Ухвала суду № 139310438, 28.08.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

пр. № 1-кс/759/8733/26

ун. № 759/23730/26

28 серпня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за участю: секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , адвокатів підозрюваного - ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , яке погоджено з прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12025100080003358 внесеного до ЄРДР 17.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26.08.2026 року до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло вищезгадане клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12025100080003358 внесеного до ЄРДР 17.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчим відділом Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100080003358 внесеного до ЄРДР 17.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

30.06.2026, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів, а саме:

Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 .

Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 .

Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 .

Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 .

Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 .

Протокол допиту потерпілого ОСОБА_13 .

Протокол допиту потерпілого ОСОБА_14 .

Протокол допиту потерпілого ОСОБА_15 .

Протокол допиту потерпілого ОСОБА_16 .

Протокол допиту потерпілого ОСОБА_17 .

Протокол допиту потерпілого ОСОБА_18 .

Протокол допиту потерпілого ОСОБА_19 .

Протокол допиту потерпілого ОСОБА_20 .

Протокол допиту потерпілого ОСОБА_21 .

Протокол допиту потерпілого ОСОБА_22 .

Протокол допиту потерпілого ОСОБА_23 .

Протокол допиту потерпілого ОСОБА_24 .

Протоколом огляду від 27.05.2026, веб-сторінок мережі інтернет.

Протоколом огляду від 27.05.2026, профілю соціальної мережі «Instagram» ОСОБА_4 .

Протоколом огляду документів від 20.05.2026, вилучених в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Протоколом допиту свідка ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Протоколом допиту свідка ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Протоколом допиту свідка ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Протоколом допиту свідка ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Протоколом обшуку автомобіля марки «Мерседес» д. н. з. НОМЕР_1 від 08.05.2026, за адресою: АДРЕСА_1.

Протоколом обшуку від 08.05.2026, за адресою: АДРЕСА_1 . Протоколом огляду від 20.03.2026 оптичного диску DVD-R«Verbatirn 4,7 GB» на якому міститься інформація по рахунку НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Мама, ну купи» ЄДРПОУ 44593313.

Протокол огляду від 18.06.2026 оптичного диску CD-R«Axent» на якому міститься інформація по рахунку НОМЕР_3 АТ «Універсал Банк», що належить ОСОБА_4 РНКОПП НОМЕР_4.

Висновком почеркознавчої експертизи № СЕ-19/111-26/31524-ПЧ від 17.06.2026.

Висновком почеркознавчої експертизи № СЕ-19/111-26/29928-ПЧ від 08.06.2026.

Висновком аналітичного дослідження ТОВ «Мама, ну купи» від 26.06.2026.

Протоколом огляду мобільного телефону потерпілої ОСОБА_9 від 16.03.2026.

Протоколом огляду мобільного телефону потерпілого ОСОБА_11 від 09.06.2026.

Протоколом огляду ноутбука потерпілого ОСОБА_13 від 29.06.2026.

Висновком почеркознавчої експертизи № СЕ-19/111-26/34242-ПЧ від 29.06.2026.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 02.07.2026, підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк до 30.08.2026 включно з можливістю внесення застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 664 000 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі) грн. та у разі внесення застави покладено обов`язки передбачені ч. 5. ст. 194 КПК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22.07.2026 року ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 02 липня 2026 року - залишено без змін.

25.08.2026, ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

25.08.2026, керівником Святошинської окружної прокуратури м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025100080003358 від 17.11.2925, продовжено до трьох місяців, тобто до 01.10.2026.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні завершується 30.08.2026 року, однак завершити досудове розслідування на даному етапі не виявляється можливим у зв`язку з необхідністю завершення проведення заходів забезпечення кримінального провадження та прийняттям додаткових процесуальних рішень.

Метою продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 згідно частини першої статті 177 КПК України, є забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до вимог пункту четвертого частини першої статті 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати.

На переконання сторони обвинувачення, інший більш м`який запобіжний захід, крім тримання під вартою не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також для запобігання вищевказаним ризикам.

У судовому засіданні прокурор з урахуванням уточнень щодо розміру застави та обов`язків визначених судом підтримав клопотання щодо продовження строку запобіжного заходу відносно підозрюваного у виді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його адвокати - ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 заперечували проти клопотання, та просили відмовити у його задоволенні і обрати підозрюваному запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, або як альтернативний вид запобіжного заходу визначити підозрюваному менший розмір застави, який буде помірним для нього і забезпечить належну процесуальну поведінку останнього.

Так стороною захисту наголошено, що клопотання не містить належного обґрунтування необхідності застосування саме найсуворішого запобіжного заходу, передбаченого ст. 183 КПК України. У ньому відсутні конкретні фактичні дані, які б свідчили про існування хоча б одного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, або доводили неможливість їх усунення застосуванням більш м`яких запобіжних заходів. Окрім того, стороною захисту надано суду письмові заперечення та характеризуючі дані на особу підозрюваного.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, Слідчим відділом Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100080003358 внесеного до ЄРДР 17.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

30.06.2026, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів, які зазначені вище стороною обвинувачення.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 02.07.2026, підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк до 30.08.2026 включно з можливістю внесення застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 664 000 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі) грн. та у разі внесення застави покладено обов`язки передбачені ч. 5. ст. 194 КПК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22.07.2026 року ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 02 липня 2026 року - залишено без змін.

25.08.2026, ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

25.08.2026, керівником Святошинської окружної прокуратури м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025100080003358 від 17.11.2925, продовжено до трьох місяців, тобто до 01.10.2026.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні завершується 30.08.2026 року, однак завершити досудове розслідування на даному етапі не виявляється можливим у зв`язку з необхідністю завершення проведення заходів забезпечення кримінального провадження та прийняттям додаткових процесуальних рішень.

Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, та доводять, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються матеріалами справи та встановленні слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу підозрюваному.

Зазначені ризики на даній стадії досудового розслідування не зменшилися та продовжують існувати.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Зі змісту ч. 1 ст. 197 КПК України вбачається, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до положень ст.ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судом при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу яке в подальшому залишено без змін судом апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою завершення подальшого розслідування.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Даних про наявність підстав для скасування підозрюваному запобіжного заходу або його зміни на менш м`який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких, а тому являє собою значну суспільну небезпеку. Також слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України приймає до уваги інші дані про особу підозрюваного, зокрема міцність його соціальних зв`язків, вік та стан здоров`я, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному при винесенні обвинувального вироку.

Враховуючи стадію судового розгляду, слідчий суддя вважає, що на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість підозрюваного 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Поряд з цим, суд зауважує, що суворість можливого покарання не може бути єдиною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовженні, проте як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Враховуючи існування сукупності вказаних ризиків, суворість можливого покарання, що загрожує підозрюваному у разі доведення його вини, запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема у виді домашнього арешту не є можливим.

При цьому, суд звертає увагу, що застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, питання про продовження якого розглядається, не є безальтернативним, оскільки ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 02.07.2026 року визначено право внести заставу, розмір якої встановлено у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1664000, 00 гривень, з урахуванням положень КПК України.

Такий розмір застави визначений судом з урахуванням припису ч. 2 ст. 182 КПК України, за яким застава може бути внесена не тільки підозрюваним, а будь-якою особою.

Сторона захисту посилається на те, що такий розмір застави є непомірним для підозрюваного, який тривалий час перебуває під вартою та не має змоги внести заставу у розмірі визначеному судом.

З врахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що з метою забезпечення досудового розслідування, виконання підозрюваним обов`язків, необхідно зменшити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, до розміру 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 832000,00 гривень, з одночасним покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків з урахуванням вказаних обставин, оскільки розмір застави, який просить орган досудового розслідування, на думку суду є надмірним для підозрюваного та не свідчить, що при такому розмірі не буде досягнуто належного балансу між цілями досудового розслідування та правами підозрюваного.

Окрім крім того, суд зауважує, що після визначення попереднього розміру застави пройшов певний період, а тому з метою дотримання позицій Європейського суду з прав людини необхідно зменшити розмір застави, оскільки заявлений розмір слідством є обтяжливим, так як підозрюваний тривалий час перебуває під вартою.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що розмір застави має бути реальним, пропорційним та враховувати обставини справи, включаючи матеріальне становище підозрюваного, та служити гарантією його явки до суду, а не бути засобом покарання.

У справі «Гафа проти Мальти» ЄСПЛ наголосив, що розмір застави має визначатися з урахуванням матеріального становища обвинуваченого. Якщо особа залишається під вартою через неспроможність внести визначену суму, це свідчить про те, що національні органи не забезпечили ефективну реалізацію права на свободу. Непомірна застава фактично стає продовженням арешту. Суд зобов`язаний проявляти «особливу ретельність» при визначенні суми, щоб право на звільнення під заставу не було ілюзорним.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписом ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи доводи сторони захисту та наявні дані про особу підозрюваного, суд вважає за можливе зменшити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу до 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 832000,00 гривень, із покладенням на підозрюваного обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

З огляду на викладене, керуючись статтями 177, 178, 197, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , яке погоджено з прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12025100080003358 внесеного до ЄРДР 17.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України - задовольнити частково.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 35 діб до 01.10.2026 року, в межах строку досудового розслідування із визначенням розміру застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 832000 грн. та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор МЮ України».

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок для внесення застави Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої підозрюваний підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 35 діб до 01.10.2026 року, в межах строку досудового розслідування, обов`язки передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або роботи;

не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

утримуватися від спілкування за свідками: ОСОБА_28 , ОСОБА_27 , ОСОБА_26 , ОСОБА_25 у кримінальному провадженні № 12025000000003358 від 17.11.2025;

здати на зберігання до відповідного відділу Державної міграційної служби України свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання, покладених на нього обов`язків застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді діє до 01.10.2026 року, в межах строку досудового розслідування та підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1