Рішення № 139312160, 24.08.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

02096, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/6169/26

провадження № 2-о/753/281/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Каліушка Ф.А.;

при секретарі Мельниченко О.С.;

за участю:

представника заявника Віданової О.В.;

представники заінтересованих осіб не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська міська рада, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Олена Олександрівна, про встановлення факту, що має юридичне значення (встановлення факту родинних відносин), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , заявник) через свого представника - адвоката Віданову Олену Василівну звернулася до суду із заявою (з урахуванням уточнень) про встановлення факту родинних відносин, в якій просить встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки села Слобідка Малинського району Житомирської області.

Вимоги заяви мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на 1/4 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 . За життя, а саме 11 листопада 1994 року, ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Слобідської сільської Ради народних депутатів Малинського району Житомирської області, яким усе своє майно заповідала в рівних частках своїм дітям: заявниці ОСОБА_1 та сину ОСОБА_3 . Інший спадкоємець за заповітом - брат заявниці ОСОБА_3 від прийняття спадщини відмовився та подав нотаріусу відповідну заяву про відсутність претензій щодо оформлення спадкового майна на користь заявниці.

Заявниця у встановлений законом шестимісячний строк звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коновалової О.О. від 01 березня 2016 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з неможливістю документально підтвердити родинні зв`язки.

Як зазначено в заяві, розбіжність у прізвищах спадкодавця та заявниці виникла внаслідок того, що під час укладення шлюбу батьків мати змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_2 », і саме під цим прізвищем була записана матір`ю у свідоцтві про народження заявниці. Після смерті чоловіка у 1962 році мати оформила новий паспорт на своє дошлюбне (дівоче) прізвище « ОСОБА_4 », однак актового запису про зміну прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_4 » органи державної реєстрації актів цивільного стану не складали. Встановлення даного факту необхідне заявниці для реалізації спадкових прав за заповітом та визначення нульової ставки оподаткування об`єктів спадщини відповідно до підпункту «а» підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України як спадкоємцю першого ступеня споріднення.

Представник заявниці - адвокат Віданова О.В. у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні тексту заяви, та просила суд її задовольнити.

Заінтересована особа - Київська міська рада в судове засідання уповноваженого представника не направила, подала письмові пояснення, в яких просила здійснювати судовий розгляд за відсутності представника міськради та ухвалити обґрунтоване рішення відповідно до норм чинного законодавства за наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами.

Заінтересована особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова О.О. у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надіслала на виконання ухвали суду завірену копію матеріалів спадкової справи № 5/2016.

Дослідивши матеріали цивільної справи, матеріали спадкової справи № 5/2016 та оцінивши покази свідків, суд встановив такі фактичні обставини:

15 квітня 1955 року Малинським районним відділом ЗАГС Житомирської області складено актовий запис № 46 про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , після чого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_2 » (повторне свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 11 лютого 1993 року; повний витяг з ДРАЦСГ щодо актового запису про шлюб № 00016719706 від 02 червня 2016 року).

ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Слобідка Малинського району Житомирської області народилася заявниця - ОСОБА_7 , про що 26 грудня 1955 року складено актовий запис про народження № 44 (повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 11 лютого 1993 року Слобідською сільською радою Малинського району Житомирської області). Батьками заявниці вказані: батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_8 .

21 травня 1977 року виконавчим комітетом Кленівської сільської ради народних депутатів Новоград-Волинського району Житомирської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 (актовий запис № 12, свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 ), зі зміною прізвища заявниці на « ОСОБА_7 ».

11 листопада 1994 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Слобідської сільської Ради народних депутатів Малинського району Житомирської області Двораківською З.Г. за реєстровим № 17, згідно з яким усе належне їй майно, де б воно не знаходилося та з чого б не складалося, заповідала своїм дітям: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частках.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла у віці 90 років у місті Києві, про що Відділом реєстрації смерті у м. Києві Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві складено актовий запис про смерть № 11360 від 20 липня 2015 року (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 ).

Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 22 січня 2007 року № НОМЕР_5 , виданим органом приватизації Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації та зареєстрованим у Київському міському БТІ 11 червня 2007 року за реєстровим № 7731, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_9 , ОСОБА_1 (дружина), ОСОБА_11 (донька) та ОСОБА_2 (теща) у рівних долях (по 1/4 частці кожному).

Відповідно до довідки сервісного центру Дарницького району Комунального концерну «Центр комунального сервісу» бл. № 609 від 11 лютого 2016 року, померла ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала разом із донькою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з 12 серпня 1993 року по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

15 січня 2016 року заявниця ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса КМНО Коновалової О.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з чим заведено спадкову справу № 5/2016.

26 лютого 2016 року інший спадкоємець за заповітом - син померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , подав нотаріусу заяву, посвідчену в реєстрі за № 50, в якій зазначив, що зі змістом заповіту ознайомлений, спадщину не прийняв, на її прийняття не претендує та не заперечує проти оформлення спадщини на користь ОСОБА_1 . 01 березня 2016 року заявниця звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Постановою приватного нотаріуса КМНО Коновалової О.О. від 01 березня 2016 року заявниці ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні відносини між нею та померлою ОСОБА_2 .

Згідно з повідомленням Малинського районного відділу ДРАЦС ГТУЮ у Житомирській області від 02 червня 2016 року № 1051/8.12-30 актовий запис про зміну імені (прізвища) на ОСОБА_2 відсутній, відмітки про розірвання шлюбу немає.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 (чоловік заявниці) показав, що померла ОСОБА_2 була його тещею та рідною матір`ю його дружини - ОСОБА_1 . Зазначив, що після укладення шлюбу він постійно спілкувався із ОСОБА_2 , вони вели спільне сімейне господарство. З 1993 року ОСОБА_2 переїхала до них і проживала разом із ними в квартирі АДРЕСА_2 . Свідок пояснив, що після смерті батька заявниці у 1962 році мати при заміні паспорта повернула своє дівоче прізвище ОСОБА_4 , однак окремих документів про зміну прізвища тоді не оформлювали. Заявниця доглядала матір до останніх днів її життя та займалася її похованням.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 (сусідка) показала, що вона є сусідкою заявниці та проживає у кв. АДРЕСА_3 . Протягом тривалого часу особисто знала померлу ОСОБА_2 як матір ОСОБА_1 , оскільки вони протягом багатьох років спільно проживали в одній квартирі, заявниця постійно називала її мамою, опікувалася нею, забезпечувала продуктами та ліками, вони вели спільний побут і сприймалися всіма мешканцями будинку як мати та донька.

Суд вважає покази свідків послідовними, логічними, несуперечливими та такими, що повністю узгоджуються з іншими письмовими доказами у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293, п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання свідоцтва про право на спадщину. Суддя вправі розглядати заяву про встановлення родинних відносин за умови, коли заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублені чи знищені документи, що посвідчують цей факт.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1216, статті 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з підпунктом 5.16 пункту 5 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, у разі якщо в заповіті зазначені родинні відносини спадкоємця зі спадкодавцем, нотаріус перевіряє документи, що підтверджують факт таких родинних відносин, та зазначає про них у свідоцтві про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об`єкти спадщини, що успадковуються членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (дітьми, батьками, подружжям).

Встановлення юридичного факту родинних відносин породжує для заявниці юридичні наслідки, оскільки дозволяє реалізувати її спадкові права за заповітом після смерті матері та скористатися встановленою законом нульовою ставкою оподаткування отриманої спадщини. Можливість підтвердження факту родинних відносин у позасудовому порядку через органи ДРАЦС вичерпана.

Судом перевірено та встановлено відсутність спору про право на спадщину, оскільки брат заявниці відмовився від спадкування, а орган місцевого самоврядування (Київська міська рада) жодних самостійних прав або претензій щодо майна не заявив.

Згідно зі статтями 76, 77, 78, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Належними, допустимими та достовірними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування та отримані у встановленому законом порядку.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Аналізуючи надані заявницею письмові докази в сукупності з поясненнями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , суд вважає, що факт того, що померла ОСОБА_2 є рідною матір`ю заявниці ОСОБА_1 , доведений належними, допустимими та достатніми доказами, а тому заява підлягає повному задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись стст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315-319 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) - задовольнити повністю.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Києві, є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки села Слобідка Малинського району Житомирської області.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.