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст.254 МК України. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу декларантом додаткових документів не надано.

Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. Це є, відповідно до ч.6 ст.54 МК України, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.

Проведено консультації з декларантом згідно зі ст.57 МК України.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст.59 МК України) та метод 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, метод 2в (ст.62 МК України) та метод 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості у митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA110130/2025/5083 від 11.03.2025, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становила 1,6686 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

На виконання рішення про коригування митної вартості митницею оформлено картку відмови №UA209140/2025/000376.

Крім того, продавцем виставлено комерційний інвойс (Commercial invoice) №KKE2025000000030 від 07.04.2025 на постачання паперу-основи для серветок шести найменувань загальною вагою 20491 кг вартістю 25306,39 дол. США за ціною 1,235 дол. США за кілограм; умови поставки FCA IZMIT, умови оплати 100% передоплата, номер вантажівки BC7524OI/BC2615XG. Згідно з пакувальним листом партія складається з 72 рулонів, маса брутто і нетто 20491 кг. У матеріалах справи наявний сертифікат про походження товару №C1637611 від 07.04.2025, виданий Торгово-промисловою палатою Стамбула на 72 одиниці вагою 20491 кг (у графі 44 митної декларації та у картці відмови зазначено сертифікат про походження №C1637610 від 07.04.2025). Оплату вартості товару здійснено платіжною інструкцією в іноземній валюті №33 від 10.03.2025 на суму 25000,00 дол. США. Згідно з актом звірки взаєморозрахунків №020924-2 від 26.03.2025 станом на цю дату загальна сума оплат за Контрактом склала 202325,00 дол. США, загальна сума поставок 152703,46 дол. США, переплата на користь продавця 50804,64 дол. США.

Перевезення товару позивач здійснював власним транспортом, у зв`язку з чим склав калькуляцію транспортних перевезень №09/04 від 09.04.2025, у якій зазначено маршрут Ізміт (Туреччина) Пустомити Львівської області (Україна) протяжністю 1644 км та визначено, що вартість міжнародного перевезення за маршрутом м.Ізміт п/п Порубне-Сірет автомобілем Scania ВС 7524 ОІ / НОМЕР_3 становить 74835,28 грн, а за маршрутом п/п Порубне-Сірет м.Пустомити 25846,66 грн, разом 100681,94 грн. Перевезення оформлено накладною CMR №00242 від 07.04.2025 та супровідним документом Т1 №25TR341200041620M6 від 07.04.2025.

14.04.2025 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №25UA209140009098U9, відповідно до якої заявлено до митного оформлення папір у рулонах шириною 21-33 см одношаровий, двошаровий з масою 1м2 кожного шару 15-16 г, виробник HAYAT KIMYA. Умови поставки FCA TR IZMIT, валюта і загальна сума за рахунком 25306,39 дол. США, курс валюти 41,38790000, маса брутто і нетто 20491 кг. Митну вартість товару визначено за ціною договору у розмірі 1122213,62 грн, що складається з фактурної вартості товару 1047378,34 грн та транспортних витрат 74835,28 грн.

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №25UA209140009098U9, надано документи, зазначені у графі 44 митної декларації, а саме: сертифікат якості №FR.GLB.TISSUE-073 від 01.07.2022; рахунок-проформу №20250203115 від 11.02.2025; рахунок-фактуру (інвойс) №KKE2025000000030 від 07.04.2025; автотранспортну накладну №00242 від 07.04.2025; супровідний документ Т1 №25TR341200041620M6 від 07.04.2025; сертифікат про походження товару №C1637610 від 07.04.2025; некласифікований комерційний документ №020924-2 від 26.03.2025; банківський платіжний документ №33 від 10.03.2025; калькуляцію транспортних витрат №09/04 від 09.04.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №11/02-1 від 11.02.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №020924 від 02.09.2024; доповнення до нього №7 від 10.02.2025 та №7 від 11.02.2025; інші некласифіковані документи №11/02-2 від 11.02.2025, №15/11 від 15.11.2024, №18/9-1 від 18.09.2024; копію митної декларації країни відправлення від 07.04.2025.

14.04.2025 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/400070/2, у графі 30 якого визначено вартість за одиницю 1,6686 дол. США та загальну суму 34191,28 дол. США, а у графі 33 вказано таке. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено таке:

- у гр.3 ЦМР (примірник без відміток митниць) вказано місце призначення «Україна», та присутнє внесене від руки, незасвідчене особою, яка здійснила це доповнення, запис «Пустомити». Зазначене викликає сумнів у коректності внесених даних щодо маршруту перевезення; у примірнику ЦМР із відмітками митниць у гр.3 вказано місце призначення «Україна»;

- відповідно до умов п.4.3 Контракту після отримання 100% передоплати Продавець зобов`язується відвантажити товар протягом 15 днів, у разі затримки продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,3% за кожний день прострочення відвантаження товару; до митного оформлення надано платіжне доручення №33 від 10.03.2025, відповідно до інформації, що міститься у ЦМР, товар було відвантажено 07.04.2025, тобто в термін, що перевищує 15 днів; відомості щодо сплачених сум штрафних санкцій відсутні; у наданих до митного оформлення Рахунку-проформі та специфікації відсутні терміни поставки товару, зазначене суперечить положенням п.3.3 Контракту;

- у гр.44 внесено реквізити «експортної декларації країни відправлення», документ до мд не доєднано;

- під кодом документу 003 «Сертифікат якості» декларантом доєднано документ «Технічні характеристики».

Декларанту скеровано вимогу, зміст якої є тотожним наведеному у рішенні №UA209000/2025/400068/2 від 10.04.2025. На вимогу декларантом додатково надано експортну мд країни відправлення, у якій зазначено умови поставки FCA Стамбул; зазначене суперечить відомостям, внесеним у ЦМР, митну декларацію гр.20 та калькуляцію перевезення, та не дає можливості встановити маршрут перевезення і здійснити перевірку правильності розрахунку витрат на перевезення.

Проведено консультації з декларантом згідно зі ст.57 МК України.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст.59 МК України) та метод 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, метод 2в (ст.62 МК України) та метод 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості у митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA110130/2025/5083 від 11.03.2025, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становила 1,6686 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

На виконання рішення про коригування митної вартості митницею оформлено картку відмови №UA209140/2025/000386.

Не погодившись із вказаними рішеннями та картками відмови, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Змістом спірних правовідносин є правомірність рішень відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/400056/2 від 21.03.2025, №UA209000/2025/400057/2 від 21.03.2025, №UA209000/2025/400068/2 від 10.04.2025, №UA209000/2025/400070/2 від 14.04.2025 та карток відмови в прийнятті митної декларації №UA209140/2025/000299, №UA209140/2025/000300, №UA209140/2025/000376, №UA209140/2025/000386.

Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до положень п.23, 24 ч.1 ст.4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст.49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з ч.1, 2 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

З аналізу наведених норм вбачається, що положення ст.53 МК України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ст.318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 ст.54 МК України передбачено право органу доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (ч.2 ст.55 МК України).

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (ч.5 ст.55 МК України).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2 та 3 ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з ч.4, 5 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним ч.2 ст.53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Неподання декларантом документів, зазначених у ч. 2-4 ст.53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами.

У цій справі суд встановив, що позивач визначив митну вартість товарів за ціною договору, яка зазначена у комерційних інвойсах №KKE2025000000025 від 17.03.2025 на суму 23830,56 дол. США, №KKE2025000000026 від 17.03.2025 на суму 25942,41 дол. США, №KKE2025000000028 від 07.04.2025 на суму 25171,77 дол. США та №KKE2025000000030 від 07.04.2025 на суму 25306,39 дол. США.

