Рішення № 139311666, 05.08.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/3434/24

Провадження № 2/192/198/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05 серпня 2026 року

Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Ковальчук Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Кулак А.М.,

представника відповідача Якимцова В.А. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Дніпровського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду із вказаною позовною заявою, просить стягнути на свою користь із ОСОБА_1 загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1229-2087 від 27.06.2023 у розмірі 44500,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 9200,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 35300,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 27.06.2023 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1229-2087 (надалі за текстом «Кредитний договір»).

Зазначений Кредитний договір як вбачається із його змісту, разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений; у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A4839, для підписання Кредитного договору №1229-2087 від 27.06.2023, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 9 200,00 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період* 21 днів; знижена % ставка 2,50 % в день; стандартна % ставка 3,00 % в день; * базовий період проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у Договорі і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця.

Умовами Кредитного договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем передбачено, що тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована та процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом. Позивач здійснює лише нарахування по процентам за користування кредитом в строк договору, що погоджений між сторонами та не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору.

Проценти за користування кредитом, правове регулювання яких передбачене відповідно ст. ст.ст.1048, 1056 ЦК України, що нараховуються протягом строку договору не є неустойкою (пенею) у разі невиконання (порушення, прострочення) зобов`язань боржником за договором.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії, виданої ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

У відповідності до частини першої статті 528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено на іншу особу, якщо з умов договору або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто і в такому разі Відповідач має прийняти виконання зобов`язання за Кредитним договором, запропоноване за Позивача третьою особою.

Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

На підтвердження факту видачі кредиту Кредитодавець додає до цієї Позовної заяви документи, що підтверджують перерахування кредитних коштів (Довідка про перерахування суми кредиту та Довідка про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи).

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед Позивачем, Відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №1229-2087 від 27.06.2023 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором, що є додатком до Позовної заяви.

Сплачуючи кредит, Відповідач вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано. Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у Постанові від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц, а саме: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».

Окрім цього, Відповідач в загальній кількості 5 раз оформлював кредитні відносини з Позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність Відповідача з процедурою оформлення та виконання Кредитного договору.

В подальшому, Відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором.

Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 45 034,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 44 500,00 гривень. Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 9 200,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 35 300,00 гривень, що разом становить 44 500,00 гривень. У разі здійснення Позичальником часткового погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором у розмірі, який дорівнює сумі заявлених Позивачем у цій позовній заяві позовних вимог, а саме у розмірі 44 500,00 гривень та компенсації суми судового збору, сплаченої за подачу позовної заяви, Кредитодавцем буде здійснено списання залишку заборгованості за Кредитним договором у сумі 45 034,00 гривень, а дію Кредитного договору припинено у зв`язку з його частковим виконанням та частковим прощенням боргу Позичальника.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому відмовити позивачу у задоволені його позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту у сумі 9 200 грн 00 коп та відсотків за користування кредитом у сумі 35 300 грн 00 коп.

Відзив обґрунтовується тим, що додана позивачем копія кредитного договору, без підтвердження факту перерахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача первинними фінансовими бухгалтерськими документами, не є достатнім доказом наявності боргу відповідача.

Згідно правової позиції Верховного Суду України у складі колегії суддів Першої судової палати касаційного цивільного суду, викладеної у постанові від 24.06.2021 по справі № 686/19271/19, провадження № 61-9459св20, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухобліку, а лише свідчить про наміри виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. В той час, як первинні документи, складаються лише за фактом надання послуг. І про факт отримання позичальником кредитних коштів та їх повернення свідчить не договір, а банківські фінансові документи про перерахування грошей з рахунку кредитора на поточний рахунку позичальника. А також прибуткові та видаткові касові ордери, у разі проведення фінансової операції через касу кредитора. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року по справі № 169/506/17 провадження № 61-37213св18.

Сторона відповідача, за вище викладених обставин, вважає, що надана позивачем суду копія кредитного договору, без підтвердження надання такого кредиту первинними фінансовими бухгалтерськими документами, які б підтвердили дану фінансову операцію, не може бути доказом надання позивачем кредиту відповідачу по справі. Не може бути доказом наявності боргу відповідача перед позивачем. Як не може бути підставою позовних вимог позивача.

Кредитний договір, на який позивач посилається як на доказ надання кредиту відповідачу, укладений з порушенням імперативних норм чинного законодавства, яке регулює укладення кредитних договорів, і тому не може бути визнаний належним та допустимим доказом по справі.

