Рішення № 139314938, 28.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
28.08.2026
Номер справи
380/21070/25
Номер документу
139314938
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 рокусправа № 380/21070/25

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАЛЛОН» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАЛЛОН» (далі позивач, ТОВ «АВАЛЛОН») пред`явило позов до Львівської митниці (далі відповідач), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900487/2 від 12.08.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час митного оформлення товару, який ввозився на митну територію України, визначив його митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту), та надав митному органу разом із митною декларацією всі документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які підтверджують заявлену митну вартість товару та дають змогу визначити її за ціною договору. На думку позивача, надані документи кореспондуються між собою, містять чіткі, недвозначні та достовірні відомості про товар і його ціну, а тому у їх сукупності підтверджують числові значення складових митної вартості. Позивач зазначає, що рахунок-проформа є документом, який містить лише попередню інформацію про вартість товару, тоді як митну вартість підтверджує рахунок-фактура (інвойс) №X-G504-FY-ECO004 від 25.05.2025, який повністю відповідає умовам контракту та був наданий відповідачу; що у платіжній інструкції №6 від 08.08.2025 призначенням платежу зазначено реквізити контракту №XN-01AV від 02.04.2025 і повне найменування продавця, а сума перерахованих коштів (34759,89 дол. США) у повному обсязі відповідає вартості товару за рахунком-фактурою (інвойсом) №X-G504-FY-ECO004 від 25.05.2025; що окремі недоліки експортної декларації не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів. Позивач також зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідач навів лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування, не зазначивши докладної інформації та джерел, які ним використовувалися, і не вказав, які саме конкретні розбіжності в поданих документах стали підставою для невизнання заявленої митної вартості. З огляду на викладене позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, і просить задовольнити позов повністю.

Ухвалою судді від 27.10.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено десятиденний строк для усунення недоліків.

05.11.2025 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано нотаріально засвідчені переклади документів, викладених іноземною мовою.

Ухвалою судді від 10.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

25.11.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву. Свою позицію мотивує тим, що під час розгляду документів, поданих до митного оформлення товару, було виявлено невідповідність складових митної вартості, у зв`язку з чим декларанту надіслано пропозицію про надання додаткових документів, на яку надіслано лише платіжне доручення та експортну декларацію, що не усунули встановлених розбіжностей. Відповідач зазначив, що згідно з п.1.2 договору від 02.04.2025 №XN-01AV товар постачається партіями, кількість, асортимент, ціни на товар та інші деталі поставки узгоджуються сторонами у проформі-інвойс та інвойсі, які згідно з п.1.3 є невід`ємними частинами контракту, проте до митного оформлення проформа-інвойс не подана; надану банківську платіжну інструкцію №6 від 08.08.2025 неможливо співставити з вартістю оцінюваного товару, оскільки у гр.70 «призначення платежу» зазначено лише контракт без конкретного посилання на товаросупровідний документ, а сума перерахованих коштів не співпадає з вартістю оцінюваного товару; що відповідно до відкритих джерел китайських класифікаційних товарів немає такого коду товару, який зазначений у експортній декларації №310120250518341808 від 22.05.2025. На обґрунтування своєї позиції відповідач послався на постанови Верховного Суду від 07.02.2023 у справі №804/5961/16, від 20.03.2020 у справі №480/3807/18, від 30.06.2022 у справі №804/15901/15, від 15.08.2019 у справі №826/19400/15, а також на п.2.4 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012, схваленої постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2. Відповідач зазначив, що у рішенні наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, а тому просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 01.12.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представниці відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАЛЛОН», ЄДРПОУ 30616293, зареєстроване як юридична особа, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд.21, м. Київ, 01133. Основним видом економічної діяльності є оптова торгівля хімічними продуктами (46.75), серед інших видів діяльності виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у. (20.59) та виробництво інших виробів із пластмас (22.29).

Між компанією SHAOXING XINYI ADHESIVE PRODUCTS CO.,LTD (Китайська Народна Республіка), як постачальником, та ТОВ «АВАЛЛОН», як покупцем, укладено контракт №XN-01AV від 02.04.2025, за умовами якого постачальник продає, а покупець купує товар (п.1.1). Товар постачається партіями; кількість, асортимент, ціни на товар та інші деталі поставки узгоджуються сторонами в проформі-інвойсі та інвойсі; проформа-інвойс формується постачальником на підставі отриманої від покупця електронною поштою заявки на поставку партії товару (п.1.2). Проформа-інвойс, інвойс є невід`ємними частинами контракту та є належним чином оформленими за умови підписання їх зі сторони продавця (п.1.3).

