Рішення № 139309629, 28.08.2026, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/1701/26

Провадження № 2/565/999/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Зейкана І.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Бірюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні у приміщенні Вараського міського суду Рівненської області цивільну справу № 565/1701/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2026 року до Вараського міського суду Рівненської області надійшла позовна заява, в якій ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання позики на умовах фінансового кредиту №823240 від 15.06.2020 року у розмірі 12 680,90 грн та заборгованість за Договором про надання позики на умовах фінансового кредиту №000200722302 від 30.07.2020 року у розмірі 24 190,07 грн, стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 12 000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15.06.2020 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та гр. ОСОБА_1 укладено Договір № 823240 про надання коштів на умовах фінансового кредиту (надалі Договір позики 1 ). Договір позики 1 шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки (поточний/ картковий рахунок НОМЕР_1 , вказаний Відповідачем), на рахунок якої в подальшому було перераховано грошові кошти у розмірі 3500,00 грн. Кредит видавався строком на 14 днів, шляхом перерахування (через послуги переказу) Кредитодавцем грошових коштів на банківський картковий рахунок, вказаний Відповідачем, що підтверджується документом отриманим від ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ». Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Кредитного договору. В порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач здійснив оплат на суму 9776.5 грн. (Сума останнього платежу 931 грн., Дата останнього платежу 01.12.2020) та перестав виконувати свої зобов`язання, передбачені умовами Договору позики, як повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із не здійсненням платежів на виконання у Відповідача утворилася заборгованість за Договором позики 1.

22 лютого 2021 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» уклали Договір факторингу №015-220221, згідно з яким ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за Договором № 823240 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 15.06.2020 року. В подальшому, 21 жовтня 2024 року, ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», та ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» уклали Договір факторингу №20241021/2, згідно з яким ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 823240 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 15.06.2020 року.

30.07.2020 р. між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРЗА», та ОСОБА_1 укладено Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200722302 (надалі Договір позики 2 ). Договір позики 2 укладено в електронній формі на умовах Пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту (далі - Оферта), що опублікована на веб сайті www.forzacredit.com.ua, підписана електронним цифровим підписом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРЗА» та акцептована ОСОБА_1 , шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором) Заяви-формуляра про акцептування оферти №000200722302 від 30.07.2020 р. про прийняття пропозиції ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРЗА» укласти Договір позики 2 . Відповідач здійснивши дії, спрямовані на укладання Договір позики 2 шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки НОМЕР_1 , на котру в подальшому було перераховано грошові кошти у розмірі 6429.00 грн., що обслуговується в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». На умовах Договір позики 2 (п.п.5.1. п.5.) Кредитодавець надало Відповідачу грошові кошти (кредит) у гривні на умовах передбачених Договором позики №000200722302 у розмірі 6429.00 грн., а Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених Договір позики 2 , з кінцевим терміном погашення не пізніше 25.08.2020 р. (п.п.5.8. п.5.), процента ставка в день складає 0.93% (п.п.5.11. п.5.) та процентною ставкою 2,5% за кожен день, яка застосовується у разі прострочення користування коштами поза межами строку дії Договору позики (п.п.5.12. п.5).

Так, Відповідач:

-25.08.2020 здійснив пролонгацію кредиту і погасив проценти в сумі 1614,33 грн., внаслідок чого продовжив користування коштами в розмірі 6429,00 грн., до 21.09.2020 р.;

-21.09.2020 здійснив пролонгацію кредиту і погасив проценти в сумі 2083,05 грн., внаслідок чого продовжив користування коштами в розмірі 6429.00 грн., до 18.10.2020 р.;

-18.10.2020 здійснив пролонгацію кредиту і погасив проценти в сумі 2083,05 грн., внаслідок чого продовжив користування коштами в розмірі 6429.00 грн., до 14.11.2020 р.;

-14.11.2020 здійснив пролонгацію кредиту і погасив проценти в сумі 2083,05 грн., внаслідок чого продовжив користування коштами в розмірі 6429.00 грн., до 11.12.2020 р.;

В порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач здійснив оплат на суму 7 863,48 грн. У зв`язку із не здійсненням платежів на виконання Договір позики 2 у Відповідача утворилася заборгованість за Договором позики 2 .

30.06.2021р. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРЗА» та ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф», уклали Договір факторингу №20210630-Ф/2 від 30.06.2021р. Згідно з яким, ТОВ "ФК "АРТЕМІДА-Ф" набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за Договором позики 1 , станом на 08.07.2026 р. заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 12 680,90 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту 3 500,00 грн.; заборгованості по відсотках (та прострочені відсотки) 7 381,50 грн.; інфляційного збільшення 1 799,40 грн. (нараховано Новим кредитором за період 30.06.2020 р. по 23.02.2022 р.).

У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за Договором позики 2 , станом на 08.07.2026 р. заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 24 190,07 грн., що складається із залишку заборгованості за тілом 6 429,00 грн.; залишку заборгованості по процентам за користування 2 083,05 грн.; залишку заборгованості по простроченим процентам за користування поза межами строку дії договору (нараховано Новим кредитором за період 01.07.2021 р. по 28.09.2021 р.) 14 465,25 грн.; інфляційного збільшення 1 212,77 грн. (нараховано Новим кредитором за період 12.12.2020 р. по 23.02.2022 р.).

Від представника відповідача Мороченця Я.І. до суду надійшов відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» повністю. Відзив обґрунтовує тим, що на момент пред`явлення позову до суду ОСОБА_1 погасив у повному розмірі заборгованість за Договором 1 ще у 2020 році в сумі 9776,50 грн та за Договором 2 в сумі 7863,48 грн. Сплата цих сум підтверджується Позивачем. Вважає, що Позивачем неправомірно односторонньо пролонговано умови Договору 1 в частині нарахування процентів за період, який перевищує 14 днів, визначених договором, оскільки така умова є неоднозначною і незрозумілою споживачу, який укладав договір на строк 14 календарних днів, про що зазначено у договорі. Також перевіривши умови Договору 2, вважає, що Позивачем неправомірно односторонньо пролонговано умови Договору 2 в частині нарахування процентів за період, який перевищує 27 днів, визначених договором, оскільки така умова є неоднозначною і незрозумілою споживачу, який укладав договір на строк 27 календарних днів, про що зазначено у договорі. Посилається на те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України , право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Відповідно до п.18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється визначеної статтею 625 цього Кодексу від відповідальності, , а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). З 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та наданий час не припинений. А тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційного збільшення по Договору 1 в сумі 1799,40 грн та по Договору 2 в сумі 1212,77 грн за надумане порушення договірних зобов`язань, є безпідставними.

Від представника позивача Бачинського О.М. до суду надійшла відповідь на відзив, разом з доданими документами, у якому наполягає на задоволенні позовних вимог та спростовує доводи представника відповідача щодо односторонньої пролонгації кредитних договорів та надав додаткові угоди на продовження строку дії кредитних договорів, які є предметом судового розгляду.

У судове засідання сторони та їх представники, буду належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи не з`явились, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності та наполягали на своїх позиціях.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.

15.06.2020 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 823240 про надання коштів на умовах фінансового кредиту. Укладення договору сторонами не оспорюється.

Відповідно до п. 1.3. 1.4 вказаного договору, строк кредиту 14 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. Процентна ставка за користування кредитом залежить від фактичного виконання Клієнтом умов Договору та становить: Знижена процентна ставка становить 0,95% процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом (346,75 процентів річних), застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, якщо в цей строк Клієнт здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою повернення кредиту, що вказана в Графіку платежів. Стандартна процента ставка складає 1,90% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (693,50 процентів річних), застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, якщо Клієнт не виконав умови зазначені в пп.1.4.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки.

За умовами п. 4.1. договору, у випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі у встановлений термін та за умови, що заборгованість за кредитом складає не менше 400,00 гривень (включно)Клієнт може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту, шляхом укладення Додаткової угоди до Договору. Також, п. 4.5 договору визначено, що новий строк кредиту розраховується з дня, наступного за днем вчинення Клієнтом дій згідно з п.4.2.- 4.3 Договору та дорівнює строку кредиту, що встановлений п.1.3. Договору, якщо інше не встановлено в Додатковому договорі. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою або за ставкою, що погоджена Сторонами в Додатковому договорі, яка не може бути більшою за розмір стандартної процентної ставки.

Копією довідки ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» ТОВ «УПР» від 16.09.2025 підтверджується перерахування коштів на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 , а саме 15.06.2020 на суму 3500,00 грн.

Крім того, 30.07.2020 р. між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРЗА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200722302.

Зі змісту розділу 5 вказаного договору вбачається, що загальний розмір кредиту становить 6429,00 грн, дата видачі кредиту 30.07.2020, строк дії договору з 30.07.3020 до 25.08.2020. Пролонгація дозволена. Процентна ставка у день 0,93 %, процентна ставка у разі користування кредитом поза межами строку дії договору.

Копією довідки про ідентифікацію ТОВ «ФК «Форза» підтверджується, здійснення переказу в сумі 6429.00 грн. на картку НОМЕР_1 по договору №000200722302 від 30.07.2020 р.

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на надання відповідачу грошових коштів, суд доходить висновку, що договори про надання споживчого кредиту укладені відповідачем, оскільки не можна вважати неукладеним договір після його часткового виконання сторонами (постанова Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі справа №926/2308/19).

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Відповідач не оспорив договір про надання споживчого кредиту за його безгрошовістю, в матеріалах справи відсутні докази про те, що кредитний рахунок не належить відповідачу. Відповідач не оспорює укладання кредитних договорів з ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Форза».

Відповідно до розрахунків заборгованості проведених позивачем, за договором позики із ТОВ «Лінеура Україна», станом на 08.07.2026 р. заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 12 680,90 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту 3 500,00 грн.; заборгованості по відсотках (та прострочених відсотках) 7 381,50 грн.; інфляційного збільшення 1 799,40 грн. (нараховано новим кредитором за період 30.06.2020 р. до 23.02.2022 р.).

За договором позики з ТОВ «ФК «Форза», станом на 08.07.2026 р. заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 24 190,07 грн., що складається із залишку заборгованості за тілом 6 429,00 грн.; залишок заборгованості по процентам за користування 2 083,05 грн.; залишок заборгованості по простроченим процентам за користування поза межами строку дії договору (нараховано новим кредитором за період 01.07.2021 р. до 28.09.2021 р.) 14 465,25 грн., інфляційне збільшення 1 212,77 грн. (нараховано новим кредитором за період 12.12.2020 р. до 23.02.2022 р.)

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що відповідач сплатив суму боргу, а відсотки нараховані поза межами строку дії договору.

Позивачем до суду подані додаткові договори укладені із відповідачем ОСОБА_1 , відповідно до яких строк дії договору № 823240 від 15.06.2020 з ТОВ «Лінеура Україна» продовжено до 16.12.2020. Зокрема, додатковим договором від 29.06.2020 р., строк користування кредитом продовжили до 14.07.2020 р.; додатковим договором від 14.07.2020 р., строк користування кредитом продовжили до 29.07.2020 р.; додатковим договором від 30.07.2020 р., строк користування кредитом продовжили до 14.08.2020 р.; додатковим договором від 14.08.2020 р., строк користування кредитом продовжили до 29.08.2020 р.; додатковим договором від 29.08.2020 р., строк користування кредитом продовжили до 13.09.2020 р.; додатковим договором від 13.09.2020 р., строк користування кредитом продовжили до 28.09.2020 р.; додатковим договором від 28.09.2020 р., строк користування кредитом продовжили до 13.10.2020 р.; додатковим договором від 15.10.2020 р., строк користування кредитом продовжили до 30.10.2020 р.; додатковим договором від 30.10.2020 р., строк користування кредитом продовжили до 14.11.2020 р.; додатковим договором від 14.11.2020 р., строк користування кредитом продовжили до 29.11.2020 р.; додатковим договором від 01.12.2020 р., строк користування кредитом продовжили до 16.12.2020 р.

Таким чином, загальний строк дії договору № 8232240 від 15.06.2020 склав з 15.06.2020 до 16.12.2020. Проте, зі змісту розрахунку (а.с. 37-38) вбачається, що заборгованість за відсотками у сумі 1 396,50 грн відповідачу нарахована за період з 15.06.2020 до 20.12.2020. Отже, відсотки з 17.12.2020 до 20.12.2020 у сумі 266,00 грн (66,5 грн за день користування х 4 дні) нараховані відповідачу поза межами строку дії кредитного договору.

Таким чином, сума заборгованості відповідача за відсотками за користування кредитом відповідно до договору № 8232240 від 15.06.2020 становить 1 130,5 грн.

Щодо строку дії Договору про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200722302 від 30.07.2020, то копіями додатків до цього договору підтверджується, що вказаний договір продовжений за погодженням сторін 25.08.2020 до 21.09.2020, 21.09.2020 до 18.10.2020, 18.10.2020 до 14.11.2020, 14.11.2020 до 11.12.2020. Таким чином, строк дій вказаного договору становив з 30.07.2020 до 11.12.2020. Відповідно до Детального розрахунку заборгованості за Договором про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200722302 від 30.07.2020, станом на 08.07.2026 залишок заборгованості за тілом кредиту становить 6 429,00 грн, залишок заборгованості по процентам користування 2 083,05 грн, залишок заборгованості по простроченим процентам за користування поза межами строку дії договору з 01.07.2021 до 28.09.2021 14 465,25 грн, інфляційне збільшення 1 212,77 грн. нараховане за період з 12.12.2020 до 23.02.2022.

За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14 10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України . Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України , право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Таким чином, у суду відсутні підстави для стягнення із відповідача відсотків за користування кредитом поза межами строку дії договору.

Що стосується інфляційних втрат, суд бере до уваги наступне.

Посилання представника відповідача на п. 18 « Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, як на підставу для відмови у задоволенні інфляційних втрат є безпідставним, оскільки інфляційні втрати нараховані позивачем до 23.02.2022, тобто до введення у Україні воєнного стану. Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав, передбачених ст. 625 ЦК України, для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат.

Проте, нараховуючи інфляційні втрати за договором № 8232240 від 15.06.2020 позивач виходив із суми боргу 10 881,50 грн, як то вбачається із Детального розрахунку заборгованості за цим договором станом на 08.07.2026 (а.с. 36). Однак, суд визнав доведеним суму боргу за вказаним кредитним договором 4 630,50 грн (3 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту + 1 130,50 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом).

Таким чином, інфляційні втрати становлять 765,71 грн (4 630,50 грн х 1,16536332 4 630,50 грн), а загальна заборгованість відповідача за договором № 8232240 від 15.06.2020 становить 5 396,21 грн.

Суд погоджується з нарахуванням інфляційних втрат розрахованих позивачем у Детальному розрахунку заборгованості за Договором про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200722302 від 30.07.2020, у сумі 1 212,77 грн. Отже загальна заборгованість відповідача за цим договором становить 9 724,82 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

22 лютого 2021 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» уклали Договір факторингу №015-220221, згідно з яким ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за Договором № 823240 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 15.06.2020 року.

В подальшому, 21 жовтня 2024 року, ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», та ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» уклали Договір факторингу №20241021/2, згідно з яким ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 823240 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 15.06.2020 року.

30.06.2021р. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРЗА» та ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф», уклали Договір факторингу №20210630-Ф/2 від 30.06.2021р. Згідно з яким, ТОВ "ФК "АРТЕМІДА-Ф" набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Таким чином встановлено, що позивач ТОВ «Фінансова Компанія АРТЕМІДА-Ф» набуло право вимоги за вказаними кредитними договорами до відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 091,58 грн.

Представник позивача також заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 12 000, 00 грн.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У питаннях відшкодування витрат на правову допомогу Верховний Суд притримується позиції, що право на задоволення чи відмову у відшкодуванні витрат належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи.

Матеріалами справи стверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення витрат на правову допомогу.

При цьому, суд зауважує, що представник позивача участі в розгляді справи не брав, обмежившись надсиланням заяви через систему «Електронний суд» заяви про розподіл судових витрат, яка за своєю формою та змістом не є складною, із цього питання існує стала та узгоджена судова практика та виготовлення такої заяви не потребує значного часу на підготовку.

Таким чином, з метою дотримання принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною з огляду на складність та фактичний розгляд справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Також Верховний Суд, здійснюючи розгляд справи №873/212/21, у якій досліджував питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспіввісною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Визначаючи суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року в справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року в справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року в справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Враховуючи викладене вище та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про не співмірність розміру заявленого до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 12 000, 00 грн, який є завищеним.

Суд, вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 3 500, 00 грн, з урахуванням вимог ст.ст. 137, 141 ЦПК України, а саме з урахуванням критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та обґрунтованості таких витрат відповідно до предмета спору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 625, 1048, 1054 ЦК України, ст. 4,5,13,76-83,141,265,280, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артеміда-Ф" заборгованість за кредитними договорами в розмірі 15 120 грн 45 коп.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артеміда-Ф" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 091 грн 58 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500 грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда Ф», місцезнаходження вул. С.Бандери, 87, оф.54, м. Львів, код ЄДРПОУ 42655697;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І.Ю.Зейкан