Рішення № 139313119, 24.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 рокуСправа №160/17185/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/17185/26 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427), третя особа-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «РІЕЛ-СЕРВІС-ПІВДЕНЬ» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 103, код ЄДРПОУ: 43082390), третя особа-2: Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» (49003, м. Дніпро, вул. 128-ї Бригади Тероборони, буд. 10, код ЄДРПОУ: 03113549) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), третя особа-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «РІЕЛ-СЕРВІС-ПІВДЕНЬ», третя особа-2: Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» , в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає в непроведенні призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20.03.2023 № 2980-ІХ «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» за зверненням ОСОБА_1 від 22.05.2025 року з приводу загибелі ІНФОРМАЦІЯ_1 о 05 год. 20 хв. в результаті ракетного обстрілу Центрального автомобільного вокзалу м. Дніпро вулиця 128 Бригади Тероборони буд. 10, її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , одноразову грошову допомогу за смерть її чоловіка, згідно із Законом України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України» від 20.03.2023 року № 2980-ІХ, у зв`язку з нещасним випадком, який стався 19.04.2024 року о 05 год. 20 хв. з ОСОБА_2 , при виконанні своїх службових обов`язків в Товаристві з обмеженою відповідальністю «РІЕЛ-СЕРВІС-ПІВДЕНЬ» (код ЄДРПОУ 43082390) в результаті ракетного обстрілу Центрального автомобільного вокзалу м. Дніпро вулиця 128 Бригади Тероборони буд. 10.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність бездіяльності відповідача щодо непризначення позивачу одноразової грошової допомоги. Позивач зазначає, що в результаті ракетного обстрілу загинув за місцем роботи її чоловік, в зв`язку з чим позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги згідно Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, шкоду працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 року №2980-IX. Відмова відповідача в призначенні та наданні одноразової грошової допомоги позивачці, як дружині загиблого, обумовлена тим, що до відповідача надійшла інформація про відсутність відомостей стосовно ТОВ «Рієл Сервіс Південь" в Реєстрі об`єктів критичної інфраструктури. Як вбачається з матеріалів Акту спеціального розслідування нещасного випадку що стався 19 квітня 2024 року о 05год.20 хв., комісія встановила що нещасний випадок з ОСОБА_2 стався безпосередньо на території центрального автомобільного вокзалу АДРЕСА_2 , і саме під час виконання останнім службових обов`язків, отже, логічним є те, що Центральний автовокзал м.Дніпро був безпосереднім місцем роботи загиблого ОСОБА_2 , адже в матеріалах наявний договір між ТОВ «Ріел-Сервіс-Південь», де був працевлаштованим ОСОБА_2 , та ТОВ «Дніпропетровське обласне автопідприємство автобусних станцій», якому належить або у якого знаходиться в оренді приміщення Центрального автовокзалу м.Дніпро. Сторона позивача звертає увагу суду, що Центральний автомобільний / вокзал м.Дніпра з його мільйонним населенням, на переконання сторони позивачки за своєю суттю та призначенням просто повинен мати всі ознаки та характеристики, які притаманні саме для об`єкту критичної інфраструктури, позивач не є спеціалістом, щоб встановлювати категорію критичності, але впевнена, що навіть під найменшу він все рівно підпадає, а отже зазначене вказує на те, що фактично загиблий в результаті ракетного обстрілу 19 червня 2025 року Центрального автовокзалу міста Дніпра Олійник Вадим Вячеславович був працівником об`єкту критичної інфраструктури, незважаючи на відсутність відповідного запису у Реєстрі об`єктів критичної інфраструктури. Отже, попри відсутність відомостей у Реєстрі об`єктів критичної інфраструктури, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наданих у справі, на загиблого ОСОБА_2 - чоловіка позивачки, смерть якого настала внаслідок військової агресії рф проти України, поширюються норми Закону № 2980-ІХ.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/17185/26 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №160/17185/26 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження). Витребувано додаткові докази від відповідача.

15 липня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». До клопотання долучені витребувані судом документи.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, копію ухвали та позовну заяву з додатками отримав завчасно, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Треті особи правом подачі письмових пояснень не скористались.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Згідно свідоцтва про шлюб від 09.08.2008 року позивач та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 09.08.2008 року.

Згідно свідоцтва про смерть від 22.04.2024 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

24 грудня 2024 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці складено акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 19 квітня 2024 року о 05:20 год в ПрАТ «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій) (далі Акт).