Постачальник відвантажує товар в узгоджені додатково Сторонами терміни на умовах FOB відповідно до норм INCOTERMS 2020 (п.2.1); обов`язок по завантаженню товару на судно лежить на постачальнику (п.2.1.1); всі транспортні витрати з доставки товару до порту призначення, перевантаження і транспортування на склад, а також митного оформлення лягають на покупця (п.2.2).

Валютою контракту вважається USD (п.3.1); загальна сума контракту складається із суми інвойсів згідно з даного контракту (п.3.2); ціни на товари, що продаються по даному Контракту, вказуються в проформах інвойсах, інвойсах в доларах США. В ціну товарів включаються вартість упаковки, маркування. Страхування товару не здійснюється (п.3.3). Інвойси повинні містити наступну інформацію: a) умови поставки FOB, b) номер та дату даного контракту, c) країну походження товару, d) деталі відвантаження (кількість товару та його вартість), f) гарантійні умови, g) інша інформація або витрати за узгодженням сторін (п.3.4).

Оплата кожної партії товару проводиться покупцем в доларах - банківським переказом (SWIFT), одноразово або частинами, на умовах 100 % оплати до моменту розвантаження товару в порті призначення (п.4.1). Право власності на товар переходить до покупця від постачальника в момент завантаження товару на судно (п.4.4).

Згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) №X-G504-FY-ECO004 від 25.05.2025 покупець придбав у продавця товар загальною вартістю 34759,89 дол. США. В інвойсі зазначено країну походження товару Китай, умови поставки FOB Нінбо, умови оплати 100% оплати до моменту розвантаження товару в порті призначення, а також вказано, що в вартість додано пакування та маркування товару.

За пакувальним листом б/н від 25.05.2025 до комерційного інвойса №X-G504-FY-ECO004 партія складається зі 147 рулонів загальною вагою брутто 27710,40 кг, нетто 26815,40 кг, об`ємом 68 куб.м, у контейнері 40HC №MRSU5240839.

Відповідно до коносамента (Bill of lading) №ZH250500437 від 26.05.2025 товар у кількості 147 рулонів вагою брутто 27710,40 кг та об`ємом 68 куб.м прийнято до перевезення у порту завантаження Нінбо (Китай) для доставки до порту вивантаження Гданськ (Польща) з місцем доставки Тернопіль (Україна), судно BANGKOK EXPRESS/523W, дата навантаження на борт 01.06.2025, умови оплати фрахту FREIGHT COLLECT, контейнер MRSU5240839.

Проходження товаром митного оформлення в країні відправлення підтверджується митною декларацією Китайської Народної Республіки на експорт товарів №310120250517900126. У декларації зазначено номер контракту X-G504-FY-ECO004 та номер контейнера MRSU5240839.

Перевезення товару залізничним транспортом за маршрутом Гданськ Порт (Польща) Тернопіль (Україна) у контейнері MRSU5240839 підтверджується накладною УМВС №2151592139 від 09.08.2025.

Між ТОВ «ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ.ДІ», як виконавцем, та ТОВ «АВАЛЛОН», як замовником, укладено договір №02/25-1 від 02.04.2025 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів, за умовами якого виконавець зобов`язується за відповідну плату та за рахунок замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень.

Згідно з довідкою про транспортні витрати №837 від 08.08.2025, виданою ТОВ «ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ.ДІ», надано послугу перевезення вантажу (морський фрахт) за маршрутом з п.Шанхай, Китай до п.Гданськ, Польща, а також вивантаження з борту судна та операційні послуги у порту призначення, залізнична доставка вантажу з п.Гданськ до залізничної станції в м.Тернопіль, Україна, контейнер №MRSU5240839, 40HC, згідно з коносаментом B/L №ZH250500437. Вартість морського фрахту становить 75243,37 грн без ПДВ за 1х40HC; вартість залізничного перевезення за маршрутом Гданськ, Польща Медика, Польща 43529,22 грн без ПДВ за 1х40HC, за маршрутом Медика, Польща Тернопіль, Україна 18655,38 грн без ПДВ за 1х40HC; вартість сканування контейнера 6130,98 грн без ПДВ за 1х40HC; страхування вантажу не здійснювалось. На оплату наданих послуг виставлено рахунок-фактуру №837 від 08.08.2025.

