Рішення № 139311105, 28.08.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4418/26 2/335/2693/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Доновської А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду позовом до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон» у якому просить стягнути грошові кошти сплачені позивачем за попереднім договором купівлі-продажу квартири № ЗР.02.1.055 від 18.07.2018 в сумі 1 233 162 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 286 634 грн. 15 коп., втрати від інфляції в сумі 1 334 962 грн. 30 коп., 100 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що 18 липня 2018 року між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон» у якості Продавця, від імені та в інтересах якого на підставі Договору доручення № 1 від 15.08.2016 діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Сібіес Сейлз», яке виступало у якості Повіреного Продавця та ОСОБА_2 у якості Покупця, був укладений Попередній договір № ЗР.02.1.055 купівлі-продажу квартири.

27 серпня 2021 року між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон» у якості Продавця, від імені та в інтересах якого на підставі Договору доручення № 1 від 15.08.2016 року діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Сібіес Сейлз», яке виступало у якості Повіреного Продавця, ОСОБА_2 від імені якого на підставі довіреності № 1590 від 26.08.2021 діяв ОСОБА_3 у якості Первісного покупця та ОСОБА_4 у якості Нового покупця була укладена Додаткова угода № 1 про заміну сторони у зобов`язанні до Попереднього договору № ЗР.02.1.055 купівлі-продажу квартири від 18.07.2018. Відповідно до умов Додаткової угоди № 1 від 27.08.2021, Сторони погодили замінити одну з Сторін Попереднього договору, а саме передати Новому покупцю всі права та обов`язки Первісного покупця за Попереднім договором.

13 жовтня 2021 року між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон» у якості Продавця, від імені та в інтересах якого на підставі Договору доручення № 1 від 15.08.2016 року діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Сібіес Сейлз», яке виступало у якості Повіреного Продавця, ОСОБА_4 у якості Первісного покупця та позивачем, ОСОБА_1 , у якості Нового покупця, була укладена Додаткова угода № 2 про заміну сторони у зобов`язанні до Попереднього договору № ЗР.02.1.055 купівлі-продажу квартири від 18.07.2018.

За умовами Попереднього договору, сторони зобов`язалися в майбутньому, в чіткій відповідності до умов та положень попереднього договору укласти договір купівлі-продажу Квартири з наступними характеристиками: адреса будинку: АДРЕСА_1 ; тип приміщення: квартира; проектний номер: 31; кількість кімнат: 3; поверх: 6; секція: 2; проектна загальна площа: 97,87 кв. м.

Покупцем ОСОБА_2 за Попереднім договором купівлі-продажу квартири від 18.07.2018, реєстровий номер №ЗР.02.1.055 було сплачено на користь Повіреного продавця ТОВ «Сібіес Сейлз» забезпечувальний платіж у сумі 1 233 162, 00 грн. без ПДВ., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 24.07.2018.

Відповідно до п.3.2. Попереднього договору Сторони узгодили заплановані терміни: завершення будівельно-монтажних робіт по другій секції Житлового будинку IV (четвертий) квартал 2018 року; введення в експлуатацію другої секції Житлового будинку ІІ (другий) квартал 2019 року; завершення благоустрою прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку з дитячим майданчиком ІІІ (третій) квартал 2019 року.

Однак, всупереч умовам п. 3.2.,4.1.9 Попереднього договору, Продавцем АТ «ЗНВКІФ «ОРЕГОН» не завершено будівельно-монтажні роботи по другій секції Житлового будинку, не введено в експлуатацію другу секцію Житлового будинку, не завершено благоустрій прибудинкової території та не передано Квартиру Новому покупцю шляхом укладення Основного договору.

Посилаючись на те, що попередній договір №ЗР.02.1.055 від 18.07.2018 укладався Сторонами з метою забезпечення укладання у майбутньому договору купівлі-продажу нерухомого майна, то за правилами ст.635 ЦК України, цей договір підлягав обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Оскільки вимоги щодо нотаріального посвідчення попереднього договору не були дотриманні вказаний договір відповідно до вимог чинного законодавства є нікчемним, а відтак відсутні підстави вважати наявність між сторонами договірних правовідносин.

Враховуючи те, що на підставі Додаткової угоди № 2 від 13.10.2021 про заміну сторони у зобов`язанні до Попереднього договору № ЗР.02.1.055 купівлі продажу від 18.07.2018 до позивача перейшли всі права та обов`язки Первісного покупця за Попереднім договором, в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а також всі права та обов`язки, які виникнуть у Нового покупця в майбутньому згідно з Попереднім договором, у тому числі, але не виключно, у разі його невиконання та/або неналежного виконання вважає, що вона, як Новий покупець, набула право вимагати від Продавця повернення коштів, сплачених на виконання Попереднього договору платіжним дорученням № 1 від 24.07.2018.

У зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон» на її користь грошові кошти сплачені за попереднім договором №ЗР.02.1.055 купівлі-продажу квартири від 18.07.2018 в сумі 1 233 162,00 грн.

Також враховуючи те, що грошові кошти були отримані відповідачем за нікчемним договором та не були повернуті позивачу в момент їх отримання просить стягнути на її користь втрати від інфляції за період з 01.08.2018 по 28.02.2026 у розмірі 1 334 962,30 грн. та 3% річних за період з 24.07.2018 по 22.04.2026 у розмірі 286 634,15 грн., а також моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн.

Крім цього, просить визначити, органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у цій справі проводити нарахування до моменту виконання рішення суду у даній справі в частині стягнення з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон» на користь позивача безпідставно набутих коштів: 3 % річних від суми заборгованості у загальному розмірі 1 233 162,00 грн., починаючи з 23.04.2026 до повного погашення заборгованості.

Ухвалою судді від 28 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду відкрито провадження у справи, вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, встановлено учасникам справи строки для подачі заяв по суті справи, призначено підготовче засідання.

08 травня 2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон» Крайнюкова М.М. про визнання позову.

26 травня 2026 року до суду надійшла заява представника Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон» Крайнюкова М.М. у якій останній посилаючись на помилкове направлення заяви про визнання позову просить не приймати її до уваги.

У визначений судом строк відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Ухвалою суду від 09 липня 2026 року заяву Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон» про визнання позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон» про захист прав споживачів було залишено без розгляду та закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач, будучи належним чином повідомлена про день час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилась, разом з тим подала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон» повідомлявся судом в установленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи, проте представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяв або клопотань про відкладення судового засідання не подав.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України неявка в судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як визначає ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Судом установлено, що 18 липня 2018 року між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон» якості Продавця, від імені та в інтересах якого на підставі Договору доручення № 1 від 15.08.2016 діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Сібіес Сейлз», в особі Писаренко Сергія Олександровича, як Повіреного Продавця та ОСОБА_2 у якості Покупця, був укладений Попередній договір № ЗР.02.1.055 купівлі-продажу квартири.

Відповідно до п. 1.1. Договору від 18.07.2018 року, сторони зобов`язуються в майбутньому, в чіткій відповідності до усіх умов та положень Попереднього договору укласти договір купівлі-продажу квартири (надалі «Основний договір», з наступними характеристиками: адреса будинку: АДРЕСА_1 ; тип приміщення: квартира; проектний номер: 31; кількість кімнат: 3; поверх: 6; секція: 2; проектна загальна площа: 97,87 кв. м.

Відповідно до п. 2.1. Договору від 18.07.2018 року, сторонами узгоджено, що орієнтовна вартість квартири за яку вона буде продана покупцю згідно Основного договору, становитиме 1 233 162 (один мільйон двісті тридцять три тисячі сто шістдесят дві) гривні 00 копійок без ПДВ. Вказана орієнтовна загальна вартість Квартири розраховується як добуток загальної проектної площі квартири. Вартість 1 (одного) кв. м. площі Квартири становить 12 600 (дванадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок без ПДВ. Вартість 1 кв. м. площі Квартири є сталою та не може бути змінена Продавцем в односторонньому порядку.

Відповідно до п.2.2 Договору від 18.07.2018 року, покупець на підтвердження власної платоспроможності та наміру щодо укладення Основного договору та виконання інших обов`язків, що покладені на нього згідно Попереднього договору, зобов`язаний сплатити Продавцю, шляхом перерахунку на рахунок Повіреного Продавця, грошові кошти в якості забезпечувального платежу, розмір якого дорівнює загальній вартості квартири, а саме 1 233 162 (один мільйон двісті тридцять три тисячі сто шістдесят дві) гривні 00 копійок без ПДВ та у строки, визначені Попереднім договором (надалі за текстом» - «Забезпечувальний платіж»).

Відповідно до п.п. 2.4. Договору від 18.07.2018 року, сторонами погоджено, що Забезпечувальний платіж Покупець зобов`язується сплатити протягом 5 (п`ятьох) банківських днів з моменту підписання Сторонами Попереднього договору, а саме до 24.07.2018 року включно, в безготівковій формі, в національній валюті гривні, шляхом перерахування грошових коштів на наступні банківські реквізити:

Отримувач коштів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сібіес Сейлз»; ЄДРПОУ: 40710614, п/р НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, призначення платежу: «Забезпечувальний платіж згідно Попереднього договору купівлі-продажу Квартири від 18.07.2018 року, реєстровий № ЗР.02.1.055, без ПДВ».

Відповідно до п. 2.12 Договору від 18.07.2018 року при укладенні Основного договору, усі грошові кошти, сплачені Покупцем Продавцю, шляхом перерахунку на рахунок Повіреного Продавця, в процесі виконання Попереднього договору, будуть зараховані у належний з Покупця платіж за Основним договором.

Згідно до п. 2.13 Договору від 18.07.2018 року на підставі Договору доручення № 1 від 15.08.2016 року, укладеного між Продавцем та Повіреним Продавця, усі розрахунки між Сторонами будуть здійснюватися за посередництва Повіреного Продавця. Сплата Покупцем будь-яких грошових коштів на рахунок Повіреного Продавця в якості виконання будь-якого фінансового зобов`язання Покупця згідно умов Попереднього договору, вважається належним виконанням даного зобов`язання перед Покупцем. В свою чергу, сплата Повіреним Продавця будь-яких грошових коштів на рахунок Покупця в якості виконання будь-якого фінансового зобов`язання Продавця згідно умов Попереднього договору, вважається належним виконання даного зобов`язання перед Покупцем.

Пунктом 3.1 Договору від 18.07.2018 року, сторони погодили, що Попередній договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань, визначених у Попередньому договорі. Строк дії Попереднього договору, може бути припинено або змінено тільки за взаємною згодою Сторін або у випадках, визначених Попереднім договором.

Відповідно до п. 3.2 Договору від 18.07.2018 року заплановані терміни: завершення будівельно-монтажних робіт по другій секції Житлового будинку IV (четвертий) квартал 2018 року; введення в експлуатацію другої секції Житлового будинку II (другий) квартал 2019 року; завершення благоустрою прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку з дитячим майданчиком ІІІ (третій) квартал 2019 року.

Згідно п. 4.1.9., Договору від 18.07.2018 року продавець зобов`язується дотримуватися строків закінчення монтажно - будівельних робіт у Житловому будинку не пізніше термінів, визначених у розділі 3 «Строки та терміни» Попереднього договору».

Згідно п. 6.1 Договору від 18.07.2018 року сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання умов Попереднього договору, сторони несуть відповідальність, визначену Попереднім договором та чинним законодавством України.

У пункті 6.2 Договору від 18.07.2018 року сторони погодили, що під невиконанням або неналежним виконанням Стороною умов Попереднього договору, вони мають на увазі: п. (в) - невиконання або неналежне виконання будь якого зобов`язання, вказаного у Попередньому договорі.

Судом встановлено, що на виконання умов п. 2.2. Попереднього договору №ЗР.02.1.055 купівлі-продажу квартири від 18.07.2018 року, ОСОБА_2 сплатив грошові кошти в сумі 1 233 162 (один мільйон двісті тридцять три тисячі сто шістдесят дві) гривні 00 копійок без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 24.07.2018 року.

З матеріалів справи встановлено, що 27 серпня 2021 року між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон» від імені та в інтересах якого на підставі Договору доручення № 1 від 15.08.2016 року діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Сібіес Сейлз» та ОСОБА_2 від імені якого на підставі довіреності № 1590 від 26.08.2021, виданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Переверзевою Г.О., діяв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була укладена Додаткова угода № 1 про заміну сторони у зобов`язанні до Попереднього договору № ЗР.02.1.055 купівлі-продажу квартири від 18.07.2018.

Відповідно до п. 1.1.,1.2.,1.3. Додаткової угоди № 1 від 27.08.2021, Сторони погодили замінити одну з Сторін Попереднього договору, а саме передати Новому покупцю всі права та обов`язки Первісного покупця за Попереднім договором. Новий покупець набуває право укласти в майбутньому, в чіткій відповідності до умов та положень Попереднього договору, Основний договір купівлі продажу приміщення з Продавцем. З моменту набрання чинності цією Угодою, до Нового покупця переходять всі прав та обов`язки Первісного покупця за Попереднім договором, в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а також всі права та обов`язки, які виникнуть у Нового покупця в майбутньому згідно з Попереднім договором, у тому числі, але не виключно, у разі його невиконання та/ або неналежного виконання. З моменту набрання чинності цією Угодою Новий покупець вважається стороною Попереднього договору, а Первісний покупець втрачає всі права та обов`язки за Попереднім договором.

13 жовтня 2021 року між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон» якості Продавця, від імені та в інтересах якого на підставі Договору доручення № 1 від 15.08.2016 року діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Сібіес Сейлз», яке виступало у якості Повіреного Продавця, ОСОБА_4 у якості Первісного покупця та ОСОБА_1 , у якості Нового покупця, була укладена Додаткова угода № 2 про заміну сторони у зобов`язанні до Попереднього договору № ЗР.02.1.055 купівлі-продажу квартири від 18.07.2018.

Відповідно до п. 1.1.,1.2.,1.3. Додаткової угоди № 2 від 13.10.2021, Сторони погодили замінити одну з Сторін Попереднього договору, а саме передати Новому покупцю всі права та обов`язки Первісного покупця за Попереднім договором. Новий покупець набуває право укласти в майбутньому, в чіткій відповідності до умов та положень Попереднього договору, Основний договір купівлі-продажу приміщення з Продавцем. З моменту набрання чинності цією Угодою, до Нового покупця переходять всі прав та обов`язки Первісного покупця за Попереднім договором, в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а також всі права та обов`язки, які виникнуть у Нового покупця в майбутньому згідно з Попереднім договором, у тому числі, але не виключно, у разі його невиконання та/або неналежного виконання. З моменту набрання чинності цією Угодою Новий покупець вважається стороною Попереднього договору, а Первісний покупець втрачає всі права та обов`язки за Попереднім договором.

Таким чином до позивача ОСОБА_1 перейшли всі прав та обов`язки первісного покупця за попереднім договором №ЗР.02.1.055 купівлі-продажу квартири від 18.07.2018 року.

У строки, передбачені попереднім договором, продавцем АТ «ЗНВКІФ «ОРЕГОН» не завершено будівельно-монтажні роботи по другій секції житлового будинку, не введено в експлуатацію другу секцію житлового будинку, не завершено благоустрій прибудинкової території та не передано квартиру Новому покупцю шляхом укладення Основного договору.

Положеннями ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Таким чином, оскільки попередній договір його учасниками укладався з метою забезпечення укладання у майбутньому договору купівлі-продажу квартири, то за правилами статті 635 ЦК України цей договір підлягав обов`язковому нотаріальному посвідченню.

У разі недотримання сторонами вимог законодавства про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним відповідно до частини 1 статті 220 ЦК України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч.2 ст.215, ч.1 ст.216 ЦК України). Отже, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства, Попередній договір є нікчемним внаслідок недотримання вимоги про його нотаріальне посвідчення.

Таким чином, враховуючи те, що сторонами при укладенні попереднього договору купівлі-продажу квартири від 18.07.2018 року не дотриманні вимоги ст.657 ЦК України щодо нотаріальної форми їх посвідчення, вказаний правочин в силу ч.1 ст.220 ЦК України є нікчемним та не створює ніяких юридичних наслідків крім тих, що пов`язані з їх недійсністю, зокрема, з повернення отриманих за нікчемним правочином коштів.

За викладених обставин, враховуючи те, що договір купівлі-продажу квартири, який за своєю формою та змістом відповідав би вимогам закону, між сторонами у справі укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, перерахована грошова сума в розмірі 1 233 162 (один мільйон двісті тридцять три тисячі сто шістдесят дві) гривні 00 копійок за придбання квартири є авансом.

Відповідно до ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Частиною 3 статті 570 ЦК України встановлено, що у разі припинення зобов`язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Таким чином, аналізуючи наведені норми матеріального права, враховуючи те, що попередній договір купівлі-продажу квартири №ЗР.02.1.055 від 18.07.2018 року є нікчемним внаслідок недотримання вимоги про його нотаріальне посвідчення та з огляду на неможливість оформлення договору купівлі-продажу квартири, в силу того, що об`єкти в строки, визначені п. 3.2 Договорів від 18.07.2018 року побудовані та здані в експлуатацію не були, виходячи з того, що ТОВ «Сібіес Сейлз», яке на момент укладення договорів було «Повіреним продавця» - АТ «ЗНВКІФ «ОРЕГОН», яке отримало грошові суми по даний час не повернуло безпідставно отримане, такі кошти повинні бути повернуті позивачу як новому покупцю, в тому розмірі, в якому вони були сплачені.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти сплачені з попереднім договором №ЗР.02.1.055 купівлі-продажу квартири від 18.07.2018 в сумі 1 233 162,00 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та трьох 3% річних від простроченої суми суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості.

Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому три проценти річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

За змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати і три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові(постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16 і № 646/14523/15).

Згідно правового висновку викладеного у Постанові ВП ВС від 22.09.2020 № 918/631/19 (12-42гс20) стаття 625 розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги п`ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Приписи розділу І книги п`ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої цього Кодексу).

При цьому у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем було отримано грошових коштів за договором, який в силу ч.1 ст.220 ЦК України є нікчемним у останнього виникло зобов`язання повернути позивачу ( новому покупцю) суму забезпечувального платежу в день його внесення.

Оскільки судом встановлено, сплачений забезпечувальний платіж у розмірі 1 233 162 (один мільйон двісті тридцять три тисячі сто шістдесят дві) гривні 00 копійок позивачу повернуто не було відповідно у позивача виникло право на стягнення інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

Згідно долученого до позовної заяви розрахунку вбачається, що у зв`язку із невиконанням зобов`язання з повернення забезпечувального платежу за період з 24.07.2018 по 22.04.2026 розмір суми трьох відсотків річних становить 286 634,15, інфляційних втрат за період з 01.08.2018 по 28.02.2026 у розмірі 1 334 962,30 грн.

Суд погоджується за наведеним позивачем розрахунком та бере до уваги те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, доказів сплати заборгованості суду не надано.

Вирішуючи позовну вимогу в частині відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що відшкодування моральної (немайнової) шкоди є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів кожної особи. Відшкодування моральної шкоди також передбачене Конституцією та низкою нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Позивач в обґрунтування вимог в частині стягнення моральної шкоди зазначила, що через не виконання відповідачем умов попереднього договору їй була завдана моральна шкода, яка виражається в душевних стражданнях, пов`язаних з протиправною поведінкою відповідача. Так, внаслідок тривалого очікування отримання квартири та постійного перебування в психологічному напруженні через невизначеність ситуації з будівництвом, а також значного стресу внаслідок неможливості користуватися коштами, сплаченими за квартиру вона зазнала значних моральних страждань.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 №4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій іншої особи. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

У постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (провадження № 12-49гс21) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Означений спосіб захисту застосовний і тоді, якщо можливість отримання відповідного відшкодування за конкретне порушення права (зокрема і права члена адвокатського об`єднання) прямо не передбачене законом, іншим актом цивільного законодавства, договором або іншим правочином. Для задоволення відповідної вимоги суд застосовує приписи пункту 9 частини другої статті16та статті 23 ЦК України.

Судом встановлено, що з вини відповідача, не було дотримано вимоги форми укладення договору, не виконано умови Попереднього договору купівлі-продажу квартири та своєчасно не здано об`єкт в експлуатацію, чим завдано позивачеві значних моральних страждань.

З огляду на характер і обсяг психічних страждань позивача, яких остання зазнала внаслідок тривалого психологічного напруження через невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань та у зв`язку із втратою можливості користуватися коштами, враховуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 10 000,00 грн. Такий розмір відшкодування моральної шкоди, на переконання суду, буде достатнім для поновлення порушених прав позивача.

За викладених обставин повно і всебічно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх наявними у матеріалах справи доказами суд доходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти сплачені за попереднім договором у № ЗР.02.1.055 купівлі-продажу від 18.07.2018 в сумі 1 233 162 грн., 3% річних в сумі 286 634,15 грн., втрати від інфляції в сумі 1 334 962,30 грн. та моральна шкода у розмірі 10 000, 00 грн., у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо клопотання позивача про нарахування 3% річних до моменту остаточного виконання рішення суду суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.10 ст.265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Враховуючи те, що вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне застосувати приписи ч.10 ст.265 ЦПК України та зазначити про нарахування 3% річних на суму основного боргу (1 233 162,00 грн.), починаючи з 25.04.2026, тобто з моменту подання позову до суду, і до повного погашення заборгованості, оскільки це сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач позбавиться необхідності повторно звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих відсотків за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Таким чином, враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору з відповідача пропорційно до розміру позовних вимог підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 12 905,98 грн. (із розрахунку 2 864 758,45 грн. ? 100% 2 954 758,45грн. = 96,95%; 96,95%;? 13 312 грн./ 100% = 12 905,98 грн).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354, ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у загальному розмірі 2 864 758 (два мільйони вісімсот шістдесят чотири сімсот п`ятдесят вісім) гривень 45 копійок, з яких: грошові кошти, сплачені за Попереднім договором № ЗР.02.1.055 купівлі-продажу квартири від 18.07.2018 в сумі 1 233 162 (один мільйон двісті тридцять три тисячі сто шістдесят дві) грн. 00 коп., 3% річних за період з 24.07.2018 по 22.04.2026 в сумі 286 634 (двісті вісімдесят шість тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 15 коп., втрати від інфляції за період з 01.08.2018 по 28.02.2026 в сумі 1 334 962 (один мільйон триста тридцять чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. 30 коп. та моральна шкода у сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі, в порядку частини 10 статті 265 ЦПК України, нараховувати 3 % річних від суми фактичної (несплаченої) заборгованості у розмірі 1 233 162,00 грн., починаючи з 25.04.2026 і до повного погашення заборгованості за формулою: сума 3% річних = сума непогашеної заборгованості ? 3 % річних ? кількість днів прострочення / кількість днів у відповідному році.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 28 серпня 2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орегон» (Ідентифікаційний код юридичної особи 40162043, юридична адреса: м.Київ, вул.Володимирська, буд.61 Б, поверх 6, кімната 3).

Суддя: А.Б.Алєксєєнко