Рішення № 139308842, 27.08.2026, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/366/26

Номер провадження № 2-а/371/28/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковальський Віталій Валентинович до поліцейського ВП №2 Обухівського РУП ГУНП у Київській області Василенка Дениса Вікторовича, Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд

встановив:

У березні 2026 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що постановою поліцейського ВП №2 Обухівського РУП ГУНП у Київській області сержантом поліції Василенком Д.В. серія ЕГА №1906969 від 30.10.2025 притягнуто до відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850, 00 грн на підставі того, що остання зробила завідомо неправдивий виклик за телефоном «102» за фактом домашнього насильства, що у подальшому не підтвердилось. Позивачка вважає постанову незаконною, зазначили, що підставою для виклику працівників поліції було побоювання агресивних насильницьких дій з боку її колишнього співмешканця ОСОБА_2 , який погрожував їй та донці, представниками поліції не були об`єктивно та у повній мірі з`ясовані дійсні обставини справи. Просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1906969 від 30.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Просила стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору та на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 19.03.2026 було відкрито провадження у вказаній справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

10.08.2026 на адресу суду від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Київській області через систему «Електронний суд» надійшов відзив на адміністративну позовну заяву. Вважає пред`явлений позов є таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного, що 30.10.2025 було складено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1906969 щодо ОСОБА_1 , якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. Позивач наголошує на тому, що постанову ЕГА №1906969 не отримувала, а вказану постанову було виявлено позивачем в поштовій скринці за місцем проживання позивача. Проте, закон не покладає на ГУНП окремого обов`язку додатково повідомляти особу про факт направлення постанови, а сама ст. 285 КУпАП передбачає два способи доведення постанови до особи - вручення або надсилання. Крім того, для більшості таких справ строк оскарження за ч. 2 ст. 286 КАС України та ст. 289 КУпАП обчислюється від дня винесення постанови, а не від фактичного отримання її копії. Зазначені доводи позивача не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки ґрунтуються на неправильному розумінні положень Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кодексу адміністративного судочинства України. Тому просять у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі.

В судове засідання позивач та її представник - адвокат Ковальський В.В. не з`явились заявою просили розглядати без їх участі на позовних вимогах наполягали.

Відповідач в судове засідання не забезпечив явку свого представника, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У поданому відзиві на позовну заяву просив розглянути зазначену справу за відсутністю представника Головного управління.

Відповідач поліцейський ВП №2 Обухівського РУП ГУНП у Київській області Василенко Д.В. в судове засідання не з`явився, заяв та клопотань не надав.

Дослідивши письмові докази додані до позовної заяви, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення ЕГА №1906969 від 30.10.2025, винесеної поліцейським ВП №2 Обухівського РУП ГУНП у Київській області сержантом поліції Василенком Д.В., до адміністративної відповідальності притягнуто ОСОБА_3 за ст. 183 КУпАП, а саме за те, що 30.10.2025 за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 перебуваючи в нетверезому стані здійснила завідомо неправдивий виклик працівників поліції, повідомивши про домашнє насильство, якого насправді не відбулося. На позивачку було накладено штраф у розмірі 850, 00 грн.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 72 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

У КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

За змістом пунктів 3, 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Статтею 183 КУпАП передбачена відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежна охорона, поліції, медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

У той же час, відповідачем у ході розгляду даної справи не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивачки у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, за викладених у оскаржуваній постанові про притягання до відповідальності обставин, зокрема не доведено наявність умислу у ОСОБА_1 на завідомо неправдивий виклик поліції.

Порядок розгляду справи про адміністративні правопорушення визначений главою 22 КУпАП.

Згідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

У відповідності до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова про адміністративне правопорушення не може оцінюватися судом в розумінні ст. 73 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 183 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б її обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В мотивувальній частині постанови у справі про адміністративне правопорушення відсутні посилання на докази, якими обґрунтовуються рішення поліцейського про накладення адміністративного стягнення на позивача за вчинення адміністративного правопорушення у вигляді штрафу.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 7 КУпАП).

Частина 1 ст. 9 КУпАП, визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як стверджує позивач в позові, в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Тобто, з урахуванням наведених обставин, суд вважає, що доводи позивача не були спростовані, будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, відповідачем суду не надано, про факт вчинення адміністративного правопорушення свідчать лише постанова, яка фактично не містить в собі опису вчиненого правопорушення, а лише констатує факт порушення.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення та спростовували пояснення позивача, приймаючи до уваги приписи ч. 2 ст. 77 КАС України, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена відповідачем з порушенням норм КУпАП, а тому підлягає скасуванню.

Особливості провадження судами у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст. 286 КАС України. Так, ч. 3 цієї статті визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1906969 від 30.10.2025 про накладення адміністративного стягнення.

За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 665, 60 грн. (а.с. 2).

Оскільки вимоги позивача задоволені повністю, тому витрати по оплаті судового збору у вищезазначеному розмірі підлягають стягненню з останнього за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 77, 139, 229, 244, 246, 262, 286 КАС України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковальський Віталій Валентинович - задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського відділу поліції №2 (м. Миронівка) Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області сержанта поліції Василенка Дениса Вікторовича від 30.10.2025 ЕГА №1906969 про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП України, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 665, 60 (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.О. Кириленко