Ціна товару в усіх поставках є незмінною і становить 1,235 дол. США за кілограм. Цю ціну послідовно відображено у комерційній пропозиції (прайс-листі) №11/02-1 від 11.02.2025 (1235 дол. США за одиницю), у специфікації №7 від 11.02.2025 (1235,00 дол. США за одну метричну тонну нетто), у рахунку-проформі №20250203115 від 11.02.2025 (1,235 дол. США за одиницю) та у кожному з чотирьох комерційних інвойсів. Множення ціни 1,235 дол. США на масу нетто кожної партії (19296 кг, 21006 кг, 20492 кг та 20491 кг) дає ті самі суми, що зазначені в інвойсах і в графі 22 відповідних митних декларацій. Відтак числове значення ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, є документально підтвердженим і піддається обчисленню.

Оплату товару підтверджено платіжними інструкціями в іноземній валюті №32 від 07.03.2025 на 27000,00 дол. США, №33 від 10.03.2025 на 25000,00 дол. США та №36 від 18.03.2025 на 25000,00 дол. США, виконаними АТ «ПУМБ», а стан взаєморозрахунків актами звірки №020924-2 від 20.03.2025 (переплата 80577,61 дол. США) і №020924-2 від 26.03.2025 (переплата 50804,64 дол. США). Оскільки за п.4.2 Контракту переплата зараховується в рахунок майбутніх поставок, а розрахунки за Контрактом ведуться наростаючим підсумком, платіж за конкретною партією не може дорівнювати сумі окремого інвойсу, і ця обставина сама по собі не свідчить про непідтвердженість ціни товару.

Складову митної вартості витрати на транспортування до митного кордону України підтверджено: за першою поставкою - договором на транспортне обслуговування №12/11-1 від 12.11.2024, заявкою №14/03/1 від 14.03.2025 та рахунком №7 від 20.03.2025 (100000,00 грн до п/п Порубне і 20000,00 грн по території України); за другою і четвертою поставками - калькуляціями транспортних перевезень №20/03 від 20.03.2025 і №09/04 від 09.04.2025 (74835,28 грн до п/п Порубне-Сірет і 25846,66 грн по території України); за третьою поставкою - договором на транспортне обслуговування №19/02/2025-1 від 19.02.2025, заявкою №03/04/2025-4 від 03.04.2025 та рахунком №566 від 09.04.2025 (100000,00 грн до п/п Порубне-Сірет і 25000,00 грн по території України). Саме суми 100000,00 грн, 74835,28 грн, 100000,00 грн і 74835,28 грн включено до митної вартості у графі 17 відповідних митних декларацій, що узгоджується з п.5 ч.10 ст.58 МК України. Страхування вантажу не здійснювалося, про що зазначено у рахунках і калькуляціях.

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивач надав митному органу разом з митними деклараціями №25UA209140006881U8, №25UA209140006880U9, №25UA209140008818U7 та №25UA209140009098U9 документи, визначені ч.2 ст.53 МК України та зазначені у графах 44 цих декларацій, перелік яких відтворено у картках відмови.

Аналіз вказаних документів дає підстави зробити висновок про те, що позивач до митного оформлення надав усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що передбачені ч.2 ст.53 МК України, які дають змогу визначити вартість товару за ціною договору. При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових).

Натомість в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 та 3 ст.53 МК України, не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також що митним органом встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Надаючи правову оцінку аргументам відповідача, суд керується таким.

Стосовно посилань відповідача на те, що у гр.3 CMR вказано місце призначення «Україна», а запис «Пустомити» внесено від руки і не засвідчено особою, яка здійснила це доповнення, а також на те, що поданий до митного оформлення примірник CMR не містить відміток митниць, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Згідно з п.1 ст.6 цієї Конвенції вантажна накладна містить, зокрема, місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки. Отже, зазначення у гр.3 CMR країни доставки вантажу відповідає вимогам Конвенції, а жодним нормативно-правовим актом з питань державної митної справи не встановлено обов`язку зазначати в цій графі конкретний населений пункт.

Місце розвантаження товару підтверджується сукупністю інших документів, поданих до митного оформлення: заявкою №14/03/1 від 14.03.2025 та заявкою №03/04/2025-4 від 03.04.2025, у яких адресою розвантаження зазначено м.Пустомити, вул.Василя Стуса, 9; рахунками №7 від 20.03.2025 і №566 від 09.04.2025 та калькуляціями №20/03 від 20.03.2025 і №09/04 від 09.04.2025, у яких маршрут визначено як Ізміт (Туреччина) Пустомити Львівської області (Україна) з розподілом вартості перевезення до пункту пропуску і після нього. До того ж у самих накладних CMR №00214, №00215, №00241 і №00242 місцем доставки зазначено UKRAINE, PUSTOMYTY.

