Вирок № 13930652, 21.02.2011, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа №1-30/11

В и р о к

І м е н е м У к р а ї н и

17 лютого 2011 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого-судді Яреми Л.В.

при секретарі Скрипій А.А.

за участю прокурора Шевчук С.І.

за участю адвокатаОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тлумач Івано-Франківської області, із середньою освітою, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого: 18 вересня 2002 року Івано-Франківським міським судом за ст.185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого з іспитовим строком на 1 рік; 14 червня 2005 року Івано-Франківським міським судом за ст.ст. 15, 185 ч. 1, ч. 3 КК України до 2 років позбавлення волі, постановою Долинянського районного суду Івано-Франківської області від 08 вересня 2006 року звільнений умовно-достроково, не відбутий строк 06 місяців 03 дні;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Озеряни Галицького району Івано-Франківської області, із середньою освітою, громадянина України, українця, не працюючого, одруженого, БПМП, раніше судимого: 04 серпня 1998 року Тлумачинським районним судом Івано-Франківської області за ст.ст. 86-1, 17, 81 ч. 3, 140 ч. 2, 89 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі, в силу ст. 45 КК України з іспитовим строком на 2 роки, 26 квітня 2005 року Івано-Франківським міським судом за ст.185 ч. 3 КК України до 2 років позбавлення волі, постановою Долинянського районного суду Івано-Франківської області від 08 вересня 2006 року звільнений умовно-достроково, не відбутий строк 06 місяців 14 днів,

в скоєнні злочину, передбаченого за ст.185 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В ніч на 28 грудня 2007 року підсудний ОСОБА_3, вступив в попередню змову із підсудним ОСОБА_4 і разом із ним, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, повторно, протиправно, з корисливих спонукань, шляхом розбиття скла бокових дверей автомобіля марки «Опель Омега», державний номер НОМЕР_1, який був припаркований по вул. Головній, 200 в м. Чернівці, таємно викрали майно ОСОБА_5, а саме: автомагнітолу марки », вартістю 1000 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 1000 грн, викраденим розпорядилися на власний розсуд.

В період часу з 03 год. 00 хв. 03 лютого 2008 року по 08 год. 30 хв. 04 лютого 2008 року, підсудний ОСОБА_3, вступив в попередню змову із підсудним ОСОБА_4 і разом із ним, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих спонукань, шляхом розбиття правого заднього скла бокових дверей автомобіля марки «Фольксваген Транспортер», державний номер НОМЕР_2, який був припаркований по проспекту Незалежності № 72 в м. Чернівці, таємно викрали майно ОСОБА_6, а саме: автомагнітолу «Кларіон», вартістю 5500 грн., барсетку вартістю 150 грн., паспорт громадянина України на імя ОСОБА_6, який матеріальної цінності не має, техпаспорт на даний автомобіль, який матеріальної цінності не має, ідентифікаційний код на імя ОСОБА_6, який матеріальної цінності не має, стаціонарний телефон марки «Нокіа», вартістю 300 грн., чим спричинили потерпілому матеріальної шкоди на суму 5950 грн., викраденим розпорядилися на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину визнав повністю, пояснив, що дійсно, у 2007 році разом з ОСОБА_4 приїжджали в місто Чернівці, гуляли вночі по місту, перебуваючи по вул. Головній, побачили автомобіль «Опель- Омега», який був припаркований біля будинку, номер якого не памятає. ОСОБА_4 запропонував скоїти із даного автомобіля крадіжку, на що він погодився. Він дивився за появою сторонніх осіб, а ОСОБА_4 розбив бокове скло автомобіля і викрали автомагнітолу, яку в місті Івано-Франківськ ОСОБА_4 продав і гроші поділили пополам. На початку лютого 2008 року він та ОСОБА_4 знову на маршрутному таксі приїхали в м.Чернівці та гуляли по місту. Вночі перебуваючи біля одного з будинків по проспекту Незалежності, побачили автомобіль марки «Фольксваген Транспортер», з якого домовилися викрасти автомагнітолу. При цьому, ОСОБА_3 дивився за появою сторонніх осіб, а ОСОБА_4 розбив бокове скло автомобіля і викрав автомагнітолу. Не пригадує, чи викрадали стаціонарний телефон та барсетку потерпілого. Позов потерпілого ОСОБА_6 визнає повністю і відшкодував йому частково шкоду в сумі 1500 гривень. В скоєному кається.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину не визнав, пояснив, що даних злочинів не вчиняв. Під час досудового слідства себе оговорив, так як йому слідчий розяснював, що в разі визнання вини, йому призначать мінімальне або умовне покарання. Після звільнення з місць позбавлення волі протягом 2-3 років проживав та працював у місті Чернівці у громадянина ОСОБА_7, разом з яким торгував мясом на продуктовому ринку. За весь час проживання у якого, в тому числі і в період скоєних злочинів, він нікуди на тривалий час не відлучався. Чому ОСОБА_3 дав такі покази йому не відомо, підстав для оговору у ОСОБА_3 не має.

Крім визнання вини підсудним ОСОБА_3, не визнання вини підсудним ОСОБА_4, їх вина в скоєнні злочину підтверджується показами, потерпілих та матеріалами кримінальної справи.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що в його власності у 2008 році знаходився автомобіль «Фольксваген-Транспортер», який у лютому 2008 року був припаркований біля будинку № 72 по проспекту Незалежності в м. Чернівці, та з якого було викрадено автомагнітолу «Кларіон», вартістю 5500 гривень, стаціонарний телефон «Нокіа», вартістю 300 гривень, барсетку, вартістю 150 гривень, паспорт громадянина України, техпаспорт на даний автомобіль, ідентифікаційний код. Йому відшкодовано підсудним ОСОБА_3 1500 гривень. Цивільний позов на суму 4450 гривень підтримав.

Показами потерпілого ОСОБА_5, які були перевірені в судовому засіданні, що в грудні 2007 року з його автомобіля, який був припаркований біля будинку АДРЕСА_3 було викрадено автомагнітолу марки », вартістю 1000 гривень.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що приблизно три роки назад, в період часу з осені до весни, на протязі біля півроку у нього після звільнення з місць позбавлення волі дійсно проживав ОСОБА_4. Він проживав у його квартирі за адресою АДРЕСА_2 та підробляв у нього підсобним робочим на продуктовому ринку. За період проживання свідок не памятає, щоб підсудний кудись відлучався на тривалий час, не памятає, щоб він їздив в місто Чернівці, хоча стверджувати це не може. Весною підсудний від нього пішов і більше не повертався.

Крім показів потерпілих, свідка, вина підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 в скоєнні злочину підтверджується також матеріалами кримінальної справи.

Протоколом усної заяви про злочин ОСОБА_6 від 03 лютого 2008 року, в якій останній повідомляє про вчинення відносно нього злочину викрадення з його автомобіля автомагнітоли, барсетки, паспорта громадянина України, техпаспорта на даний автомобіль, ідентифікаційного коду, стаціонарного телефону ( том 1, а.с.47).

Протоколом огляду місця події від 03 лютого 2008 року та таблицею ілюстрацій до нього, з якого видно, що було оглянуто автомобіль марки «Фольксваген Транспортер»біля підїзду № 3 будинку № 72 по проспекту Незалежності в м. Чернівці (том 1, а.с.49-51).

Протоколом усної заяви про злочин ОСОБА_5 від 28 грудня 2007 року, в якій останній повідомляє про вчинення відносно нього злочину викрадення з його автомобіля автомагнітоли ( том 1, а.с.132).

Протоколом огляду від 28 грудня 2007 року, з якого видно, що було оглянуто автомобіль марки «Опель Омега», державний номер НОМЕР_1, який знаходився в дворі будинку АДРЕСА_3 (том 1, а.с.133).

Явкою з повинною ОСОБА_3, написаною ним власноруч, з якої вбачається, що підсудний зізнався у тому, що разом із ОСОБА_4 викрали з автомобіля марки «Опель»по вул. Головній автомагнітолу (том 1, а.с. 141).

Явкою з повинною ОСОБА_3, написаною ним власноруч, з якої вбачається, що підсудний зізнався у тому, що разом із ОСОБА_4 викрали з автомобіля марки «Фольксваген Транспортер»по проспекту Незалежності автомагнітолу (том 1, а.с. 143).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 09.08.2010 року, який проведений з ОСОБА_3, під час якого він пояснив обставини скоєння ним злочину (том 1, а.с.162-168).

Протоколом очної ставки від 10 серпня 2010 року, проведеною між підсудними, де ОСОБА_3 підтвердив факти вчинення крадіжок та вказав, що ОСОБА_4 разом із ним вчинив ці крадіжки (том 2, а.с.16-19).

Що стосується не визнання вини підсудним ОСОБА_4, то суд вважає, що показам підсудного слід дати критичну оцінку, розцінивши їх як обраний метод захисту підсудного, з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинені злочини, оскільки вони спростовуються показами підсудного ОСОБА_3, які є послідовними, як на досудовому слідстві, так і в суді, які не викликають сумніву в їх правдивості, так як не встановлено, щоб у ОСОБА_3 були підстави для оговору ОСОБА_4, а також власними показами підсудного ОСОБА_4, які дані ним під час додаткового допиту 23.09.2010 року, сам підсудний підтвердив, що під час дачі цих показань ніякого фізичного чи морального тиску до нього не застосовувалось. Покази свідка ОСОБА_7 не доводять непричетності ОСОБА_4 у вчиненні крадіжок, оскільки на час вчинення крадіжок підсудний у нього не проживав.

Таким чином, суд вважає що вина підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у скоєнні злочинів доведена повністю, а їх дії вірно кваліфіковано за ст.185 ч.2 КК України, оскільки вони вчинили таємне викрадення чужого майна - крадіжку, вчинену повторно та за попередньою змовою групою осіб.

У відповідності з вимогами ст.65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудних та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що скоєний підсудними злочин належить до категорії середньої тяжкості.

Обставинами, що помякшують відповідальність підсудного ОСОБА_3, згідно вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та часткове відшкодування шкоди.

Обставин, що помякшують відповідальність підсудного ОСОБА_4, згідно вимог ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4, згідно вимог ст. 67 КК України судом не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує підсудному ОСОБА_3 те, що підсудний вину визнав, раніше судимий, по місцю проживання характеризується посередньо, на обліку в наркологічному диспансері та облпсихлікарні не перебуває, частково відшкодував шкоду.

При призначенні покарання суд враховує підсудному ОСОБА_4 те, що підсудний вину не визнав, раніше судимий, по місцю утримання характеризується посередньо, на обліку в наркологічному диспансері та облпсихлікарні не перебуває.

Беручи до уваги, що підсудні є особами раніше неодноразово судимими, вчинили злочин в період не знятої та не погашеної судимості, що свідчить про їх схильність до вчинення аналогічних суспільно-небезпечних діянь, суд вважає, що виправлення підсудних не можливе без ізоляції від суспільства, покарання належить призначити у вигляді позбавлення волі, що буде необхідним і достатнім для її виправлення, перевиховання та попередження нових злочинів, підстав для застосування до них вимог ст.ст. 69,75 КК України немає.

Що стосується цивільного позову потерпілого ОСОБА_6, то суд вважає, що позов на суму 4450 гривень підлягає до задоволення в повному обємі, оскільки вина підсудних у вчиненні злочину доведена, а цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 слід залишити без розгляду.

На підставі наведеного , керуючись ст.ст. 321-325, 328, 330, 331 КПК України , суд, -

З а с у д и в:

Визнати винним ОСОБА_3 в скоєнні злочину передбаченого ст.185 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взяти його під варту в залі суду, строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання його перебування під вартою з 06 серпня 2010 року по 16 серпня 2010 року.

Визнати винним ОСОБА_4 в скоєнні злочину передбаченого ст.185 ч.2 КК України і призначити покарання у вигляді одного року шести місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишити утримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання з 07 серпня 2010 року.

Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити. Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 4450 гривень матеріальної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_5 залишити без розгляду.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 судові витрати по справі за проведення трасологічної експертизи № 296-К від 29 лютого 2008 року в сумі 486 гривень 77 копійок на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області код ЄДРПОУ 25575279 в УДК в Чернівецькій області МФО 856135 р\р № 35220002000298.

Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб починаючи з наступної після проголошення до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці, а засудженим у тому ж порядку з дня отримання копії вироку.

СУДДЯ: Л.В.ЯРЕМА