Єдиний державний реєстр судових рішень
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/47268/26-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2026 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 , який бере участь у судовому заданні в режимі відеоконференції,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дітину, з вищою освітою, працюючого на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції Роменського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 42026000000001078 від 19.08.2026 за підозрою ОСОБА_5 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
УСТАНОВИВ:
Короткий виклад вимог клопотання
До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 27.10.2026 включно, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840 грн, з покладенням на підозрюваного у разі внесення застави обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000001078, у межах якого встановлено такі обставини. Наказом № 255 о/с від 21.05.2026 ОСОБА_5 призначений на посаду заступника начальника сектору кримінальної поліції Роменського РВП ГУНП в Сумській області, тобто, у розумінні ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та примітки 2 до ст. 368 КК України, є службовою особою, яка займає відповідальне становище. У серпні 2026 року у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 за невжиття заходів по його затриманню та повідомленню Військової служби правопорядку Збройних Сил України про його місцеперебування у зв`язку із самовільним залишенням військової частини. Реалізуючи цей умисел, 13.08.2026 ОСОБА_5 під час зустрічі з ОСОБА_6 у мікрорайоні Процівська м. Ромни висунув вимогу надати неправомірну вигоду у розмірі 6 000 доларів США, а після відмови зменшив цю суму до 2 000 доларів США, на що ОСОБА_6 , усвідомлюючи можливість свого затримання за сприяння ОСОБА_5 , погодився. 26.08.2026 приблизно о 15 годині ОСОБА_5 в районі буд. № 14 по вул. Щербакова в м. Ромни повторив вимогу щодо передачі неправомірної вигоди у розмірі 2 000 доларів США та обумовив її передачу на 27.08.2026. 27.08.2026 приблизно о 16 годині ОСОБА_5 на службовому автомобілі Citroen C-Elysee, н.з. НОМЕР_1 , приїхав до вказаного місця, де одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у сумі 90 000 грн, що за курсом Національного банку України станом на 27.08.2026 складало 2 019 доларів США. Після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_5 зник у невідомому напрямку, у зв`язку з чим 28.08.2026 о 12 год 04 хв був встановлений та затриманий у порядку, передбаченому ст. 615 КПК України, у будинку АДРЕСА_2 . 28.08.2026 о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Обґрунтовуючи наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор послався на тяжкість інкримінованого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років; на факт того, що після вчинення інкримінованого діяння ОСОБА_5 зник у невідомому напрямку; на незавершеність збору доказів у провадженні, у тому числі щодо кола осіб, які могли бути причетні до одержання неправомірної вигоди; на необхідність забезпечення незмінності показань свідка ОСОБА_6 та інших ще не допитаних осіб; на службове становище підозрюваного, яке, за версією слідства, може бути використано ним для впливу на учасників кримінального провадження та перешкоджання його провадженню іншим чином.
Позиція учасників кримінального провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав, у ньому викладених. Прокурор додатково звернув увагу слідчого судді на те, що після одержання неправомірної вигоди підозрюваний з місця події втік, і був виявлений та затриманий вже в іншому місці, що об`єктивно свідчить про реальність ризику його переховування від органу досудового розслідування. Прокурор зазначив також, що вчиненню інкримінованого діяння сприяло саме службове становище ОСОБА_5 , яке він продовжує обіймати на момент розгляду клопотання; що підозрюваний як діючий співробітник оперативного підрозділу кримінальної поліції обізнаний з тактикою проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, що створює реальну можливість вчинення ним впливу на свідка ОСОБА_6 у спосіб, який ускладнить його виявлення. Крім того, прокурор наголосив, що досудове розслідування перебуває на початковому етапі, значний обсяг слідчих (розшукових) дій ще не проведений, коло осіб, причетних до діяльності підозрюваного, не встановлене у повному обсязі, у зв`язку з чим будь-який запобіжний захід, менш суворий, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання завдань кримінального провадження. Прокурор наполягав на застосуванні тримання під вартою з альтернативою у виді застави у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 , який брав участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, - по суті необхідності