Ухвала суду № 139306603, 28.08.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/4038/22

пр № 4-с/464/14/26

У Х В А Л А

28 серпня 2026 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова у складі судді Шашуріної Г.О., розглянувши скаргу адвоката Мельник Лесі Ярославівни від імені та в інтересах ОСОБА_1 , в порядку ст.447 ЦПК України, про визнання незаконним постанови державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Філіповича Мар`яна Михайловича про відкриття виконавчого провадження, постанови про стягнення виконавчого збору,

у с т а н о в и в:

Адвокат Мельник Л.Я., від імені та в інтересах ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд», звернулася до суду зі скаргою в порядку ст.447 ЦПК України, в якій просить: поновити пропущений процесуальний строк на подання скарги; визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Філіповича Мар`яна Михайловича від 08.05.2026 про відкриття виконавчого провадження № 80877911 з примусового виконання виконавчого листа № 464/4038/22 від 16.10.2024 щодо ОСОБА_1 ; визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Філіповича Мар`яна Михайловича від 27.07.2026 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 17 294,00 грн у виконавчому провадженні № 80877911.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 серпня 2026 року таку передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.

Ухвалою судді від 12 серпня 2026 року призначено судове засідання з розгляду скарги.

Учасники справи подали заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях. (ст.ст.12, 81 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Рішенням Сихівського раи?онного суду м. Львова від 29.03.2023 у справі № 464/4038/22 (яке залишено без змін постановою Львівського апеляціи?ного суду від 27.08.2024 та набрало законноі? сили 27.08.2024) задоволено позов Львівськоі? міськоі? ради, зокрема вирішено: «звільнити самовільно заи?няту ОСОБА_1 земельну ділянку за адресою: м. Львів, вул. Дністерська, 21-23 ... шляхом демонтажу господарськоі? споруди «Н 1», за кошти органу місцевого самоврядування Львівськоі? міськоі? ради».

16.10.2024 Сихівськии? раи?оннии? суд м. Львова видав виконавчии? лист у справі № 464/4038/22, у якому було зазначено формулювання «Зобов`язати звільнити самовільно заи?няту ОСОБА_1 земельну ділянку... шляхом демонтажу…».

На підставі цього помилкового виконавчого листа Львівська міська рада 11.02.2025 ініціювала відкриття виконавчого провадження № 77103698, в межах якого державнии? виконавець виніс постанову від 11.02.2025 про стягнення зі Скаржниці 16 000,00 грн виконавчого збору та 533,20 грн витрат виконавчого провадження.

Ухвалою Сихівського раи?онного суду м. Львова від 02.04.2025 у справі № 464/4038/22 (пр. № 6/464/44/25) заяву Скаржниці про виправлення помилки задоволено частково: виправлено помилку, допущену у виконавчому листі від 16.10.2024 в частині вимог до Скаржниці, шляхом виключення слова «зобов`язати» з резолютивноі? частини, яка наводиться у виконавчому листі. Ухвала набрала законноі? сили та була доставлена до Електронного кабінету Львівськоі? міськоі? ради 03.04.2025.

22.04.2025 Скаржниця звернулася до Сихівського ВДВС із заявою про закінчення виконавчого провадження № 77103698 у зв`язку з виправленням помилки. Заява залишилась без задоволення.

24.07.2025 Львівська міська рада звернулась із заявою про повернення виконавчого документа, і постановою державного виконавця від 29.07.2025 виконавчии? лист від 16.10.2024 було повернуто стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону Украі?ни «Про виконавче провадження» (за заявою стягувача), про що на самому виконавчому листі проставлено відповідну відмітку.

01.08.2025, державнии? виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження No78744056 щодо примусового стягнення зі Скаржниці 16 000,00 грн виконавчого збору. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 у справі № 380/16933/25 цю постанову визнано протиправною та скасовано. Рішення набрало законноі? сили, апеляціи?но не оскаржувалось.

28.04.2026 до Сихівського ВДВС Львівська міська рада подала до виконання тои? самии? виконавчии? лист від 16.10.2024 у справі № 464/4038/22 (з поміткою про повернення 29.07.2025), і постановою державного виконавця Філіповича М.М. від 08.05.2026 відкрито виконавче провадження № 80877911. У постанові категорія виконавчого документа визначена як «зобов`язання вчинити певні діі? або утриматися від і?х вчинення» тобто провадження знову відкрито на підставі того самого, вже двічі спростованого судом тлумачення.

27.07.2026 державнии? виконавець виніс постанову про стягнення зі Скаржниці виконав-чого збору у розмірі 17 294,00 грн у виконавчому провадженні № 80877911.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону Украі?ни «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII) у виконавчому документі мають зазначатися дані про резолютивну частину рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішення.

Пунктом 6 частини четвертоі? статті 4 Закону No1404-VIII передбачено, що виконавчии? документ повертається стягувачу органом державноі? виконавчоі? служби без прии?няття до виконання протягом трьох робочих днів з дня и?ого пред`явлення, якщо він не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону No1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за ч. 5 цієі? статті виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчии? збір справляється за примусове виконання рішення органами державноі? виконавчоі? служби; за рішенням немаи?нового характеру виконавчии? збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітноі? плати з боржника фізичноі? особи. За правовою позицією Великоі? Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.03.2020 у справі № 2540/3203/18, обов`язковими умовами стягнення виконав-чого збору є: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення.

Пунктом 1 частини першоі? статті 37 Закону No1404-VIII передбачено, що виконавчии? документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про це; при цьому за частиною п`ятою цієі? статті таке повернення не позбавляє стягувача права повторно пред`явити документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону. Разом з тим, зазначене право на повторне пред`явлення не скасовує обов`язку виконавця щоразу перевіряти відповідність пред`явленого документа вимогам ст. 4 Закону (п. 6 ч. 4 ст. 4) це самостіи?нии? і безумовнии? обов`язок виконавця, що виникає при кожному пред`явленні виконавчого документа, незалежно від того, скільки разів цеи? документ подавався раніше.

Пунктом 5 частини першоі? статті 39 Закону No1404-VIII встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 447-1 ЦПК Украі?ни сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державно-го виконавця чи іншоі? посадовоі? особи органу державноі? виконавчоі? служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено і?хні права. Аналогічне положення закріплено у ч. 1 ст. 74 Закону No1404- VIII, згідно з якою рішення, діі? чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконав-ця про стягнення виконавчого збору, оскаржуються до суду, якии? видав виконавчии? документ.

Суд приходить до висновку, що виконавчии? лист від 16.10.2024, подании? до виконання, за своі?м змістом не відповідає резолютивніи? частині рішення суду від 29.03.2023 у справі No464/4038/22 та не враховує виправлення, внесене ухвалою Сихівського раи?онного суду м. Львова від 02.04.2025.

Про це прямо свідчить визначена в оскаржуваніи? постанові категорія документа «зобов`язання вчинити певні діі?», яка відтворює саме ту помилку, що вже виправлена судом.

Отримавши такии? документ, державнии? виконавець зобов`язании? був перевірити и?ого відповідність вимогам ст. 4 Закону № 1404-VIII і, встановивши розбіжність, повернути и?ого стягувачу без прии?няття до виконання на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону, чого зроблено не було.

Крім того, обставина про те, що обов`язок за рішенням від 29.03.2023 покладено на Львівську міську раду, а не на Скаржницю, вже встановлена рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 у справі № 380/16933/25, яке набрало законноі? сили.

У цьому рішенні суд прямо зазначив, що «суд не зобов`язував відповідачку ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку від дерев`яного сараю, якии? вона використовує, а фактично уповноважив Львівську міську раду звільнити цю земельну ділянку шляхом демонтажу господарськоі? споруди власним коштом», і що рішення від 29.03.2023 «не містить зобов`язання ОСОБА_1 до вчинення певних діи?». Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК Украі?ни ця обставина не потребує повтор-ного доказування.

Суд зазначає, що рішення суду у справі № 464/4038/22 не містить зобов`язання Скаржниці до вчинення діи?; виконавчии? лист від 16.10.2024 не відповідав резолютивніи? частині судового рішення; державнии? виконавець, виявивши таку розбіжність, мав або повернути документ без прии?няття до виконання на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону No1404-VIII, або звернутися до суду за роз`ясненням; обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є фактичне виконання виконавчого документа та вжиття виконавцем заходів примусового виконання (постанова Великоі? Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 2540/3203/18), жодна з яких у ціи? справі відсутня.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає скаргу ОСОБА_1 підставною, а тому таку слід задовольнити.

Керуючись ст.ст.258-261, 447-453 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Скаргу задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Сихівського відділу державноі? виконавчоі? служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиціі? Украі?ни Філіповича Мар`яна Михаи?ловича від 08.05.2026 про відкриття виконавчого провадження № 80877911 з примусового виконання виконавчого листа № 464/4038/22 від 16.10.2024 щодо ОСОБА_1 .

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Сихівського відділу державноі? виконавчоі? служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиціі? Украі?ни Філіповича Мар`яна Михаи?ловича від 27.07.2026 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 17 294,00 грн у виконавчому провадженні № 80877911.

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів згідно з вимогами ст.ст.351-356 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 28 серпня 2026 року.

Суддя Галина ШАШУРІНА