Ухвала суду № 139312537, 14.08.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9615/26

провадження № 2/753/10882/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2026 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Кулика С.В., при секретарі Мірошниченко І.Р., за участю прокурора Стафійчук І.С., представника відповідача Папенко Р.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом заступника керівника Дарницької окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні об`єктом екомережі-земельною ділянкою водного фонду,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом заступника керівника Дарницької окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні об`єктом екомережі-земельною ділянкою водного фонду.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без руху, в обґрунтування клопотання зазначено, що позивачем зокрема заявлено вимогу зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) усунути перешкоди територіальний громаді міста Києва в особі Київської міської ради у праві користування та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,1 га, розташованої по АДРЕСА_2 та повернути земельну ділянку шляхом звільнення за власний рахунок від розташованого на ній майна: металевого контейнеру, бетонних плит, залишків будівельного матеріалу та паркану. Зазначено, що в останньому абзаці слово «та» застосовано як єднальний сполучник, який використаний для з`єднання однорідних членів речень. При цьому в частині речення щодо «усунення перешкод» вказано кому - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, але в іншій частині речення «повернути земельну ділянку» не вказано кому повернути. Це свідчить про неоднорідність вимог і вказує на інший спосіб захисту «імовірно» порушених прав. А вимога про зобов`язання повернути земельну ділянку шляхом звільнення від розташованого на ній майна відноситься до такого способу захисту цивільного права - як примусове виконання обов`язку в натурі. З вказаного вбачається, що в позові заявлено не три а чотири вимоги, проте позивачем сплачено судовий збір за три позовні вимоги. Крім того зазначено, що у позові невірно зазначено поштовий індекс. У зв`язку з чим просив залишити позов без руху.

Прокурор в судовому засіданні проти залишення позову без руху заперечувала, зазначила що недоліки щодо поштового індексу вже усунуті. Щодо судового збору зазначила, що у позовній заяві, спірні правовідносини пов`язані з необхідністю захисту права територіальної громади міста Києва на вільне користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності. При цьому належним способом захисту визначено саме усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, шляхом вчинення конкретних дій, необхідних для відновлення можливості власника реалізовувати свої правомочності. У позовній заяві зазначено, що перелічені дії спрямовані на досягнення єдиного правового результату - поновлення порушеного права територіальної громади на земельну ділянку та усунення перешкод у користуванні й розпорядженні нею. При цьому повернення земельної ділянки шляхом її звільнення від металевого контейнера, бетонних плит, залишків будівельного матеріалу та паркану не заявлялося як окрема, самостійна мета позову. Навпаки, така вимога визначена саме як спосіб приведення земельної ділянки у придатний для використання стан та фактичного усунення існуючих перешкод у реалізації прав її власника.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Аналізуючи матеріали справи, суд враховує, що зазначення у прохальній частині позовної заяви про повернення земельної ділянки шляхом звільнення за власний рахунок від розташованого на ній майна у контексті заявленого предмета спору не свідчить про пред`явлення окремої, самостійної позовної вимоги, за яку підлягав би додатковій сплаті судовий збір.Інші недоліки позовної зави усунуті.

За таких обставин суд не встановив передбачених частиною одинадцятою статті 187 ЦПК України підстав для залишення позовної заяви без руху, відтак клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 187, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без руху - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Кулик