застосування щодо його підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечень не висловив, зазначивши, що з огляду на обставини провадження це, ймовірно, є неминучим. Разом із тим захисник просив зменшити розмір застави, який пропонується стороною обвинувачення, з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного. На обґрунтування захисник вказав, що ОСОБА_5 фактично утримує одну неповнолітню дитину, а також повнолітнього сина-студента, на користь якого добровільно сплачує кошти на його утримання під час навчання; дружина підозрюваного має інвалідність 3 групи із загального захворювання, а захворювання, яким вона страждає, потребує постійного та вартісного медикаментозного лікування; обоє батьків підозрюваного є пенсіонерами за віком і самі потребують матеріальної підтримки. За таких обставин, на думку захисника, застава у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде становити для родини підозрюваного надмірний матеріальний тягар і фактично унеможливить її внесення, у зв`язку з чим захисник просив зменшити розмір застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Захисник наголосив, що підозрюваний не має наміру ухилятися від слідства чи суду та готовий сприяти встановленню обставин провадження.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що вважає інкриміноване йому діяння результатом провокативних дій з боку співробітників правоохоронних органів. Зазначив, що з ОСОБА_6 та його родиною знайомий давно, стосунків, які б давали підстави для висунення до нього вимог майнового характеру, з ОСОБА_6 не мав. За версією підозрюваного, 27.08.2026 ОСОБА_6 самостійно приїхав до нього, маючи при собі барсетку, повідомив, що привіз йому кошти, та залишив грошові кошти в його автомобілі. Підозрюваний вилучив ці грошові кошти з автомобіля, поставив ОСОБА_6 запитання щодо мотивів їх передачі та викинув їх.Підозрюваний вважає, що ці обставини свідчать про створення штучних умов для його викриття, винним себе у інкримінованому кримінальному правопорушенні не визнає та просить обрати щодо нього запобіжний захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства. Переховуватися наміру не має.
Обставини, встановлені слідчим суддею, норми права, які підлягають до застосування та мотиви слідчого судді
Слідчий суддя, заслухавши сторін, дослідивши подані матеріали, вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам ухилитися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те, у якому підозрюється особа. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно зі ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам.
Оцінюючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить із такого. Матеріали, надані стороною обвинувачення, - зокрема заява ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення від 19.08.2026; матеріали оперативного підрозділу УСБУ в Сумській області на виконання доручення прокурора щодо встановлених обставин кримінального правопорушення та осіб, причетних до його вчинення, від 20.08.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 28.08.2026; протокол огляду майна, цінностей, грошових коштів від 27.08.2026; протокол вручення ідентифікованих коштів ОСОБА_6 від 27.08.2026; протокол огляду місця події від 27.08.2026, проведеного на ділянці місцевості в районі буд. № 14 по вул. Щербакова в м. Ромни Сумської області, згідно з яким було вилучено заздалегідь ідентифіковані грошові кошти в сумі 90 000 грн; протоколи допиту свідка ОСОБА_6 та протокол допиту свідка ОСОБА_7 ; посадова інструкція заступника начальника сектору кримінальної поліції Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_5 ; наказ № 255 о/с від 21.05.2026 про призначення ОСОБА_5 на займану посаду - у своїй сукупності на цій стадії провадження є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри у розумінні ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», § 32) в тому, що ОСОБА_5 міг бути причетним до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Слідчий суддя враховує, що на цій стадії провадження оцінка доказів здійснюється не з точки зору їх достатності для ухвалення обвинувального вироку, а лише в межах, необхідних для перевірки наявності обґрунтованої підозри. Наведена підозрюваним у судовому засіданні альтернативна версія обставин передачі грошових коштів, а також його довід про заінтересованість свідка ОСОБА_6 з огляду на становище останнього як військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину, стосуються по суті питання винуватості особи у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні і підлягають перевірці за результатами всебічного дослідження доказів у ході досудового розслідування та судового розгляду; на цій стадії провадження ці доводи не спростовують обґрунтованості підозри для цілей ст. 5 Конвенції.