Суд враховує, що на митну вартість впливають лише витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію України (п.5 ч.10 ст.58 МК України), а витрати на перевезення територією України до її складу не входять. Оскільки в кожному рахунку і кожній калькуляції вартість перевезення розподілено між ділянкою до пункту пропуску та ділянкою по території України, а до митної вартості включено лише першу з них, відомості гр.3 CMR не мали і не могли мати впливу на числове значення цієї складової.

Відсутність на примірнику CMR відміток митниць також не є підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, оскільки такі відмітки не стосуються ані ціни товару, ані розміру транспортних витрат. До того ж у рішенні №UA209000/2025/400070/2 від 14.04.2025 відповідач сам зазначив, що йому було подано і примірник CMR із відмітками митниць, у якому у гр.3 вказано те саме місце призначення. Відтак наведене зауваження має суто формальний характер.

Стосовно посилань відповідача на те, що до митного оформлення надано прайс-лист від 11.03.2025, у якому зазначено, що він виданий відповідно до рахунку-проформи №20250203115 від 11.02.2025, що суперечить суті комерційної угоди, суд зазначає таке.

До митного оформлення подавався прейскурант (прайс-лист) виробника товару №11/02-1 від 11.02.2025, а не від 11.03.2025. Це підтверджується графою 44 кожної з митних декларацій, картками відмови, а також графою 18 самих оскаржуваних рішень, у якій під кодом документа 3014 зазначено документ №11/02-1 від 11.02.2025.

По суті ж суд зазначає, що комерційна пропозиція №11/02-1 від 11.02.2025 складена в один день із рахунком-проформою №20250203115 від 11.02.2025 і специфікацією №7 від 11.02.2025 на виконання заявки покупця на продукцію №7 від 10.02.2025, а тому посилання в ній на рахунок-проформу є хронологічно послідовним і не суперечить змісту правочину. До всього, прайс-лист відповідно до п.6 ч.3 ст.53 МК України є додатковим документом і законодавство не встановлює вимог до його форми та змісту.

Щодо посилань відповідача на те, що у транспортній заявці №14/03/1 місцем завантаження товару зазначено Коджаелі, суд зазначає, що листом №18/9-1 від 18.09.2024, який подавався до митного оформлення за всіма чотирма деклараціями і зазначений у графах 44 та в картках відмови, позивач завчасно роз`яснив митним органам, що завантаження товару відбувається в районі BASISKELE провінції KOCAELI у місті IZMIT (Туреччина), у зв`язку з чим у товаросупровідних і транспортних документах можуть зазначатися найменування BASISKELE, KOCAELI або IZMIT. Ці найменування позначають одну й ту саму місцевість, а тому їх використання не змінює ані умов поставки FCA IZMIT, ані маршруту перевезення, ані розміру транспортних витрат.

Стосовно аргументів відповідача про розбіжність умов поставки, зазначених в експортній декларації країни відправлення (FCA Стамбул, FCA Україна), та умов поставки, задекларованих у гр.20 митної декларації (FCA Ізміт), суд зазначає таке.

Експортна декларація це документ, який підтверджує проходження товаром митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює таке оформлення. Позивач як імпортер не є суб`єктом заповнення експортної декларації країни відправлення і не несе відповідальності за технічні особливості її оформлення; таку декларацію позивач подав митниці в тому вигляді, в якому отримав її від відправника. Крім того, згідно з положеннями ст.53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається за наявності (п.7 ч.3 ст.53 МК України), та не входить до переліку документів, які обов`язково підтверджують митну вартість за ч.2 ст.53 МК України, тобто має факультативний характер.

Суд враховує, що умови поставки FCA IZMIT узгоджені сторонами у п.3.2 Контракту, специфікації №7 від 11.02.2025, рахунку-проформі №20250203115 від 11.02.2025 та в кожному комерційному інвойсі, а місцем прийняття вантажу до перевезення в усіх накладних CMR зазначено IZMIT; ці відомості є взаємоузгодженими. Відповідач не навів відомостей про те, яким саме чином запис в експортній декларації країни відправлення змінює розмір фактично сплаченої за товар ціни або розмір транспортних витрат, які позивач поніс за рахунками і калькуляціями.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеним у постановах від 03.05.2023 у справі №140/6689/20 та від 02.10.2025 у справі №140/12559/23, згідно з якими, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, митний орган повинен брати до уваги лише ті докази, що стосуються предмета доказування, яким є ціна товару та інші складові митної вартості.

Стосовно посилань відповідача на те, що п.6.1 Контракту передбачено перелік документів, які повинні супроводжувати поставку, у тому числі паспорт або сертифікат якості, а декларантом не надано документ, що підтверджує такі норми, а також на те, що під кодом документа 003 «Сертифікат якості» декларантом долучено документ «Технічні характеристики», суд зазначає таке.

Сертифікат (паспорт) якості не віднесений ч.2 ст.53 МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів. Цей документ засвідчує якісні характеристики товару і не містить відомостей про його ціну чи про складові митної вартості, а тому ані його відсутність, ані найменування долученого під відповідним кодом документа не могли перешкодити перевірці числового значення заявленої митної вартості. При цьому за кодом 003 декларантом подано документ виробника HAYAT №FR.GLB.TISSUE-073 від 01.07.2022, який містить характеристики паперу-основи (маса 1м2, міцність, білість) із зазначенням стандартів ISO, тобто фактично засвідчує якість товару.

Стосовно посилань відповідача на те, що рахунок на оплату витрат на транспортування складено 09.04.2025, тоді як за відмітками прикордонних митниць у CMR вантаж перетнув кордон 10.04.2025, а тому на момент складання рахунку відомості щодо витрат на транспортування не були відомі у повному обсязі, суд зазначає таке.

Вартість перевезення за третьою поставкою була погоджена сторонами договору перевезення заздалегідь у заявці №03/04/2025-4 від 03.04.2025, у якій ставку фрахту визначено у розмірі 125000 гривень. Саме ця сума відображена в рахунку №566 від 09.04.2025 з розподілом на 100000,00 грн до пункту пропуску Порубне-Сірет і 25000,00 грн по території України. Отже, розмір транспортних витрат був відомий до початку перевезення і не залежав від дати фактичного перетину кордону. Крім того, листом №21/02-1 від 21.02.2025, поданим до митного оформлення, позивач роз`яснив порядок формування таких рахунків. Суд враховує й те, що відповідач не поставив під сумнів сам розмір транспортних витрат і не зазначив, якою мала б бути їх правильна величина.

Стосовно посилань відповідача на те, що у CMR зазначено дату завантаження 07.04.2025, тоді як у заявці датою завантаження вказано 03.04.2025, а графу «пункт перетину кордону» в заявці не заповнено, суд зазначає таке.

У заявці №03/04/2025-4 від 03.04.2025 датою і часом завантаження зазначено « 03-04.04.2025», тобто орієнтовний період подання транспортного засобу під завантаження, а строком доставки 10-11.04.2025. Заявка є документом, яким сторони договору перевезення узгоджують умови конкретного перевезення, і відхилення фактичної дати завантаження від запланованої не змінює ані маршруту, ані погодженої ставки фрахту. Незаповнення в заявці графи «пункт перетину кордону» також не впливає на числові значення складових митної вартості, оскільки пункт пропуску прямо зазначений у рахунку №566 від 09.04.2025 (Порубне-Сірет), за яким і визначено суму витрат до митного кордону України.

При цьому суд враховує, що серед документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, відсутня заявка (замовлення) на перевезення вантажу, оскільки така заявка не є первинним чи розрахунковим документом та не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість, а тому вимога про її надання є безпідставною.

Стосовно посилань відповідача на те, що за п.4.3 Контракту після отримання 100% передоплати продавець зобов`язується відвантажити товар протягом 15 днів, а в разі затримки сплачує покупцю пеню, тоді як товар відвантажено з перевищенням цього строку і відомості щодо сплачених сум штрафних санкцій відсутні, а також на те, що в рахунку-проформі та специфікації відсутні терміни поставки товару, що суперечить п.3.3 Контракту, суд зазначає таке.

Предметом доказування у процедурах контролю за митною вартістю є ціна товару та інші складові митної вартості. Строк відвантаження товару і можлива відповідальність продавця за його порушення є питаннями виконання зобов`язань за зовнішньоекономічним договором між його сторонами і не впливають на розмір ціни, фактично сплаченої за товар. Пеня, передбачена п.4.3 Контракту, є правом покупця вимагати її сплати, а не платежем покупця на користь продавця, а тому за визначенням ч.5 ст.58 МК України вона не входить до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Крім того, у постанові від 17.04.2018 у справі №815/329/17 Верховний Суд звернув увагу, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом.

Суд враховує також, що розрахунки за Контрактом здійснювалися авансовими платежами наростаючим підсумком, і станом на дати відвантаження товару у позивача була переплата на користь продавця (80577,61 дол. США станом на 20.03.2025 і 50804,64 дол. США станом на 26.03.2025), що підтверджено актами звірки. За таких умов співвіднесення окремого платіжного доручення з окремою партією товару, якого вимагав відповідач, не відповідає узгодженому сторонами порядку розрахунків, визначеному п.4.2 Контракту.

Дослідивши наведені відповідачем підстави в сукупності, суд встановив, що жодна з них не стосується числових значень складових митної вартості. Відповідач в оскаржуваних рішеннях не вказав, який саме показник ціни товару є сумнівним або помилковим, не зазначив, яка саме складова митної вартості не підтверджена документально, і не навів, яким чином виявлені ним обставини вплинули на розрахунок митної вартості, здійснений декларантом. Наявність лише формальних зауважень до документів, без доведення того, як ці зауваження впливають на числові показники митної вартості, не може бути підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Крім того, суд враховує, що у вимогах, скерованих декларанту, відповідач фактично відтворив перелік документів, наведений у ч.2, 3 і 4 ст.53 МК України, не конкретизувавши, яких саме відомостей бракує і які документи здатні усунути його сумніви, у тому числі витребував документи, які вже було подано разом з митними деклараціями (рахунок-фактуру, рахунок-проформу, банківські платіжні документи, прайс-лист, копію митної декларації країни відправлення, договір про перевезення і документи про вартість перевезення). Можливість надання декларантом додаткових документів на підтвердження правомірності визначення митної вартості товарів за основним методом прямо залежить від чіткого визначення митним органом конкретних обставин, які викликали у нього сумніви у достовірності задекларованої митної вартості, а тому недотримання цих умов свідчить про порушення критеріїв правомірності рішень суб`єкта владних повноважень, закріплених у ч.2 ст.2 КАС України. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.08.2025 у справі №460/164/24.

Стосовно доводів відповідача про проведення консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості суд такі до уваги не приймає, оскільки формальне посилання відповідача в оскаржуваних рішеннях на проведення консультацій без фактичного їх проведення не може вважатися підтвердженням їх здійснення. Як зазначено вище, відповідач не конкретизував належним чином документи, надання яких могло б усунути сумніви у достовірності задекларованої митної вартості, що ставить під сумнів реальне проведення таких консультацій. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.06.2022 у справі №809/257/17.

Окремо суд надає оцінку доводам, які відповідач навів у відзиві на позовну заяву.

Доводи про відсутність відомостей щодо витрат на навантаження за умовами поставки FCA, про неможливість перевірити пропорційність розподілу транспортних витрат через відсутність у гр.3 CMR конкретного місця розвантаження, про неналежність банківських платіжних документів та про ненадання заявки до договору перевезення в жодному з чотирьох оскаржуваних рішень не наводилися. Відповідно до п.1 ч.2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; іншого документа, в якому митний орган викладає такі причини, законодавство не передбачає. Відтак наведення відповідачем на стадії судового розгляду інших підстав невизнання заявленої митної вартості, ніж ті, що зазначені в його рішеннях, не може підтверджувати правомірність цих рішень, оскільки на стадії декларування товару такі підстави декларанту не повідомлялися і він був позбавлений можливості їх спростувати.

