Рішення № 139309262, 24.08.2026, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/737/26

Провадження № 2/535/517/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року селище Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Шолудько А.В., з участю секретаря судового засідання Кашуби Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження цивільну справу №535/737/26 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про визнання трудових відносин припиненими,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Білохи Володимира Миколайовича, який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії ВІ №1406272 від 01.07.2026 (а.с. 4), звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовом до Відокремленого підрозділу «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», в якому просив визнати трудові відносини між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та Відокремленим підрозділом «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (код ЄДРПОУ 26349183) припиненими з 01.07.2022 на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 07.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для виправлення недоліків позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ним ухвали (а.с. 30).

10.07.2026 представник позивача адвокат Білоха В.М. подав до суду через систему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків позовної заяви та подав в новій редакції позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про визнання трудових відносин між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та АТ «Лисичанськвугілля» (код ЄДРПОУ 32359108) припиненими з 01.07.2022, у зв`язку із звільненням з посади за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України (а.с. 33-39).

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, у зв`язку із збройною агресією російської федерації, на даний час фактично проживає у с. Велика Рублівка Полтавського району Полтавської області. Позивач перебував у трудових відносинах із Акціонерним товариством «Лисичанськвугілля», з 29.03.1990 був переведений на посаду прохідника підземного 5 розряду, що підтверджується записами у трудовій книжці. З 03.07.2022 м. Лисичанськ віднесено до тимчасово окупованих територій російською федерацією, та у зв`язку з активними бойовими діями АТ «Лисичанськвугілля» видано наказ від 01.07.2022 №126, яким з 01.07.2022 призупинено дію трудових відносин з працівниками підприємства. Оскільки м. Лисичанськ є тимчасово окупованою територією, позивач не має можливості подати письмову заяву про звільнення, так як адреса релокації відповідача відсутня, а АТ «Укрпошта» та інші поштові оператори не здійснюють пересилання поштової кореспонденції на окуповані території. У відповідача також відсутня офіційна електронна адреса у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Позивач не може скористатися механізмом припинення трудових відносин через державну службу зайнятості, так як відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону «Про зайнятість населення» статус зареєстрованого безробітного може набути особа працездатного віку до призначення їй пенсії. Натомість позивач є пенсіонером, у зв`язку з чим не може скористатися даним механізмом припинення трудових відносин через центр зайнятості. Припинення трудового договору необхідно ОСОБА_1 для подальшого зняття всіх обмежень стосовно його пенсії органами ПФУ, як працюючого пенсіонера (індексування його пенсійних виплат тощо). Позивач не має жодних трудових відносин відповідачем з 03.07.2022, не працює та не отримує заробітну плату.

Ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 13.07.2026 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №535/737/26 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про визнання трудових відносин припиненими та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 43).

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с. 55-58).

Представник позивача адвокат Білоха В.М. 17.08.2026 подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без участі позивача та його представника, заявлені позовні вимоги підтримують у повному обсязі (а.с. 59).

Представник відповідача Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується оголошенням на інформаційному ресурсі «Судова влада». У встановлений законом строк відповідач відзив на позовну заяву до суду не подавав. Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд. Суд вважає повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи належним.

На підставі викладеного суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності відповідача, ґрунтуючись на наявних у справі матеріалах і доказах, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211, ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11 зазначено, що згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, наявні у ній докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997, кожний при вирішенні питання про його цивільні права і обов`язки має право на відкритий і справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом. Складовою частиною справедливого судочинства є доступ до судової процедури з усіма атрибутами контролю за порушеннями при звільненні з роботи з боку працедавців - власників та керівників господарських товариств, підприємств, установ, організацій.

Статтею 43 Конституції України проголошено право кожної людини на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, які він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та закріплено гарантії реалізації права на працю, що включає право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.

Відповідно до ст. 51 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) держава гарантує правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Судом встановлено, що наказом №48к від 16.03.1982 Шахти ім. Д.Ф. Мельникова виробничого об`єднання «Лисичанськвугілля» ОСОБА_1 22.03.1982 прийнято на посаду прохідника підземного 4 розряду з повним робочим днем під землею, а 29.03.1990 переведено на посаду прохідника підземного 5 розряду з повним робочим днем під землею, що підтверджується записами у трудовій книжці (а.с. 5-9).

Згідно з записами трудової книжки № НОМЕР_2 та №18 Шахти ім. Д.Ф. Мельникова виробничого об`єднання «Лисичанськвугілля» було перейменовано та на даний час її найменування Відокремлений підрозділ «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» Міністерства енергетики України (а.с. 9).

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року №376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 року №987), м. Лисичанськ Луганської області віднесено до тимчасово окупованих російською федерацією території України з 03 липня 2022 року.

Згідно з листом Міністерства енергетики України від 11.06.2026, за наказом АТ «Лисичанськвугілля» від 01.07.2022 №126, дію трудових договорів з працівниками підприємства призупинено з 01 липня 2022 року до стабілізації ситуації в зоні находження підприємства (а.с. 10).

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та фактично проживає у с. Велика Рублівка Полтавського району Полтавської області, що підтверджується довідкою про взяття на облік ВПО №1614-7000207236 від 31.03.2022, та також є пенсіонером, відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 від 06.02.2003 (а.с. 11).

Трудові відносини всіх працівників регулюються Кодексом законів про працю України. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (ст. 1 КЗпП України).

Згідно із приписами ч. 1 ст. 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається (ч. 2 ст. 22 КЗпП України).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Відповідно до ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» місцезнаходження юридичної особи фіксується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань та є обов`язковими відомостями при реєстрації юридичної особи.

Відповідно до ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місце знаходженням відповідача АТ «Лисичанськвугілля»: Україна, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 1.

Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 77, 80 ЦПК України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, ураховуючи положення норм діючого трудового законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання припиненими трудових відносин між ОСОБА_1 та АТ «Лисичанськвугілля» з 01.07.2022, у зв`язку із звільненням позивача за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, що є правом позивача, яке підлягає захисту у судовому порядку, з огляду на видачу відповідачем наказу від 01.07.2022 №126 про призупинення з 01 липня 2022 року дії трудових договорів з працівниками підприємства, у зв`язку із віднесенням м. Лисичанськ з 03.07.2022 до тимчасово окупованих російською федерацією територій України.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про визнання трудових відносин припиненими, підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому виходячи із змісту вище зазначеної норми з відповідача АТ «Лисичанськвугілля» на користь позивача ОСОБА_1 необхідно стягти судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 264 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про визнання трудових відносин припиненими, задовольнити повністю.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Лисичанськвугілля» з 01 липня 2022 року, у зв`язку із звільненням позивача за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Стягнути з Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири грн 96 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач Акціонерне товариство «Лисичанськвугілля», місцезнаходження: вул. Малиновського, буд. 1, м. Лисичанськ, поштовий індекс 93100, ЄДРПОУ 32359108.

Повне рішення суду складене 28.08.2026.

Суддя А.В. Шолудько