Оплату за товар здійснено платіжною інструкцією в іноземній валюті №6 від 08.08.2025 на суму 34759,89 дол. США на користь SHAOXING XINYI ADHESIVE PRODUCTS CO.,LTD.

З метою митного оформлення товару декларант позивача ТОВ «Брокерська компанія «РЕДЛАЙН» 12.08.2025 о 09 год. 10 хв. подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №25UA209170069401U2, за якою до митного оформлення заявлено два товари, а саме: товар №1 (код УКТЗЕД 3919908060) плівка самоклеюча ПВХ (з продуктів по ліприєднання, адитивної полімеризації) у рулонах JUMBO: БОПП JUMBO рулони (в асортименті) 1280мм (1260мм придатних до експлутації) х3000-5080м х 38-45мкм (плівка+клей) 120 рул./23365,4 кг; двостороння стрічка 1020MM*300M біла/біла 10 рул./3060 м2/790 кг; двостороння стрічка 1040MM*300M чорна/синя 3 рул./936 м2/237 кг; вага брутто 25245,4 кг, вага нетто 24392,4 кг, ціна товару 30048,6900 дол. США; товар №2 (код УКТЗЕД 4811419000) стрічка з паперу з клеючим шаром на основі каучуку, призначена для захисту поверхонь під час малярних та штукатурних робіт, у рулонах: двостороння паперова стрічка 1020MM*1000M 10 рул./10200 м2; малярна рисова стрічка 990MM*2000M 4 рул./7920 м2; вага брутто 2465 кг, вага нетто 2423 кг, ціна товару 4711,2000 дол. США. Умови поставки FOB CN Ningbo, валюта і загальна сума за рахунком 34759,89 дол. США, обмінний курс 41,449.

Митну вартість товарів визначено за ціною договору (основним методом). Митна вартість товару №1 становить 1359280,83 грн, товару №2 206385,42 грн, разом 1565666,25 грн, що складається з фактурної вартості 34759,89 дол. США (1440762,68 грн) та заявлених декларантом складових митної вартості, що нараховуються до ціни договору, у сумі 124903,57 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач надав митному органу разом з митною декларацією №25UA209170069401U2 документи, зазначені у гр.44 митної декларації, а саме: пакувальний лист (Packing list) б/н від 25.05.2025; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №X-G504-FY-ECO004 від 25.05.2025; коносамент (Bill of lading) №ZH250500437 від 26.05.2025; накладну УМВС (SMGS consignment note (rail)) №2151592139 від 09.08.2025; декларацію про походження товару (Declaration of origin) №X-G504-FY-ECO004 від 25.05.2025; статус особи, яка подає митну декларацію, №2; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №837 від 08.08.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, №837 від 08.08.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №XN-01AV від 02.04.2025; договір про надання послуг митного брокера №002/05-2025 від 20.05.2025; договір (контракт) про перевезення №02/25-1 від 02.04.2025.

12.08.2025 о 10 год. 06 хв. відділ митного оформлення №1 митного поста «Городок» Львівської митниці надіслав декларанту повідомлення (ідентифікатор 7f204ab1-75d9-4f84-b11c-d721b781c5ab) про необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст.53 МК України, а саме: зовнішньоекономічного договору (контракту) або документа, який його замінює, та додатків до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування; транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписки з бухгалтерської документації; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; копії митної декларації країни відправлення; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митного органу декларант 12.08.2025 надав платіжну інструкцію №6 від 08.08.2025 та копію митної декларації країни відправлення №310120250517900126 від 22.05.2025, повідомивши, що інших документів не надає та просить оформити митну декларацію згідно з поданими документами.

За результатами опрацювання поданих документів Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900487/2 від 12.08.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/064198. Коригування стосується товару №1; митну вартість визначено за резервним методом на рівні 1,93 дол. США за кілограм, загальна сума 47077,33 дол. США за кількості 24392,4 кг.

