Ухвала суду № 139307164, 26.08.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/18628/26

Провадження № 4-с/686/55/26

УХВАЛА

26 серпня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Стефанишина С.Л.

за участю: секретаря судового засідання Мороза А.О.,

представника скаржника Головатюка І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

встановив:

22.06.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою та просить суд визнати неправомірною бездіяльність Калуського відділу Державної виконавчої служби в Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо невжиття заходів по скасуванню обтяження у вигляді арешту всього нерухомого майна гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 накладеного на підставі вироку Хмельницького міськрайонного суду від 06.12.2010 року по справі №1-772/10 відділом державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України; зобов`язати Калуський відділ Державної виконавчої служби в Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з всього нерухомого майна гр. ОСОБА_1 , 18 квітня 1985 року, РНОКПП - НОМЕР_1 накладеного на підставі вироку Хмельницького міськрайонного суду від 06.12.2010 року по справі №1-772/10 відділом державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

В обґрунтування вимог посилається на те, що ОСОБА_1 умовно-достроково звільнено від відбування покарання згідно ухвали Долинського районного суду Івано-Франківської області від 05.11.2023 р. у справі №343/3204/13-к. На момент накладення арешту у 2011 році право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , не було зареєстровано за боржником та виникло на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний №54527593 від 12.10.2020 року. Станом на даний час відсутні будь-які дані про наявність відкритого виконавчого провадження щодо ОСОБА_1 , а матеріали виконавчого провадження №26868957, в межах якого накладено арешт, знищені.

Ухвалою суду від 26.06.2026 року вказану скаргу було прийнято до провадження судді Стефанишина С.Л. та призначено її до судового розгляду.

Представник скаржника в судовому засіданні підтримав вимоги скарги з викладених у ній підстав.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином, а тому, враховуючи встановлені чинним законодавством строки розгляду скарги, з метою незатягування судового розгляду, його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Хмельницького міськрайонного суду від 06.12.2010 року у справі №1-772/10 ОСОБА_1 засуджено за ст. 149 ч.3 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Згідно ухвали Долинського районного суду Івано-Франківської області від 05.11.2023 року по справі №343/3204/13-к засудженого ОСОБА_1 було умовно-достроково звільнено від подальшого відбуття покарання на невідбутий термін 1 (один) рік 1 (один) місяць 22 (двадцять два) дні. Умовно-дострокове звільнення раніше засудженого ОСОБА_1 підтверджується також копією довідки про звільнення серії І-ФР №04732 від 15.11.2013 року.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 № 472748006 від 15.04.2026 року, Міським відділом державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції накладено арешт нерухомого майна № 38614207 та №38614288 (постанова про відкриття виконавчого провадження, виконавче провадження №26868957, виданий: 02.06.2011 року).

На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54527593 від 12.10.2020 р. за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

01 червня 2026 року представником ОСОБА_1 адвокатом Головатюком І.М. отримано лист-відповідь від Калуського відділу Державної виконавчої служби в Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зі змісту якого вбачається, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження на примусовому виконанні у Калуському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області перебувало виконавче провадження №26868957 щодо примусового виконання виконавчого листа №1-772 виданого 17.05.2011 Хмельницьким міськрайонним судом про конфіскацію майна ОСОБА_1 . 02.06.2011 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 13.10.2011 державним виконавцем зупинено ВП згідно п.4 ч.1 ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 (розшук боржника, транспортних засобів або розшук дитини) майно боржника оголошено в розшук, а саме : транспортний засіб FORD Courier н.д.р. НОМЕР_2 . 27.06.2013 державним виконавцем винесено постанову про повернення ВД стягувачеві згідно п.7 ч.1 ст. 47 (боржник чи майно не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку) Закону України « Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 року.

Також повідомлено, що надати більш детальну інформацію неможливо, оскільки відповідно до Наказу №2274/5 від 25.12.2008 Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби» матеріали даного виконавчого провадження №26868957 було знищено.

Оскільки арешт накладено у 2011 році, а право власності на спірну квартиру виникло лише у 2020 році, суд вважає, що зазначене нерухоме майно квартира за адресою АДРЕСА_1 , не могло входити до складу майна боржника на момент вчинення виконавчих дій, що свідчить про відсутність правових підстав для подальшого існування арешту на зазначену квартиру.

Приписами п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції Українивизначено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.18 ЦПКУкраїни судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відтак, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, складовою права на справедливий суд.

Стаття 447 ЦПК України передбачає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Як зазначено в правових висновках постанови ВП ВС від 14 травня 2025 року у справі №2/1522/11652/11, виконавець знімає арешт з майна боржника у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав (частина перша ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у чинній на даний момент редакції). Подібні положення містяться у частині першій статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній раніше. Також виконавець знімає арешт з майна боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 11 частини першої статті 37 чинної редакції Закону України «Про виконавче провадження».

Станом на момент звернення гр. ОСОБА_1 до суду жодних відкритих виконавчих проваджень відносно нього не існує, що підтверджується відповідними довідками та відсутністю записів у Єдиному реєстрі боржників.

За змістом ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення вимог скарги ОСОБА_1 , а саме: визнати неправомірною бездіяльність Калуського відділу Державної виконавчої служби в Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо невжиття заходів по скасуванню обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який належить гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладеного на підставі вироку Хмельницького міськрайонного суду від 06.12.2010 року по справі №1-772/10 відділом державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження №26868957; та зобов`язати Калуський відділ Державної виконавчої служби в Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з вище зазначеного нерухомого майна.

В решті вимог заяви слід відмовити у зв`язку з відсутністю належних доказів щодо підстав завершення виконавчого провадження №26868957.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 447, 453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу боржника ОСОБА_1 на бездіяльність Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Калуського відділу Державної виконавчої служби в Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо невжиття заходів по скасуванню обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який належить гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладеного на підставі вироку Хмельницького міськрайонного суду від 06.12.2010 року по справі №1-772/10 відділом державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження №26868957.

Зобов`язати Калуський відділ Державної виконавчої служби в Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з нерухомого майна, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений в межах виконавчого провадження №26868957, на підставі вироку Хмельницького міськрайонного суду від 06.12.2010 року по справі №1-772/10 відділом державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

В решті вимог скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 28.08.2026 року.

Суддя Сергій Стефанишин