Стосовно ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує таке.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органу досудового розслідування та суду), у цьому провадженні знайшов реальне підтвердження. На відміну від ситуацій, коли можливість переховування виводиться виключно з тяжкості можливого покарання, у цьому провадженні йдеться не про гіпотетичну, а про фактичну поведінку підозрюваного після вчинення інкримінованого йому діяння. Як убачається з матеріалів клопотання та як окремо звернув увагу прокурор у судовому засіданні, після одержання неправомірної вигоди 27.08.2026 ОСОБА_5 з місця події зник у невідомому напрямку, у зв`язку з чим його місцезнаходження було встановлено лише наступного дня, 28.08.2026 о 12 год 04 хв, а затримання здійснено у порядку, передбаченому ст. 615 КПК України, за адресою, що не є адресою його реєстрації чи фактичного проживання. Такі дії підозрюваного не можна пояснити випадковими обставинами, оскільки вони мали цілеспрямований характер. У сукупності з тяжкістю інкримінованого діяння, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином і за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, зазначене свідчить про реальність, а не абстрактність цього ризику. Заява захисника про те, що підозрюваний не має наміру ухилятися від слідства та готовий сприяти встановленню обставин провадження, з огляду на встановлену фактичну поведінку підозрюваного безпосередньо після вчинення інкримінованого діяння, слідчим суддею до уваги не приймається.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконного впливу на свідків), також знайшов достатнє підтвердження. Показання свідка ОСОБА_6 є істотним доказом щодо обставин виникнення умислу на одержання неправомірної вигоди, змісту вимог, висунутих ОСОБА_5 , та обставин передачі неправомірної вигоди. Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 на момент розгляду клопотання продовжує обіймати посаду заступника начальника сектору кримінальної поліції Роменського РВП ГУНП в Сумській області, тобто має службові повноваження та безпосередній вплив у межах того ж адміністративно-територіального утворення, у якому проживає свідок ОСОБА_6 . Сам характер інкримінованого діяння, за версією слідства, полягав у використанні підозрюваним свого службового становища для вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_6 з погрозою повідомлення органів Військової служби правопорядку про його місцеперебування. Крім того, слідчий суддя враховує обґрунтований довід прокурора про те, що підозрюваний як діючий співробітник оперативного підрозділу кримінальної поліції обізнаний з тактикою проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, що об`єктивно розширює його можливості впливу на свідка у спосіб, який ускладнює виявлення такого впливу. За таких обставин перебування підозрюваного поза межами установи попереднього ув`язнення створює реальну можливість вчинення ним впливу на свідка ОСОБА_6 до моменту закріплення його показань у судовому засіданні.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином), слідчий суддя визнає таким, що знайшов підтвердження з огляду на початковий етап досудового розслідування та значний обсяг подальших слідчих (розшукових) дій, які підлягають проведенню, у тому числі допитів осіб з числа співробітників Роменського РВП ГУНП в Сумській області, які перебували у службовому підпорядкуванні ОСОБА_5 , встановлення джерела походження грошових коштів, які підозрюваний, за версією слідства, планував використати як неправомірну вигоду, та можливих співучасників. Службове становище підозрюваного, коло його ділових та професійних контактів у правоохоронних органах регіону, а також його фахова обізнаність із методами документування протиправної діяльності створюють об`єктивну можливість втручання у процес досудового розслідування.
Разом із тим слідчий суддя враховує обставини, що характеризують особу підозрюваного та його сімейний стан, які безпосередньо впливають на визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу. ОСОБА_5 є громадянином України, має вищу освіту, одружений, раніше не судимий, до затримання мав постійне місце роботи. За поясненнями сторони захисту, які підтверджуються поданими до суду документами, на утриманні підозрюваного перебувають одна неповнолітня дитина, а також повнолітній син, який продовжує здобувати освіту і на утримання якого підозрюваний добровільно сплачує кошти. Дружина підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з поданим пенсійним посвідченням є отримувачем пенсії по інвалідності 3 групи із загального захворювання, встановленої безстроково, а захворювання, яким вона страждає, за твердженням сторони захисту, потребує постійного медикаментозного лікування, що об`єктивно збільшує постійні витрати родини. Батьки підозрюваного - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 від 20.12.2019), та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (пенсійне посвідчення серії НОМЕР_3 від 26.02.2020), обоє є отримувачами пенсії за віком. Наведене у сукупності свідчить, що підозрюваний фактично є єдиним працездатним членом розширеної сім`ї з регулярним доходом, від якого залежить матеріальне забезпечення дружини з інвалідністю, неповнолітньої дитини, повнолітнього сина-студента, а також підтримання батьків-пенсіонерів.