У гр.33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900487/2 від 12.08.2025 зазначено: «В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Декларантом здійснюючи декларування оцінюваного товару самостійно визначено митну вартість таких товарів за основним методом тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та встановлено наступне: згідно п.1.2 Договору від 02.04.2025р. №XN-01AV товар постачається партіями. Кількість, асортимент, ціни на товар та інші деталі поставки узгоджуються Сторонами у проформі-інвойс та інвойсі, які згідно п.1.3. є невід`ємними частинами Контракту та є не залежним чином оформлені, за умови підписання їх зі сторони Продавця. До митного оформлення така проформа-інвойс не подана, що свідчить про наявність документів, які до митного оформлення декларантом не подавались, однак є такими які об`єктивно містять відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за товари. відповідно до п.4.1 Контракту від 02.04.2025р. №XN-01AV оплата кожної партії товару проводиться покупцем в доларах банківським переказом (SWIFT), одноразово або частинами на умовах 100% оплати до моменту розвантаження товару в порту призначення. Слід відмітити, що декларантом надано до митного оформлення банківську платіжну інструкцію №6 від 08.08.2025. однак даний платіжний документ не можливо співставити з вартістю оцінюваного товару у зв`язку з тим, що у гр.70 «призначення платежу» , зазначено лише Контракт, без конкретного посилання на товаросупровідний документ. Окрім того, сума перерахованих коштів згідно вище зазначеної платіжної інструкції не співпадає з вартістю оцінюваного товару. Відповідно до відкритих джерел (https://english.customs.gov.ch) китайських класифікаційних товарів, немає такого коду товару, який зазначений у експортній декларації №310120250518341808 від 22.05.2025р., що свідчить про факт недостовірності внесення даних у МД 25UA209170069401U2 від 12.08.2025р. У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом надіслано платіжне доручення, експортну декларацію. Інших документів на вимогу не надано. За результатами розгляду всіх наданих документів було встановлено неподання документів: проформу-інвойс, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій третій статті 53 МК, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару №1 «плівка», оформленого за МД №25UA500580005931U5 від 07.08.2025 р. Скоригована митна вартість склала 1,93 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі».

Не погодившись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до положень п.23, 24 ч.1 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з ч.1, 2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

З аналізу наведених норм вбачається, що положення ст.53 МК України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ст.318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 ст.54 МК України передбачено право органу доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (ч.2 ст.55 МК України).

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (ч.5 ст.55 МК України).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 та 3 ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним ч.2 ст.53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Неподання декларантом документів, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами.

Як установлено судом, позивач визначив митну вартість товару за ціною договору, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №X-G504-FY-ECO004 від 25.05.2025 на суму 34759,89 дол. США, та на підтвердження заявленої митної вартості надав митному органу разом з митною декларацією №25UA209170069401U2 документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України і зазначені у гр.44 митної декларації, а на вимогу митного органу додатково платіжну інструкцію в іноземній валюті №6 від 08.08.2025 та копію митної декларації країни відправлення №310120250517900126 від 22.05.2025.

Аналіз наданих позивачем документів дає підстави для висновку, що позивач до митного оформлення надав усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, передбачені ч.2 ст.53 МК України, які дають змогу визначити вартість товару за ціною договору. Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових).

Суд звертає увагу на те, що фактурна вартість партії товару за рахунком-фактурою (інвойсом) №X-G504-FY-ECO004 від 25.05.2025 (34759,89 дол. США) збігається із сумою, зазначеною у гр.22 митної декларації №25UA209170069401U2, із сумою товарних позицій митної декларації країни відправлення №310120250517900126 та із сумою платежу за платіжною інструкцією в іноземній валюті №6 від 08.08.2025. Кількість вантажних місць (147 рулонів), вага брутто (27710,40 кг) і вага нетто (26815,40 кг) є однаковими в рахунку-фактурі (інвойсі), пакувальному листі, коносаменті №ZH250500437 та митній декларації країни відправлення. Заявлена декларантом складова митної вартості, що нараховується до ціни договору (124903,57 грн), відповідає сумі витрат на морський фрахт (75243,37 грн), залізничне перевезення за маршрутом Гданськ, Польща Медика, Польща (43529,22 грн) та сканування контейнера (6130,98 грн) за довідкою про транспортні витрати №837 від 08.08.2025, тобто витрат, понесених до перетину митного кордону України.

