Ухвала суду № 139313283, 28.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 серпня 2026 року Справа №160/25900/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

24.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, буд. 20А, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40108866), у якій просить:

- визнати протиправними дії Національної поліції України Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області в особі ГУНП в Дніпропетровській області Дніпровське районне управління поліції №2 відділ поліції №1 щодо віднесення ОСОБА_1 до категорії військовослужбовців та осіб, які самовільно залишили військову частину (СЗЧ), а також щодо проведення заходів з розшуку, та встановлення місцезнаходження;

- зобов`язати Національну поліцію України головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області в особі ГУНП в Дніпропетровській області Дніпровське районне управління поліції №2 відділ поліції №1 припинити заходи із розшуку, встановлення місця знаходження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовна заява обгрунтована тим, що дії Національної поліції України Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області в особі ГУНП в Дніпропетровській області Дніпровське районне управління поліції №2 відділ поліції №1 щодо віднесення ОСОБА_1 до категорії військовослужбовців та осіб, які самовільно залишили військову частину (СЗЧ), а також щодо проведення заходів з розшуку, та встановлення місцезнаходження є протиправними.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд робить висновок, що позовна заява подана з порушеннями вимог закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір №3674-VI від 08.07.2011 за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно абз. 4 ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" з 01.01.2026 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328,00 грн.

Також, суддя зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, за подання адміністративного позову з вимогою немайнового характеру, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

ОСОБА_1 в тексті позовної заяви заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, у якому зазначено, що відповідач припустився помилки, щодо визнання його СЗЧ. За помилку поліції платити свої кошти не вірно. Якщо суд вирішить відмовити у позові, сплачу судовий збір за подання позову. Тому є необхідність у відстроченні сплати судового збору.

Розглядаючи подане клопотання по суті, суддя зазначає

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 ст. 8 Закону №3674-VI встановлено право суду зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Суддя звертає увагу, що Законом №3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, розстрочення/відстрочення сплати судового збору, обов`язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суддя враховує, що Закон №3674-VI не містить вичерпного й чіткого визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку. Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору мотивовано тим, що відповідач припустився помилки, щодо визнання його СЗЧ. За помилку поліції платити свої кошти не вірно. Якщо суд вирішить відмовити у позові, сплачу судовий збір за подання позову. Тому є необхідність у відстроченні сплати судового збору.

Жодних доказів скрутного матеріального становища, або неможливості сплати судового збору, які можуть свідчити про право на пільги передбачені ст. 5 Закону України «Про судовий збір» або документи, на підставі яких можна застосувати норми ст. 8 Закону України «Про судовий збір» позивачем до позовної заяви не надано.

Враховуючи викладене, суддя робить висновок, що оскільки позивачем не долучено до клопотання про звільнення від сплати судового збору належних доказів на підтвердження його матеріального стану, а тому, у задоволенні такого клопотання слід відмовити.

Частинами 1-2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 133, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору у справі №160/25900/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів, з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом:

- надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1064,96 грн, сплаченого на реквізити: отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37988155, рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4, ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Р.З. Голобутовський