Акт складено щодо нещасного випадку, що стався у ТОВ «Ріел-Сервіс-Південь» на території ПрАТ «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» за адресою м. Дніпро, вул. 128-ї Бригади Тероборони, буд. 10. Виявлено 1 потерпілого, він же загиблий ОСОБА_2 (далі потерпілий), який займав посаду касира-контролера КПП. Виявлено, що смерть настала внаслідок вибухової травми у вигляді осколкових поранень голови, тулуба, обох верхніх та правої нижньої кінцівки з ушкодженням кісток скелету, внутрішніх органів, м`язів, сухожилків та кровоносних судин.

Згідно висновків Акту нещасний випадок з потерпілим стався під час виконання трудових обов`язків за режимом роботи установи, є пов`язаним з виробництвом, складається акт за формою Н-1/П та підлягає обліку на ТОВ «Ріел-Сервіс-Південь», оскільки потерпілий є працівником ТОВ «Ріел-Сервіс-Південь».

Листом відповідача від 27.05.2025 року №0400-010318-8/100563 позивачу повідомлено, що її звернення від 22.05.2025 року №22074 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги згідно Закону №2620-ІХ буде опрацьовано після отримання інформації про внесення ТОВ «Ріел-Сервіс-Південь» до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури.

Листом відповідача від 07.04.2026 року №0400-010311-8/61074 представнику позивача повідомлено, що відповідач надсилав запити щодо підтвердження факту віднесення ТОВ «Ріел-Сервіс-Південь» до об`єкта критичної інфраструктури, включення до відповідного реєстру. Згідно отриманих відповідей вказане ТОВ у реєстрі об`єктів критичної інфраструктури відсутнє, призначення одноразової допомоги позивачу не проводилось.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, шкоду працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 року №2980-IX (далі Закон №2980-IX) право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю мають особи з числа працівників операторів критичної інфраструктури, їх філій, представництв та/або осіб, постраждалих на об`єктах критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних, трудових) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.

У разі загибелі (смерті) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних, трудових) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю призначається і виплачується членам їхніх сімей.

До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, належить, зокрема, один із подружжя, який пережив загиблу (померлу) особу.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №2980-IX одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю призначається і виплачується за рішенням органу, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Визначений Кабінетом Міністрів України орган безоплатно в порядку електронної взаємодії отримує необхідну інформацію від державних органів, які є власниками (розпорядниками, держателями, володільцями, адміністраторами тощо) інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, у тому числі з Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру судових рішень, Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім`ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів тощо, про осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Порядок отримання інформації з реєстрів та інформаційних баз даних визначається розпорядником персональних даних, що містяться у відповідних реєстрах або базах даних.

За ч. 6 ст. 3 Закону №2980-IX порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок у частині прийняття адміністративних актів має відповідати положенням Закону України "Про адміністративну процедуру".

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану особам з числа працівників операторів критичної інфраструктури, їх філій, представництв та/або особам, постраждалим на об`єктах критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 року №1396 (далі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку встановлено, що отримувачі подають до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - уповноважений орган) заяву про призначення, виплату та доплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану особам з числа працівників операторів критичної інфраструктури, їх філій, представництв та/або особам, постраждалим на об`єктах критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (далі - заява), за формою згідно з додатком.

Згідно з п. 11 (в редакції, чинній станом на 22.05.2025 року) Порядку після отримання заяви з документами працівник уповноваженого органу здійснює заходи з ідентифікації отримувача шляхом отримання з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 10 цього Порядку, перевіряє зміст і належне оформлення документів, відповідність викладених у них відомостей про отримувача, сканує документи, які надано в оригіналі, та повертає їх отримувачу.

Для встановлення факту віднесення об`єкта інфраструктури, на якому служить/працює (служила/працювала) особа, зазначена у частині першій статті 1 Закону, до об`єкта критичної інфраструктури працівник уповноваженого органу надсилає до уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури письмовий запит щодо надання інформації про включення об`єкта до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури та набуття ним правового статусу об`єкта критичної інфраструктури.

Для цілей цього Порядку до об`єктів критичної інфраструктури належать об`єкти інфраструктури, які зазнали уражень внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 р. воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, за умови, що такі об`єкти після збройного нападу включені до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури та набули правового статусу об`єкта критичної інфраструктури.