При укладанні консенсуального договору, коли достатньо тільки згоди сторін по ряду передбачених законом та сторонами переліку його істотних умов, такий договір, у відповідності з п.1 ст. 638 ЦК України, вважається укладеним - з моменту його підписання. А підписання реального договору, яким, крім досягнення згоди між сторонами, ще й передбачається виконання обумовлених таким договором дій, відбувається з урахуванням вимог п.2 ст. 640, та ст. 1046 ЦК України. Якими передбачається, що такий договір вважається укладеним саме з моменту вчинення дій обговорених таким договором. Тому, кредитний договір, який в своїй основі передбачає перерахування кредитних коштів кредитором позичальнику, вважається укладеним, у відповідності зі ст. 1046 ЦК України, саме з моменту перерахування кредитних коштів кредитором позичальнику.

В п.2.2 договору «Про відкриття кредитної лінії» № 1229-2087 від 27.06.2023 р. вказується про те, що кредитодавець, відкрив позичальнику кредитну лінію, шляхом надання йому кредиту.

В п. 4.6. договору зазначається про те, що кредит надається позичальнику шляхом його безготівкового переказу на банківський рахунок позичальника. Але в даному договорі, номер банківського рахунку позичальника не вказаний. І тільки в розділі «Реквізити сторін» картковий рахунок позичальника вказаний у наступному вигляді: НОМЕР_1 . З шістьма невідомими значеннями. Але номер платіжного засобу, з шістьма невідомими значеннями в номері рахунку, не може бути достатньою та повноцінною інформацією відносно платіжного засобу, на який повинні були бути перераховані кредитні кошти. Та на який вони, згідно показань позивача по справі, начебто, дійсно були перераховані. І при такій редакції номеру рахунку, ніяким чином не доказується той факт, що саме цей рахунок, належав саме відповідачу по справі. І не зрозуміло, як можна було перерахувати кошти, на рахунок, з шістьма невідомими значеннями.

Київський апеляційний суд, у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ у постанові від 29.05.2024 р., по справі № 357/9465/23 провадження № 22-ц/824/8742/2024, відмовляючи ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у задоволені його позовних вимог про стягнення боргу з відповідача, звернув увагу на те, що надана позивачем копія кредитного договору, та копія довідки про розрахунок боргу не є достовірними, належними та достатніми доказами підтвердження факту виконання позивачем своїх обов`язків за кредитним договором, оскільки не містять повної інформації про погоджений сторонами в кредитному договорі номер платіжного засобу, на який потрібно перераховувати суму кредиту, та не містять повної інформації про номер платіжного засобу, на який суму кредиту було перераховано.

В розділі № 4 договору «Про відкриття кредитної лінії», в п. 4.2 договору вказується про те, що кредит позичальнику виданий 27.06.2023 р.

Згідно п.4.6 договору, кредит надається шляхом його безготівкового переказу на банківський рахунок позичальника. А сам кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання коштів з банківського рахунку кредитора та їх подальшого переказу на електронний платіжний засіб позичальника. Але ж сам платіжний засіб в договорі не вказаний.

Згідно п. 1-1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором. А договір не містить в собі номеру банківського рахунку позичальника. А як же крелит може бути наданим без зазначення банківського рахунку позичальника.

Одною із основних істотних умов кредитного договору, є зазначення в договорі банківського рахунку позичальника. Тому, договір про відкриття кредитної лінії, без зазначення банківського рахунку позичальника, укладений бути не може.

Тому, відсутність у розділі № 4 «Порядок та умови надання кредиту», в договорі «Про відкриття кредитної лінії» № 1229-2087, інформації про банківський рахунок позичальника, може кваліфікуватись як розділ який не відповідає вимогам законодавства. Тобто недійсним. А так як, без даного розділу кредитний договір укладеним бути не міг, то недійсність даного розділу договору, не підпадає під дію ч.1. ст. 217 ЦК України.

Крім того, згідно п. 11.1 договору про відкриття кредитної лінії № 1229-2087 від 27.06.2023 р., даний договір, разом з «Правилами про відкриття кредитної лінії», складають єдиний договір, та визначають усі істотні умови як самого кредитного договору, так і умови надання кредиту.

Згідно п.1.4 «Правил», дані правила є невід`ємною частиною договору про відкриття кредитної лінії, та складають з ним один єдиний договір.

Згідно п.п.5), п. 2.1 «Правил», датою укладання договору про відкриття кредитної лінії, є дата отримання кредитором відповіді на пропозицію кредитора на відкриття кредитної лінії. Що являється порушенням вимог п.2 ст. 640, та ст. 1046 ЦК України.

До того ж, дані «Правила» не підписані позичальником. А не підписання невід`ємної частини складової договору, тягне за собою визнання не підписаним усього договору. Що кваліфікує його як не укладеним договором.

Згідно постанови Верховного Суду України, по справі №305/529/15-ц від 16.08.2017р., не укладення кредитного договору не породжує для його сторін жодних правових наслідків, що свідчить про відсутність правових підстав для стягнення будь-якої заборгованості відповідача на користь позивача.

Отже, на думку сторони відповідача, договір про відкриття кредитної ліні, в якому не вказаний банківський рахунок позичальника. Коли у п.п. 5), п. 2.1 «Правил», датою укладання договору про відкриття кредитної лінії, вказана не дата перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача, а дата отримання кредитором відповіді на пропозицію кредитора на відкриття кредитної лінії. Коли «Правила», як невід`ємна частина договору не підписана позичальником. Може вважатись таким, який укладений з порушенням вимог п.2 ст. 640, та ст.1046 ЦК України. І на підставі п.1 ст.203, п.1 ст. 215, п.1 ст. 216 ЦК України, може вважатись недійсним правочином. А кредитний договір, за таких обставин, вважатись не укладеним.

Паспорт споживчого кредиту, також не являється доказом надання кредиту. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду України, по справі № 393/126/20 від 23.05.2022 р., знайшла підстави для відступу від висновків Верховного Суду викладених у постановах: у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц, провадження № 61-13569св20. У справі № 313/346/20 провадження № 61-14573св20, від 18 листопада 2020 року. Та у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19 провадження № 61-17707св19. Про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.

У підставах палати Касаційного цивільного суду зазначалось про те, що під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво, або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину. Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця.

Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Тому ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем, не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Згідно ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», паспорт споживчого кредиту, є не доказом надання кредиту, а передумовую укладання кредитного договору.

Тому, сама наявність паспорта кредиту, також не свідчить про надання позивачем кредиту відповідачу по справі. Аналогічна позиція викладена у справі № 393/126/20 від 23.05.2022 Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду України.

Позивач не надав суду доказів перерахування кредитних коштів відповідачу по справі. Згідно правового висновку Верховного Суду України у Постанові № 336/4796/18 від 20.05.2022 р., для стягнення заборгованості по кредиту, стягувачу, потрібно надати суду ще й докази видачі кредиту. А саме: меморіальний ордер, виписку по рахунку, заяву на видачу готівки, платіжне доручення, тощо. Такі документи повинні відповідати положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Якщо кредитор не подає такі документи з позовною заявою, то суд повинен відмовити в задоволенні позову, через недоведеність наявності заборгованості.

Згідно п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинні документи можуть бути складені у паперовій, або в електронній формі, і повинні мати такі обов`язкові реквізити як назву документу, дату його складання, назву організації яка склала документ, зміст та обсяг фінансової операції, призначення платежу та підстави його здійснення. Крім цього, посаду і прізвіще особи, відповідальної за здійснення бухгалтерських операції, та правильність її оформлення. А в матеріалах справи, вище зазначені документи, які б підтверджували перерахування коштів зрахунку кредитора на рахунок Відповідача по справі - відсутні.

Київський апеляційний суд, своєю постановою від 19 червня 2024 р., по справі № 757/25558/23, провадження № 22-ц/824/8037/2024, відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фіннс» про стягнення заборгованості з відповідача, мотивуючи своє рішення тим, що не зважаючи на те, що з позичальником та відповідачем по справі, був укладений кредитний договір, матеріалами справи, сам факт його виконання не доведено. Доводи позивача про те, що кредитні кошти були перераховані відповідно до умов кредитного договору та Правил надання споживчих кредитів, на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої від відповідача, не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами.

Сторона Відповідача вважає, що коли в матеріалах справи відсутні первинні фінансові, бухгалтерські документи, які б підтвердили факт перерахування коштів кредитором на рахунок Відповідача по справі, факт надання кредиту Відповідачу Позивачем не доведений.

Позивач, в якості доказу надання кредиту відповідачу по справі, посилається на лист від третьої особи про успішне виконання платежу, який не може бути підтвердженням надання кредиту.

Згідно п.2.1. договору «Про відкриття кредитної лінії», кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію. Згідно п.2.2 договору, кредитодавець, відкрив позичальнику кредитну лінію, шляхом надання йому кредиту. Згідно п.4.6. договору «Про відкриття кредитної лінії» № 1229-2087 від 27.06.2023 р., кредит позичальнику, надається безпосередньо кредитором, після підписання даного договору шляхом безготівкового переказу кредиту на банківський рахунок позичальника. Також, в даному пункті зазначається про те, що кредит позичальнику вважається наданим в момент списання коштів з банківського рахунку кредитора для їх подальшого зарахування на електронний платіжний засіб позичальника вказаний при підписанні даного договору.

Згідно п.4.11. договору, даним договором не передбачено укладання договорів з третіми особами, щодо супровідних послуг по отриманню, обслуговуванню, та поверненню кредиту.

Тобто договором про «Про відкриття кредитної лінії» № 1229-2087 від 27.06.2023 р. передбачено, що кредит позичальнику видається безпосередньо кредитодавцем, яким являється позивач по справі, ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Та те, що договором не передбачено укладання договорів з третіми особами стосовно обслуговування даного кредиту. А позивач, в якості доказу надання кредиту відповідачу по справі, надав суду копію листа від третьої особи АТ КБ «ПРИВАТБАНК», направленого на адресу позивача, з повідомленням про проведення цілого списку перерахувань. Без вказання отримувачів платежів, без зазначення підстав проведених платежів, без зазначення того, що серед всіх цих платежів є переказ конкретно відповідачу по справі ОСОБА_1 .

Також, позивач, в якості доказу надання кредиту відповідачу по справі, надав суду ще й довідку від позивача по справі ТОВ «Укр Кредит Фінанс», про перерахування кредитних коштів» ОСОБА_1 , на картковий рахунок № НОМЕР_1 (з шістьма невідомими значеннями), за підписом директора підприємства. Без реєстраційного номеру документу, та без зазначення дати його складання.

Сторона відповідача звертає увагу на те, що позивач, в якості доказу надання кредиту відповідачу надав суду не передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» первинні бухгалтерські фінансові платіжні документи, а лист від третьої особи, АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Та довідку про надання кредиту від ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Які первинними бухгалтерськими документами - не являються.

В матеріалах справи відсутні документальні докази перерахування кредитних коштів позивачем відповідачу. Як відсутні докази того, що третя особа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є учасником даної кредитної справи. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у своєму листі до ТОВ ФК «Є-гроші» посилається на договір між цими компаніями № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 р. Але даного договору в матеріалах справи немає. І предмет даного договору невідомий. Тому, за таких обставин, на думку сторони відповідача, лист від третьої особи, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів. Та довідка від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про надання кредиту відповідачу, доказом перерахування кредиту відповідачу, по договору про відкриття кредитної лінії бути не можуть.

Позивачем, до позовної заяви, не доданий, оформлений належним чином, у відповідності з діючим законодавством, розрахунок того боргу, який він просить суд стягнути з Відповідача. Як позивач заявляє в позовній заяві, він не являється банківською структурою, а являється фінансовою установою по наданню фінансових послуг. Але позивач діє на підставі ліцензії НБУ України. На підставі чого, його діяльність регулюється тими ж самими законодавчими актами та правилами, які регулюють і діяльність банків.

Позивач додав до позову не розрахунок боргу по кредитному договору, а відомість про щоденні нарахування та погашення.

Згідно позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові по справі № 161/16891/15-ц від 30.01.2018р., доказами, які можуть підтверджувати наявність заборгованості та її розмір, можуть бути тільки первинні документи, оформлені у відповідності зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які фіксують здійснення певних господарських та фінансових операцій.

Згідно позиції Верховного Суду, у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, по справі № 554/4300/16-ц, первинні документи банку, можуть бути належними доказами підтвердження боргу тільки за умови, якщо вони будуть оформлені у відповідності зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Та у відповідності з «Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 75 від 04 липня 2018 р.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі, та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документу, дату його складання, назву організації яка склала документ, зміст та обсяг операції. Посаду і прізвище особи, відповідальної за здійснення операції та правильність її оформлення.

Згідно п. 51 Постанови НБУ № 75 від 4 липня 2018 р., «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити як назву документа (форми), дату складання, найменування банку від імені якого складений документ, зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення), посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Згідно п. 52 Постанови НБУ № 75, первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними. І не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

Згідно п. 15 постанови НБУ № 75, операції банку мають бути зареєстровані та відображені в регістрах бухгалтерського обліку в день їх здійснення або наступного робочого дня, якщо операція здійснена після закінчення операційного дня (часу) банку або у вихідні чи святкові дні.

В даній кредитній схемі присутній факт приєднання позичальника до «Правил про відкриття кредитної лінії», розміщених на сайті кредитора. Через що, даний кредитний договір, не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору, з усіма випливаючими з нього наслідками.

Згідно п. 11.1 договору про відкриття кредитної лінії № 1229-2087 від 27.06.2023 р., даний договір, разом з «Правилами про відкриття кредитної лінії», складають єдиний договір, та визначають усі істотні умови як самого кредитного договору, так і умови надання кредиту.

Згідно п. 11.3.1 договору, позичальник, до укладення кредитного договору, уважно ознайомився і з текстом договору кредиту, і з «Правилами», які розміщені на сайті кредитора, а також отримав від кредитодавця всю інформацію про умови надання кредиту, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги.

Згідно п. 1.1. «Правил про відкриття кредитної лінії» (надання споживчих кредитів), ТОВ «Укр кредит фінанс», дані «Правила» є спеціальними правилами для договорів про відкриття кредитної лінії, які укладаються між кредитором та позичальником, через сайт кредитора.

Згідно п.1.3 «Правил», саме ці правила визначають умови укладання кредитного договору. Умови надання кредиту. Права та обов`язки сторін. Та регулюють відносини між сторонами договору.

Згідно п.1.4 «Правил», дані правила є невід`ємною частиною договору про відкриття кредитної лінії, та складають з ним один єдиний договір.

Позивач, як на доказ виникнення між ним та Відповідачем кредитних відносин, посилається як на кредитний договір, так і на «Правила» які розміщені на його сайті, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Тобто, позичальник, за таких умов, приєднався до «Правил», розміщених на сайті кредитора. Посилання Позивача на те, що зміст «Правил» був повністю зрозумілий позичальнику, не являється доведеним фактом. Позивачем не надано доказу того, що відповідача було ознайомлено з усіма істотними умовами кредитування, викладеними в «Правилах» розміщених на сайті кредитора. Тому, щодо правил та умов кредитування розміщених на сайті кредитора, та про які говориться в позовній заяві та договорі кредиту, то потрібно зазначити, що вони не можуть взагалі розповсюджуватися на Відповідача, оскільки останнім не підписані. Що підтверджується правовою позицією відображеною в постановах ВСУ.

Згідно Постанови ВП ВС від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (14-131цс19): Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина, щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з особою, АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору. Крім того, оскільки, в даному конкретному випадку, умови договору приєднання розроблялися банком, то вони повинні бути повністю зрозумілими позичальнику та споживачу його послуг. В зв`язку з чим, банк повинен довести, що позичальник, отримуючи кредитну карту банку по анкеті-заяві, повністюрозумів умови кредитування по ній. Та те, що в період кредитування позичальника, діяли саме ті умови, які позичальник зрозумів при підписанні анкети-зави, а не якісь інші. На підставі вище викладеного, можна зазначити, що Позивачем, жодного доказу, в розумінні законодавства, що підтверджував би виникнення у Відповідача кредитного зобов`язання перед Позивачем, не надано. Тому, за таких обставин, та з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна дійти висновку, що споживач послуг банку, та Відповідач по даній справі, підписуючи договір, міг приєднатися лише до тих умов, з якими він був ознайомлений на момент підписання договору. І більше ні до яких інших, з якими він ознайомлений не був. А Позивач по справі, має довести в суді, що на час підписання Відповідачем договору, діяли саме ті «Умови та правила надання банківських послуг», на які Позивач посилається в своїй позовній заяві. Відтак відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді усі умови договору: ціну договору, порядок сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення виконання договірних зобов`язань.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду, у своїй постанові від 03.07.2019 р., по справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19, відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного ним раніше у прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року по справі № 6-144цс14, відповідно до якої, Умови та Правила надання банківських послуг є складовою кредитного договору.

Тому приєднання відповідача до «Правил» не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору, з усіма випливаючими з нього наслідками.

А згідно ст. 1055 ЦК України, та Постанови Верховного Суду України, по справі № 305/529/15-ц, від 16.08.2017 р., не укладення кредитного договору, не породжує для його сторін жодних правових наслідків, що свідчить про відсутність правових підстав для стягнення з Відповідача коштів, які передбачаються повноцінним кредитним договором.

Позивач, просить суд стягнути з відповідача відсотки по кредиту всупереч умовам договору про відкриття кредитної лінії. Згідно п. 8.4. договору про відкриття кредитної лінії, позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця процентів від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення, в період дії в Україні воєнного стану, та у тридцятиденний строк після його припинення.

Воєнний стан в Україні, введений Указом Президента України № 64/2022 з 24 лютого 2022 року, та продовжений додатковими Указами по теперішній час. Договір про відкриття кредитної лінії датований 27.06.2023 р. Тобто, у період воєнного стану.

Позивач, у позовній заяві, просить суд стягнути з відповідача прострочену заборгованість за нарахованими процентами у сумі 35 300,00 грн. Але, таке стягнення суперечить вимогам п. 8.4. договору про відкриття кредитної лінії.

У судове засідання представник позивача не прибув, позивач просив розглянути цивільну справу без участі свого представника.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з викладених у відзиві підстав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 27 червня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір № 1229-2087 про відкриття кредитної лінії продукту «CreditKasa» (далі Договір).

У пункті п. 2.2 Договору зазначається, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

За змістом пункту 2.3 Договору для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду строку кредитування згідно розрахунку: дата видачі кредиту 27.06.2023, останній календарний день першого базового періоду 17.07.2023, сума кредиту 9200,00 грн, нараховані проценти за користування кредитом 4830,00 грн, разом до сплати 14030,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору загальний розмір кредиту (сума кредиту) за цим Договором становить 9200,00 грн.

Згідно з п. 4.6 Договору спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього Договору та надіслання позичальнику примірнику Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. При наданні кредитодавцем позичальнику в кредит додаткових грошових коштів на підставі Додаткової угоди, ініціювання безготівкового переказу грошової суми здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами відповідної додаткової угоди та надіслання її примірника позичальнику у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту.

Згідно з п. 4.10 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3.00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою).

Згідно з п. 8.4 Договору позичальник звільняється від обов`язку сплатити на користь кредитодавця проценти від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України, неустойку, штраф, пеню за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим Договором, які виникли у зв`язку з порушенням позичальником зобов`язань за цим Договором під час дії карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVI-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року №211 (із наступними змінами і доповненнями) та/або у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину. Крім того, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Окрім копії Договору, позивачем суду надані копії Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CreditKasa», затверджених наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» № 40-П від 15.06.2023, Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1229-2087 (Графіку платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України, копії листа АТ КБ «ПриватБанк», датованого 19.11.2024, яким АТ КБ «ПриватБанк» повідомляє ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 платежам, в тому числі за Договором № 1229-2087 у сумі 9200 грн, дата видачі 27.06.2023, на номер картки НОМЕР_1 , довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту ОСОБА_1 за кредитним договором № 1229-2087 від 27.06.2023 у сумі 9200 грн, card_mask НОМЕР_1 , розрахунку заборгованості за договором 1229-2087 від 27.06.2023 станом на 06.11.2024, згідно з яким загальна заборгованість складає 89534,00 грн, Правил акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», затверджених наказом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» № 96-П від 26.12.2023, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Суд зазначає, що згідно з ч.ч. 1 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Дослідивши надані суду докази, суд встановив, що ні копія кредитного договору, ні копія листа АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів, ні довідка ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту відповідачу не містять повної інформації про номер електронного платіжного засобу відповідача, на який потрібно було перерахувати суму кредиту, а також не містить повної інформації про номер платіжного засобу на який було перераховано суму кредиту.

Окрім того, АТ «КБ «Приватбанк» не підтвердив, що картка з номером НОМЕР_1 належить саме відповідачу у справі.

Не надано також позивачем суду доказів існування договірних відносин між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та АТ КБ «ПриватБанк», яке, згідно доводів ТОВ «Укр Кредит Фінанс», видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок.

Суд також звертає увагу, що довідка ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 12292087 від 27.06.2023 складена самим позивачем, та викладена у ній інформація залежить від волевиявлення і дій однієї сторони - позивача.

Враховуючи вказані обставини, а також те, що відповідач позов не визнав, проти позову заперечує, позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався, доводи відповідача не спростував, що рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, тому суд доходить висновку, що позивачем не доведено факт перерахування кредитних коштів відповідачу, та вважає, що у задоволенні позовних вимог потрібно відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 247, 263, 265, 268, 280 - 282, 288 ЦПК України суд,

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, код ЄДРПОУ: 38548598.

відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення складене 28 серпня 2026 року.

Суддя Н.В. Ковальчук