Рішення № 139308568, 27.08.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13485/26

Провадження № 2-о/357/309/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кошель Б. І. ,

при секретарі Кардаш О. Р., ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 м. Біла Церква цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2026 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Проценко О.В. звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із вказаною заявою, мотивуючи її тим, що заявник досягла пенсійного віку і для оформлення пенсії звернулась до Управління Пенсійного фонду, однак останній відмовляється прийняти документи, оскільки в трудовій книжці та в архівних довідках заявниці є розбіжності щодо написання її дошлюбного прізвища ОСОБА_2 , а також не вірно вказано її прізвище ОСОБА_3 замість вірного ОСОБА_4 . Крім того, її трудова книжка була заведена на ОСОБА_4 , а не на ОСОБА_2 , оскільки в 1988 році вона ще була не одружена та мала прізвище ОСОБА_2 . Зазначає, що окрім як в судовому порядку встановити факт належності трудової книжки не можливо. Заявниця просить суд встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 : трудової книжки НОМЕР_2 виданої на прізвище ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата заповнення 02.09.1988 року; архівної довідки №1179/06-04, що видана Трудовим архівом Білоцерківської міської ради Київської області від 12.06.2026; архівної довідки №1180/06-04, що видана Трудовим архівом Білоцерківської міської ради Київської області від 12.06.2026; архівної довідки №1181/06-04, що видана Трудовим архівом Білоцерківської міської ради Київської області від 12.06.2026; архівної довідки №1182/06-04, що видана Трудовим архівом Білоцерківської міської ради Київської області від 12.06.2026.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2026, головуючим суддею визначено суддю Кошель Б.І. та матеріали передані для розгляду.

Ухвалою суду від 14 серпня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній справі в порядку окремого провадження та призначено судове засідання на 27 серпня 2026 року.

Представник заявника адвокат Проценко О.В. та заявниця в судове засідання не з`явилися, про місце, час та дату розгляду справи повідомлені належним чином, представник заявника направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності заявника, заяву підтримала у повному обсязі та просила її задовольнити.

Заінтересована особа в судове засідання свого представника не направила, про місце, час та дату розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності сторін в судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Так, в п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частиною 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько - ОСОБА_6 , мати ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданим Виконкомом Поправської сільської Ради /а.с.12/.

З диплому серії НОМЕР_4 від 01.07.1988 встановлено, що ОСОБА_5 отримала диплом НОМЕР_4 про закінчення Ніжинського ордена Трудового Червоного Прапора державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя за спеціальністю німецька, англійська мова /а.с. 13 /.

З трудової книжки серії НОМЕР_2 встановлено, що 15.08.1988 року ОСОБА_5 була прийнята на роботу до Маловільшанської середньої школи №1 та призначена на посаду вчителя англійської мови. Наказ №40-к від 11.08.1988 року /а.с. 15 зворот/.

Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 встановлено, що 28.07.1990 році ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_8 , який було зареєстровано в Поправській сільській Раді Білоцерківського району Київської області, актовий запис №6. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 було присвоєно прізвище ОСОБА_4 . /а.с.14/

З архівної довідки №1179/06-04 від 12.06.2026, що видана Трудовим архівом Білоцерківської міської ради Київської області встановлено, що у документах архівного фонду «Відділ освіти Білоцерківської районної державної адміністрації», у наказах з кадрових питань (особового складу) за 1988 2000 року, значиться, що 15 серпня 1988 року «Гребінченко» (так у документі) ОСОБА_9 призначена вчителем англійської мови Маловільшанської середньої школи (с/ш) №1 Білоцерківського районного відділу народної освіти (наказ №40-к від 11.08.1988 р.); 15 серпня 2000 року ОСОБА_1 звільнена з посади заступника директора Маловільшанської загально-освітньої школи (зош) №1 за власним бажанням, ст.38 КЗпП України (наказ №53 від 17.08.2000 р.). /а.с.18/

З архівної довідки №1180/06-04 від 12.06.2026, що видана Трудовим архівом Білоцерківської міської ради Київської області встановлено, що у документах архівного фонду «Відділ освіти Білоцерківської районної державної адміністрації», у особових рахунках (картках-довідках) працівників Маловільшанської середньої школи (сш) №1 за 1988-1992 роки, значиться « ОСОБА_10 , 1966 р.н.. У особових рахунках (картках-довідках) « ОСОБА_3 » (так у документах) ОСОБА_11 , вчителя іноземної мови Маловільшанської середньої школи (сш) №1 Відділу освіти Білоцерківської районної державної адміністрації за 1992-1993 та 1993-1994 роки, написано: «декрет» (так у документах). /а.с. 19/

З архівної довідки №1181/06-04 від 12.06.2026, що видана Трудовим архівом Білоцерківської міської ради Київської області встановлено, що у документах архівного фонду «Відділ освіти Білоцерківської районної державної адміністрації», у особових рахунках (картках-довідках) працівників Маловільшанської середньої школи (сш) №1 за 1993-1997 роки, значиться « ОСОБА_3 » (так у документах) ОСОБА_9 . У особових рахунках (картках-довідках) « ОСОБА_3 » (так у документах) ОСОБА_11 , вчителя іноземної мови Маловільшанської середньої школи (сш) №1 Відділу освіти Білоцерківської районної державної адміністрації за 1992-1993 та 1993-1994 роки, написано: «декрет» (так у документах). /а.с.20/