Надаючи правову оцінку підставам, з яких відповідач не визнав заявлену митну вартість, суд керується таким.

Стосовно посилання відповідача на те, що згідно з п.1.2, 1.3 контракту №XN-01AV від 02.04.2025 кількість, асортимент, ціни на товар та інші деталі поставки узгоджуються сторонами у проформі-інвойсі та інвойсі, які є невід`ємними частинами контракту, проте до митного оформлення проформа-інвойс не подана, суд зазначає таке.

Згідно з п.3 ч.2 ст.53 МК України документом, який підтверджує митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу). З наведеної норми випливає, що рахунок-проформа подається лише у випадку, коли товар не є об`єктом купівлі-продажу. У цій справі товар придбано за зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу №XN-01AV від 02.04.2025, тобто є об`єктом купівлі-продажу, а тому документом, що підтверджує митну вартість, є рахунок-фактура (інвойс). Такий документ рахунок-фактуру (інвойс) №X-G504-FY-ECO004 від 25.05.2025 декларант подав до митного оформлення, і він містить усі відомості, передбачені п.3.4 контракту: умови поставки FOB, номер та дату контракту, країну походження товару, кількість товару та його вартість.

Суд вважає за необхідне зазначити, що рахунок-проформа за своїм змістом є комерційним документом, який містить відомості про кількість, ціну та вартість товару, але не є розрахунковим документом, бо не містить вимоги про сплату зазначеної в ньому суми, тому не виступає платіжним документом; у міжнародній практиці рахунок-проформа є товаросупровідним документом і на відміну від рахунку-фактури, одержувач рахунку-проформи не зобов`язаний оплачувати зазначену в ньому суму, відповідно і той, хто його складає, нічого не отримує.

Відтак відомості проформи-інвойса як попереднього документа не можуть мати переваги над відомостями остаточного розрахункового документа рахунку-фактури (інвойса), який і був поданий до митного оформлення. Відповідач не навів, які саме числові значення складових митної вартості не підтверджені документально або не піддаються обчисленню внаслідок неподання проформи-інвойса, та які відомості такого документа суперечили б відомостям рахунку-фактури (інвойса) №X-G504-FY-ECO004 від 25.05.2025.

Стосовно посилання відповідача на те, що сума перерахованих коштів згідно з платіжною інструкцією №6 від 08.08.2025 не співпадає з вартістю оцінюваного товару, суд зазначає таке.

Як підтверджується матеріалами справи, платіжною інструкцією в іноземній валюті №6 від 08.08.2025 позивач перерахував на користь SHAOXING XINYI ADHESIVE PRODUCTS CO.,LTD 34759,89 дол. США. Ця сума в повному обсязі відповідає загальній фактурній вартості партії товару за рахунком-фактурою (інвойсом) №X-G504-FY-ECO004 від 25.05.2025 (34759,89 дол. США) та сумі, зазначеній у гр.22 митної декларації №25UA209170069401U2.

Суд звертає увагу на те, що за митною декларацією №25UA209170069401U2 до митного оформлення заявлено два товари товар №1 вартістю 30048,69 дол. США та товар №2 вартістю 4711,20 дол. США, що в сукупності становить 34759,89 дол. США. Оскаржуване рішення стосується коригування митної вартості лише товару №1, тоді як платіж здійснено за всю партію. Відтак розбіжність, на яку вказує відповідач, є безпідставною і зумовлена порівнянням суми платежу за всю партію з вартістю однієї товарної позиції цієї ж партії. Жодного розрахунку, який би підтверджував наявність такої розбіжності, оскаржуване рішення та відзив не містять.

Стосовно посилання відповідача на те, що платіжну інструкцію №6 від 08.08.2025 неможливо співставити з вартістю оцінюваного товару, оскільки у гр.70 «призначення платежу» зазначено лише контракт без конкретного посилання на товаросупровідний документ, суд зазначає таке.

У призначенні платежу платіжної інструкції в іноземній валюті №6 від 08.08.2025 зазначено «prepayment for packaging materials Contract XN-01AV date 02.04.2025», тобто наведено реквізити зовнішньоекономічного контракту, на виконання якого здійснено платіж, а також найменування отримувача коштів SHAOXING XINYI ADHESIVE PRODUCTS CO.,LTD, що збігається з найменуванням продавця за контрактом та інвойсом. Платіжна інструкція містить відмітку АТ «Перший український міжнародний банк» від 08.08.2025 про проведення операції.

Верховний Суд у постанові від 29.12.2025 у справі №300/6315/24 з посиланням на висновки, викладені у постановах від 04.09.2020 у справі №826/26058/15 та від 15.04.2021 у справі №804/7757/16, зазначив, що для цілей ідентифікації спірної поставки товару достатнім є зазначення у платіжних документах реквізитів зовнішньоекономічного договору, а відсутність посилання на конкретний рахунок-фактуру (інвойс) за таких обставин не може сама по собі свідчити про недостовірність заявленої митної вартості.

Крім того, у постанові від 11.06.2019 у справі №813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються, у зв`язку з чим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю.

Стосовно посилання відповідача на п.2.4 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012, схваленої постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2, суд зазначає, що викладений у ньому висновок є умовним і застосовується лише тоді, коли відповідно до умов зовнішньоекономічного договору авансовий платіж мав здійснюватися лише після отримання декларантом рахунку-фактури (інвойса). Контракт №XN-01AV від 02.04.2025 такої послідовності не встановлює: згідно з п.4.1 оплата кожної партії товару проводиться покупцем одноразово або частинами на умовах 100% оплати до моменту розвантаження товару в порті призначення. Крім того, зазначена Довідка має рекомендаційний характер і не є джерелом права.

Стосовно посилання відповідача на те, що відповідно до відкритих джерел китайських класифікаційних товарів немає такого коду товару, який зазначений у експортній декларації №310120250518341808 від 22.05.2025, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, до митного оформлення подано митну декларацію країни відправлення №310120250517900126, що підтверджується гр.44 митної декларації №25UA209170069635U7 (код документа 9610, дата 22.05.2025), відповіддю декларанта на вимогу митного органу від 12.08.2025, а також гр.18 самого оскаржуваного рішення, в якій зазначено документ за кодом 9610 з номером 310120250517900126. Натомість у гр.33 оскаржуваного рішення відповідач оцінює експортну декларацію за іншим номером №310120250518341808. Тобто підставою для коригування митної вартості слугували відомості документа, який декларантом до митного оформлення не подавався, що свідчить про неврахування відповідачем усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення.

Крім того, відповідач не долучив до матеріалів справи жодного доказу на підтвердження цього твердження ні витягу, ні роздруківки з джерела, на яке він посилається. Зазначена в оскаржуваному рішенні адреса https://english.customs.gov.ch не є адресою офіційного вебсайту Головного митного управління Китайської Народної Республіки (english.customs.gov.cn). За таких обставин твердження відповідача не підтверджене належними та допустимими доказами.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що експортна декларація це документ, який підтверджує проходження товаром митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює таке оформлення. Позивач як імпортер не є суб`єктом заповнення експортної декларації країни відправлення і не несе відповідальності за дії митних органів іноземних держав чи за особливості оформлення таких документів; таку декларацію позивач подав митниці в тому вигляді, в якому отримав її від відправника. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.05.2023 у справі №140/6689/20, згідно з якими обов`язок заповнення граф митної декларації країни відправлення покладається на відправника.

До того ж копія митної декларації країни відправлення належить до додаткових документів, передбачених п.7 ч.3 ст.53 МК України, які подаються за наявності, і сама по собі не є документом, що підтверджує числові значення складових митної вартості. Водночас, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, митний орган повинен брати до уваги лише ті докази, що стосуються предмета доказування, яким є ціна товару та інші складові митної вартості товару, на що вказав Верховний Суд у постанові від 02.10.2025 у справі №140/12559/23.

Стосовно застосування відповідачем другорядного (резервного) методу визначення митної вартості суд зазначає таке.

Оскаржуване рішення не містить порівняльної характеристики товару, який ввозився позивачем, і товару за митною декларацією №25UA500580005931U5 від 07.08.2025, взятою митним органом за основу коригування. Відповідач обмежився зазначенням номера і дати цієї митної декларації та рівня скоригованої митної вартості (1,93 дол. США/кг), не навівши жодних відомостей про те, що товар у цьому джерелі є ідентичним або подібним (аналогічним) за виробником, торговельною маркою, технічними характеристиками, обсягом партії та умовами поставки до товару позивача, а також не навівши пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії, комерційні рівні та інші умови поставки.

