Рішення № 139312542, 27.08.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

27 серпня 2026 рокуСправа № 331/4439/26

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Губанова Р.О.,

секретарка судового засідання Владиченко І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в заочному порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості.

Короткий зміст позову, рух справи.

21 травня 2026 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшов зазначений цивільний позов.

Узагальненими доводами позовної заяви є те, що в рамках проекту Monobank, відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках Monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень.

30.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 30.09.2024 та встановивши мобільний додаток Monobank, отримав розрахункову карту та відкрив розрахунковий рахунок. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом. Збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості) - 6,2% на місяць (74,4 %).

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені обов`язки перед банком не виконав, порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість, яка становить загальну суму 81861,82 грн, зокрема: залишок заборгованості за наданим кредитом 53558,47 грн, заборгованість за порушення грошового зобов`язання 17423,3 грн; заборгованість за пенею 10880,05 грн.

Виходячи з наведеного, посилаючись на норми ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 598, 599, 610, ч.2 ст. 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором в сумі 81861,82 грн, а також понесені судові витрати.

До позовної заяви додано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, у якому також зазначено що позивач не заперечує проти заочного розгляд справи.

Ухвалою судді від 01.06.2026 відкрито провадження у справі, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив і заперечень та вирішено провести розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження вважається отриманою відповідачем відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України 08.06.2026.

Відповідач у встановлений судом строк не подав відзиву.

Ухвалою суду від 07.07.2026 визнано обов`язковою явку представника позивача.

Вказана ухвала не виконана, натомість представником позивача подано повторне клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Сторони в судове засідання не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Будь-яких інших заяв чи клопотань сторонами не подано.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права.

30.09.2024 відповідач звернувся до АТ «Універсал Банк» з анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану у мобільному додатку. Вказана анкета-заява до договору про надання банківських послуг від 30.09.2024 підписана відповідачем шляхом накладення електронного підпису у мобільному додатку Monobank.

В анкеті-заяві відповідач просив відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на її ім`я (пункт 1), встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному застосунку (пункт 2).

У пункті 2 анкети-заяви сторони також погодили, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом.

ОСОБА_1 погодився з тим, що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг Monobank, з підписанням якого в мобільному застосунку договір набуває чинності (пункт 5 анкети-заяви).

Відповідач електронним підписом 30.09.2024 підписав запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг Monobank (далі - запевнення клієнта), а також паспорт споживчого кредиту чорної картки Monobank.

Відповідно до пункту 1 запевнення клієнта, підписуючи власним удосконаленим електронним підписом у мобільному застосунку це запевнення клієнта, що є невід`ємною частиною анкети-заяви до договору, відповідач підтвердив отримання примірника договору в мобільному застосунку Monobank; підтвердив своє ознайомлення та згоду з умовами договору, згідно з яким буде здійснюватися відкриття та обслуговування її рахунків, розміщення нею вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; підтвердила укладання нею договору; зобов`язалася виконувати умови договору; підтвердила, що інформація, передбачена Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Законом України «Про платіжні послуги», йому надана шляхом її розміщення у договорі та на офіційному сайті банку.

ОСОБА_1 своїм підписом прийняв пропозицію АТ «Універсал Банк» та погодився з тим, що анкета-заява разом із умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконало у повному обсязі, відкривши поточний рахунок та встановивши кредитний ліміт у сумі 4000,00 грн на платіжну картку НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про наявність рахунку від 06.04.2026 та довідкою про розмір встановленого ліміту від 06.04.2026.

Після підписання анкети-заяви та запевнення клієнта відповідач взяв на себе зобов`язання оплачувати послуги АТ «Універсал Банк», що виникають у результаті використання платіжних карток, згідно з тарифами.

Відповідач користувалася кредитними коштами та періодично вносив кошти у рахунок погашення заборгованості, що підтверджується випискою з рахунку за період з 30.09.2024 до 01.04.2026, втім в подальшому перестав виконувати умови кредитного договору, в результаті чого виникла заборгованість.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку у зв`язку з порушенням умов договору про надання банківських послуг від 30.09.2026 заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» становить 81861,82 грн, зокрема: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) - 53558,47грн, заборгованість за пенею - 10880,05 грн, заборгованість за порушення грошового зобов`язання - 17423,3 грн.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підставі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав суду заперечень на позов та будь-яких доказів на їх підтвердження.

Матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання банківських послуг.

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що всі дії, вчинені від імені відповідача, вчинені не нею, матеріали справи не містять. Зібраними у справі доказами підтверджено, що договір про надання банківських послуг укладений з дотриманням вимог закону.

Окрім того, представником АТ «Універсал Банк» надано виписку про рух коштів по особовому рахунку відповідача, яка містить інформацію про здійснені відповідачем операції по картці за період з 30.09.2024 до 01.04.2026.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку (пункт 62 розділу IV Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75).

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею, необхідно зазначити таке.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23.

Загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) за своєю суттю є нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, під час тлумачення норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Договір про надання банківських послуг укладено 30.09.2024 під час дії воєнного стану, отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням відповідачем грошових зобов`язань, що випливають з укладеного між сторонами договору, наявність яких та розмір встановлено під час розгляду справи, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З урахуванням викладеного, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 10880,05 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суд зазначає таке.

Із розрахунку заборгованості та пояснень позивача вбачається, що заборгованість за порушення грошового зобов`язання в сумі 17423,3 грн нарахована ним на залишок простроченої заборгованості за період прострочення у вигляді відсотків річних від простроченої суми. При цьому, як зазначено у позовній заяві та поясненні до виписки про рух коштів на рахунку, на підставі підпункту 8.20 пункту 8 розділу I Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» позивач за несвоєчасне виконання клієнтом вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом, що свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, керуючись статтею 625 ЦК України, нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 74,4 % процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Таким чином, заборгованість за порушення грошового зобов`язання у сумі 17423,3 грн за своєю правовою природою є відповідальністю, визначеною статтею 625 ЦК України, оскільки становить проценти річних, нараховані на прострочену суму грошового зобов`язання за час прострочення.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, як зазначено вище, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Отже, законодавець прямо передбачив, що на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник за кредитним договором звільняється не лише від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені), а й від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, тобто від обов`язку сплати інфляційних втрат та процентів річних, нарахованих на прострочену суму грошового зобов`язання.

Договір про надання банківських послуг укладено 30.09.2024, а заборгованість за порушення грошового зобов`язання нарахована позивачем за період прострочення, що мав місце під час дії воєнного стану в Україні. Відтак до цих правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких відповідач звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України.

За таких обставин відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за порушення грошового зобов`язання у сумі 17423,30 грн, нарахованої на підставі статті 625 ЦК України.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в сумі 53558,47 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги слід задовольнити частково.

Розподіл судових витрат.

За правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1), інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 2).

До позовної заяви додано платіжне доручення № 54522937356 від 24.04.2026, якою підтверджується сплата позивачем судового збору в сумі 3328,00 грн.

Суд задовольнив позовні вимоги частково, на суму 53558,47 грн, що дорівнює 65,43 %.

Отже сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить: 3328,00*65,43 % = 2177,51 грн.

Інші документально підтверджені судові витрати в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 - 284, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість в сумі 53558 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот п`ятдесят вісім) грн 47 коп.

В задоволенні решти позову, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» витрати на сплату судового збору в сумі 2177 (дві тисячі сто сімдесят сім) грн 51 коп.

Реквізити учасників справи:

- позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК», 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, ідентифікаційний код: 21133352;

- відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

СуддяР.О. Губанов