Ухвала суду № 139308757, 27.08.2026, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/2376/26 Провадження № 1-кп/366/257/26

У Х В А Л А

27 серпня 2026 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , учасників провадження: прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), представників потерпілих: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в селищі Іванків Київської області, справу за матеріалами кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №62024050010001498 від 22.04.2024 року, які надійшли від Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

25 серпня 2026 року до Іванківського районного суду Київської області від Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону надійшли матеріали кримінального провадження №62024050010001498 від 22.04.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України.

Ухвалою суду від 26.08.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання.

26 серпня 2026 року до суду від прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4 . Клопотання мотивовано тим, що на даний час строки запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту закінчуються 30 серпня 2026 року, а ризики, передбаченні ст. 177 КПК України продовжують існувати, що свідчать про можливість обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення. На думку прокурора, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з наведених в ньому підстав.

Представники потерпілих: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 просили суд змінити запобіжний захід в певний час доби, щоб обвинувачений мав змогу працювати, а із зароблених коштів сплачувати кошти за оренду квартири в якій проживає.

Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти продовження її підзахисному запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, просила суд змінити запобіжний захід в певний час доби, обґрунтовуючи це тим, що за весь період перебування її підзахисного під дією запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, останній жодного разу не порушував умов запобіжного заходу, а також покладених на нього обов`язків. Крім того, її підзахисний проживає в квартирі, яку орендує, має змогу працювати, а тому зміна запобіжного заходу дасть змогу ОСОБА_4 працювати та сплачувати кошти за орендовану квартиру, в якій проживає.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника, запевнив суд, що наміру ухилятися від суду не має, готовий прибувати до суду за першою вимогою.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовують клопотання, суд дійшов до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі.

На час розгляду клопотання обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникнення у сховище, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Судом встановлено, що Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 14.08.2026 року відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , на строк не більше двох місяців, тобто до 30.08.2026 включно.

У зв`язку з тим, що судовий розгляд кримінального провадження на даний час триває, а строк дії обраного запобіжного заходу закінчується, то за клопотанням прокурора на розсуд сторін кримінального провадження винесено питання доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту терміном на 60 днів.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу або його зміни оцінка обґрунтованості підозри/обвинувачення не може бути надана через те, що особі висунуте обвинувачення і суд за наслідками дослідження наданих доказів має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом. Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому - про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

Таким чином, суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує тяжкість пред`явленого обвинувачення, а також ступінь суспільної небезпеки злочинних дій, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи обставини, за яких судом обвинуваченому було обрано та продовжено запобіжний захід у виді вигляді цілодобового домашнього арешту, суд приходить до висновку, що прокурором у судовому засіданні доведено, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, а також продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, незаконно впливати на свідків та представників потерпілих у кримінальному провадженні.

Крім того, суд враховує, що за весь період перебування ОСОБА_4 під дією запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, останній жодного разу не порушував умов запобіжного заходу, а також покладених на нього обов`язків; представники потерпілих не заперечують проти зміни запобіжного заходу.

Як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного зі спливом часу втрачають свою інтенсивність (рішення ЄСПЛ «Нечай проти України»).

На думку суду продовження застосування до обвинуваченого за наведених обставин запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту становитиме для обвинуваченого надмірний тягар та непропорційне втручання у право на особисту свободу, а також матиме негативний вплив на членів його родини.

Враховуючи викладене, беручи до уваги тяжкість інкримінованого правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суворість можливого покарання, дані про особу обвинуваченого, наявність постійного місця проживання та реєстрації, з огляду на цілі та принципи кримінального провадження, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також, що за результатами судового розгляду стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованого обвинувачення та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та не доведено обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання наведеним ризикам, зважаючи на позицію ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії» від 02.08.2001, відповідно до якої за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі для цілей ст. 5 § 1 (с) Конвенції, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Таким чином, беручи до уваги позицію сторони захисту, про необхідність зміни застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в нічний період доби, а також те, що обвинувачений виконує належним чином свої процесуальні обов`язки, суд приходить до висновку про необхідність зміни запобіжного заходу та застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби та з продовженням відповідних обов`язків терміном на 60 днів, а тому клопотання прокурора потрібно задовольнити частково.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні прокурор заявив, що кримінальне провадження може бути призначено до судового розгляду; обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України; справа підсудна Іванківському районному суду Київської області; підстав для закриття кримінального провадження немає.

Учасники судового процесу не заперечували проти закінчення підготовчого засідання та призначення справи до розгляду.

Згідно п. 6 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має прийняти такі рішення, зокрема, доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Відповідно до ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого орган з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Згідно вимог ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Отже, у відношенні ОСОБА_4 має бути складено досудову доповідь.

Керуючись вимогами ст.ст. 176-178, 181, 309, 314 ч. 3 п. 5, ст. 315, 317, 395 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , - задовольнити частково.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши ОСОБА_4 залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 21 год. до 06 год. ранку наступного дня, за виключенням часу необхідного для отримання медичної допомоги в закладах охорони здоров`я та в інших невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя чи здоров`я в умовах воєнного стану, перебування в укритті чи бомбосховищі в період оголошення повітряної тривоги в м. Києві; прибувати за кожною вимогою суду під час кримінального провадження; не змінювати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу прокурора та/або суду; повідомляти суд та/або прокурора про зміну місця проживання, роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків, про що оголосити йому під розписку.

Ухвала діє 60 днів до 27 жовтня 2026 року.

Підготовче засідання вважати закінченим.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в скоєнні кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України, в приміщенні Іванківського районного суду Київської області: селище Іванків вул. Івана Проскури, 14-а Київської області на 22 вересня 2026 року на 13 год. 00 хв.; у відкритому судовому засіданні; складом суду - одноособово.

Доручити Дарницькому районному відділу філії Державної установи «Центр пробації» в м. Київ та Київської області (kv3_probation@ukr.net, адреса: 02090, м. Київ вул. Азейбарджанська,8-Б) підготувати досудову доповідь щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

У судове засідання викликати сторони кримінального провадження: обвинуваченого, захисника, представників потерпілих, свідків, повідомити прокурора.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляції не зупиняє виконання ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 27 серпня 2026 року

Суддя: ОСОБА_1