Щодо застосування відповідачем резервного (другорядного) методу визначення митної вартості суд зазначає таке.

Відповідно до п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У всіх чотирьох оскаржуваних рішеннях відповідач зазначив, що неможливо застосувати методи 2а (ст.59 МК України) і 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а також методи 2в (ст.62 МК України) і 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості, у зв`язку з чим застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України). Джерелом інформації для коригування у кожному випадку слугувала митна декларація №UA110130/2025/5083 від 11.03.2025, за якою митна вартість товару зі схожими характеристиками становила 1,6686 дол. США за кг; коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилося.

Як видно зі змісту цієї декларації, за нею оформлювався товар «Папір - основа з целюлозних волокон для виробництва паперу господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення, у рулонах завширшки не більш як 36 см» торговельної марки HAYAT виробництва HAYAT KIMYA SANAYI A.S. (Туреччина) у кількості 98 рулонів масою брутто і нетто 21755 кг. Вантажоодержувачем є ТОВ «МІЛЛЕНІУМ ФУДС» (м.Харків), продавцем PAPERPRODUCT D.O.O (Словенія), країна, що торгує, SI. Умови поставки DAP UA Kremenchuk (графа 20), тобто продавець за цими умовами несе всі витрати з доставки товару до м.Кременчука, тоді як позивач придбавав товар на умовах FCA IZMIT і самостійно ніс витрати на транспортування. Загальна сума за рахунком становить 30021,90 дол. США за курсу 41,28700000, тобто 1,3800 дол. США за кілограм, у той час як митну вартість визначено в розмірі 1498734,20 грн, що і дає 1,6686 дол. США за кілограм. При цьому у графі 43 цієї митної декларації зазначено код методу визначення митної вартості 6, тобто митна вартість за нею була визначена не за ціною договору, а за резервним методом.

Отже, за основу коригування взято митну вартість, яка сама була визначена за резервним методом і перевищувала ціну договору за тією ж декларацією на 20,9 відсотка. Товар за декларацією-джерелом придбавався в іншого продавця, в іншій країні, на інших умовах поставки, в іншому обсязі та на іншому комерційному рівні, проте коригування на обсяг партії, умови поставки та комерційні рівні відповідач не здійснював, про що і зазначив у рішеннях. За таких обставин обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості в оскаржуваних рішеннях фактично відсутнє.

У постанові від 25.05.2021 у справі №520/10386/2020 Верховний Суд виснував, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися ним при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом, тобто, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу, також докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

Суд враховує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №300/784/24.

В контексті конкретних обставин цієї справи суд вважає, що контролюючий орган не навів переконливих аргументів того, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, і не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав щодо застосування другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Беручи до уваги те, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/400056/2 від 21.03.2025, №UA209000/2025/400057/2 від 21.03.2025, №UA209000/2025/400068/2 від 10.04.2025 і №UA209000/2025/400070/2 від 14.04.2025 є правовими актами індивідуальної дії, суд констатує невідповідність таких рішень критеріям обґрунтованості, чіткості та зрозумілості, а тому такі рішення належить визнати протиправними та скасувати.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2025/000299, №UA209140/2025/000300, №UA209140/2025/000376 і №UA209140/2025/000386 суд зазначає таке.

Відповідно до ч.12 ст.264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних карток відмови, єдиною причиною відмови в кожній з них зазначено неможливість завершення митного оформлення у зв`язку із відповідним рішенням про коригування митної вартості та необхідністю внесення змін у відповідні графи митної декларації. Оскільки картки відмови №UA209140/2025/000299, №UA209140/2025/000300, №UA209140/2025/000376 і №UA209140/2025/000386 прийнято на підставі рішень про коригування митної вартості товарів, які суд визнав протиправними, то і картки відмови, прийняті на їх підставі, підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч.1 ст.90 цього ж Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч.1, 2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України унормовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.03.2020 у справі №1.380.2019.001962, при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Позивач за пред`явлення цього позову сплатив судовий збір у сумі 4048,33 грн згідно з платіжною інструкцією №374 від 22.09.2025.

