Ухвала суду № 1393120, 01.10.2007, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий по 1-ій інст. Скрипчук О.С.                                                                         Справа № 22-а-2424/07

Господарський суд Тернопільської обл. (№ 12/80-1410)                                                 Рядок статзвіту № 34

Доповідач: Шавель Р.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ                   УКРАЇНИ

01 жовтня 2007 року                                                                                                м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді     Шавеля Р.М.,

суддів                          Кушнерика М.П. та Пліша М.А.

при секретарі –             Соколовській А.С.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

пред-ка позивача –       Авдєєнко В.В., довіреність № б/н від 01.07.2007р.,

пред-ка відповідача –    Полівчака С.С., довіреність № 61299/7/10-015 від 13.09.2007р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Тернопільської обл. від 23.05.2007р. у справі за позовом Приватного підприємства /ПП/ “Експортер” до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції /ОДПІ/, Головного управління Державного казначейства України в Тернопільській обл., з участю прокуратури м.Тернополя, про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування, -

в с т а н о в и л а:o:p>/o:p>

o:p>/o:p>

26.03.2007р. позивач ПП “Експортер” звернулося до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 43083/0000821501/0 від 18.07.2006р., стягнути з Державного бюджету 14885 грн. заборгованості з бюджетного відшкодування за травень 2006р., відшкодувати понесені судові витрати (а.с.3).

Постановою господарського суду від 23.05.2007р. адміністративний позов ПП “Експортер” задоволено, скасоване податкове повідомлення-рішення № 43083/0000821501/0 від 18.07.2006р., стягнуто з державного бюджету на користь позивача 14885 грн. заборгованості з бюджетного відшкодування за травень 2006р. та 148 грн. 85 коп. сплаченого судового збору (а.с.72-76).

Постанова суду мотивована тим, що матеріалами справи та нормами законодавства підтверджено правомірність включення позивачем сум до податкового кредиту та заявлення суми бюджетного відшкодування, визначені у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2006р.

У зв’язку із скасуванням прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування як неправомірно прийнятого, суд задоволив вимоги позивача про стягнення з державного бюджету 14885 грн. заборгованості з бюджетного відшкодування за травень 2006р.

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач Тернопільська ОДПІ, яка покликаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити (а.с.78-79).

Апелянт вважає, що перевіркою з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ПП “Експортер” за травень 2006р. встановлено порушення вимог п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що полягає у завищенні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 14885 грн.

Вказане завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, виникло через віднесення до такого сплати ПДВ митним органам в сумі 14766 грн. 15 коп. та ВАТ “Укртелеком” у розмірі 716 грн. 47 коп. в рахунок погашення заборгованості за надані послуги, сплата яких мала місце в березні 2006р., а не в квітні 2006р., який слід вважати попереднім звітним періодом для позивача.

Судом в оскаржуваній постанові не надано жодної правової оцінки стосовно суті вчиненого правопорушення, його відображення та не зазначено обґрунтованих підстав для задоволення позову.

Висновок суду про те, що матеріалами справи та нормами законодавства підтверджено правомірність включення позивачем сум до податкового кредиту та заявлення суми бюджетного відшкодування, визначені у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2006р., суперечить вимогам п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки не спростовано позивачем і судом того, що до суми відшкодування позивачем віднесено суми, які дорівнюють сумі, сплаченій позивачем не в попередньому податковому періоді, а у березні 2006р.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача на підтримання апеляційної скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, по результатам проведеної відповідачем невиїзної документальної перевірки ПП «Експортер» з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.05.2006р. по 31.05.2006р. складено Акт перевірки № 13136/15-01/33011957 від 12.07.2006р., яким встановлені порушення вимог п.п.7.7.2. абзацу а) п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв’язку із завищенням платником податків суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на 14885 грн.

ПП «Експортер» проведена оплата постачальникам за товари (роботи, послуги), отримані у квітні 2006р., на суму податкового кредиту 11488 грн., залишок від’ємного значення попереднього періоду складає 34692 грн., бюджетному відшкодуванню підлягає сума 11488 грн. (а.с.6-13).

Перевіркою встановлено та зафіксовано в Акті перевірки завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на суму 14885 грн., оскільки до відшкодуванню включено оплату ПДВ митним органам, сплачену в березні 2006р. в сумі 14766 грн. 15 коп. та сплату ВАТ «Укртелеком» в загальній сумі 716 грн. 47 коп. в рахунок погашення кредиторської заборгованості за надані у березні 2006р. послуги.

На підставі цього Акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000821501/0 від 18.07.2006р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 14885 грн. (а.с.5).

Відповідно до вимог закону України «Про податок на додану вартість»:

п.п.7.7.1. - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності— зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

п.п.7.7.2. - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Матеріалами справи підтверджується, що ПП «Експортер» згідно платіжного доручення № 239 від 11.04.2006р. сплатило 716 грн. 47 коп. (в т.ч. ПДВ 119 грн. 41 коп.) за послуги зв’язку; відповідно до платіжного доручення № 121 від 30.03.2006р. сплатило 14766 грн. 15 коп. податку на додану вартість Тернопільській митниці за митне оформлення ввезених товарів в порядку імпорту на митну територію Україні. Вказана сума податку на додану вартість 14766 грн. зазначена також у вантажно-митній декларації № 403000004/6/000217 від 04.04.2006р., в якій нараховані митні платежі (а.с.30).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2006р. (ряд 25) позивачем включено до суми бюджетного відшкодування 26373 грн., яку і заявлено до розрахунку суми бюджетного відшкодування за травень 2006р. (а.с.14-19).

Аналіз вимог п.п.7.2.7. п.7.2., п.п.7.3.6. п.7.3., п.п.7.5.2. п.7.5. і п.п.7.7.4. п.7.7. Закону України «Про податок на додану вартість» вказує на те, що у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель; датою виникнення податкових зобов’язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

Виходячи з наведеного слідує, що митне оформлення ввезених на митну території товарів відбулося в квітні 2006р., в той же період відбулося зарахування митним органом проведених позивачем оплат в рахунок сплати ПДВ, що підтверджується вищевказаною вантажно-митною декларацією (а.с.30).

Стосовно оплати послуг, то оплата за такі була здійснена по факту їх надання на підставі виставленого ВАТ «Укртелеком» рахунку № 19-00571-007427 від 31.03.2006р., тобто фактична сплата податку на додану вартість відбулася саме в квітні 2006р. (а.с.20).

Таким чином, матеріалами справи та нормами чинного податкового законодавства підтверджено правомірність включення ПП «Експортер» сум до податкового кредиту та заявлення суми бюджетного відшкодування, визначені у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2006р.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.195, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Тернопільської обл. від 23.05.2007р. залишити без задоволення, а згадану постанову суду – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:                                                                                                   Р.М.Шавель

Судді:                                                                                                            М.П.Кушнерик

М.А.Пліш