Згідно з п. 11 діючої редакції Порядку після отримання заяви з документами працівник уповноваженого органу інформує отримувача (із врученням письмового повідомлення) про кількість прийнятих документів і дати їх прийняття, здійснює заходи з ідентифікації отримувача шляхом отримання з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 10 цього Порядку, перевіряє зміст і належне оформлення документів, відповідність викладених у них відомостей про отримувача, сканує документи, які надано в оригіналі, та повертає їх отримувачу.

У разі відсутності відомостей у відповідних інформаційних системах або неможливості їх отримання в порядку, передбаченому абзацом першим цього пункту, працівник уповноваженого органу надсилає до державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, у володінні яких перебуває інформація, необхідна для призначення одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, письмовий запит щодо надання необхідних відомостей.

Для встановлення факту віднесення оператора інфраструктури та/або об`єкта інфраструктури, у якого/на якому служить/працює (служила/працювала)/отримала ушкодження здоров`я під час виконання посадових (службових, професійних, трудових) обов`язків особа, зазначена в частині першій статті 1 Закону, до оператора критичної інфраструктури/об`єкта критичної інфраструктури працівник уповноваженого органу надсилає до уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури письмовий запит щодо надання інформації про включення оператора інфраструктури та/або об`єкта інфраструктури до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури та набуття об`єктом інфраструктури правового статусу об`єкта критичної інфраструктури.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Позиція позивача фактично викладена на ст. 6 позовної заяви позивач стверджує, що безпосереднім місцем роботи потерпілого був Центральний автовокзал м. Дніпро, який очевидно відповідає вимогам до об`єкту критичної інфраструктури. Тому незважаючи на записи у Реєстрі об`єктів критичної інфраструктури фактично потерпілий був працівником об`єкту критичної інфраструктури.

Суд визнає такий підхід таким, що суперечить п. 11 Порядку.

Передусім слід зазначити, що в усіх редакціях ця норма права встановлює зв`язок потерпілої особи з підприємством де він працював/служив. Зазначене є цілком логічним, оскільки згаданий автовокзал містить приміщення і об`єктів ресторанного та торговельного господарства, які за запропонованим підходом теж мали б вважатися критичною інфраструктурою лише за критерієм місця розташування.

Разом з цим, за п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про критичну інфраструктуру» об`єкти критичної інфраструктури - об`єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам.

Тобто, законодавець використовує функціональний критерій. Як наслідок, підхід позивача щодо визначення критичності лише виходячи з місцезнаходження об`єкта є помилковим.

Окрім цього, позивач в цілому не врахував, що відповідач не має повноважень самостійно визначати об`єкти такими, що належать або не належать до критичної інфраструктури. Пункт 11 Порядку прямо визначає поведінку відповідача направити запит для перевірки цієї обставини. Відповідно, відповідач не міг сам вирішити це питання за будь-яким критерієм (ані за місцезнаходженням, ані за функціональним критерієм).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України). Принцип законності в Україні належить до переліку конституційних. Частина друга ст. 6, частина друга ст. 19, пункт 12 частини першої ст. 92 Конституції України передбачають, що органи державної влади та місцевого самоврядування діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України. Це означає, що виключно законом визначаються повноваження, організація та порядок діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. Ці органи діють у відповідності до режиму, за яким їм дозволено тільки те, що передбачено законом.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2024 року у справі №340/4709/23.

Таким чином, в разі вчинення відповідачем дій, про які просить позивач, було б допущено порушення принцип законності, адже відповідач в порушення встановленої процедури вчиняв би дії на власний розсуд, не маючи для цього відповідних повноважень.

Щодо поведінки відповідача в даній справі суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Вагомими є юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2022 року у справі №9901/480/19.

Відповідач надав до суду копії 11 листів-відповідей Департаменту критичної інфраструктури адміністрації Держспецзв`язку (датовані від 12.08.2025 року до 04.06.2026 року), якими повідомлено тотожні відомості:

«інформація про об`єкт, розташований за фактичною адресою: вул. Соборна, буд. 103. м. Павлоград, Дніпропетровська область, оператора критичної інфраструктури ТОВ "Ріел-Сервіс-Південь" у Реєстрі об`єктів критичної інфраструктури відсутня».

Отже, в розпорядженні відповідача відсутня необхідна інформація для призначення позивачу спірної одноразової грошової допомоги в зв`язку з загибеллю її чоловіка. Як наслідок, відповідачем не вчинено протиправної бездіяльності.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.

В зв`язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «РІЕЛ-СЕРВІС-ПІВДЕНЬ», третя особа-2: Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко