Ухвала суду № 139311179, 28.08.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1122/26

Провадження № 2-во/697/45/26

У Х В А Л А

про виправлення описки у виконавчому листі

28 серпня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Скирди Б.К.,

за участю секретаря судового засідання Шакало Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Канів Черкаської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Дементьєва Тараса Михайловича про виправлення помилки, допущеної при оформленні та видачі виконавчого документа та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в частині у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Дементьєв Т.М. звернувся до суду з заявою про виправлення помилки, допущеної при оформленні та видачі виконавчого документа та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в частині, в якій просить: виправити помилку, допущену при оформленні та видачі виконавчого листа від 14.08.2026 шляхом доповнення його резолютивної частини відомостями про розстрочення виконання рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03.07.2026 терміном на 3 місяці з дати набрання ним законної сили рівними платежами по 4 148,00 грн. щомісяця; виправити помилку, допущену при оформленні та видачі зазначеного виконавчого листа шляхом виключення з нього положення про компенсацію стягувачу сплаченого судового збору в розмірі 2 387,91 грн. за рахунок держави; виправити помилку, допущену при оформленні та видачі зазначеного виконавчого листа у частині визначення строку пред`явлення його до виконання з урахуванням вимог ч. 2 та п. 2 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»; визнати зазначений виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню в частині 4 148,00 грн. суми, добровільно сплаченої боржником на користь стягувача 03.08.2026.

Подана заява мотивована тим, що рішенням суду від 03.07.2026 у даній цивільній справі було частково задоволено позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс», стягнуто з боржника заборгованість за Кредитним договором № 1452-5967 від 27.09.2024 в розмірі 12 444,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог (штраф 980 грн. та комісія 450 грн.) було відмовлено.

Цим самим рішенням було частково задоволено його клопотання про розстрочення виконання судового рішення, і вирішено розстрочити виконання вказаного рішення терміном на 3 (три) місяці з дати набрання законної сили цим рішенням рівними платежами, тобто по 4 148,00 грн. щомісяця.

Вказане рішення ніким не оскаржувалось і набрало законної сили 10.08.2026, що вбачається з ЄДРСР а також з довідки № 2308/17641280 від 10.08.2026 про набрання судовим рішенням законної сили в ЄСІТС.

При цьому, ще до набрання вказаним рішенням законної сили, він відправив стягувачу та усім його представникам лист № 1221598/26/26 від 23.07.2026 в інтересах боржника, у якому просив письмово підтвердити йому відсутність наміру апеляційного оскарження вказаного рішення, щоб боржник міг розпочати його виконувати.

Відповіді на вказаний лист їх сторона не отримала, відтак 03.08.2026, тобто достроково до набрання вказаним рішенням законної сили боржник сплатив на користь стягувача перший платіж у сумі 4 148,00 грн. (що підтверджується Платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк» від 03.08.2026 № 8423-2641-2595-8326).

Про здійснення вказаного платежу він одразу повідомив суд заявою про виконання рішення суду № 1221598/26/27 від 04.08.2026 (вх. № 8122/26-Вх від 04.08.2026), долучивши до неї вищевказаний платіжний документ. Копії вказаної заяви з додатками одночасно були надіслані стягувачу та обом його представникам в ЄСІТС.

Крім того, 04.08.2026 він додатково звертався в телефонному режимі до канцелярії суду, повідомляючи про розстрочення виконання вказаного рішення та про початок його виконання боржником.

Незважаючи на усе вищезазначене, 14.08.2026 за заявою іншого представника стягувача Богдана Карпенка (вх. № 8570/26-Вх від 14.08.2026) судом було все-таки видано виконавчий лист від 14.08.2026 у даній цивільній справі). До електронних кабінетів учасників справи виконавчий лист доставлено 15.08.2026.

Звертає увагу суду - при оформленні та видачі виконавчого листа допущено такі помилки:

- у виконавчому листі не зазначено про розстрочення виконання вказаного рішення резолютивну частину рішення від 03.07.2026 відтворено не в повному обсязі. За своїм змістом виконавчий лист посвідчує одноразове стягнення 12 444,00 грн., тоді як фактично вказане рішення підлягає виконанню трьома щомісячними платежами по 4 148,00 грн., перебіг строків для здійснення яких розпочався лише з 10.08.2026;

- суму стягнення у виконавчому листі зазначено як 12 444,00 грн., тобто - без урахування тих 4 148,00 грн., які вже були сплачені боржником 03.08.2026, попри те, що вищевказаний платіжний документ перебуває у матеріалах справи ще з 04.08.2026;

- до виконавчого листа включено положення про компенсацію стягувачу сплаченого судового збору в розмірі 2 387 грн. 91 коп. за рахунок держави, яке не є заходом примусового виконання щодо боржника і не може виконуватися за рахунок боржника;

- строк пред`явлення виконавчого листа до виконання визначено як 11.08.2029, тобто обчислено від дати набрання вказаним рішенням законної сили без урахування наданого судом його розстрочення.

В ході розгляду даної цивільної справи судом було також враховано, що рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12.02.2026 у цивільній справі 697/2323/25 у цьому ж складі суду було частково задоволено позов ТОВ «ФК «ЄАПБ», стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за Кредитним договором і Договором позики на загальну суму 10 435,00 грн., частково задоволено його клопотання - розстрочено виконання рішення терміном на 6 місяців з дати набрання законної сили цим рішенням рівними платежами, тобто по 1 739 грн. 17 коп. щомісяця.

Станом на сьогодні ОСОБА_3 належним чином виконав вказане рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12.02.2026 у цивільній справі 697/2323/25, здійснивши шість рівних платежів по 1 739 грн. 17 коп. щомісяця на загальну суму 10 435,00 грн. на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ», стосовно чого ним в інтересах ОСОБА_2 була подана до суду заява про повне виконання рішення суду від 15.08.2026 з доданими до неї шістьма платіжними інструкціями АТ КБ «Приватбанк».

Вказане свідчить, що ОСОБА_3 сумлінно виконав надану судом розстрочку у цивільній справі № 697/2323/25, так само сумлінно виконує її у даній цивільній справі, водночас, потребує відповідних гарантій дотримання його прав.

Отже, надане судом розстрочення є складовою резолютивної частини вказаного рішення від 03.07.2026, а не окремим від нього процесуальним актом.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 по справі 916/190/18 викладені наступні актуальні висновки щодо застосування норм права - розстрочення це виконання рішення частинами, встановленими судом, з певним інтервалом у часі (п. 44); розстрочення не є правоперетворюючим судовим рішенням і впливає саме на порядок примусового виконання рішення (п. 46); розстрочення не змінює цивільного зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання, натомість унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом (п. 47).

Вказані висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права мають безпосереднє значення для цієї заяви, більше того суд сам їх врахував у вказаному рішенні 03.07.2026. Таким чином, обов`язковість цього висновку для цієї справи вже констатована судом.

Порядок реалізації вказаного висновку на стадії виконання визначено п.6 Розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Мін`юсту від 02.04.2012 № 512/5, де зазначено, що у разі пред`явлення до виконання виконавчого документа, за яким надана розстрочка виконання, виконавче провадження відкривається в частині, за якою сплинув строк сплати. Виконавчий збір та основна винагорода приватного виконавця стягуються із сум (суми), за якими (якою) сплинув строк сплати.

Отже, для застосування вищенаведеної норми виконавець повинен встановити з тексту виконавчого документа: (а) сам факт надання розстрочення; (б) момент, з якого відлічуються строки платежів; (в) кількість та розмір платежів. Натомість, виданий судом виконавчий лист жодної з цих відомостей не містить. Як наслідок, виконавець об`єктивно позбавлений буде можливості застосувати п.6 Розділу III вказаної Інструкції № 512/5, а надане судом розстрочення втратить будь-який практичний зміст.

Станом на дату подання цієї заяви строк сплати жодного з трьох платежів, визначених рішенням, не сплинув, а перший платіж боржником уже було здійснено достроково. Отже, підстав для відкриття виконавчого провадження хоча б на якусь частину суми на цей час не існує взагалі.

Наслідки допущеної помилки для боржника не є гіпотетичними. Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження; розмір виконавчого збору становить 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню (ч. 2 ст. 27), тобто 1 244,00 грн. Згідно з ч. 7 ст. 26 цього Закону, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. Таким чином, боржник, який не допустив жодного прострочення і добровільно та достроково розпочав виконання вказаного рішення, неминуче зазнає майнових обтяжень і додаткових витрат виключно через неповноту виконавчого листа.

Компенсація стягувачу судового збору за рахунок держави не є стягненням з боржника і не передбачає застосування до нього заходів примусового виконання (п.7 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження»). Згідно п. 11 Розділу XIX Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом ДСА України від 20.08.2019 № 814, виконавчий документ про стягнення судового збору надсилається судом до ДСА України або відповідного територіального управління ДСА України як представника стягувача. Включення цього положення до виконавчого документа, виданого проти боржника фізичної особи, суперечить ч. 5 ст. 431 ЦПК України та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», які вимагають визначення у виконавчому документі одного боржника, одного стягувача та частини, в якій рішення підлягає виконанню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строк пред`явлення виконавчого документа до виконання встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Крім того, за п. 2 ч. 4 ст. 12 цього Закону надання судом розстрочки виконання рішення перериває строк пред`явлення виконавчого документа до виконання. Отже, зазначення у виконавчому листі дати 11.08.2029 без урахування наданого розстрочення є помилковим.

Згідно з ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Сплатою 4 148,00 грн. від 03.08.2026 обов`язок боржника припинився у відповідній частині.

Тому просить суд врахувати фактор часу. Виконавчий лист було доставлено до електронного кабінету 15.08.2026. Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа. Отже, виконавче провадження на повну суму 12 444,00 грн. об`єктивно може бути відкрито ще до розгляду цієї заяви по суті у десятиденний строк, передбачений ч. 3 ст. 432 ЦПК України, що спричинить суттєву шкоду боржникові. Саме для таких випадків законодавець і передбачив право суду завчасно заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Учасники процесу в судове засідання не викликалися.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03.07.2026 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 1452-5967 від 27.09.2024 в розмірі 12 444,00 грн. (дванадцять тисяч чотириста сорок чотири гривні, 00 копійок), з яких: заборгованість за кредитом 3 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами 9 444,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2 387,91 грн. (дві тисячі триста вісімдесят сім гривень, 91 копійка) вирішено компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Дементьєва Тараса Михайловича про розстрочення виконання судового рішення у справі № 697/1122/26 задоволено частково. Вирішено розстрочити виконання рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03.07.2026 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором № № 1452-5967 від 27.09.2024 в розмірі 12 444,00 грн. (дванадцять тисяч чотириста сорок чотири гривні, 00 копійок) терміном на 3 (три) місяці з дати набрання законної сили цим рішенням рівними платежами, тобто по 4 148,00 грн. (чотири тисячі сто сорок вісім гривень, 00 копійок) щомісяця. (а.с.217-237).

14.08.2026 Канівським міськрайонним судом Черкаської області видано ТОВ «Укр Кредит Фінанс» по справі виконавчий лист.

Зі змісту виконавчого листа вбачається, що працівником канцелярії суду при його виготовленні було допущено помилку, а саме: включено до виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 вимогу про компенсацію сплаченого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судового збору в розмірі 2 387,91 грн. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Окрім того, виданий виконавчий лист щодо стягнення заборгованості не містить даних про надану розстрочку виконання рішення суду, а відповідно до п. 6 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 у разі пред`явлення до виконання виконавчого документа, за яким надана розстрочка виконання, виконавче провадження відкривається в частині, за якою сплинув строк сплати.

Також, при оформленні вказаного виконавчого листа було допущено технічну помилку (описку) у графі «Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання» вказано загальний строк: «до 11.08.2029», без врахування встановленого в самому рішенні розстрочення строком на 3 місяці.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що заява представника відповідача в частині виправлення допущених описок підлягає задоволенню та допущені помилки підлягають виправленню, а саме: необхідно внести дані про розстрочку виконання рішення суду; виключення відомостей про компенсацію судового збору, та, відповідно, зазначенням вірних строків пред`явлення виконавчого листа.

Що стосується вимоги адвоката Дементьєва Т.М. щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в частині 4 148,00 грн. суд зазначає наступне.

Так, відповідачем ОСОБА_1 03.08.2026 на виконання рішення суду було сплачено 4 148,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 8423-2641-2595-8326 від 03.08.2026 (а.с.251).

На думку представника відповідача - адвоката Дементьєва Т.М., оскільки уже фактично було виплачено кошти в сумі 4 148,00 грн., виконавчий лист у справі № 697/1122/26 на зазначену суму слід залишити без виконання.

За положеннями ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 61-1592св17, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Як випливає із змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015, наведені в статті 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Обов`язковість виконання судових рішень закріплена також конвенцією «Про захист прав та свобод людини», яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 17.07.1997. Отже, її положення є обов`язковими для виконання Україною.

Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України.

Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили повинно бути виконано, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не приймаються. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини. Судове рішення, яке підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Суд враховує також позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції (справа Юрій Миколайович Іванов проти України).

Правову оцінку щодо розміру коштів, які слід стягнути з ОСОБА_1 , вже надано у судовому рішенні від 03.07.2026.

Представник ОСОБА_1 адвокат Дементьєв Т.М. у даній заяві, поданій відповідно до ст. 432 ЦПК України, вказує, що ОСОБА_1 було сплачено частково заборгованість в сумі 4 148,00 грн. після ухвалення судового рішення у справі, що не свідчить про необхідність визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню на зазначену суду. Дані питання підлягають вирішенню у процесі виконавчого провадження шляхом подання необхідних підтверджуючих це документів до органу примусового виконання.

Ці обставини не свідчать про виконання зобов`язання внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, вони не є ні матеріально-правовими, ні процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Беручи до уваги наявні матеріали справи, суд не може погодитись з думкою представника заявника про те, що не визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, призведе до порушення його прав та подвійного стягнення коштів.

Таким чином, на даний час відсутні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у частині, а у задоволенні даної заяви в частині визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню в частині 4 148,00 грн. слід відмовити.

Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 адвоката Дементьєва Тараса Михайловича про виправлення помилки, допущеної при оформленні та видачі виконавчого документа та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в частині у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Виправити допущену описку у виконавчому листі № 697/1122/26 виданому 14.08.2026 Канівським міськрайонним судом Черкаської області у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором:

- доповнивши його реченням - «Розстрочити виконання рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03.07.2026 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 1452-5967 від 27.09.2024 в розмірі 12 444,00 грн. (дванадцять тисяч чотириста сорок чотири гривні, 00 копійок) терміном на 3 (три) місяці з дати набрання законної сили цим рішенням рівними платежами, тобто по 4 148,00 грн. (чотири тисячі сто сорок вісім гривень, 00 копійок) щомісяця.»;

- виключивши з нього речення: «Сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2 387,91 грн. (дві тисячі триста вісімдесят сім гривень, 91 копійка) компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.»;

- викласти графу виконавчого листа «Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання» - 11.11.2029 року, замість помилково зазначеного «Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання» - 11.08.2029 року.

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Дементьєва Тараса Михайловича про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в частині добровільно сплаченої суми заборгованості в розмірі 4 148,00 грн. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.

Суддя Б . К . Скирда