Як вбачається з копії митної декларації №25UA500580005931U5 від 07.08.2025, доданої відповідачем до відзиву, за цією декларацією оформлено товар, відправником якого є SHAOXING GAOYANG PACKAGING PRODUCES CO.,LTD, а одержувачем ТОВ «БІСІ УКРАЇНА»; товаром №1 є плівки самоклейні з продуктів поліприєднання (адитивної полімеризації), в рулонах завширшки більш як 20 см BOPP ADHESIVE TAPE JUMBO ROLL 38mic(23+15)*1280mm(1260)*4000m CLEAR 45 рулонів, 55mic(28+27)*1280mm(1260)*4000m GREENISH 10 рулонів, DUCT TAPE JUMBO ROLL 150mic(27mesh)*1080mm(1060)*1000m SILVER 20 рулонів, 170mic(27mesh)*1080mm(1060)*1200m BLACK 5 рулонів; торговельна марка SHAOXING GAOYANG PACKAGING, виробник SHAOXING GAOYANG PACKAGING PRODUCES CO.,LTD; вага брутто 15545 кг, вага нетто 15385 кг, ціна товару 25450,4800 дол. США, митна вартість 1235557,50 грн.

Отже, товар за митною декларацією, взятою за основу коригування, вироблений іншим виробником, має іншу торговельну марку, інший асортимент та інші технічні характеристики, а обсяг партії (15385 кг нетто) майже вдвічі менший за обсяг оцінюваної партії товару №1 (24392,4 кг нетто). При цьому, як зазначено в самому оскаржуваному рішенні, коригування на обсяг партії товару та комерційні рівні не здійснювалося.

Разом з тим, у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а Верховний Суд зазначив, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених ч.2 ст.55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод; при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом. Аналогічний підхід до правозастосування при вирішенні близьких за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постанові від 16.01.2025 у справі №160/939/24.

Крім того, у постанові від 25.05.2021 у справі №520/10386/2020 Верховний Суд виснував, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Оскаржуване рішення таких пояснень не містить.

Суд зауважує, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого позивачем, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками відомостей про те, що подібний чи ідентичний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом. Аналогічний підхід до правозастосування при вирішенні близьких за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постанові від 27.02.2025 у справі №300/784/24, а також у постанові від 11.02.2026 у справі №560/2740/25, згідно з якою відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.

Стосовно доводів відповідача про те, що ним проводилися консультації з декларантом згідно зі ст.57 МК України, суд зазначає, що формальне посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Надіслане декларанту повідомлення від 12.08.2025 відтворює перелік документів, наведений у ч.3 ст.53 МК України, і не конкретизує, які саме документи слід подати декларанту для підтвердження задекларованої митної вартості та усунення виявлених розбіжностей. Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 14.06.2022 у справі №809/257/17.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, пункт 36, від 01.07.2003, вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Оскаржуване рішення відповідача таким критеріям не відповідає.

В контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд вважає, що в даному випадку контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в їх сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав для застосування другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства суд доходить висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржуваного рішення №UA209000/2025/900487/2 від 12.08.2025.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України унормовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за пред`явлення цього позову сплатив судовий збір у сумі 3028,00 грн згідно з платіжною інструкцією №566 від 14.10.2025.

За таких умов, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Керуючись ст.2, 72-77, 90, 134, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

у х в а л и в :

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАЛЛОН» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900487/2 від 12.08.2025.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАЛЛОН» сплачений судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАЛЛОН» (місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд.21, м. Київ, 01133; ЄДРПОУ 30616293).

Відповідач Львівська митниця (місцезнаходження: вул. Костюшка Т., буд.1, м. Львів, 79000; ЄДРПОУ 43971343).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна

Часті запитання

Який тип судового документу № 139314938 ?

Документ № 139314938 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 139314938 ?

Дата ухвалення - 28.08.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 139314938 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 139314938 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 139314938, Львівський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 139314938, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 28.08.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 139314938 відноситься до справи № 380/21070/25

Це рішення відноситься до справи № 380/21070/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 139314936
Наступний документ : 139314939