За таких умов, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 4048,33 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, в сумі 15200,00 грн.

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст.134 КАС України, за приписами якої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розглядаючи питання співмірності заявлених до стягнення судових витрат на правничу допомогу, Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми судових витрат, на відшкодування якої має право позивач, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд встановив, що професійна правнича допомога у цій справі надавалася позивачу Адвокатським об`єднанням «Мицик, Кравчук і Партнери» на підставі договору про надання правничої допомоги №08/01 від 08.01.2025 та додатка №8 від 19.09.2025 до цього договору, у якому визначено перелік рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови, що оскаржуються.

Згідно з п.3.1, 3.1.1, 3.1.2 договору правнича допомога оплачується клієнтом виконавцю фіксованим гонораром; гонорар розраховується шляхом множення вартості роботи по оскарженню одного пакета документів на кількість пакетів документів; під пакетом документів розуміється комплект із одного рішення про коригування митної вартості товарів і однієї картки відмови; вартість роботи по оскарженню одного пакета документів у суді першої інстанції за умови розгляду справи без виклику сторін складає 3800 гривень.

21.10.2025 Адвокатським об`єднанням «Мицик, Кравчук і Партнери» сформовано рахунок на оплату правничої допомоги у справі №380/19184/25 на суму 15200,00 грн (3800,00 грн Ч 4 пакети документів). Оплату підтверджено платіжною інструкцією №479 від 27.11.2025 на суму 15200,00 грн. Згідно з актом наданих послуг від 21.10.2025 виконавцем здійснено аналіз документів та написання позовної заяви, а також написання відповіді на відзив у справі №380/19184/25.

Проаналізувавши розрахунок вартості наданих адвокатом послуг, суд вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в суді не є співмірними по відношенню до складності справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а розмір заявлених витрат є завищений.

Так, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Усі чотири оскаржувані рішення прийнято одним митним органом щодо поставок одного й того самого товару за одним зовнішньоекономічним контрактом, підстави коригування митної вартості в них є практично тотожними, а джерело інформації для коригування одним і тим самим. Відповідно й обсяг правового аналізу, необхідного для підготовки процесуальних документів, значною мірою є спільним для всіх чотирьох пакетів документів, а тому множення вартості роботи на кількість таких пакетів не відображає дійсного обсягу виконаної роботи. Складені адвокатом позовна заява і відповідь на відзив значною мірою побудовані на відтворенні норм МК України та висновків судів у справах з аналогічним предметом спору.

За наведених обставин суд приходить висновку, що заявлена представником позивача до відшкодування сума витрат на правничу допомогу у 15200,00 грн є необґрунтованою, не відповідає реальності та необхідності таких витрат, розумності їх розміру, а стягнення з відповідача спірних витрат у вказаному розмірі становитиме надмірний тягар для нього, що суперечить принципу їх розподілу.

Відтак, як наслідок, з урахування критеріїв пропорційності, підставним є присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу лише в обсязі 4000,00 грн.

Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

у х в а л и в :

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Смарт Логістикс» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/400056/2 від 21.03.2025, №UA209000/2025/400057/2 від 21.03.2025, №UA209000/2025/400068/2 від 10.04.2025 та №UA209000/2025/400070/2 від 14.04.2025.

3. Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2025/000299, №UA209140/2025/000300, №UA209140/2025/000376 та №UA209140/2025/000386.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Смарт Логістикс» сплачений судовий збір у сумі 4048 (чотири тисячі сорок вісім) гривень 33 копійки та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Лео Смарт Логістикс» (місцезнаходження: провулок Тихий-1, буд. 11, кв. 21, м. Пустомити, Львівська обл., 81100; ЄДРПОУ 45469175).

Відповідач Львівська митниця (місцезнаходження: вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000; ЄДРПОУ 43971343).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна