Рішення № 139310677, 20.08.2026, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/720/26

Провадження № 2/535/504/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року селище Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Шолудько А.В., з участю секретаря судового засідання Марєєвої К.В., розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу №535/720/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

26.06.2026 ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до суду позов до Великорублівської сільської ради про визначення йому додаткового строку тривалістю у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є спадкоємцем за заповітом земельної ділянки, однак позбавлений можливості оформити свої спадкові права, у зв`язку з пропуском встановленого строку для прийняття спадщини. Чинним законодавством надано можливість такому спадкоємцю за певних умов прийняти спадщину, а саме якщо пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини відбувся з поважних причин. З метою реалізації свого права на прийняття спадщини та подальшого оформлення спадкових прав на земельну ділянку, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 29.06.2026 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та витребувано докази (а.с. 25).

22.07.2026 ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області замінено первісного відповідача у справі №535/720/26 за позовом ОСОБА_1 до Великорублівської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, належними відповідачами, якими є: ОСОБА_2 , й ОСОБА_3 , та відкладено підготовче засідання у справі (а.с. 70, 71).

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с. 75, 87,88).

Позивач ОСОБА_1 04.08.2026 подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 89).

Відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 29.07.2026 подали до суду заяви, в яких повністю визнали позовні вимоги ОСОБА_1 , наслідки визнання позову передбачені ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України їм відомі й зрозумілі, та просять розглянути справу без їх участі (а.с. 84, 85).

На підставі ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11 зазначено, що згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, наявні у ній докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, з наступних підстав.

18.04.2019 ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набокою Ю.В., зареєстрований у реєстрі за №917, згідно з яким ОСОБА_4 на випадок своєї смерті належну їй на праві власності земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Котелевський район, Милорадівська сільська рада, кадастровий номер 5322283000:00:001:0317, заповіла повністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 14.11.2025 Котелевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 4).

Після її смерті відкрилася спадщина, у тому числі на земельну ділянку.

Так, земельна ділянка площею 2,78 га, яка надана для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322283000:00:001:0317, належала ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, що виданий 19.08.2009 державним нотаріусом Котелевської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі №2784, спадкова справа 136/2009 (а.с. 14).

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частини перша, друга статті 1220 ЦК України).

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

На підставі ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до довідки приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Ковпака В.І. №188/01-16 від 08.06.2026, за даними Спадкового реєстру у його проваджені знаходиться спадкова справа №45/2026 на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка відкрита 20.04.2026. ОСОБА_1 відповідно до ст. 1272 ЦК України вважається таким спадкоємцем, що пропустив строк для прийняття спадщини та не прийняв її, та має право звернутися до суду з питання визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 12).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.12.2021 року у справі №369/6254/19-ц, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Фактично, пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного чи оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку (висновок Верховного Суду у постанові від 01.06.2022 у справі №148/1805/20).

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема такі: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У залежності від конкретних обставин справи суд може визнавати ті чи інші причини пропуску строку як поважними, так і такими, що не перешкоджали особі звернутися із відповідною заявою в межах визначеного законом строку. Визначальним у такому випадку є саме критерій наявності об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для спадкоємця.

Для вирішення питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини стосується періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

У постанові Верховного Суду в справі № 681/203/17-ц зазначено, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика ЄСПЛ розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде порушенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, потрібно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж потрібно для реалізації поставленої мети.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Проаналізувавши встановлені обставини у справі, оцінивши надані в силу положень ст. 76 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач пропустив строк прийняття спадщини з поважних причин після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки не мав об`єктивної можливості для подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини, а саме: на момент смерті спадкодавця та протягом установленого законом строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 перебував за межами України, не спілкувався зі спадкодавцем та її родичами, спільно зі спадкодавцем не проживав, а тому не був обізнаний про смерть ОСОБА_4 та об`єктивно не мав можливості звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини; перебування за кордоном в умовах воєнного стану в Україні додатково ускладнювало своєчасне вчинення необхідних нотаріальних дій.

Крім того, після отримання інформації про смерть спадкодавця позивач звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, що підтверджується заявою про затвердження у справах спадщини від 05.05.2026 (а.с. 5-8).

Таким чином, пропуск позивачем строку для прийняття спадщини був зумовлений об`єктивними обставинами, та не залежав від його волі.

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або невчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріуса і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

При оцінці встановлених обставин, суд враховує не тільки умови застосування правил ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України, але і загальні засади цивільного судочинства та європейські принципи, зокрема, принцип верховенства права з його складовими.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.08.2017 у справі №1320цс17.

У зв`язку з викладеним, оскільки позивач пропустив встановлений законом строк подачі заяви з поважних причин після смерті ОСОБА_4 , суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, та позивачу необхідно визначити додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини після спадкодавця у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Визнання відповідачами пред`явленого позову є безумовним, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Наслідки визнання позову, передбачені ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України відповідачам відомі та зрозумілі.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 10-13, 81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 264, 268 ЦПК України, ст. ст. 1270, 1272 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з дня набрання цим рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 28.08.2026.

Суддя А.В. Шолудько