Ухвала суду № 139314917, 28.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 серпня 2026 рокусправа №380/17819/26Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Пустомитівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Пустомитівської міської ради (далі відповідач) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 02.12.2025 № 4659-ІХ розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 встановлено у розмірі 3 328 грн.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру, позивачем сплачується судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 к. як за одну позовну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивач подав позовну заяву через систему «Електронний суд».

Таким чином, за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру в електронній формі, позивачем сплачується судовий збір у розмірі 1 064 грн 96 к. як за одну позовну вимогу немайнового характеру.

Разом з тим, позивач 27.08.2026 (вх.№76270) подав клопотання, в якому просить звільнити його від сплати судового збору у зв`язку із скрутним матеріальним становищем.

В обґрунтування заяви зазначає, що він займається волонтерською діяльністю, від якої не отримує доходу, а збирає кошти на офіційний благодійний рахунок.

З даного приводу суддя зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, Законом № 3674-VI визначений перелік осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону № 3674-VI слідує, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Одночасно, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.

При цьому згідно з позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 №215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Тож, з наведеного слідує, що саме суду надана прерогатива на основі поданих стороною доказів вирішувати питання про наявність або відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору. Застосування вказаної пільги щодо сплати судового збору є правом суду, яке застосовується у разі, якщо майновий стан сторони не дозволяє їй сплатити судовий збір своєчасно і в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Положення Закону № 3674-VI не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає заяву або скаргу.

Вказане відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 18.03.2021 у справі № 824/1571/19-а та в постанові від 08.11.2023 у справі №120/969/23.

На підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору позивач подав до суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 28.03.2026 та довідку №81 від 26 березня 2026 року.

Водночас зазначений документ не дає повної інформації стосовно неможливості сплати позивачем судового збору, оскільки, зокрема лише факт відсутності у позивача доходів не є апріорі підтвердженням наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявник може отримувати дохід і з інших джерел, окрім заробітної плати, державної соціальної допомоги тощо.

Така правова позиція з даного питання висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 28.04.2022 у справі №9901/377/21.

Окрім того, в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 990/13/23 та від 20.02.2025 у справі №990/40/25 зазначено, що документ з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відображає лише інформацію про доходи скаржника, який, сам по собі не відображає скрутний майновий стан особи, яка подає скаргу.

Надані ОСОБА_1 до суду документи не містять інформації про наявність у позивача рухомого/нерухомого майна, не містять усієї інформації про наявність у позивача банківських рахунків та коштів на них, сукупного доходу родини тощо.

Щодо тверджень позивача на зайняття волонтерською діяльністю.

Звертаю увагу, що Порядком формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 30.10.2014 № 1089 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 листопада 2014 р. за № 1471/26248 (далі - Порядок) встановлюється механізм включення волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі - волонтер АТО та/або здійснення заходів із забезпечення НБО) до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та структура цього реєстру.

У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

волонтер АТО та/або здійснення заходів із забезпечення НБО - фізична особа - благодійник (громадянин України або іноземець чи особа без громадянства, яка перебуває в Україні на законних підставах), яка досягла вісімнадцятирічного віку, провадить волонтерську діяльність на добровільній та безоплатній основі, внесена до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації згідно з Податковим кодексом України (далі - Кодекс) та Законом, надає благодійну допомогу на користь осіб, визначених у підпунктах «а» та «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу;

Реєстр волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі - Реєстр) - база даних, яка містить інформацію про волонтерів АТО та/або здійснення заходів із забезпечення НБО, що ведеться Державною податковою службою України за структурою, наведеною у додатку 1.

Згідно з пунктом 2.5 Порядку про включення/відмову у включенні фізичної особи - благодійника до Реєстру на підставі заяви, поданої в електронній формі, фізичній особі - благодійнику направляється інформація у квитанції, у якій у разі відмови у включенні фізичної особи - благодійника до Реєстру зазначається підстава для відмови у включенні, а також інформація про право повторного подання такою особою заяви та вичерпна інформація про документи, які відповідно до законодавства підтверджують припинення обставин, що були підставою для виключення фізичної особи - благодійника з Реєстру (у разі відмови у включенні фізичної особи - благодійника до Реєстру на підставі абзацу п`ятого пункту 2.3 цього розділу).

Позивачем не надано доказів про внесення його, ОСОБА_1 , до Реєстру волонтерів.

У редакції пункту 2.2 Порядку (в редакції, що діяла до 21.07.2023) фізична особа - благодійник разом із заявою про включення/внесення змін до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації за формою № 1-РВ подає: оригінал та копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, або сторінки паспорта у формі книжечки/зворотного боку паспорта у формі картки, до якої внесені дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, або сторінки паспорта у формі книжечки, до якої внесена відмітка про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта або паспорта у формі картки, в якому проставлене слово «відмова», відповідно до яких фізична особа - благодійник обліковується в Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків/серією та номером паспорта у формі книжечки або номером паспорта у формі картки (далі - реєстраційний номер облікової картки/серія (за наявності) та номер паспорта);

довідки (довідку) про відкриття/закриття рахунка фізичною особою за формою № 4-РВ (додаток 4), що призначений для здійснення благодійної діяльності (крім рахунків, що були закриті до 21 листопада 2013 року).

У свою чергу, редакція Порядку, яка діє з 21.07.2023, не передбачає вимоги щодо надання вищевказаної довідки.

Вказане дає підстави стверджувати, що сам факт відкриття рахунку для здійснення благодійної діяльності та отримання довідки за формою № 4-РВ не свідчить про зайняття особи волонтерською діяльністю.

Водночас, вимога щодо отримання такої довідки після 21.07.2023 у Порядку відсутня, тому вказана довідка не є належним і допустимим доказом того, що ОСОБА_1 є волонтером і використовує вказаний рахунок саме з метою волонтерської діяльності.

Ба більше, статус волонтера відповідно до статті 5 Закону № 3674-VI не є підставою звільнення від сплати судового збору.

З огляду на вищевказане, суддя зазначає, що наведені у клопотанні ОСОБА_1 доводи та додані документи не свідчать про скрутне матеріальне становище позивача та необхідність відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати за подання позовної заяви у цій справі.

Як слідує зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено одну взаємопов`язану позовну вимогу немайнового характеру.

Позивач не додав до поданої через «Електронний суд» позовної заяви доказів сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом.

Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 1 064 грн 96 к. або подати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або належним чином підтверджують скрутне матеріальне становище на обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Зважаючи на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Для усунення вказаних недоліків і приведення позовної заяви у відповідність до вимог статті 161 КАС України, позивачу необхідно надати певний строк.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в :

У задоволені клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, відмовити повністю.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Пустомитівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

Позивачу протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, 2, 79018) оригіналу документа про сплату судового збору за подання позову немайнового характеру у розмірі 1 064 грн 96 к. за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Львів/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA128999980313101206084013951; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); відомча ознака: « 84» Окружні адміністративні суди : призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У разі невиконання вказівок судді по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачу відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Хома О. П.