Оцінюючи достатність більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя доходить висновку, що особисте зобов`язання, особиста порука та домашній арешт на цій стадії провадження не здатні у повному обсязі забезпечити мету, визначену ст. 177 КПК України. Слідчий суддя враховує, що після вчинення інкримінованого діяння підозрюваний фактично залишив своє звичайне місце перебування і був виявлений лише наступного дня, що об`єктивно підтверджує неефективність застосування щодо нього тих запобіжних заходів, які ґрунтуються на самообмеженні або обмеженому фактичному контролі. Крім того, з огляду на службове становище підозрюваного, характер його зв`язків у правоохоронних органах регіону та його фахову обізнаність з тактикою документування протиправної діяльності, домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю не забезпечить неможливості впливу на свідка ОСОБА_6 та інших ще не допитаних осіб. По суті, необхідність застосування щодо підозрюваного тримання під вартою у судовому засіданні визнав і сам захисник.
Водночас слідчий суддя вважає, що встановлені у цьому провадженні ризики можуть бути забезпечені запобіжним заходом у виді тримання під вартою з обов`язковим визначенням розміру застави у розумінні ч. 3 ст. 183 КПК України. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, встановлюється у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя керується Рішенням Конституційного Суду України від 21 липня 2026 року № 9-р(ІІ)/2026, згідно з яким застава як альтернатива триманню під вартою підлягає індивідуалізації, її розмір має бути відчутним, однак не завідомо непомірним, а суд зобов`язаний оцінити легальні доходи та активи, коло утриманців та обґрунтувати фінансову спроможність особи так, щоб застава не перетворилася на завуальований спосіб тримання під вартою. З одного боку, слідчий суддя враховує обставини, що об`єктивно обмежують фінансову спроможність підозрюваного та осіб з числа членів його сім`ї, які могли б виступити заставодавцями, а саме: перебування на утриманні неповнолітньої дитини та повнолітнього сина-студента, на утримання якого сплачуються кошти; наявність у дружини підозрюваного інвалідності 3 групи із загального захворювання, а також потребу у постійному вартісному медикаментозному лікуванні, що об`єктивно збільшує постійні витрати родини; те, що обоє батьків підозрюваного є пенсіонерами за віком і самі об`єктивно не можуть виступити у ролі заставодавців у значному розмірі; відсутність у клопотанні даних про наявність у підозрюваного значних заощаджень, нерухомого чи іншого цінного майна.
З іншого боку, слідчий суддя враховує обставини, що виключають визначення застави у мінімальному розмірі, встановленому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, на чому наполягав захисник, а саме: тяжкість інкримінованого діяння, вчиненого, за версією слідства, з використанням службових повноважень особою, яка займає відповідальне становище; розмір неправомірної вигоди (90 000 грн); наявність ознаки вимагання неправомірної вигоди; фактичне переховування підозрюваного протягом майже доби після вчинення інкримінованого діяння, що об`єктивно свідчить про підвищений ризик ухилення від органу досудового розслідування; необхідність забезпечення відчутності застави як фактора, що стримує підозрюваного від реалізації встановлених ризиків.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення розміру застави у 27 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 89 856 грн. Такий розмір, з одного боку, відображає врахування усіх встановлених у судовому засіданні обставин, що характеризують майновий стан і сімейне становище підозрюваного, і не є завідомо непомірним з огляду на них; з іншого боку - є достатнім і відчутним для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і відповідає засаді пропорційності обмеження права на свободу.
Стосовно територіального обмеження, яке пропонується встановити на випадок внесення застави, слідчий суддя вважає обґрунтованою пропозицію сторони обвинувачення про заборону підозрюваному без дозволу слідчого, прокурора або суду відлучатися із м. Ромни та Роменського району, оскільки саме за цією адресою підозрюваний зареєстрований та фактично проживає разом із сім`єю. Так само обґрунтованою слідчий суддя вважає покладення на підозрюваного обов`язку утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_6 як безпосередньо, так і через інших осіб, а також обов`язку здати на зберігання документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, з тією особливістю, що ці документи мають бути здані до Управління Державної міграційної служби України у Сумській області за місцем проживання підозрюваного.
З урахуванням наведеного клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 131, 132, 176-178, 181-183, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42026000000001078 від 19.08.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з дня його затримання, 28.08.2026, тобто до 26.10.2026 включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у межах 27 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 89 856 грн (вісімдесят дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят шість гривень), зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_5 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це;
-не відлучатися із м. Ромни та Роменського району без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_6 , як безпосередньо, так й через інших осіб
-здати на зберігання до Управління ДМС у м. Сумській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.
Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, а до підозрюваного може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено та проголошено 29.08.2026 о 15:00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_11
Судове рішення № 139312209, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 29.08.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/47268/26-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: