Рішення № 139312068, 26.08.2026, Зміївський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 621/4212/25

Провадження 2/621/803/26

26 серпня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого суддя В.Філіп`єва,

за участі секретаря судового засідання А. Головіної

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут",

представник позивача - С. Бобрицький, (не з`явився),

відповідач ОСОБА_1 , (не з`явився)

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариство "Харківенергозбут" до ОСОБА_1 ,

про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

ВСТАНОВИВ:

Представник ПрАТ "Харківенергозбут" звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за електричну енергію за період з 01.12.2024 року по 01.11.2025 року в сумі 25380,00 гривень та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 26.10.2018 року № 1268, позивач є постачальником електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам на території Харківської області. На підставі Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 року, позивачем розроблено Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який разом з комерційною пропозицією, копією ліцензії та іншими установчими документами розміщений для публічного доступу на офіційному сайті позивача: zbutenergo.kharkov.ua, та який, відповідно до положень статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України є Договором приєднання. Абзацом п`ятим пункту 13 розділу ХVІІ Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що фактом приєднання споживача до умов Договору постачання електричної енергії є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунку постачальникові послуг та/або факт споживання електричної енергії.

Відповідач ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .

За період з 01.01.2019 року по 01.01.2025 року за вказаною адресою на підставі показань приладу обліку проведено нарахування за електричну енергію у розмірі 25380,00 гривень. Вказану суму боргу за виставленими рахунками відповідач не сплатив, в зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав з відповідним позовом, та просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електроенергію та сплачений судовий збір.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 27.03.2026 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Представник позивача С. Бобрицький подав заяву, в якій просив провести розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 , який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, повторно в судове засідання, призначені на 26.05.2026, 30..06.2026 та 26.08.2026 року не з`явився, повторно подав заяву про відкладення судового розгляду у зв`язку з перебуванням в медичному закладі, своїм правом на подання відзиву чи участю в режимі відеоконференції не скористався.

Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Наслідки неявки учасника справи визначені статтею 223 ЦПК України, за змістом якої, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п. 2 ч. 2 статті 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Крім того, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема у випадку, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. У разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; суд розглядає справу за його відсутності.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невипрадане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально, використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України» Суд наголосив, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя насамперед покладається на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка сторони.

Враховуючи, що спір між сторонами не є справою значної складності, явка сторін в судове засідання не визнавалася судом обов`язковою, а відповідач, в свою чергу, був обізнаний про дати, час і місце судового розгляду, не скористався своїм правом на подання відзиву чи участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд вважає за мо жливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, згідно положень ч. 8 статті 178 ЦПК України.

Враховуючи, що всі учасники в судове засідання не з`явилися, відповідно до положень ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи позовної заяви та письмові докази, додані на її обґрунтування, суд встановив наступне:

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 26.10.2018 року № 1268 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" покладається виконання функції універсальної-послуги на закріпленій території", а саме відповідно до Переліку постачальників універсальних послуг на закріпленій території (додатку № 3 до Методичних рекомендацій) позивач - ПрАТ "Харківенергозбут" - є постачальником універсальних послуг на території Харківської області.

Згідно ч. 4 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до пункту 13 розділу XVII цього Закону, фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, комерційна пропозиція, копія ліцензії на проведення відповідної діяльності та копії інших документів ПрАТ "Харківенергозбут" розміщені на веб-сайті: zbutenergo.kharkov.ua.

Відповідно до п. 6 ч. 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VIII від 09.11.2017 року, предметом регулювання якого, крім іншого, згідно статті 2, є також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії, індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідач ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Дата реєстрації 02.08.2011 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 11456467. Інформаційна довідка № 17775046094 від 27.11.2025 року (а. с. 14 - 15).

Згідно інформації ПрАТ "Харківенергозбут" на ім`я відповідача ОСОБА_1 відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 19).

В обґрунтування позовних вимог позивачем до матеріалів справи надано Типовий договір про постачання електричної енергії, розроблений від імені ПрАТ "Харківенергозбут", Комерційна пропозиція № 28 як Додаток № 3 до Договору, які не містять підпису відповідача та доказів його ознайомлення зі змістом вказаних документів (а. с. 7 - 10, 16).

Згідно довідки про обсяг розподіленої електричної енергії по споживачу ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), за період грудень 2024 року по жовтень 2025 року, обсяг розподіленої електричної енергії, кВТ*год склав 6436 (а. с. 19).

Згідно розрахунку заборгованості за електроенергію, складеного ПрАТ "Харківенергозбут" за період з 01.12.2024 року по 01.11.2025 року, за адресою: АДРЕСА_1 , (Договір № 100000200256) за відповідачем виникла заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 25380,00 гривень, а саме спожито - 6436 кВт/год, нараховано - 25380,00 гривень, оплачено - 0,00 гривень (а. с. 6).

Довідкою про проведені оплати за спожиту електричну енергію по особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 підтверджується факт користування відповідачем послугами з електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 . Довідка містить інформацію про дату та суму здійснених платежів (а. с. 13 - 13 зворот).

Доказів невиконання чи неналежного виконання Електропостачальником зобов`язань з постачання електричної енергії відповідачу за цим Договором (зокрема Актів, претензій споживача, тощо) матеріали справи не містять.

З викладеного вбачається, що відповідач як користувач домоволодіння є побутовим споживачем послуг з постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідно до абзацу п`ятого пункту 13 розділу ХVІІ Закону України "Про ринок електричної енергії" фактом споживання електричної енергії за період з 01.12.2024 року по 01.11.2025 року приєднався до умов Договору про постачання електричної енергії.

Тобто, між сторонами на підставі публічного договору (договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та комерційних пропозицій № 24, 26, 28) склалися фактичні договірні відносини щодо послуг з приводу постачання електричної енергії за вищевказаною адресою.

Відповідно до пункту 2.1. Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, постачальник (позивач у справі) продає електричну енергію споживачу (відповідачеві) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктами 5.8, 5.10 Договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць; оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятій споживачем.

Згідно п. 6.2 Договору, споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг відповідно до умов Договору, а також відшкодовувати постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням зобов`язань за Договором.

Відповідно до п. 9.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством. (а. с. 14 - 17).

Разом з тим, до матеріалів цієї цивільної справи відповідачем не надано доказів на спростування факту надання послуг з постачання електричної енергії чи правильності розрахунку заборгованості, складеної позивачем.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність наданих доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного:

Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч. 4 статті 319, ч. 1 статті 322 Цивільного кодексу України, власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ході судового розгляду встановлено, що індивідуальний договір про надання послуг між сторонами не укладався, а отже діють договірні відносини, які викладені в Типовому договорі про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, про відмову від яких відповідач не заявляв.

Позивачем надано достовірні й допустимі докази існування між сторонами договірних відносин, пов`язаних з постачанням електричної енергії, та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань зі сплати наданих послуг.

Відсутність індивідуального договору на надання послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг.

Аналогічний висновок міститься у Постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у цивільній справі № 6-59цс13.

Доказів на спростування суми заборгованості чи виконання обов`язку щодо її погашення, відповідачем не надано.

За таких обставин, позовні вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку із задоволенням позову суд, відповідно до ч. 1 статті 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача належить стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про ринок електричної енергії", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", статтями 11, 14, 509, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 19, 76 - 81, 141, 223, 247, 259, 263 - 265, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ПрАТ "Харківенергозбут" заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 25380 (двадцять п`ять тисяч триста вісімдесят) гривень 00 копійок, на п/р зі спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ "Ощадбанк" НОМЕР_3 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ПрАТ "Харківенергозбут", на користь ПрАТ "Харківенергозбут" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, які перерахувати на п/р постачальника НОМЕР_4 в ХОУ АТ "Ощадбанк".

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" код ЄДРПОУ 42206328, місцезнаходження: вул. Гоголя, буд. 10, м. Харків, 61057.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя В. Філіп`єва