З архівної довідки №1182/06-04 від 12.06.2026, що видана Трудовим архівом Білоцерківської міської ради Київської області встановлено, що у документах архівного фонду «Відділ освіти Білоцерківської районної державної адміністрації», у особових рахунках (картках-довідках) працівників Маловільшанської середньої школи (сш) №1 за 1998-2000 роки, значиться « ОСОБА_3 » (так у документах) ОСОБА_9 . /а.с.21/

З архівної довідки №1183/06-04 від 12.06.2026, що видана Трудовим архівом Білоцерківської міської ради Київської області встановлено, що у документах архівного фонду «Відділ освіти Білоцерківської районної державної адміністрації» у справах фонду є відомості про відновлення діяльності Білоцерківського районного відділу народної освіти в 1944 році. Білоцерківський районний відділ народної освіти перейменовано в відділ освіти Білоцерківської районної державної адміністрації (додаток №1 до розпорядження Представника Президента України від 09.06.1992р. №19). Відділ освіти Білоцерківської районної державної адміністрації (адреса: вул. Ярослава Мудрого, буд.2, м. Біла Церква, Київська обл., 09100) ліквідовано (розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації від 09.03.2021р. №41). /а.с.22/

Судом встановлено, що інформація яка міститься в архівних довідках, а саме щодо зазначення прізвища заявника « ОСОБА_12 » та « ОСОБА_3 » збігається з інформацією, яка міститься в трудовій книжці ОСОБА_1 , а саме збігається період роботи та трудовий стаж. /а.с.15-17/

Таким чином, матеріалами справи підтверджено помилкове написання дівочого прізвища в архівних довідках « ОСОБА_12 » замість правильного « ОСОБА_2 » та прізвища після реєстрації шлюбу заявницею « ОСОБА_3 » замість правильного « ОСОБА_4 ».

А також, матеріалами справи підтверджено, що Трудова книжка серії НОМЕР_2 , що заповнена 02.09.1988 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» убачається, при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 315 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить їй і що організація, яка видала документ, не маєможливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, в порядку встановленому ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до чинного законодавства України, встановлення факту належності правовстановлюючого документа особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі (трудовій книжці, посвідченні потерпілої особи) не збігаються з прізвищем, ім`ям, по-батькові цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, здійснюються у судовому порядку.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності особі трудової книжки, як документа, що підтверджує трудовий стаж та дає право на призначення пенсії.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі,організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів. Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Згідно з п. 2.12. Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після початку проходження стажування. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Заявниця не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Заявниця самостійно не може внести виправлення у вище зазначені первинні документи.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Заявниця є працівником освіти.

Відповідно до п.е ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року; 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року; 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року; 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року; 52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року; 52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року; 53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року; 53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року; 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року; 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року; 55 років - які народилися з 1 січня 1971 року.

Встановлення факту належності правовстановлюючого документу (трудової книжки та архівних довідок) необхідно заявнику для призначення та отримання пенсії за віком. Без встановлення такого факту заявник буде позбавлена соціальної гарантії наданої державою, а саме на призначення та отримання пенсії за віком.

Враховуючи, що заявник позбавлений можливості самостійно звернутися для внесення виправлень до вище зазначених документів, тобто, в інший спосіб вона позбавлена можливості захистити своє право, тому вважаю про наявність підстав для захисту її прав у судовому порядку.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Встановлення факту належності вказаних документів надасть в свою чергу заявнику, можливість реалізувати своє право на соціальну захищеність зі сторони держави Україна у вигляді призначення пенсії за віком.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи, що встановлення факту належності правовстановлюючого документу, який просить встановити заявниця є юридичним, оскільки від його встановлення залежить виникнення особистих прав заявниці, а чинним законодавством не передбачений інший порядок його встановлення, він не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право та встановлення його іншим шляхом неможливе, у зв`язку з чим суд вважає, що заява підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 293, 273, 315-319, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити юридичний факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 : трудової книжки НОМЕР_2 виданої на прізвище ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата заповнення 02.09.1988 року; архівної довідки №1179/06-04, що видана Трудовим архівом Білоцерківської міської ради Київської області від 12.06.2026; архівної довідки №1180/06-04, що видана Трудовим архівом Білоцерківської міської ради Київської області від 12.06.2026; архівної довідки №1181/06-04, що видана Трудовим архівом Білоцерківської міської ради Київської області від 12.06.2026; архівної довідки №1182/06-04, що видана Трудовим архівом Білоцерківської міської ради Київської області від 12.06.2026.

Рішення може бути оскаржене Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області; адреса: вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська обл., 08500; ЄДРПОУ: 22933548.

Суддя Б. І. Кошель